Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

КОРИНФАР® РЕТАРД
Назва: КОРИНФАР® РЕТАРД
Міжнародна непатентована назва: Nifedipine
Виробник: "AWD.pharma GmbH & Co.KG"; "LTD "PLIVA Croatia", Німеччина/Хорватія
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки пролонгованої дії по 20 мг № 30 у блістерах; № 50, № 100 у флаконах
Діючі речовини: 1 таблетка містить ніфедипіну - 20.0 мг
Фармакотерапевтична група: Антагоністи іонів кальцію
Показання: Стабільна стенокардія; артеріальна гіпертензія; ангіоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала, варіантна стенокардія).
Термін придатності: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1188/01/01
Термін дії посвідчення: з 27.05.2004 до 27.05.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату КОРИНФАР® РЕТАРД
АТ код: C08CA05
Наказ МОЗ: 17 від 22.01.2007


    Інструкція для застосування КОРИНФАР® РЕТАРД

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    КОРИНФАР ® РЕТАРД

    (Corinfar® retard)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: nifedipine, диметил 1,4-дигідро-2,6-диметил-4-(2-нітрофеніл)-3,5-піридиндикарбоксилат;

    склад: 1 таблетка мiстить 20 мг нiфедипiну;

    допоміжні речовини: лактози моногiдрат, магнiюстеарат, макрогол 6000, макрогол 35000, тальк, крохмаль картопляний, метилгiдроксипропiлцелюлоза, полiвiдон К 25, целюлоза мiкрокристалiчна, барвники Е 104, Е 171.

    Форма випуску. Таблетки пролонгованої дії.

    Фармакотерапевтична група. Селективні антагонiсти кальцiю з переважним впливом на судини.

    Код АТС С 08 С А 05.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Ніфедипін застосовують якантиангінальний та антигіпертензивний засіб. Препарат блокує трансмембранне надходження іонів кальцію через селективні потенціал-залежні “повільні” L канали у клітини гладкої мускулатури артеріальних судин та міокарда. Ніфедипін, як всідигідропіридинові антагоністи кальцію, має виражену селективність відносно гладкої мускулатури судин у порівнянні з міокардом. Тому основнимгемодинамічним ефектом препарату вважають системну периферичну вазодилатацію, що приводить до зниження системного периферичного судинного опору і в результаті зумовлює його антигіпертензивний ефект. Антиангінальна діяніфедипіну пов’язана зі зменшенням серцевого після навантаження і , як результат, потреби міокарда в кисні завдяки системній вазодилатації. Крім того, препарат має безпосередній вазодилатуючий вплив на коронарні артерії серця, запобігає розвитку ангіоспазму. Дія ніфедипіну може бути зумовлена покращаннямдіастолічного розслаблення лівого шлуночка (нормалізація діастолічногонаповнення).

    Серед інших ефектів відмічають незначну діуретичну дію, блокуючий вплив на агрегацію тромбоцитів.

    Існують відомості, що тривале застосування препарату, можливо, дещо гальмує розвиток атеросклеротичних змін в судинах.

    Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо натщерце діюча речовинаніфедипін швидко і майже повністю (90–100%) всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Ніфедипін піддається активному метаболізму при першому проходженні через печінку, так що системна біодоступність прийнятого внутрішньо ніфедипінустановить 50-70 %. Приблизно 95 % прийнятого препарату зв’язується з білками плазми крові. Час досягнення максимальної концентрації а плазмі крові для пролонгованої форми становить 4-6 годин. Тривалість дії - 12 годин.

    У печінці ніфедипін майже повністю метаболізується, перш за все зарахунок окисних і гідролітичних процесів. Метаболіти. які утворилися, не маютьфармакодинамічної активності.

    У вигляді метаболітів ніфедипін виводиться із організму переважно через нирки (60–80 %). Кількість, що залишилася виводиться у вигляді метаболітів разом із калом. Менше 0,1 % активної речовини виявляється в сечі.

    Період напів виведення становить 5-11 годин. Накопичення лікарського засобу в організмі при проведенні довго тривалого лікування терапевтичними дозами не було описано. При зниженій функції печінки спостерігається чітке подовшення періоду напів виведення активної речовини і зменшення загального плазматичного кліренсу. За необхідності в таких випадках зменшують дозу препарату.

    У незначних кількостях ніфедипін проникає крізьгематоенцефалічний бар’єр, можливо, плацентарний бар’єр, а також потрапляє у материнське молоко.

    При гемодіалізі практично не видаляється. Длявидалення препарату може бути корисним плазмаферез.

    Показання для застосування.

    Коринфар (R) ретард застосовують длялiкування

    -ішемічної хвороби серця (хронiчноїстабiльної стенокардiї, вазоспастичної стенокардiї);

    -артерiальної гiпертензії (есенцiальної гiпертензії).

    Спосіб застосування та дози.

    Дози препарату добирає лiкар iндивiдуально, вiдповiдно до тяжкостi захворювання та чутливостi хворого до медикаменту.

    За хворими з обмеженою функцiєю печiнки встановлюють ретельне спостереження; за необхiдностi їм знижують дозу препарату.

    Хворим, якi одночасно мають тяжкi порушення кровопостачання головного мозку (тяжке цереброваскулярне захворювання), препарат призначають у зменшених дозах.

    1. Хронiчна стабiльна i вазоспастичнастенокардiя.

    Лiкування проводять препаратом, що призначається в середнiй добовiй дозi по 1 таблетцi 2 рази на день (по 20 мг 2рази на день).

    За необхiдностi застосування препарату вбiльш високих добових дозах їх можна поступово пiдвищувати максимально до 2таблеток 2 рази на добу (по 40 мг 2 рази на день).

    2. Артерiальна гiпертензія (есенцiальнагiпертензія).

    Лiкування проводять препаратом, що призначається в середнiй добовiй дозi по 1 таблетцi 2 рази на день (по 20 мг 2рази на день).

    За необхiдностi застосування препарату вбiльш високих добових дозах їх можна поступово пiдвищувати максимально до 2таблеток 2 рази на добу (по 40 мг 2 рази на день).

    Таблетки Коринфар (R) ретард приймають пiсляїди, не розжовуючи i запиваючи достатньою кiлькiстю рiдини (наприклад, склянкою води).

    Одночасно вжита їжа затримує, але не зменшує всмоктування (резорбцiю) дiючої речовини в шлунково-кишковому трактi.

    Інтервал мiж прийомами 2 однократних доз неповинен бути менше 4 годин. При двокразовому застосуванні препарату на добуiнтервал мiж прийомами таблеток пролонгованої дії має становити близько 12годин (приймати вранцi та ввечерi).

    Побічна дія.

    Серцево-судинна система: найчастіше, особливо напочатку лікування, спостерігались тахікардія, гіперемія обличчя та інших частин тіла, головний біль, запаморочення та зниження артеріального тиску, набряки гомілок (як правило, при застосуванні пролонгованих форм препарату).

    Рідко мали місце колапс, біль у грудях (у тому числі- типові напади стенокардії). Ці побічні реакції потребували негайної відміни препарату.

    Органи шлунково-кишкового тракту і печінка: диспепсія, дискомфорт в епігастральній ділянці, нудота, діарея. Рідко -підвищення рівнів печінкових трансаміназ, холестаз (порушення функції печінки).

    Система кровотворення: рідко - анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія, дуже рідко - агранулоцит оз.

    Сечовидільна система: збільшення добового діурезу; ухворих з нирковою недостатністю - погіршання функції нирок.

    Алергічні реакції: шкірні алергічні реакції (висип, свербіж, еритема), рідко – системні реакції, ексфоліативний дерматит.

    Інші реакції: при застосуванні підвищених доз зрідка спостерігалися міалгії, парестезії кінцівок, короткотривалі порушення зору, підвищена втомлюваність; дуже рідко при тривалому лікуванні можливі гіперглікемія, гіперплазія ясен, гінекомастія (у літніх чоловіків).

    Після відміни препарату побічні реакції в більшості випадків повністю зникали.

    Побiчнi дiї, що виникають в поодиноких випадках:

    Описанi окремi випадки розвитку iнфаркту мiокарда.

    В основному при застосуваннi високих доз препарату в поодиноких випадках можуть виникати бiль у м’язах (мiалгiя), тремтiння пальцiв рук (тремор), а також минущi змiни зорового сприйняття, якiвиявляються незначною мiрою.

    При бiльш тривалому лiкуваннi у деяких хворих можуть вiдмiчатися змiни ясен (гiперплазiя ясен), якi повнiстю зникаютьпiсля вiдмiни медикаменту.

    У поодиноких випадках спостерiгаються порушення функцiї печiнки (внутрiшньопечiнковий холестаз, пiдвищення активностi трансамiназ у сироватцiкровi), якi зникають пiсля вiдмiни препарату, i запалення печiнки (гепатит) наалергiйнiй основi.

    Протипоказання.

    Коринфар (R) ретард протипоказаний

    - при серцево-судинному шоці;

    -аортальному стенозi високого ступеня;

    -нестабiльнiй стенокардiї;

    -гострому iнфарктi мiокарда (протягом перших 4 тижнiв);

    - пiдвищенiй чутливостi до нiфедипiну;

    - у періоди вагітності і лактації.

    З обережністю призначають препарат при дуже низькому кров’яному тиску (тяжка артерiальна гiпотензiя з показниками систолiчного кров’яного тиску нижче 90 мм рт. ст.), а також при вираженiйслабкостi серцевої дiяльностi (декомпенсованій серцевій недостатності).

    Звичайно цей лiкарський засiб дiтям (до 14років) не призначають. Пацiєнтам похилого вiку (старше 60 рокiв) препарат дозують з великою обережнiстю.

    Передозування.

    Симптоми інтоксикації: головний біль, гіперемія обличчя, пролонгована системна гіпотензія, відсутність пульсу на периферичних артеріях. У тяжких випадках спостерігаються тахікардія або брадикардія, порушення функціїсинусового вузла, уповільнення атріовентрикулярної провідності, гіперглікемія, метаболічний ацидоз і гіпоксія, колапс з втратою свідомості та кардіогеннийшок, що супроводжується набряком легенів.


    Лікування. Заходи для надання невідкладної допомогив першу чергу повинні бути спрямовані на виведення препарату з організму та відновлення стабільної гемодинаміки. У хворих необхідно постійно контролю вати функції серцево-судинної та дихальної систем, рівні цукру та електролітів (калій, кальцій) у плазмі крові, добовий діурез і об’єм крові, що циркулює. Можливо введення препаратів кальцію. Якщо введення кальцію недостатньо ефективне, доцільним є застосування таких симпатоміметиків, як допамін абонорадреналін, для стабілізації артеріального тиску. Дози цих препаратів добирають з урахуванням досягнутого лікувального ефекту. Брадикардію можна усунути бета-симпатоміме тиками. При уповільненні серцевого ритму, що загрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.

    До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перевантаження серця.

    Оскільки для ніфедипіну характерний високий ступіньзв’язування з білками плазми крові та відносно невеликий об’єм розподілу, гемодіаліз неефективний, проте рекомендується проведення плазмаферезу.

    Особливості застосування.

    При вираженій артеріальній гіпотензії (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.), тяжких порушеннях мозкового кровообігу, вираженій серцевій недостатності, тяжкому аортальному та мі тральному стенозі, цукровому діабеті, порушеннях функцій печінки та нирок Коринфар (R) ретард можна застосовувати лише за умов постійного клінічного спостереження, уникаючи призначення високих доз препарату. Хворі похилого віку можуть виявити більшу чутливість до препарату, навіть у випадках звичайного дозування.

    Слід з особливою обережністю призначати Коринфар (R) ретард пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, за умов злоякісної гіпотензіїабо гіповолемії (зменшення об’єму крові, що циркулює), оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску.

    Окремі експерименти in vitro виявили взаємозв’язокміж застосуванням антагоністів кальцію, зокрема - ніфедипіну, та оборотними біохімічними змінами сперматозоїдів, що погіршують спроможність останніх запліднювати.

    Препарат може впливати на психофізичний стан хворих, що виявляється ослабленням уваги, уповільненням реакцій, і вимагає обережності при керуванні транспортними засобами та роботі з потенційно небезпечними механізмами.

    При одночасному застосуваннi Коринфару (R) ретард i бета-адреноблокаторiв (серцево-судинних засобів) за хворими встановлюють ретельний нагляд, тому що при цьому можливе бiльш рiзке падiннякров’яного тиску; крiм того, спостерiгались випадки послаблення серцевоїдiяльностi (див. роздiл ”Взаємодiя з іншими лікарськими засобами”).

    Коринфар (R) ретард може затримувати виведення серцевого глiкозиду дигоксину з органiзму.

    При одночасному лiкуваннi обома медикаментами може пiдвищуватись рiвень дигоксину в плазмi кровi, внаслiдокчого - посилюватися дiя i побiчнi ефекти серцевого глiкозиду (див. роздiл”Взаємодiя з іншими лікарськими засобами”).

    За наявностi слабкостi серцевої дiяльностi(вираженої серцевої недостатності) препарат дозується з великою обережнiстю.

    За хворими зi зниженою функцiєю печiнкивстановлюють ретельне спостереження; за необхiдностi знижують дозу препарату.

    Навiть при правильному застосуваннi сувороза призначенням лiкаря цей лiкарський засiб може настiльки змiнювати концентрацiйнуздатнiсть хворих, що вони не можуть бiльш самi знаходитись на вулицi, керувати авто транспортом, обслуговувати машини або виконувати роботу без надійної страховки. Це явище найсильнiше виявляється на початку лiкування, припiдвищеннi дози та замiнi одного препарату iншим, а також при одночасномувживаннi алкоголю.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

    У разі комбінації Коринфару (R) ретард зантигіпертензивними засобами, нітратами і трициклічними антидепресантами відбувається посилення гіпотензивного ефекту.

    При застосуванні з бета-адрено блокаторами можливий розвиток вираженої гіпотензії та серцевої недостатності.

    Застосування Коринфару (R) ретард із серцевимиглікозидами (дигоксином) і теофіліном може супроводжуватися підвищенням концентрацій останніх у плазмі крові.

    Одночасний прийом Коринфару (R) ретард і циметидину (меншою мірою - ранітидину) може призвести до підвищення концентраціїніфедипіну в плазмі крові та посилення його гіпотензивної дії.

    В окремих випадках при застосуванні Коринфару (R) ретардта хінідину спостерігали зменшення концентрації останнього в плазмі крові.

    Рифампіцин індукує активність печінкових ферментів, що може призвести до суттєвого зниження терапевтичної дії Коринфару (R) ретард (ефективний рівень концентрації препарату в плазмі крові практично недосяжний). Тому одночасне призначення Коринфару (R) ретард з рифампіцином вважають недоцільним.

    Дилтіазем уповільнює виведення Коринфару (R) ретард з організму.

    Естрогени спричинюють затримку рідини в організмі, тому при одночасному застосуванні можливе зменшення антигіпертензивного ефектуКоринфару (R) ретард.

    Необхідна обережність при застосуванні Коринфару (R) ретард разом з лікарськими засобами, що характеризуються високим ступенемзв’язування з білками крові (антикоагулянти - похідні кумарину та індандіону, анти судомні засоби, не стероїдні протизапальні засоби, сульфінпіразон), оскільки можуть змінюватись їх концентрації в сироватці крові.

    На фоні дії Коринфар (R) ретард можливо посиленнянейротоксичності літію.

    Грейпфрутовий сік пригнічує метаболізм Коринфару (R) ретард, що провокує підвищення концентрації останнього в плазмі крові та посилення його гіпотензивної дії.

    Умови та термін зберігання.

    Зберігати при температурі не вище 30°Cв захищеному від світла місці.

    Зберігають в недоступному для дітей місці. Источник

    Термін придатності - 3 роки.





    На сайті також шукають: Фраксипарин, Урсофальк інструкція, Застосування препарату Кислота аскорбінова, Інструкція з використання Фенобарбитал, Показання для застосування Фторокорт, Цинкова паста побічні дії, Травоген протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Хофітол