Про затвердження Інструкції щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах

1. Затвердити Інструкцію щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах для використання в системі соціально-гігієнічного моніторингу працюючих у шкідливих умовах (далі - Інструкція, додається).

2. Директору Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренку А.М. довести Інструкцію до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових установ системи МОЗ України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М.

3. Гігієна праці

3.6. Фізичні фактори виробничого середовища

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров'я України

12.12.2006  № 820

ІНСТРУКЦІЯ

щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах

I 3.3.6.-2006

1. Загальні положення

1.1. Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах (далі - Інструкція) призначена для фахівців з гігієни та охорони праці і може використовуватись іншими фахівцями, які працюють у галузі охорони здоров'я працюючого населення.

1.2. Метою Інструкції є визначення критеріїв оцінки професійних ризиків, збереження здоров'я працюючих шляхом обмеження тривалості роботи в умовах несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів (пилу, шуму, вібрації), встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів у відповідності до професійних ризиків, праці при працевлаштуванні постраждалих, встановлення зв'язку захворювання з умовами праці на підставі дозо-ефектних залежностей, удосконалення критеріїв санітарно-гігієнічної експертизи підприємств за ступенем їх шкідливості та небезпечності.

1.3. Інструкція встановлює порядок визначення ступеню ризику професійних захворювань в залежності від стажевої дози впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів та допустимих термінів роботи у шкідливих умовах.

2. Основні терміни та визначення

2.1. Під "професійним ризиком" розуміють імовірність порушення здоров'я в результаті несприятливого впливу професійних факторів з урахуванням важкості наслідків, що виникають. Сутність професійного ризику полягає в тому, що втрата постраждалим спроможності до повноцінного існування пов'язана з тимчасовою або постійною непрацездатністю через професійне захворювання або виробничу травму.

2.2. "Управління ризиком" - процес ухвалення рішення, який враховує політичні, соціальні, економічні міркування та технічні фактори з відповідною інформацією за оцінкою ризику, яка пов'язана з деякою небезпекою, з метою розробки, аналізу та порівняння варіантів з нормуванням й без нього та вибору й впровадження оптимальних рішень та дій для захисту від даної небезпеки.

2.3. "Оцінка та управління професійними ризиками" включає набір механізмів та інститутів щодо управління виробничим середовищем, безпекою, гігієною праці та здоров'ям працюючих. Сфера управлінських впливів охоплює вибір пріоритетів, рішень і дій щодо попередження й усунення причин порушення здоров'я, серед яких ефективними є технології захисту працюючих часом. Оцінка професійного ризику базується на зіставленні показників втрат здоров'я з експозиційними понаднормативними навантаженнями виробничими факторами. Для об'єктивізації втрат здоров'я використовується професійне захворювання. Саме такий підхід закладений у критерії диференціації факторів виробничого середовища і трудового процесу за ступенем їх шкідливості та небезпечності.

3. Визначення допустимого терміну роботи в умовах впливу локальної вібрації і шуму

3.1. Шум і локальна вібрація є одними з найбільш розповсюдженими шкідливими виробничими факторами. На тлі розвитку і впровадження у виробництво нової техніки і сучасних технологій збільшується число джерел шуму і вібрації з одночасним збільшенням інтенсивності й тривалості їх впливу. Насамперед, це стосується вібро- та шумогенеруючого обладнання, ручних машин або інструментів для обробки деталей, видобутку корисних копалин та ін. Їх широко застосовують в гірничодобувній промисловості, машинобудуванні, на будівництві тощо у вигляді рубальних, клепальних і відбійних молотків, перфораторів, гірничих свердлів, шліфувальних машин, дрилів, бензомоторної пилки тощо. Найбільш шумо- та вібронебезпечними є професії гірника, обрубника, заточувальника, шліфувальника, повальника лісу, клепальника.

3.2. Відповідно до чинних критеріїв гігієнічної оцінки вібро-акустичних факторів виробничого середовища умови праці представників вібро- та шумонебезпечних професій відносяться до 3 класу (шкідливі) 1-4 ступенів згідно з "Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". У всіх випадках перевищення нормативу застосовуються організаційні заходи щодо захисту працюючих часом. Одним з таких способів є визначення допустимого терміну роботи у вібро- та шумонебезпечних умовах на основі розрахунку стажевих доз вібрації та шуму, які відповідають різним ризикам розвитку вібраційної та шумової патології.

3.3. Розрахунок допустимого стажу роботи у вібро- та шумонебезпечних умовах праці був проведений на основі стажевих доз шуму та вібрації з урахуванням поправок до еквівалентних рівнів та ризикометричного підходу. Імовірність розвитку вібраційної хвороби під впливом локальної вібрації визначається за таблицею 1. Так, при роботі впродовж 10 років з віброінструментами, які генерують вібрацію на рівні 112-130 дБ, поправка на стаж становить 10 дБ. Визначена поправка на стаж додається до еквівалентного коректованого рівня вібрації при розрахунку стажевої дози.

Таблиця 1

Імовірність розвитку вібраційної хвороби при різних стажевих дозах

Стажева доза дорівнює 122-140 дБ. За таблицею при стажі 10 років імовірність розвитку серед працюючих вібраційної хвороби становить 1-45%. При роботі в аналогічних умовах впродовж 20 років поправка на стаж дорівнює 13 дБ та стажева доза становить 125-143 дБ. Імовірність розвитку вібраційної хвороби серед осіб з 20-річним стажем підвищується до 7-62%. При 32 роках роботи з віброінструментом поправка на стаж становить 15 дБ. Фактична стажева доза зростає до 127-145 дБ. При такій стажевій дозі імовірність розвитку вібраційної хвороби визначається у 10-72% працюючих.

3.4. Терміни роботи, наприклад, при професійному ризику у 10% в умовах впливу еквівалентних коректованих рівнів локальної вібрації у 112 дБ, 113-115 дБ, 116-118 дБ, 119-121 дБ, 122-124, 125-130 дБ становлять відповідно 32 роки, 20-27 років, 12-17 років, 7-10 років, 4-5 років, 2-3 роки (рисунку 1 і таблиця 2).

Рис. 1. Терміни роботи при різних ризиках вібраційної хвороби.

Таблиця 2

Терміни роботи (років) при різних ризиках вібраційної хвороби

---------------

* Допустимий професійний ризик.

3.5. У разі виникнення в суспільстві об'єктивних причин і умов щодо перегляду рівня допустимого ризику вібраційної хвороби або потреби у введенні та застосуванні за певних обставин стерпного ризику, можуть бути використані терміни роботи, які відповідають іншим рівням ризику: 5%, 15%, 20%, 25% і 30% (таблиця 2, рисунок 1).

3.6. Розрахована імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості від впливу виробничого шуму визначається за таблицею 3. При роботі впродовж 10 років при еквівалентних рівнях шуму 80-108 дБА поправка на стаж становить 10 дБА. Розрахункова стажева доза дорівнює 90-118 дБА. За таблицею при такій стажевій дозі імовірність розвитку серед працюючих нейросенсорної приглухуватості становить 2-50%. При роботі в аналогічних умовах впродовж 20 років поправка на стаж дорівнює 13 дБА. За розрахунком стажева доза становить 93-121 дБ. Імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості серед осіб із 20-річним стажем зростає до 4-58%. При 40 роках роботи поправка на стаж є максимальною і становить 16 дБА. Фактична стажева доза зростає до 96-124 дБА. При такій стажевій дозі шуму імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості існує у 6-66% працюючих.

Таблиця 3

Розрахована імовірність розвитку нейросенсорної приглухуватості у працюючих в шумонебезпечних умовах праці при різних стажевих дозах

3.7. Терміни роботи при різних ризиках виникнення нейросенсорної приглухуватості наведені в таблиці 4 та на рисунку 2.

Рис. 2. Терміни роботи (років) при різних ризиках нейросенсорної приглуховатості.

Таблиця 4

Терміни роботи (років) при різних ризиках нейросенсорної приглухуватості

---------------

* Допустимий професійний ризик.

3.8. Допустимі терміни роботи в умовах впливу еквівалентних рівнів шуму 80-82 дБА, 82-84 дБА, 85-87 дБА та 88-90 дБА становлять відповідно більше 40 років, 31- 40 років, 16-25 років та 8-12 років. При рівнях 91-93 дБА, 94-96 дБА та 97-99 дБА допустимі терміни роботи скорочуються відповідно до 4-6 років, 2-3 років та 1-1,5 років. При роботі в умовах дії еквівалентних рівнів шуму більше 100 дБА допустимі терміни будуть менш 1 року.

3.9. У разі виникнення в суспільстві об'єктивних причин та умов щодо перегляду рівнів допустимих ризиків нейросенсорної приглухуватості або потреби у введенні та застосуванні за певних обставин стерпного ризику, можуть бути використані терміни роботи, які відповідають іншим рівням ризику: 5%, 15%, 20%, 25% та 30% (таблиця 4, рисунок 2).

3.10. Розрахунок стажевої дози вібрації (шуму) проводиться в наступному порядку:

- за таблицею 5 у відповідності до терміну роботи з вібро- чи шумонебезпечним обладнанням визначається поправка до еквівалентного рівня фактора;

- визначена поправка додається до еквівалентного рівня фактора.

Таблиця 5

Поправки для розрахунку стажевої дози шуму та вібрації

3.11. У тих випадках, коли рівень вібро-акустичного фактора впродовж періоду впливу не є постійним, стажеве дозове навантаження визначається у наступному порядку:

- за весь період роботи визначається тривалість окремих періодів (в роках) із однаковими еквівалентними рівнями вібрації чи шуму;

- за таблицею 5 у відповідності до тривалості кожного періоду впливу фактора визначається і додається до його фактичного еквівалентного рівня величина поправки;

- послідовно відповідно до різниці між рівнями фактора сумують добавки, які визначаються за таблицею 6.

Таблиця 6

Додатки до більшого рівня дози шуму та вібрації при їх сумуванні

3.12. Приклад розрахунку стажевої дози вібрації:

а) дози локальної вібрації на робочому місці гірника за роками становлять:

    - L         117 дБ - впродовж 5 років (робота прохідником);

       екв. кор

    - L         121 дБ - впродовж 10 років (робота забійником);

       екв. кор

    - L         116 дБ - впродовж 3 років (робота ГОВ в ніші);

       екв. кор

б) за таблицею 5 визначають величини поправок і розраховують дозу вібрації, що отримана за кожний окремий період:

                    ДВ  = 117 + 7 = 124 дБ;

                      5

                   ДВ   = 121 + 10 = 131 дБ;

                     10

                    ДВ  = 116 + 5 = 121 дБ;

                      3

в) до більших значень послідовно додають надбавки, що отримані з таблиці 6 у відповідності до різниці між максимальними і мінімальними значеннями (131-121=10 добавка становить 0,4 дБ; 131,4 - 24 = 7,4 добавка становить 0,8 дБ) в наступному порядку:

                     121      131      124

                      |        |        |

                       |      |        |

                        |    |        |

                         \/\/        |

                          131,4     |

                             |     |

                              |   |

                              \/ \/

                                 132,2 наближено 132 дБ

3.13. У разі, коли еквівалентний рівень вібро-акустичного фактора впродовж періоду впливу не є постійним, його середнє значення визначається за таблицею 7 для вібрації та за таблицею 8 для шуму. Для цього використовують дані щодо розрахунку стажевої дози і терміну загального впливу фактора. В місці їх пересікання в таблицях 7 або 8 знаходиться значення середнього впродовж періоду впливу еквівалентного рівня вібро-акустичного фактору.

3.14. Приклад розрахунку середнього значення еквівалентного рівня вібрації:

а) впродовж 18 років стажева доза вібрації склала 132 дБ;

б) за таблицею 7 в місці пересікання горизонтального (стажева доза) та вертикального (загальний стаж роботи) рядків визначаємо, що значення середнього еквівалентного рівня вібрації становить 119 дБ.

Таблиця 7

Еквівалентний рівень вібрації при різних сполученнях вібраційного стажу роботи і отриманої стажевої дози вібрації

Таблиця 8

Еквівалентний рівень шуму при різних сполученнях шумового стажу роботи і отриманої стажевої дози шуму

3.15. Працівники, які накопичили стажеву дозу шуму не менше 99 дБА та стажеву дозу вібрації не менше 128 дБ, що відповідає 10% ризику, можуть бути віднесені до групи ризику виникнення професійної патології.

4. Визначення допустимого терміну роботи в умовах впливу пилу фіброгенної дії

4.1. Виробничий пил за певних умов може становити небезпеку для здоров'я як працюючих, так і населення. Широке поширення технологічних процесів, пов'язаних з пилоутворенням, і залучення великих контингентів трудящих до виконання робіт, що супроводжуються контактом з виробничим пилом, висуває проблему попередження її несприятливого впливу в число найважливіших задач.

4.2. Найчастіше в процесі виробничої діяльності людина зіштовхується з впливом фіброгенних видів пилу, які викликають при тривалому вдиханні підвищених концентрацій розвиток у легеневій тканині та бронхах патологічного процесу, що проводить в остаточному підсумку до склеротичних змін і емфіземи легень.

4.3. Особлива увага, яка приділяється фіброгенним видам пилу, обумовлена тим, що вони є етіологічним фактором найбільш важких видів професійної патології - пневмоконіозів та пилових бронхітів, боротьба з якими має величезне соціальне значення. Ризику поразки фіброгенним пилом піддаються робітники, які знаходяться в найбільш працездатному віці й зайняті у виробництвах, що мають найважливіше народно-господарське значення: у гірничодобувній, металургійній, машинобудівній промисловості, промисловості будматеріалів та ін.

4.4. Інтегральним показником, який відображає ризик розвитку пилової патології у робітників в пилонебезпечних умовах є пилове експозиційне навантаження на організм працюючого. Під пиловим експозиційним навантаженням на організм працівника розуміється маса (мг) частинок пилу, які знаходяться в повітрі робочої зони (зоні дихання) та поступають до органів дихання разом з повітрям у певний відрізок часу - зміну, місяць, рік і т.п.

4.5. Пилове експозиційне навантаження залежить від концентрації пилу в повітрі робочих місць, величини об'єму легеневої вентиляції (визначається категорією важкості роботи) у працюючого в запорошеній атмосфері та тривалості пилової дії.

4.6. Для розрахунку пилових експозиційних навантажень використовуються результати вимірювань запорошеного повітря, виконаних існуючими в галузі службами пилового контролю. Використовуються дані про середньозмінні або максимально разові концентрації у повітрі робочої зони пилу, що вітає, визначені в гравіметричних показниках (мг/куб. м) по загальній масі пилу.

Інформація про середньозмінну концентрацію виходить одним з наступних способів:

- на підставі результатів безперервного, протягом всієї робочої зміни, відбору (вимірюванні) однієї проби пилу;

- шляхом розрахунку середньозмінної концентрації аерозолю на основі дискретного відбору проб пилу при основних та допоміжних операціях, а також в перервах в роботі з урахуванням їх тривалості протягом зміни;

- шляхом розрахунку на підставі виміряних значень максимально разової концентрації при основному пилостворюючому процесі для даного робочого місця та залежності між середньозмінними й максимально разовими концентраціями пилу.

4.7. Розрахунок величини пилового навантаження на організм працівника проводиться по формулі:

                       ПН = C x Q x t x N                    (1)

де ПН - пилове навантаження (мг) на організм працюючого за аналізований період роботи (t x N);

C - середньозмінна (або максимально разова) концентрація пилу - середньозважена за часом за аналізований період роботи (t x N) концентрація пилу в повітрі робочої зони (зона дихання), мг/куб. м;

Q - середньозмінний об'єм легеневої вентиляції, який залежить від категорії важкості праці - середньозважена величина за аналізований період часу (t x N) дії пилу, куб. м/хв.;

t - тривалість робочої зміни, хв.;

N - кількість робочих змін у контакті з пилом за весь період роботи.

4.8. Вимірювання максимально разового значення запорошеного повітря проводиться в перебігу періоду часу не більше 30 хвилин при нормальному перебігу основного пилостворюючого процесу для даного робочого місця. При цьому може проводитися одне безперервне вимірювання (відбір однієї проби) або не менше п'яти короткострокових вимірювань (відбір проб, рівномірно розподілених по оцінюваному періоду часу). Максимально разове значення визначається в цьому випадку як середнє арифметичне з окремих вимірів.

4.9. Розрахунок середньозважених показників запорошеності повітря проводиться по формулі:

                         x t  + x t     + x t

                          1 1    2 2...    n n

                     X = ----------------------              (2)

                                  T

де X - середньозважена величина показника X за період часу дії пилу T;

    X , X ...  X   -  величини  показника X на відрізках часу дії

     1   2      n

пилу t , t  ... t ;

     1   2      n

T - загальна тривалість часу дії пилу.

                                 n

                            T =  S   t                       (3)

                               i = 1  n

де S - знак суми.

4.10. Система обліку пилових навантажень повинна включати:

- відомості про техніко-технологічні характеристики виробництва;

- про попередній профмаршрут для ретроспективної характеристики умов праці по пиловому чиннику за весь період роботи у контакті з пилом;

- інформацію про категорію важкості праці та запорошеність повітря на робочих місцях;

- відомості про величину отриманого пилового експозиційного навантаження.

Індивідуальний облік пилових навантажень ведеться у всіх робочих, які працюють в умовах підвищеної запорошеності, згідно з НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрацій пилу в шахтах та обліку пилових навантажень".

4.11. Для визначення безпечного часу роботи в контакті з пилом необхідно розраховувати для кожної пилової професії граничне пилове навантаження (ГПН).

ГПН - це гранично допустиме пилове навантаження, що одержує працюючий протягом 40 років в умовах дотримання ГДК для даного пилу та об'ємі легеневої вентиляції, що відповідає максимальній категорії важкості праці (Q = 0,04 куб. м/хв.):

                          max

                 ГПН = 40 x ГДК x Q    x N   ,               (4)

                                   max    max

    де N    - максимально можлива кількість відпрацьованих змін у

        max

календарному році (n = 240 змін);

    При перевищенні ГДК  необхідно  розрахувати  допустимий  стаж

роботи  (Т )  в роках,  при якому пилове навантаження (ПН) не буде

         д

перевищувати ГПН.

Для цього використовуємо відношення:

                                ГПН

                      Т  = --------------,                   (5)

                       д    C x N  x Q

                                 ф

де С - фактична середньозмінна (або максимальноразова) концентрація пилу у даної професії, мг/куб. м;

N - фактичне число відпрацьованих змін у календарному році;

     ф

Q - об'єм легеневої вентиляції за зміну (куб. м/хв.), що залежить від категорії важкості праці та відповідний певної професії;

C, Q - середньозважені за весь період роботи.

4.12. Розраховані граничні пилові навантаження при 8-годинній робочій зміні наведені в таблиці 9.

Таблиця 9

Граничні по пневмоконіозу пилові навантаження на організм працюючих

Граничне пилове навантаження повинне відповідати розрахунковому ризику захворювання пиловою патологією, що не перевищує 2%. При відомих значеннях ГДК пилу та об'єму легеневої вентиляції працюючих у пилонебезпечних умовах праці обчислюємо за формулою 4 або виходячи з таблиці 9 величину ГПН, використовуємо її для визначення допустимого терміну роботи в умовах дії фіброгенних пилів за формулою 5.

4.13. На підставі середньозмінних величин концентрації пилу на робочому місці та легеневій вентиляції по графіках (додаток 1) визначається вичерпаний безпечний ліміт (ризик профзахворювання <= 2%) тривалості роботи в контакті з пилом. Якщо фактичне число відпрацьованих змін перевищує показане на графіку для легеневої вентиляції, що має місце, концентрації пилу і величини його ГДК, то працівник може бути віднесений до групи ризику (додаток 2). Орієнтовно до групи ризику можуть бути віднесені працівники при стажі в контакті з пилом 7-12 років і більш.

Очікуваний ризик розвитку пилової патології (%) в залежності від рівнів пилового впливу, співвіднесених з класами умов праці та стажем роботи наведений у таблиці 10.

Таблиця 10

Очікуваний ризик розвитку пилової патології (%) в залежності від рівнів пилового впливу, співвіднесених з класами умов праці та стажем роботи

4.14. Далі проводяться дослідження, які необхідні для дорентгенологічної діагностики пилової патології в працівників (додаток 2).

4.15. Терміни роботи при допустимому професійному ризику виникнення пилової патології 5%-10% у працюючих у пилонебезпечних умовах праці розраховані на основі додатка 1 та моделей індивідуальних порогів дії виробничих факторів наведені в таблиці 11.

Таблиця 11

Терміни роботи у контакті з аерозолями фіброгенної дії

Приклад 1

Професія: гірник очисного вибою, середньозважена концентрація пилу в повітрі робочої зони - 34 мг/куб. м, пил вуглепородний; ГДК пилу - 10 мг/куб. м; об'єм легеневої вентиляції - 0,03 куб. м/хв.; максимальна кількість відпрацьованих змін - 240 у рік; фактична кількість відпрацьованих змін - 220 у рік.

    Т  - допустимий (розрахунковий)  стаж  роботи  в  контакті  з

     д

пилом:

       ГПН       40 x 10 x 0,04 x 240

    --------- = ----------------------  наближено  17 (років)

    C x N x Q      34 x 220 x 0,03

Також можливо для визначення безпечного терміну роботи (кількість робочих змін) використовувати додаток 1 (рисунок 1.3. Для цього прикладу кількість робочих змін становить 4800.

Приклад 2

Професія: забійник, еквівалентний рівень шуму на робочому місці - 93 дБА. Допустимій термін роботи - 4 роки (згідно з таблицею 4 та рисунком 2).

Приклад 3

Професія: прохідник, еквівалентний коректований рівень вібрації на робочому місці - 116 дБ. Допустимій термін роботи - 17 років (згідно з таблицею 2 та рисунком 1).

Додаток 1

до Інструкції

щодо визначення допустимих

термінів роботи працюючих

у шкідливих умовах

ГРАФІКИ

для визначення безпечного ліміту тривалості роботи у контакті з пилом в залежності від його концентрації на робочому місці, ГДК пилу та важкості праці (об'єму легеневої вентиляції)

Рис. 1.1. Безпечний термін роботи (кількість робочих змін) в залежності від рівня запорошеності (мг/куб. м) та гранично допустимої концентрації пилу (ГДК) при об'ємі легеноевої вентилячції 0,01 куб. м/хв..

Рис. 1.2. Безпечний термін роботи (кількість робочих змін) в залежності від рівня запорошеності (мг/куб. м) та гранично допустимої концентрації пилу (ГДК) при об'ємі легеневої вентиляції 0,02 куб. м/хв..

Рис. 1.3. Безпечний термін роботи (кількість робочих змін) в залежності від рівня запорошеності (мг/куб. м) та гранично допустимої концентрації пилу (ГДК) при об'ємі легеневої вентиляції 0,03 куб. м/хв..

Рис. 1.4. Безпечний термін роботи (кількість робочих змін) в залежності від рівня запорошеності (мг/куб. м) та гранично допустимої концентрації пилу (ГДК) при об'ємі легеневої вентиляції 0,04 куб. м/хв..

Додаток 2

до Інструкції

щодо визначення допустимих

термінів роботи працюючих

у шкідливих умовах

МЕТОДИКА

виявлення груп ризику виникнення дорентгенологічних (патоморфологічних) змін легенів за оцінкою функціонального стану організму працюючих у пилонебезпечних умовах праці

У осіб, що віднесені у групу ризику, які проробили припустимий стаж, визначали наступні показники функціонального стану організму:

- ЖЄЛ;

- РОВ;

- ОФВ;

- рентгенологічні зміни паренхіми легень;

- рентгенологічні зміни коренів легень;

- суб'єктивні скарги (задишка при фізичному навантаженні, болі в грудній клітці, кашель з мокротинням).

За результатами обстеження обчислюється дорентгенологічний діагноз (чи наявність відсутність пневмоконіозу) (Д):

                      бетаТ

      Д = альфа (1 - e     ) (B  + S b y ) x C  x C  x C ,  (2.1)

                               0      i i     1    2    3

    де В   =  2,64  -  вільний  член  рівняння  для  даної  групи

        0

показників функціонального стану організму;

    y  -   фактичне  значення  показників  функціонального  стану

     i

організму;

в - коригувальні коефіцієнти для y ... y ...

     i                                 1      i

S - знак суми.

Таблиця 2.1

Значення коефіцієнтів для показників функціонального стану організму

Таблиця 2.2

Значення коефіцієнтів, що відображають суб'єктивні скарги

Таблиця 2.3

Шкали для кількісної оцінки рентгенологічних змін паренхіми та коренів легенів при впливі пилу

Базова частина діагностичної процедури відбиває взаємозв'язок сукупності значень показників функціонального стану і змін у легенях.

    Отримані   значення    базової    частини   моделі   рівняння

(B  + S b y ) x C  x C  x C , множать на коригувальний коефіцієнт,

 0      i i     1    2    3

що відбиває   вплив   тривалості   роботи   в   контакті  з  пилом

          iT

альфа(1 - e  ) (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Значення коригувальних коефіцієнтів, що відбивають вплив тривалості роботи в контакті з пилом

Отримане числове значення характеризує прогнозовану величину пневмоконіотичних змін (Д) в діапазоні від 0 і більш. При цьому діапазон (Д) від 0 до 0,69 розглядається як безпечний, при якому виключається розвиток пневмоконіозу; 069-1 - як діапазон ризику, одиниця і більш - рівень, відповідний I стадії пневмоконіозу і вище. При отриманні значення (Д), рівного 0,69 і більш, працівника доцільно направити в клініку для поглибленого обстеження. При цьому необхідно зробити збільшений рентгенівський знімок правої легені. Такі працівники повинні включатися в групу спостереження з діагнозом "пневмоконіоз 0-I".

Приклад. Проводимо діагностику пневмоконіозу у гірника зі стажем 10 років по 4 групі показників. При вивченні фізіологічного стану визначені наступні значення показників:

    ЖЄЛ, мл - 3850

    РОВ, мл - 1200

    ОФВ, мл/с - 2200

При рентгенологічному обстеженні легенів була виявлена посилення легеневого рисунку, яке оцінено 1 балом. Корені легенів не змінені. Мають скарги на задишку при фізичному навантаженні, кашель з мокротинням відсутній.

Відповідності до формули (Б.1) проводимо розрахунки:

3850 х (-0,000139) = - 0,53515

1200 х (-0,000156) = - 0,1872

2200 х (-0,000173) = - 0,3806

Рентгенологічні зміни паренхіми легенів:

1 х 0,216 = 0,216

Рентгенологічні зміни коренів легенів:

0 х 0,286 = 0

Сума: - 0,887.

    Вільний член В  = 2,64

                  0

    Д = 0,309 х (2,64 - 0,887) х 1,042 = 0,564

Величина 0,564 відноситься до безпечного діапазону.

Літературні джерела

1. Закон "Про охорону праці" від 14.10.92 N 2694-XII у редакції від 21.11.02.

2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 N 4004-XII. Зміни і доповнення, внесені Законами України від 17.12.96 N 607/96-ВР, від 11.06.97 N 331/97-ВР, від 18.11.97 N 642/97-ВР, від 30.06.99 N 783-XIV, від 14.12.99 N 1288-XIV, від 21.12.00 N 2171-III, від 15.11.01 N 2788-III, від 07.02.02 N 3037-III.

3. "Про затвердження "Карти даних небезпечного фактору (речовини, матеріалу)". Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.02 № 19.

4. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001). - К.: МОЗ України, 2001. - 46 с.

5. ДСП 3.3.1.095-2002 "Підприємства вугільної промисловості".

6. ДСН N 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку".

7. ДСН N 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації".

8. НПАОП 10.0.-1-01-05 "Правила безпеки у вугільних шахтах".

9. НПАОП 10.0-5.08-04 "Інструкція з виміру концентрацій пилу в шахтах та обліку пилових навантажень".

10. Профессиональный риск. Справочник. Под ред. академика РАМН Н.Ф. Измерова и Э.И. Денисова - М. Социздат, 2001.

11. Принципы и критерии диагностики профессиональных заболеваний/Под ред. В.М. Валуциной. - Донецк: Изд-во "УкрНТЭК", 2002. - 124 с.

12. Большаков А.М., Крутько В.Н., Пуцилло Е.В. Оценка и управление рисками влияния окружающей среды на здоровье населения. - М.: Эдиториал УРСС, 1999. - 256 с.

13. Допустимі терміни роботи людей, які працюють у шкідливих умовах гірничо-металургійної промисловості для запобігання найбільш поширеним професійним захворюванням легень: Методичні рекомендації. - Кривий Ріг, 2003. - 12 с.

14. Планирование и организация эпидемиологических исследований в медицине труда: Методические рекомендации. - М., 2004. - 40 с.

15. ILO. Technical and Ethical Guidelines for Workers' Health Surveillance (OSH № 72). Geneva: ILO, 1998.

ПЕРЕЛІК

умовних позначень та скорочень

ГДР - гранично допустимий рівень

ГДК - гранично допустима концентрація

ДВ - доза вібрації

ДШ - доза шуму

ПН - пилове навантаження

ГПН - гранично допустиме пилове навантаження

ЖЄЛ - життєва ємкість легенів

РОВ - резервний об'єм видоху

ОФВ - об'єм форсированого видоху

ДСП - державні санітарні правила

ДСН - державні санітарні норми.