Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ПРОСКАР®
Назва: ПРОСКАР®
Міжнародна непатентована назва: Finasteride
Виробник: Мерк Шарп і Доум Б.В., Нідерланди
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 5 мг № 14, № 28
Діючі речовини: 1 таблетка містить: фінастериду - 5.0 мг
Допоміжні речовини: Лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований (кукурудзяний), натрію крохмальгліколят, оксид заліза жовтий (Е 172), натрію докузат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, метилгідроксипропілцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза з 0,3 % кремнію діоксидом, титану діоксид (Е 171), тальк, індигокармін алюмінієвий лак (Е 132)
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: Аденома передміхурової залози (з метою зменшення розмірів збільшеної залози, поліпшення відтоку сечі та зменшення симптомів). Лікування доброякісної гіпертрофії передміхурової залози, для запобігання урологічним втручанням та хірургічним маніпуляціям.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0485/01/01
Термін дії посвідчення: з 22.01.2009 по 22.01.2014
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ПРОСКАР®
АТ код: G04CB01
Наказ МОЗ: 31 від 22.01.2009


    Інструкція для застосування ПРОСКАР®

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату:

    ПРОСКАР®

    (PROSCAR®)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: фінастерид; N-(1,1-диметилетил)-3-оксо-4-аза-5aост-1-ене-17b-карбоксамід;

    основні фізико-хімічні властивості: таблетки у формі яблука, голубого кольору, покриті плівкою, з написами "MSD 72" на одному боці і написом "PROSCAR" - на   інщому;

    склад: 1 таблетка містить 5 мг фінастериду;

    допоміжні речовини – лактоза (одноводна), крохмаль доже латинізований, натрію крохмалm гліколят, заліза оксид, натрію докузат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, метилгідроксипропіл целюлоза, гідроксипропіл целюлоза з 0,3 % кремнію діоксидом, титану діоксид, тальк, індигокармін алюмінієвий лак.


    Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.


    Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовують при доброякісній гіпертрофії передміхурової залози. Код АТС G04C B01.


    Фармакологічні властивості. Фінастерид - синтетична 4-аза стероїдна сполука. Це специфічний інгібітор 5-альфа-редуктази типу II, внутрішньоклітинного ферменту, який перетворює тестостерон у більш активний андроген дигідротестостерон (ДГТ). При аденомі передміхурової залози її збільшення залежить від перетворення тестостерону у ДГТ у тканинах простати. Фінастерид високо ефективно знижує як циркулюючий, так і внутрішньо простатичний ДГТ.   Фінастериду не властива схильність до рецепторів андрогенів.


    Фармакокінетика.

    У чоловіків після одноразового перорального прийому дози фінастериду, міченого ізотопами вуглецю 14С, 39 % принятої дози виділялося з сечею у формі метаболітів (імовірно, з сечею виділялась також незначна кількість незміненого фінастериду). 57 % прийнятої дози виводилось із калом. Дослідженнями також встановлено, що двом метаболітам фінастериду властива менш виражена пригнічуюча дія по відноcyj до 5-альфа-редуктази.

    Біодоступність фінастериду при пероральному прийомі становить приблизно 80 %. Прийом їжі не порушує біодоступність препарату. Максимальна концентрація фінастериду у плазмі крові досягається приблизно через 2 години після перорального прийому. Абсорбція препарату з шлунково-кишкового тракту закінчується через 6– 8   годин після його прийому. Період півжиття фінастериду в плазмі крові в середньому становить шість годин. Зв’язування з білками плазми крові – 93 %. Системний кліренс становить приблизно 165 мл/хв, об’єм розподілу – 76 літрів.

    Дослідження прийому багаторазових доз фінастериду протягом тривалого часу показало можливість накопичення препарату у малих кількостях. При щоденному пероральному прийомі фінастериду в дозі 5 мг/добу концентрація його в плазмі досягає 8–10 нг/мл і зберігається на цьому рівні протягом тривалого часу.  

    У літньому віці швидкість виведення фінастериду дещо знижується. У чоловіків віком понад 70 років період напів виведення фінастериду становить приблизно 8 годин, тоді як   в осіб віком від 18 до 60 років – 6 годин. Але це не є показанням для зменшення дози препарату в осіб старшого віку.

    У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатині ну від 9 до 55 мл/хв.) не виявлено різниці швидкості виведення одноразової дози фінастериду, міченого ізотопами вуглецю 14С, порівняно із здоровими волонтерами. Зв’язування з білками плазми крові у цих груп пацієнтів також не відрізнялось. Це пояснюється тим, що у пацієнтів з нирковою недостатністю частка метаболітів фінастериду, яка за нормальних умов виділяється з сечею, виводиться з калом. Це підтверджується збільшенням у цих пацієнтів кількості метаболітів фінастериду в калі при одночасному зниженні їх концентрації в сечі. У зв’язку з наведеним у пацієнтів з нирковою недостатністю, яким не показаний гемодіаліз, корекція дози Проскар®у не потрібна.

    Фінастерид проникає через гематоенцефалічний бар’єр у пацієнтів, які отримували терапію фінастеридом протягом 7–10 днів, але його вміст у спинномозковій рідині не досягає вагомих концентрацій. При прийомі Проскар®у у дозі 5 мг на добу також відзначили його проникнення у сім’яну рідину. При цьому концентрація фінастериду у сім’яній рідині дорослих чоловіків була в 50–100 разів нижчою за його концентрацію в плазмі крові.


    Показання для застосування.

    Проскар® призначають з метою зменшення розмірів збільшеної залози, поліпшення відтоку сечі та зменшення симптомів, пов’язаних з аденомою.

    Проскар® застосовують для лікування доброякісної гіпертрофії передміхурової залози, для запобігання урологічним втручанням (завдяки його здатності знижувати ризик гострої затримки сечі) та хірургічним маніпуляціям, у тому числі трансуретрорезекції передміхурової залози і простатектомії.


    Спосіб застосування та дози.

    Рекомендована доза 1 таблетка по 5 мг один раз на день під час прийому їжі або без неї.

    Дозування при нирковій недостатності

    Для пацієнтів з різними стадіями ниркової недостатності (при зниженні кліренсу креатині ну до 9 мл/хв.) не потрібно індивідуального добору дози, оскільки фармакокінетичні дослідження не виявили будь-яких змін у розподілі фінастериду.

    Дозування для людей похилого віку

    Немає необхідності у підборі дози, хоча фармакокінетичні дослідження вказують на те, що виведення фінастериду у пацієнтів віком понад 70 років дещо знижується. 


    Побічна дія.

    Проскар® добре переноситься. До клінічних небажаних проявів протягом 4 років дослідження, які були оцінені як, імовірно, пов’язані з препаратом, більше, ніж при прийомі плацебо, відносились скарги з боку молочних залоз і висипи, а також розлади статевої функції

    У процесі широкого клінічного застосування препарату були повідомлення про такі побічні ефекти:

    1. реакції підвищеної чутливості, включаючи свербіж, кропив’янку, набряк губ і обличчя;

    2. болючість яєчок, імпотенція, зниження лібідо і об'єму еякуляту, збільшення та болючість молочних залоз.


    Протипоказання.

    Проскар® протипоказаний:

    -   жінкам і дітям;

    - при підвищеній чутливості до будь-якого компонента цього препарату;

    - при вагітності (див. " Особливості застосування" ).


    Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

    Не виявлено клінічно вагомих взаємодій з іншими препаратами. Напевно, Проскар® не чинить помітного впливу на ферментну систему, яка метаболізує препарати, пов’язані з цитохромом Р 450. Перевірені на людях сполуки включають пропранолол, дигоксин, глібурид, варфарин, теофілін і антипірин; при цьому не було знайдено клінічно вагомих взаємодій.

    Інша супутня терапія

    Хоча спеціальних досліджень взаємодії не проводили, у клінічних дослідженнях Проскар® застосовували сумісно з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, ацетамінофеном, ацетил саліциловою кислотою, альфа-блокаторами, бета-блокаторами, антагоністами кальцію, нітратами, діуретиками, антагоністами Н 2 рецепторів, інгібіторами HMG-CoA редуктази, не стероїдними протизапальними препаратами, хінолонами і бензодіазепінами. При цьому не виявлено клінічно вагомих небажаних взаємодій при супутньому призначенні.


    Передозування.

    Пацієнти отримували одноразову дозу Проскар®у до 400 мг і багаторазові дози Проскар®у до

    80 мг на день протягом 3 місяців без небажаних ефектів.

    Не існує спеціальних рекомендацій щодо лікування передозування Проскар®ом.


    Особливості застосування.

    Загальні заходи

    Необхідно здійснювати ретельний контроль за можливим розвитком обструктивної уропатії у пацієнтів з великим залишковим об’ємом сечі і/або різко зниженим плином сечі.

    Вплив на простатоспецифічний антиген (ПСА) і діагностику раку передміхурової залози

    До цього часу не показано сприятливого клінічного впливу лікування Проскар®ом у пацієнтів, хворих на рак передміхурової залози. Пацієнти з аденомою передміхурової залози і підвищеним рівнем ПСА спостерігалися у контрольованих клінічних дослідженнях з декількома визначеннями ПСА і взяттями біопсії передміхурової залози. У цих дослідженнях лікування Проскар®ом не впливало на частоту виявлення раку передміхурової залози. Загальна частота виникнення раку передміхурової залози істотно не відрізнялась у групах пацієнтів, які отримували Проскар® або плацебо.

    Перед початком лікування та періодично під час лікування Проскар®ом рекомендується перевіряти пацієнтів шляхом ректального дослідження, а також іншими методами на предмет наявності раку передміхурової залози. Визначення сироваткового ПСА також використовується для виявлення раку простати. Загалом, при вихідному рівні ПСА понад 10 нг/мл (Hybritech) слід проводити ширше обстеження пацієнта, включаючи, у   разі необхідності, проведення біопсії. При рівні ПСА у межах 410 нг/мл рекомендується подальше обстеження пацієнта. Існує значний збіг у рівнях ПСА у чоловіків, які хворіють на рак передміхурової залози і які не мають цього захворювання. Отже, у чоловіків з аденомою передміхурової залози нормальні значення ПСА не дозволяють виключити рак передміхурової залози, незалежно від лікування Проскар®ом. Вихідний рівень ПСА нижче 4 нг/мл не виключає наявності раку простати.

    Проскар® викликає зменшення вмісту сироваткового ПСА приблизно на 50% у пацієнтів з аденомою передміхурової залози, навіть за наявності раку простати. Це зниження рівня сироваткового ПСА у пацієнтів з аденомою передміхурової залози, які отримують лікування Проскар®ом, необхідно взяти до уваги при оцінці рівня ПСА, оскільки це зниження не виключає супутнього раку простати. Це зниження передбачуване у всьому діапазоні значень рівня ПСА, хоча це може коливатися в окремих пацієнтів. Аналіз даних по ПСА у більш ніж 3000 пацієнтів у тривалому 4-річному подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні ефективності і безпеки Проскар®у (дослідження PLESS) підтвердив, що у типових пацієнтів, які отримують Проскар® протягом 6 місяців і більше, значення ПСА повинні бути подвоєні порівняно з нормальними значеннями в осіб, які не приймають лікування. Така корекція дозволяє зберегти чутливість і специфічність визначення ПСА і підтримує його здатність виявляти рак передміхурової залози.

    При будь-якому тривалому підвищенні рівня ПСА у пацієнта, який отримує лікування фінастеридом, необхідне ретельне обстеження для з’ясування причин, включаючи недотримання режиму прийому Проскар®у.

    Проскар® істотно не зменшує відсоток вільного ПСА (відношення вільного ПСА до загального). Відношення вільного і загального ПСА залишається постійним навіть під впливом Проскар®у. При визначенні відсотка вільного ПСА, який застосовується для діагностики раку простати, коригування його значень не є обов’язковим.

    Вплив препарату на лабораторні   дані.
    Вплив на рівень ПСА

    Рівень ПСА у сироватці крові корелює з віком пацієнта і об’ємом простати, при цьому об’єм простати корелює з віком пацієнта. При оцінці лабораторних показників ПСА необхідно зважати на той факт, що рівень ПСА знижується у процесі лікування Проскар®ом. У більшості пацієнтів спостерігається швидке зниження ПСА протягом перших місяців лікування, після чого рівень ПСА стабілізується на новому рівні, який становить приблизно половину від вихідної величини. З цього огляду у типових пацієнтів, які отримують Проскар® протягом 6 місяців і більше, значення ПСА повинні бути подвоєні порівняно з нормальними значеннями в осіб, які не приймають лікування.

    Дія фінастериду - ризик для плоду чоловічої статі

    Жінки, які потенційно можуть завагітніти або вагітні, повинні уникати контакту з подрібненими таблетками Проскар®у або тими, які втратили цілісність. Через здатність інгібіторів 5-альфа-редуктази типу II гальмувати перетворення тестостерону в дигідротестостерон, ці препарати, включаючи фінастерид, можуть викликати порушення у розвитку зовнішніх статевих органів у плоду чоловічої статі.   Таблетки Проскар®у вкриті оболонкою і це запобігає контакту з активним інгредієнтом за умови, що таблетки не подрібнені і не втратили цілісності.

    Застосування при лактації

    Проскар® не показаний жінкам. Невідомо, чи проникає фінастерид у молоко матері.

    Застосування у педіатрії

    Проскар не показаний дітям. Його безпека і ефективність для дітей не встановлені.

    Вплив на здатність до керування машиною та роботи з технікою

    Проскар® не впливає на здатність до керування машиною та роботи з технікою.


    Умови та термін зберігання.

    Зберігати при температурі нижче 30°С, у захищеному від світла і недоступному для дітей місці.

    Зберігати Проскар® в оригінальній щільно закритій упаковці.

    Термін придатності 3 роки.

    Не можна використовувати препарат після закінчення терміну придатності.


    Умови відпуску. За рецептом.


    Упаковка. По 14, 28 таблеток в упаковці.


    Виробник. Мерк Шарп і Доум Б. В. Источник


    Адреса. Waarderweg 39,  P.O. Box 581, 2003 PC Haarlem, the Netherlands.





































    На сайті також шукають: Стромбафорт, Лоринден с інструкція, Грандаксин застосування, Колломак побічні дії, Сиднофарм протипоказання