основні фізико-хімічні властивості: прозора, густа і в’язка, безбарвна або злегка жовтувата
рідина із слабким запахом, своєрідним неприємним смаком;
склад: рицинова олія.
Форма випуску. Олія.
Фармакотерапевтична група. Проносні засоби. Код АТСА 06А В 05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Рицинова олія належить до проносних засобів. При прийманні
внутрішньо в тонкому кишечнику розщеплюється ліпазою з утворенням рицинолевої
кислоти, яка викликає подразнення рецепторів кишечнику і рефлекторно посилює його
перистальтику.
Проносний ефект, як правило, розвивається через 5-6 год після приймання препарату. Після
випорожнення кишечнику настає послаблення перистальтики. При приймання препарату
спостерігається також рефлекторне скорочення м’язів матки.
Показання для застосування.Рекомендується застосовувати при запорах різного походження, при отруєннях (за винятком інтоксикації жиророзчинними речовинами).
Спосіб застосування тадози. Як проносний засіб Рицинову олію приймають перед сном. Дорослі приймають по 15 - ЗО г; дітивід 1 до 5 років - по 5 г (1 чайна ложка), від 5 до 10 років - по 10 г (1десертна ложка), старше 10 років - по 15 г на прийом.
Побічна дія. При прийманні препарату можуть спостерігатися нудота, блювання, пронос. При тривалому застосуванні препарату можливий розвиток атонії кишечнику.
Протипоказання. Препарат протипоказаний при отруєнні жиророзчинними хімічними сполуками (фосфор, бензол, фенол та ін.), атакож протигельмінтними жиророзчинними засобами; при гострих запальних процесаху черевній порожнині (апендицит, перитоніт та ін.); при виразковій хворобі“шлунка та дванадцяти палої кишки, при виразковому коліті, у період вагітності; особам похилого віку; при маткових кровотечах; при кахексії. Препарат не призначають дітям до 1 року.