ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АУГМЕНТИН™SR
AUGMENTINÔSR
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки у формі капсули, білого кольору, вкриті оболонкою, з лінією розлому на одному боці та монограмою АС 1000/62,5 -на іншому;
склад: 1 таблетка містить амоксициліну (у виглядіамоксициліну три гідрату) 562,5 мг, амоксициліну (у вигляді амоксициліну натрію)437,5 мг, клавуланової кислоти (у вигляді калію клавуланату) 62,5 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, кремній колоїдний зневоднений, магнію стеарат, ксантам, кислота лимонна, гіпромелоза 6ср, гіпромелоза 15ср, титану діоксид, полі етиленгліколь 3350, полі етиленгліколь 8000.
Форма випуску.Таблетки, вкриті оболонкою, пролонгованої дії.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТС J01C R02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грам позитивних і грам негативних мікро організмів. Амоксицилін чутливий до бета-лактамази та зазнає розпаду підїї впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікро організми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, подібнудо пеніциліні в, та має властивості ін активувати бета-лактамазні ферменти, властиві мікро організмам, що резистентні до пеніциліні в і цефалоспоринів. Зокрема, вона має виражену активність щодо важливих з клінічної точки зоруплаз мідних бета-лактамаз, які часто відповідають за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Присутність клавуланової кислоти у складіАугментину захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів бета-лактамаз ірозширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікро організмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніциліні в іцефалоспоринів.
Аугментин SR представлений у вигляді таблеток з подовженим вивільненням діючої речовини, що дозволяє подовжити фармакокінетичну дію амоксициліну. Такий склад таблеток розширює спектр чутливих до Аугментину SR мікро організмів, включаючи пеніцилін резистентні штами S. Pneumoniae.
Таким чином, Аугментин SR виявляє властивості антибіотика широкого спектра дії та інгібітору бета-лактамаз. Аугментин має бактерицидну дію щодо широкого спектра мікро організмів, включаючи
грам позитивні аероби: Staphylococcus aureus*, Staphylococcusepidermidis, Streptococcus pneumoniae (включаючи пеніцилін резистентні та резистентні до макролідів штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcusviridans;
грам позитивні анаероби: Peptostreptococcus anaerobius,Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros;
грам негативні аероби: Haemophilus influenzae*, Haemophilusparainfluenzae*, Klebsiella pneumoniae*, Moraxella catarrhalis*;
грам негативні анаероби: Bacteroides fragilis*, Eikenellacorrodens*, Fusobacterium nucleatum*, Porphyromonas sp., Prevotella sp.
-----------------
* Деякі представники цих видів бактерій продукують бета-лактамазу, що робить їх нечутливими до моно терапії амоксициліном.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Обидва компоненти Аугментину SR (амоксицилін і клавулановакислота) повністю розчинні у водних розчинах при фізіологічних значеннях pH. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Абсорбція Аугментину SR покращується при його прийомі на початку їди.
Фармакокінетичні параметри при прийомі таблеток Аугментину SR 2 рази надень такі:
площа під кривою співвідношення “концентрація/час” (AUC) становить 71,62 мкг/год/мл для
амоксициліну та 5,29 мкг/год/мл - для клавуланової кислоти, періоднапів виведення –1,27 год
для амоксициліну та 1,03 год - для клавуланової кислоти, максимальнна концентрація для
амоксициліну – 17,0 мг/л, та 2,05 мг/л - для клавуланової кислоти.
Представлена форма таблеток із сповільненим вивільненням діючої речовини має
унікальний фармакодинамічний/фармакокінетичний профіль. Час досягнення і підтримання
мінімальної інгібуючої концентрації у цій формі препарату не може бути досягнутий при
прийомі аналогічної дози препарату, але із звичайним вивільненням діючої речовини.
Розподіл. При введенні внутрішньо терапевтичні концентраціїамоксициліну та клавуланової кислоти спостерігаються в тканинах таінтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин виявлені вжовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовійтканинах, а також у синовіальній та перитонеальній рідинах, жовчі та гною. Амоксицилін і клавуланова кислота слабо зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25% для клавулановоїкислоти та 18% - для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі. При дослідженнях на тваринах не встановлено кумуляції жодного з цих компонентів убудь-якому органі.
Амоксицилін, як і інші пеніциліни, може виявлятись у грудному молоці. Слідова кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці. Дослідження репродуктивної функції на тваринах показали, що іамоксицилін, і клавуланова кислота можуть проникати крізь плацентарний бар’єр. Однак не виявлено будь-яких даних щодо порушення фертильної функції або шкідливого впливу на плід.
Виведення. Як і для інших пеніциліні в, основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, тоді як для клавуланату виведення здійснюється і через нирки, і шляхом поза ниркових механізмів. Приблизно 60-70% амоксициліну і 40-65% клавуланової кислоти виділяються із сечею у незміненому стані протягом перших 6 годин після одноразового прийому таблеток.
Амоксицилін також частково виводиться ізсечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксил овоїкислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та фекаліями, а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.
Супутнє застосування пробенециду гальмує екскрецію амоксициліну, але не затримує виведення нирками клавуланату.
Показання для застосування.
Лікування бактеріальних інфекцій, що спричиняються чутливими доАугментину SR мікро організмами: інфекції дихальних шляхів, на прикладне госпітальна пневмонія, загострення хронічного бронхіту та гострий бактеріальний синусит
Спосіб застосування та дози.
Приймати Аугментин SR слід на початку їди з метою кращого засвоювання препарату. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого (препарат призначений для короткочасного застосування).
Окремі групи пацієнтів
Дорослі (16 років і старше)
Інфекції дихальних шляхів - 2 таблетки 2 рази на добу протягом 7-10днів, включаючи:
не госпітальну пневмонію – 2 таблетки 2 рази на добу протягом 7-10 днів;
загострення хронічного бронхіту – 2 таблетки 2 рази на добу протягом 7днів;
гострий бактеріальний синусит - 2 таблетки 2 рази на добу протягом 10днів.
Інші
Хворі похилого віку
Корекції дози не потребується.
Дозування при порушенні функції нирок
Аугментин SR призначається лише для лікування хворих з кліренсом креатині ну більше 30 мл/хв, при якому не потребується корекції дози.
Дозування при порушенні функції печінки
Застосовувати обережно; необхідно моні торувати печінкову функцію через регулярні проміжки часу. Даних для рекомендації дозування недостатньо.
Побічна дія.
Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:
дуже часто ³ 1/10;
часто ³ 1/100 та < 1/10;
нечасто ³ 1/1 000 та < 1/100;
рідко ³ 1/10 000 та < 1/1 000;
дуже рідко < 1/10.
Інфекції та інвазії
Часто – генітальний моніаліазис, кандидозшкіри та слизових оболонок.
Кровоносна та лімфатична системи
Рідко – оборотна лейкопенія (включаючинейтропенію) та тромбоцит опенія.
Дуже рідко – оборотний агранулоцит оз і гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбі нового індексу.
Імунна система
Дуже рідко – ангіо невротичний набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.
Нервова система
Не часто – запаморочення, головний біль.
Дуже рідко – оборотна гіперактивність та конвульсії.
Шлунково-кишкові реакції
Дуже часто – діарея.
Часто – нудота, біль у животі.
Не часто – блювання, порушення травлення.
Дуже рідко - антибіотико асоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт).
Гепатобіліарні реакції
Не часто – помірне підвищення рівня АСТта/або АЛТ відмічається у хворих, які лікуються антибіотиками групибета-лактамів.
Дуже рідко – гепатити та холестатичнажовтуха. Ці явищі виникають при застосуванні інших пеніциліні в іцефалоспоринів.
Гепатити виникають головним чином у чоловіків і хворих похилого віку, і їх виникнення може бути пов´ язано зтривалим лікуванням препаратом. Ознаки та симптоми захворювання виникають підчас або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища звичайно мають оборотний характер. Надзвичайно рідко мають місце летальні випадки, які завжди трапляються з пацієнтами з тяжким основним захворюванням або з пацієнтами, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
Шкіра та підшкірні тканини
Не часто – шкірний висип, свербіж, кропив´ янка.
Рідко – поліморфна еритема.
Дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострийгенералізований екзантематозний пустульоз.
У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.
Нирки та сечовидільна система
Дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, кристалурія.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до бета-лактамів, тобто до пеніциліні в іцефалоспоринів.
Наявність в анамнезі жовтухи або дисфункції печінки, пов´ язанихіз застосуванням Аугментину. Дитячий вік до 16 років.
Передозування.
Передозування може супроводжуватися симптомами збоку шлунково-кишкового тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ціявища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Повідомлялось про випадки кристалурії, що в деяких випадках можуть призводити до ниркової недостатності. Аугментин SR може бути видалений зкровотоку методом гемодіалізу.
Особливості застосування.
Перед початком терапії Аугментином SR необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіпер чутливості до пеніциліні в, цефалоспоринів абоінших алергенів.
Серйозні, а часом навіть фатальні випадки гіпер чутливості (анафілактичні реакції) відомі у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ціреакції більш імовірні в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Аугментином і розпочати альтернативну терапію. Серйозні анафілактичні реакції потребують негайного лікування із застосуванням адреналіну. Також можуть бути необхідними оксигенотерапія, внутрішньо венне введення стероїдів і підтримка дихальної функції, включаючи інтубацію.
Аугментин SR не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при даній патології спостерігалися випадки короподібного висипу.
Тривале застосування препарату іноді може спричинювати надмірне зростання нечутливої до Аугментину SR мікрофлори.
Зрідка у пацієнтів, що приймають Аугментин SR, може спостерігатися подовження протромбі нового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.
Пацієнтам з порушенням функції нирок і кліренсом креатині ну 30 мл/хв ібільше змінювати дозу Аугментину SR не треба. Якщо рівень кліренсу креатині нуменше 30 мл/хв, застосовувати препарат не рекомендується.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатиськристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення можливості виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиноюта виведеною сечею.
Вагітність і лактація.
Репродуктивні дослідження на тваринах (мишах і щурах при застосуванні доз, що у 10 разів перевищували дози для людини) пероральних і парентеральнихформ Аугментину не виявили ніякої тератогенної дії. В одному дослідженні ужінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування Аугментину може бути пов´ язано з підвищенням ризикунекротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і у випадку з усіма ліками, слід уникати застосування препарату під час вагітності, крім випадків, колилікар вважає це за необхідне.
Аугментин можна застосовувати під час лактації. Виключаючи ризик розвитку гіпер чутливості, пов’язаний із виділенням слідових кількостей Аугментинуз грудним молоком, будь-яких шкідливих ефектів для дитини, що знаходиться нагрудному вигодовуванні, немає.
Гемодіаліз.
Застосовувати для лікування пацієнтів цієї групи не рекомендується.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.
Негативного впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не спостерігали.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування зАугментином може призвести до підвищених рівнів амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.
Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити ймовірність алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Аугментину та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики широкого спектра дії, Аугментин може зменшувати ефективність пероральних контрацептивів, тому слід попереджати про це пацієнтів.
Умови та термін зберігання. Источник
Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 1,5 року.