У Києві відбулося засідання Клубу соціальної журналістики фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», присвячене проблемі раку шкіри. Тематика майстер-класу була обумовлена високими показниками захворюваності в Україні та приурочена до Міжнародного дня боротьби з раком 4 лютого і Міжнародного дня онкохворої дитини 15 лютого. Темою цих днів Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) та Міжнародний протираковий союз позначили «Навчити дітей і підлітків уникати опромінення ультрафіолетовим випромінюванням, що надходять від сонця».

Меланома і рак шкіри – різні хвороби

За даними Українського канцер-реєстру рак шкіри посідає провідне місце в структурі захворювань і смертності серед основних форм злоякісних новоутворень, як серед чоловіків, так і серед жінок. Інша тенденція вказує на щорічне зменшення віку серед людей, які хворіють на рак шкіри, трапляються навіть вроджені випадки. Отже, хвороба молодшає, а діагноз «меланома» - злоякісна пухлина шкіри, від якої в Україні помирає 90% пацієнтів, звучить як вирок. Це трапляється не через невміння наших лікарів лікувати це захворювання, а через несвоєчасну діагностику як результат пізнього звернення пацієнтів до лікувально-діагностичних закладів. Головне, що частина випадків раку шкіри взагалі можна уникнути шляхом дотримання елементарних правил поведінки на сонце, під час відпочинку, у солярії.

Головний лікар Інституту дерматокосметології Ольга Богомолець насамперед наголосила,  що слід розділяти поняття рак шкіри і меланому. “Це - різні хвороби, з абсолютно різними проявами, з різним джерелом, з різним прогнозом. Рак шкіри виникає на тій шкірі, де не має меланіну, уся шкіра тілесного кольору, але є родимки. Меланома ж може виникнути тільки з меланоцитів,” – сказала О.Богомолець.

Вона вважає, що у нашій країні існують проблеми щодо виявлення та лікування злоякісних пухлин шкіри, зокрема, дерматологи не мають право лікувати злоякісні пухлини, у медичні протоколи не входить рання діагностика раку шкіри, водночас онкологи перевантажені 3-4 стадіями онкологічних хвороб і на сьогодні не мають фізично часу займатися ранньою діагностикою.

“В Америці і США онкодерматологія є окремим фаховим розділом, бо на сьогодні у дерматології понад 2 тисяч нозоологій. За останні 5 років рак шкіри і меланома вийшли на перше місце. Це відбувається і в Україні, і в усьому світі. Чи не щодня я стикаюся з діагнозом “рак шкіри” в 18-річних,” – зазначила лікар, підкресливши, що головним чинником ризику у розвитку цієї хвороби є ультрафіолет.

Світловолосим краще геть не засмагати

За останні роки через викиди в атмосферу призводять до стоншання озонового шару планети, у деяких місцях з’явилися озонові дірки. “На сьогодні вже новий озон не продукується, а людина продовжує руйнувати той захист, який природа створила. Озоновий шар - це той фільтр, який забирає на себе спектр (промені) мутагенної дії, який має Сонце. Є певний спектр, який при впливі на шкіру викликає мутацію ДНК, а озон виконує функцію фільтра він нейтралізує його вплив,” – зазначила О.Богомолець.

Важливим чинником зростання показників захворюваності на рак шкіри, на думку О.Богомолець, є  активізація міграції населення. “Природа нам дає як чинники ризику, так і методи захисту. Темний колір – це парасоля, яку виставляє організм, він робить шкіру такою, щоб вона забрала більшу частину ультрафіолету. Таким чином генетично заплановано, що люди, які мають світлу шкіру, світле волосся (належать до скандинавського типу), живуть ближче до полюсу. Людям скандинавського типу краще не мігрувати до Каліфорнії, Флориди. Часто саме вони стають пацієнтами онкодерматологів, бо у них не закладено генетичний механізм захисту,” – наголосила О.Богомолець.

Люди скандинавського типу є і в Україні – це світловолосі, блакитноокі, зеленоокі, люди з рудим волоссям. Для них жити у Криму чи Сімферополі, значно більший ризик, аніж для людей з темним кольором волосся.

До зростання раку шкіри в усьому світі призвела також і мода на засмагу, коли вона стала показником заможності людини.

“Засмага це те, що ви отримуєте протягом двох-трьох тижнів, а тримається до трьох місяців. Однак мутагенна дія від “смаження на сонці” накопичується протягом усього життя. Усі засмаги - від першої - зберігаються у пам’яті клітини. Відбувається сумація мутагенної дії, а у певний момент – злам. Клітина починає ділитися не один раз на 72 години, а раз на 15 годин. Так формується механізм утворення злоякісної клітини,” – наголосила О.Богомолець.

Сонцезахисні креми не захистять

Чи може людина сама запобігти розвитку раку шкіри чи появі меланоми? О.Богомолець переконана, що – так. На її переконання, зменшити вплив чинників ризику зможуть правильне здорове харчування, заняття спортом, відмова від соляріїв, надмірного засмагання.

Лікар попереджає, що жоден сонцезахисний крем не зможе захистить від сонячних опіків, які у подальшому можуть спричинити рак. “Сонцезахисні креми не знижують ризику щодо раку шкіри та меланоми. Це доведено американською статистикою. Використовуючи такі креми людина просто перекладає відповідальність із себе на крем. До того ж, коли ви заходите у море, крем змивається і вже не працює. Крім того діє, як лінза – частково захищає, але термічна дія на ДНК-клітини нікуди не зникає (це подібно до того, коли б ви заклеїли родимку пластирем – отримаєте лише термічну баню),” – попереджає лікар.

Вона переконана, що сонцехахисні креми, це просто “добрий великий бізнес”, а найкращий захист – це парасоля або бавоняний одяг.

О.Богомолець радить пам’ятати, що у мегаполісах ультрафіолетове навантаження значно потужніше. “У містах, через відбитки від дзеркальних та скляних поверхонь, ви можете отримати соняний опік ще сильніший, аніж могли би отримати на пляжі. Так само сонячне навантаження посилюється, коли ви займаєтесь дайвінгом – вода працює як лінза, тому занурюючись на метр без спеціального костюму можна дуже згоріти,” – наголошує О.Богомолець.

Вона підкреслює, що для світоволосих та блакитноококих – людей, що належать до найвищої групи ризику – найкращим чинником захисту є відпочинок не у Південних краях, а у Прибалтиці, Скандинавських країнах. “За нашими даними з Криму щороку близько 4 тисяч відпочивальників від’їжджають додому з меланомою,” – сказала О.Богомолець.

Рак - друга причина смертності у Європі

У свою чергу, зупинившись на відомих та доведених причинах виникнення раку загалом керівник бюро ВООЗ в Україні   Ігор Поканевич наголосив, що кожні п’ять зайвих кілограмів маси тіла людини на 10 % збільшують її ризик захворіти на рак.

За його словами, про такий вплив надлишкового індексу маси тіла свідчать нові дослідження провідних вчених. “Це дуже істотний чинник. Бо якщо людина має масу тіла більшу на 10-15 кілограмів ризик щодо онкології зростає вже на 30 % і так далі. З іншого боку це вказує на те, що раку можна і потрібно запобігати. Сьогодні у світі уряди багатьох країн, Всесвітня організація охорони здоров’я планують проводити багато зустрічей, щоб виробити стратегію протидії цим проблемам,” – зазначив І.Поканевич.

Він підкреслив також, що рак став другою причиною смертності у Європейському регіоні. “Смертність від раку в Європі – одна четверта від загальносвітових показників. Європейський регіон – лідер за показниками захворюваності та смертності. Проблема не тільки в системі охорони здоров’я, шкідливій екологічній ситуації. Є достатній компонент поведінки самої людини та медиків,” – наголосив І.Поканевич.

Він підкреслив, що 70% випадків захворюваності на рак залежать від певної поведінки людини, способу її життя, зокрема чи курить вона, чи вживає алкоголь, як харчується, скільки часу піддається ультрафіолетовому опроміненню.

Софія Палій, УНІАН