І Н С Т Р У К Ц I Я
для медичного застосування препарату
ЗЕЛМАК®
(ZELMAC®)
Загальна характеристика:
мiжнародна назва: тегазерод;
основнi фiзико-хiмiчнiвластивості: таблетки круглі, плоскі, зі скошеними краями, від білуватого до злегка жовтуватого кольору, крапчасті, з написом “ЕН”на одному боці та NVR – на іншому;
склад: одна таблетка містить 8,31 мг тегазероду гідрогену малеату, що відповідає 6 мгтегазероду;
допомiжнi речовини: кросповідон, гліцерин моностеарат, гіпромелоза, лактози моногідрат, полоксамер 188, макрогол 4000, вода очищена.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Частковий агоніст рецептора 5-НТ4серотоніну 4-го типу; код АТС не визначений.
Фармакологiчнi властивостi.
Фармакодинаміка.
Механізм дії тегазероду полягає у стимуляції перистальтики та кишкової секреції, а також пригніченні вісцеральної чутливості через активацію рецепторів 5-НТ4 серотоніну 4-го типу в шлунково-кишковому тракті. Тегазерод має високу спорідненість з рецепторами людини 5-НТ4, у тойчас як з рецепторами 5-НТ3 чи дофаміновими рецепторами помітної спорідненості немає. Тегазерод діє як частковий агоніст на нейронні рецептори 5-НТ4, гальмуючи вивільнення додаткових нейромедіаторів, таких яккальцитонін - ген детермінований пептид, із сенсорних нейронів. Дослідження invivo показали, що тегазерод посилює базальну моторну активність і нормалізує ослаблену перистальтику протягом всього шлунково-кишкового тракту.
У клінічних дослідженнях тегазерод у здорових осіб, що призначався увигляді дози
6 мг перорально, значно зменшував час шлункової відповіді, прискорював випорожнення шлунка і зменшував час проходження вмісту тонкої і товстої кишки у порівнянні зплацебо. Тегазерод значною мірою сприяв зменшенню кількості випадків рефлюксупісля прийому їжі і виділення кислоти у пацієнтів з гастроезофагальнимрефлюксом. У пацієнтів з синдромом подразненої товстої кишки (СПТК) тегазеродзменшував час проходження вмісту через тонку кишку і полегшував процес проходження вмісту через товсту кишку. Тегазерод послідовно нормалізував консистенцію випорожнень і збільшував кількість актів дефекації; ці ефекти булибільш вираженими у перший день лікування і зберігалися протягом 12-тижневого періоду лікування у пацієнтів з СПТК. Дані клінічної фармакології вказують на залучення локальних механізмів у фармакодинаміку тегазероду відповідно до результатів до клінічних досліджень.
Клінічні дослідження показали, що ЗЕЛМАК зменшує абдомінальний біль ідискомфорт, здуття живота і порушену функцію кишечнику у пацієнтів з СПТК, які ідентифікують абдомінальний біль/дискомфорт і запор як основні симптоми.
Початок дії, як було визначено за SGA, відмічався як одразу, так ічерез один тиждень після початку лікування і спостерігався протягом всього 12-тижневого курсу лікування.
Тегазерод не впливає на QTс-інтервал у порівнянні з плацебо. Ці дані збігаються з результатами до клінічних досліджень.
Фармакокiнетика.
Тегазерод швидко всмоктується після прийому внутрішньо; максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 1годину. Абсолютна біодоступність становить близько 10% від повного всмоктування. Прийом їжі зменшує біодоступність тегазероду на 40 – 65%, а Сmaxприблизно на 20 – 40%.
Близько 98% тегазероду зв’язується з білками плазми, переважно з кислим a1-глікопротеїном.
Тегазерод метаболізується двома основними шляхами. Перший включає пре системний кислотно-каталізований гідроліз у шлунку, післячого відбувається окислення і кон'югація, внаслідок чого утворюється основний метаболіт тегазероду, глюкуронід 5-метокси-індол-3-карбоксильної кислоти. Основний метаболіт має незначну спорідненість з рецепторами 5-НТ4. Улюдини не відзначалося ніяких статистично значущих змін системного впливутегазероду на нейтральні показники шлункового рН. Другим шляхом метаболізму єпряма глюкуронізація, яка призводить до утворення трьох ізомерних N-глюкуронідів.
In vitro тегазерод не пригнічував ізоензими CYP2С 8, CYP2С 9,CYP2С 19, CYP2Е 1 і CYP3А 4 цитохрому Р 450, тоді як пригнічення CYP1А 2 і CYP2D6 неможна було виключити і тому проводилися дослідження in vivo. Основний метаболіт у людини не пригнічував активність будь-якого із вищевказанихізоензимів цитохрому Р 450.
Приблизно 2/3 дози, прийнятої внутрішньо, виводиться у незмінному стані з калом, решта 1/3 виводиться з сечею, переважно у вигляді основного метаболіту.
Фармакокінетичні параметри тегазероду у пацієнтів з синдромом подразненої товстої кишки схожі з параметрами у здорових осіб іподібні у жінок і чоловіків.
Особи похилого віку
Фармакокінетичні параметри тегазероду були подібні в осіб похилого вікуі молодих чоловіків, тоді як середні значення AUC і Сmax були на 40% і 22% більші в осіб похилого віку, ніж у молодих жінок, але не відрізнялися відтаких у здорових осіб.
Порушення функції печінки
В осіб з незначними і помірними порушеннями функції печінки (цироз печінки) середнє значення AUC було на 43% вище, а Сmax – на 18% вище.
Порушення функції нирок
Ніяких змін у фармакокінетиці тегазероду не спостерігалося в осіб з серйозними порушеннями нирок, що потребували гемодіалізу (кліренс креатині ну£ 15 мл/хв/1,73 м2).
Показання для застосування. Лікування абдомінального болю та дискомфорту, метеоризм, порушення функції кишечнику у пацієнтів з синдромом подразненої товстої кишки (СПТК), основними симптомами якого є біль/дискомфорт і запор.
Спосiб застосування та дози.
Рекомендована доза ЗЕЛМАКУдля дорослих – одна таблетка 6 мг двічі на день. ЗЕЛМАК слід приймати внутрішньо перед їжею.
Побiчна дiя.
У контрольованих плацебо дослідженнях за участю 2,198 пацієнтів, які лікувалися тегазеродом протягом 12 тижнів, частота побічних явищ у пацієнтів, які отримували тегазерод, була подібною до частоти, що спостерігалася при прийоміплацебо, за винятком випадків діареї.
Про випадки діареї, як про побічне явище, повідомлялося у 11,7% пацієнтів, які лікувалися тегазеродом у клінічних дослідженнях, тоді як відповідна цифра для групи плацебо становила 5,4%. У більшості випадків це явище зустрічалося і раніше, мало транзиторний характер, найчастіше спостерігалося як одиничний епізод протягом 12-тижневого періоду лікування і проходило самостійно при продовженні терапії. Частота виникнення більшості інших побічних реакцій, які мали місце в клінічних дослідженнях, була подібною у пацієнтів, що лікувалися тегазеродом і плацебо. Вони включали скарги з боку шлунково-кишкового тракту (наприклад, абдомінальний біль, нудоту, метеоризм), головний біль, запаморочення, біль у спині та грипоподібні симптоми.
Протипоказання. Гіпер чутливість до активної речовини або будь-якихінших компонентів препарату.
Передозування.
Дані щодо гострого передозування Зелмаку відсутні. Можутьз'являтися порушення
функції нирок, які, очевидно, минущі і зникнуть при відміні препарату. За показаннями
слід вжити загальних підтримуючих заходів. Препарат можна буде вивести з організму
тільки за допомогою неспецифічних заходів, включаючи промивання шлунка, оскільки
циклоспорин практично не виводиться при гемодіалізіі гемоперфузії з використанням
активованого вугілля.
Особливості застосування
Пацієнти похилого віку
Коригування доз не потрібне при призначенні препарату пацієнтам похилого віку.
Застосування у дітей
Безпека і ефективність застосування препарату удітей не встановлена. Тому застосування препарату у цій групі хворих не рекомендується.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Коригування дозне потрібне при призначенні препарату пацієнтам з легкими і помірними порушеннями функції печінки. ЗЕЛМАК не досліджувався у пацієнтів з серйозними порушеннями функції печінки.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Коригування доз не потрібне при призначенні препарату пацієнтам злегкими, помірними або серйозними порушеннями функції нирок.
Вагітність
Дані, що базуються на обмеженій кількості (n = 15) досліджень впливу препарату на вагітність, показали, що тегазерод не чинить ніякої небажаної дії на вагітність чи здоров’я плода/новонародженої дитини. На сьогодні інші дані, що стосуються епідеміології, відсутні.
Результати досліджень, які проводилися на тваринах,не показали прямого чи непрямого шкідливого впливу на вагітність, ембріональний розвиток, пологи та розвиток новонародженого. Однак, беручи до уваги обмежений досвід застосування препарату у людей, застосування ЗЕЛМАКУ в період вагітності не рекомендується.
Лактація
Тегазерод значною мірою виділяється у молоколактуючих самок щурів з високою величиною співвідношення вмісту молоко-плазма. Оскільки він може також виділятися в грудне молоко людини, ЗЕЛМАК не слід призначати жінкам, які годують дитину груддю.
Вплив на здатність керувати авто транспортом та працювати з механізмами
Ніякого впливу препарату на здатність керувати автомашиною та управляти механізмами не спостерігалося.
Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами.
Ніякої клінічно значущої лікарської взаємодії небуло відзначено у спеціальних дослідженнях взаємодії лікарських засобів абопісля супутнього застосування препарату під час проведення програми клінічної апробації тегазероду.
Базуючись на недавно отриманих даних, коригування дози непотрібне для того чи іншого препарату, коли ЗЕЛМАК призначається у поєднанні з іншими лікарськими засобами, наприклад -сердцеві глікозиди, інгібітори АПФ, антибактеріальні препарати. Тяжкість симптомів пацієнтів, застосування трициклічних антидепресантів чи інгібіторів селективного зворотного захоплення серотоніну, або щоденний прийом клітковини, яка входитьдо складу їжі, не впливають на ефективність тегазероду.
Умови та термiн зберiгання. Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати при температурі не вище 30°С. Источник
Термін придатності 3 роки.