ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФЕНАЗИД
(FENAZID)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: (ізонікотиноілгідразин-О,N) заліза (ІІ) сульфат дигідрат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки плоско циліндричної форми, жовтувато-коричневого кольору з вкрапленнями;
склад: 1 таблетка містить 0,25 г феназиду;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби. Код АТС J04AK.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Феназид - протитуберкульозний препарат. Активний відносно мікобактерій туберкульозу. Феназид - це модифікація молекули ізоніазиду шляхом комплексоутворення із залізом, що забезпечує більшу безпеку хіміотерапії туберкульозу, оскільки блокований залізом хелатний вузол молекули гідразиду ізонікотинової кислоти (ГІНК) втрачає здатність взаємодіяти з активними центрами залізовмісних ферментів, а включення первинної аміногрупигідразину в хелатний цикл комплексу перешкоджає взаємодії зN-ацетилтрансфер азою. У зв’язку з цим феназид є малотоксичним препаратом, при застосуванні якого не потрібна корекція разових і курсових доз препарат узалежно від швидкості його ацетилювання. Феназид є препаратом пролонгованої дії.
Фармакокінетика. Феназид повільно всмоктується, час досягнення максимальних концентрацій препарату в крові становить 5 - 6 годин, період напів виведення – 7,2 години.
Показання для застосування. Комплексна терапія туберкульозу різної локалізації, у тому числі у хворих, які мають супутні захворювання центральної нервової системи, печінки і погану переносимість препаратів гідразинуізонікотинової кислоти (ГІНК).
Спосіб застосування та дози. Для уточнення індивідуальної переносимості препарату в перший день лікування дорослим призначають одну таблетку вранці, після їди. За відсутності побічних реакцій в другий і всі наступні дні препарат приймають у дозі 0,25 г (одна таблетка) два рази на добу (вранці і ввечері), через 30 - 40 хвилин після їди. Загальна тривалість лікування - до 6 місяців.
Побічна дія. Можливі кардіотоксична дія, міокардит, прискорення процесів тромбоутворення, головний біль, диспептичні розлади, гіпофункція щитовидної залози, гемосидероз паренхіматозних органів.
Протипоказання. Індивідуальна непереносимість компонентів препарату;
вагітність і період годування груддю;
дитячий вік;
легенево-серцева недостатність;
ішемічна хвороба серця;
наявність змін з боку системи згортання крові;
порушення функції щитовидної залози.
Передозування. При тривалому застосуванні в дозах, що перевищують рекомендовані, можливі головний біль, нудота. Терапія симптоматична.
Особливості застосування. У процесі лікування Феназидом необхідний систематичний (не рідше 1 раза на місяць) контроль електрокардіограми і коагулограми.
Не впливає на концентрацію уваги та здатність керувати автоматичними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У проведених клінічних дослідженнях не відмічено антагонізму або несумісності при одночасному прийомі з протитуберкульозними препаратами інших груп.
При одночасному застосуванні зізоніазидом може спостерігатися посилення токсичних ефектів, характерних дляГІНК, тому одночасне застосування Феназиду та ізоніазиду протипоказано. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при кімнатній температурі (+ 15 – 250С). Термін придатності – 3 роки.