Український президент офіційно оголосив курс на реформування медичної галузі. Змінити хочуть насамперед принцип нарахування коштів на лікування хворих. Утім, поки що грошей бракує навіть на оплату роботи медпрацівників.

В Україні ще досі діє стара радянська перевірена часом система фінансування медичної галузі – з розрахунку на ліжко-місце. Скільки пацієнтів приймає медзаклад за рік, якої якості надаються там медичні послуги – це діло десяте. Головне, аби було де розмістити ліжка, які забезпечують медичній установі безперебійне фінансування. Тож, у всіх звітах чиновників від медичної галузі фігурують не люди, яких проліковано, а ті ж ліжка. Про людей, які платять податки і мали би бути в центрі уваги медиків, здебільшого забувають. Тож, при номінально безкоштовній медицині українцям доводиться самим збирати собі гроші на лікування, купувати ліки, платити лікарям хабарі для отримання кваліфікованої допомоги.

Стара пісня

Перший заступник головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Києва Віталій Мохорєв розповів Deutsche Welle, що випробовувати відхід від системи фінансування ліжко-місць будуть насамперед у столиці. У Києві хочуть розвивати мережу амбулаторій сімейної медицини. Це коли лікарям платитимуть не за відправлених на стаціонар хворих, а за попередження розвитку хвороб, профілактичні обстеження і конкретно  вилікуваних. «Ми маємо орієнтуватися саме на індикативні показники стану здоров’я. Ми не повинні фінансувати лікувальний заклад, ліжка, а конкретні показники стану здоров’я населення, стан диспансеризації, вихід на первинну інвалідність. За цими показниками і має оцінюватися робота лікаря», - розповів Мохорєв.

Утім, не все так гарно, як розповідає чиновник. Насправді лікарів не вистачає не тільки для обстеження і профілактики, але й для лікування хворих, адже середня зарплатня в українського медика становить 2,5 тисячі гривень. У первинній медицині у Києві нині працює 30% пенсіонерів. Молодь не хоче працювати у державних лікарнях за мізерну зарплатню і все життя сподіватися, що колись на пенсії держава виділить їм соціальне житло. Тому більшість молодих фахівців ідуть до приватних лікарень або ж самі відкривають приватну практику, де лікують пацієнтів за конкретні гроші, а не за їхні «химерні» податки, які йдуть на обслуговування ліжко-місць.

Українці не знають своїх медичних прав

От і виходить, що українцям нічого іншого не залишається, як вистоювати величезні черги в лікарнях та поліклініках, платити лікарям хабарі та сподіватися, що прийдешня влада таки надасть їм гідні медичні послуги за сплачені ними податки. Правозахисники констатують, українці майже нічого не знають про свої медичні права. Найбільша кількість фактів порушень медичних прав фіксується стосовно ВІЛ-інфікованих і наркозалежних людей. Це випливає з останнього звіту правозахисних організацій України «Права людини в галузі охорони здоров’я».

Водночас юристи відзначають, що дедалі більше громадян стали звертатися до судів, аби захистити свої права. «Офіційної статистики про кількість звернень до суду щодо захисту медичних прав не існує. Найчастіше громадяни відстоюють свої права в порядку кримінального й цивільного судочинства. Справи, які доходять до суду й завершуються відшкодуванням матеріальних і моральних збитків, уже є», - зауважила експерт Фундації медичного права та біоетики України Ірина Сенюта. Правозахисники радять українцям частіше замислюватися, чи отримують вони адекватну медичну допомогу, сплачуючи на це частину своїх податків.

Лілія Гришко