Україна приєдналася до країн, де впроваджено сучасні методики нейростимуляції у лікуванні тяжких больових синдромів. Перші імплантації програмованих систем для нейростимуляції відбулися в 2010 році. Про це УНІАН розповів співробітник Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України кандидата медичних наук Вадим Білошицький.

- Вадиме Васильовичу, що таке біль і яке його значення в житті людини?

- Треба розрізняти гострий і хронічний біль. Гострий біль є природною реакцією живого організму на захворювання і пошкодження. Він виконує сигнальну й захисну функцію, примушуючи уникати причин болю і мобілізуючи захисні сили на усунення шкідливого впливу. У деяких же випадках довготривалий біль стає хронічним. Він уже не має фізіологічного значення та існує після загоєння первинного пошкодження. Особливо стійким є так званий неврогенний біль, що виникає в тих випадках, коли захворювання або травма вражають структури нервової системи. Дуже часто неврогенний біль не піддається медикаментозному лікуванню, знижує якість життя і буквально виснажує хворого, роблячи його непрацездатним.

- Наскільки актуальна для нашої країни проблема неврогенного болю? Скільки наших громадян потребує допомоги?

- На жаль, сучасні епідеміологічні дослідження з проблеми неврогенного болю в Україні не проводилися. Ми можемо перенести на нашу популяцію дані, які були отримані в Європейських країнах. Неврогенним болем в Європі страждають від 6 до 8 відсотків населення. У перерахунку на населення України це складає сотні тисяч пацієнтів, багато хто з яких вимушений оформляти групу інвалідності, переходити на легшу роботу, часто перебувати на лікарняному листку. Суспільство та сім`ї хворих несуть важкий тягар витрат, пов`язаних з лікуванням хронічного болю.

- У чому полягає впроваджений Вами метод нейростимуляції спинного мозку? Які принципи його роботи?

- Нейростимуляція – це дія слабкоімпульсного електричного струму на структури периферичної і центральної нервової системи. Пояснити дію методу нейростимуляції можна на простому прикладі. Якщо ми вдарилися, то рефлекторно починаємо потирати місце забою. Це має природне анатомічне й фізіологічне пояснення. У 1965 року вчені Мелзак і Уолл зробили відкриття, згідно з яким стимуляція нервів, які проводять тактильну чутливість (відчуття дотику), гальмує проведення в нервову систему больових імпульсів. Потираючи місце забою, ми якраз і стимулюємо рецептори тактильної чутливості та зменшуємо відчуття болю. Встановлюючи електрод і нейростимулятор над оболонками спинного мозку, нейрохірурги стимулюють структури, що проводять інформацію від тактильних рецепторів. При цьому в хворого виникає відчуття «мурашок» - приємного поколювання в тій частині тіла, за яку відповідають стимульовані нервові волокна. Мета операції – добитися відчуття «мурашок» (на медичній мові «парестезій») у тому місці, де пацієнт відчуває біль. Відчуття, що виникає, начебто «перекриває» біль.

- Скажіть, будь ласка, як виконується операція по установці нейростимулятора і як відбувається подальше лікування болю?

- Хворому в задні відділи хребетного каналу, над оболонками спинного мозку встановлюється спеціальний електрод. У післяопераційному періоді, іноді протягом декількох днів або тижнів, за допомогою зовнішнього стимулятора виконується так звана тестова стимуляція, в ході якої підбираються параметри струму (зазвичай це не більше декількох вольт), що забезпечують максимальний лікувальний ефект. Якщо ефект лікування хороший, і хворий задоволений його результатами, під шкіру імплантується нейростимулятор – генератор електричних імпульсів, який протягом декількох, зазвичай 4-7, років автономно здійснює терапевтичну дію. Слід відзначити, що операція є малотравматичною і в деяких випадках може бути виконана під місцевою анестезією. Після розрядки батареї нейростимулятора його можна замінити, зробивши невелику операцію.

Управляти пристроєм можна через шкіру за допомогою програматора лікаря. Пацієнт теж має пульт, яким він може вмикати й вимикати нейростимулятор, а також самостійно міняти параметри струму залежно від інтенсивності болю, положення тіла, часу доби, в який больові відчуття можуть мати різну вираженість.

- Такі операції вже виконувалися в Україні?

- З великим задоволенням можу сказати, що робота з організації перших імплантацій сучасних програмованих систем для нейростимуляції дала свої результати. Першу імплантацію системи для стимуляції спинного мозку ми виконали пацієнтові з наслідками перенесеної в 1990 році важкої травми хребта і спинного мозку . Протягом 20 років у хворого розвинувся й прогресував синдром тяжкого невропатичного стріляючого болю. Пам`ятаю, як, розповідаючи про себе, пацієнт показав свої зуби, жувальні поверхні яких він стер, стискуючи під час нападів болі. Тим більше вражаючим був ефект стимуляції спинного мозку за допомогою імплантованої системи. Стимуляція протягом 2 годин вранці приводила до повної відсутності болю протягом подальших 10-12 годин, а стимуляція ввечері – до відсутності болю протягом ночі, що дозволило нормалізувати сон. Разом з хворим ми вчилися програмувати систему, підбирати параметри стимуляції, які потребували корекції в ході загоєння рани і формування рубця. За допомогою пульта пацієнта хворий навчився індивідуально підбирати амплітуду й ширину електричних імпульсів, індивідуально купіруючи варіанти болі, залежні від погоди та інших, головним чином, емоційних чинників.

Другою операцією стала заміна нейростимулятора пацієнтці, яка первинно була оперована 6 років тому в Москві. У зв`язку з цим хочу сказати, що за допомогою московських колег, Міністерства охорони здоров`я України і завдяки форуму на сайті фірми-виробника устаткування для нейростимуляції, ми взяли під спостереження хворих, яким системи для стимуляції спинного мозку і глибинних структур головного мозку були імплантовані за межами України в попередні роки. Ми спостерігаємо таких пацієнтів, за допомогою програматора лікаря підбираємо параметри стимуляції та оцінюємо стан батарей.

- При яких захворюваннях може допомогти нейростимуляція?

- Нейростімуляция спинного мозку довела свою ефективність при болях після травм хребта і операцій на ньому, посттравматичних болях верхніх і нижніх кінцівок, інших видах невропатичного болю (радикулітах без стиснення нервових корінців, діабетичної невропатії, постгерпетичної невралгії), болях після ампутації кінцівок, хронічних тазових болях. Метод також виявився високо ефективним при болях, які спостерігаються при стенокардії й ішемії нижніх кінцівок. За допомогою нейростимуляції можна успішно купірувати спастичність кінцівок після пошкоджень спинного мозку і в деяких випадках поліпшити стан пацієнтів, що перебувають у вегетативному стані.