ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФІНЛЕПСИН®
(Finlepsin®)
Загальна характеристика:
Міжнародна назва: carbamazepine;
основні фізико-хімічні властивості: білі круглі таблетки з фаскою з обох стороні рискою на одній стороні, інша сторона випукла.
склад: одна таблетка мiстить 200 мг карбамазепiну;
допоміжні речовини: желатин, магнiю стеарат, целюлоза мiкрокристалiчна, кроскармєлоза-натрiй.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Проти епілептичні засоби.
Код АТС N03A F01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Проти судомний засіб, похідне трициклічногоіміностильбену. Має помірну антидепресивну і нормотемічну дію. Терапевтичний ефект перш за все зумовлений гальмуванням синаптичної передачі збудження і тимсамим зменшенням поширення судомних розрядів. У більш високих концентраціяхкарбамазепін викликає зниження пост тетанічного потенціювання. Знижує больові відчуття при невралгії трійчастого нерва. Цей ефект зумовлений гальмуваннямсинаптичної передачі подразнень у спінальному ядрі трійчастого нерва.
При нецукровому діабеті препарат справляє антидіуретичну дію, зумовлену, можливо, гіпотоламічним впливом на осморецептори.
Фармакокінетика. Після перорального застосуваннякарбамазепін всмоктується повільно і майже повністю.
Період напіввсмоктування становить 8,5 годин і має великий діапазон (приблизно 1,72–12 годин). Після одноразового прийому максимальна концентрація карбамазепіну в плазмі крові у дорослих досягається через 4–16 годин (дуже рідко - через 35 годин), у дітей - приблизно через 4-6годин. Концентрація карбамазепіну в плазмі крові не знаходиться в лінійній залежності від дози і при застосуванні більш високих доз крива концентрації вплазмі має вигляд плато.
Рівноважна концентрація досягається через 2-8 днів. Не існує тісної кореляції між дозою карбамазепіну і концентрацією стабільної рівноваги в плазмі крові.
Відносно терапевтичних і токсичних концентраційкарбамазепіну в плазмі крові вказується на те, що зникнення нападів може відбутися при рівні його в плазмі крові 4-12 мкг/мл. Концентрації лікарського засобу в плазмі крові, які перевищують 20 мкг/мл погіршують картину захворювання.
При концентрації активної речовини в плазмі крові 5-18 мкг/мл усуває болі при невралгії трійчастого нерва.
70-80 % карбамазепіну зв’язується з білками плазми крові. Доля незв’язаного з білками карбамазепіну при його концентрації 50мкг/мл залишається постійною. 48-53% фармакологічно активного метаболітукарбамазепін–10,11–епоксиду зв’язується з білками плазми крові. Концентраціякарбамазепіну в спинномозковій рідині становить 33 % від концентрації в плазмі крові.
Карбамазепін проникає крізь плацентарний бар’єр, потрапляє в материнське молоко.
Після прийому одноразової дози карбамазепінвиводиться з плазми крові з періодом напіврозпаду 36 годин. При тривалому лікуванні період напіврозпаду знижується на 50 % у зв’язку з індукцієюмікросомальних ферментів печінки.
У здорових людей загальний плазматичний кліренс становить приблизно 19,8 мл/ч/кг, у хворих при моно терапії - приблизно 54,6мл/ч/кг, у хворих при комбінованому лікуванні - приблизно 113,3 мл/ч/кг.
Після одноразового прийому карбамазепіну внутрішньо 72 % дози у вигляді метаболітів виводиться з організму нирками. Інші 28 % виводяться разом з калом, частково в незміненому вигляді. Тільки 2-3% іречовини, виведеної разом із сечею- це карбамазепін у незміненому вигляді.
Показання для застосування.
-Епiлепсiя: парцiальнi напади з елементарною симптоматикою (фокальнi напади); парцiальнi напади зi складною симптоматикою (психомоторнi напади); великi напади, в основному фокальногогенезa (великi напади пiд час сну, дифузнi великi напади); змiшанi формиепiлепсiї.
-Невралгiя трiйчастого нерва.
-Генуїнна глософарингеальна невралгiя.
-Болi при дiабетичнiйневропатiї.
-Епiлептиформнi судоми прирозсiяному склерозi.
-Запобігання розвитку судомних нападiвпри алкогольному абстинентному синдромi.
Застережлива вказiвка: для запобігання розвитку судомних нападiв при алкогольному абстинентному синдромiФiнлепсин® застосовують лише в умовах стацiонару.
- Психози (в основному при маніакально-депресивних станах, тривожно-ажитованих і г іпохондричних депресіях, а також кат атонічномузбудженні).
Спосіб застосування та дози.
Лiкування Фiнлепсином® починають обережно, призначають препарат у низьких дозах, iндивiдуально для кожного хворого, залежно вiд характеру й тяжкостi картини хвороби. Потiм дозу повiльнопiдвищують до досягнення найбiльш ефективної пiдтримуючої дози. Оптимальну для хворого дозу препарату, особливо при комбiнованiй терапiї, визначають за рiвнемйого в плазмi кровi. Терапевтична концентрацiя фiнлепсину у плазмi кровiстановить 4 –12 мкг/мл, як свiдчить накопичений досвiд.
Замiну одного протиепiлептичногозасобу Фiнлепсином® слід проводити поступово, зменшуючи дозу препарату, який застосовувався ранiше. Якщо можливо, протиепiлептичний засiб застосовуютьтiльки для монотерапiї. За ходом лiкування встановлюють нагляд лiкаря-фахiвця.
Загальноприйнятий дiапазон доз становить 400–1200 мг Фiнлепсину® на добу, що роздiляють на 1–2 однократнi дозина день. Перевищення загальної добової дози, яка становить 1200 мг, не маєсенсу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1600 мг, тому що бiльшвисокi дози можуть сприяти збiльшенню числа побiчних дiй.
В окремих випадках необхiдна длялiкування доза може значно вiдхилятись вiд рекомендованої початкової тапiдтримуючої дози (наприклад, внаслiдок прискореного метаболiзму у зв’язку зiндукцiєю мiкросомальних ферментiв печiнки або спричиненi взаємодiєю лiкарськихзасобiв при комбiнованiй терапiї).
Без спецiальних вказiвок лiкарякеруються такою орiєнтовною схемою застосування препарату.
Проти судомне лiкування
Взагалi у дорослих початкову дозу, яка становить 200 – 400 мг (1 – 2 таблетки) на добу, повiльно пiдвищуютьдо пiдтримуючої дози, яка дорiвнює 800 –1200 мг (4 –6 таблеток) на добу.
Взагалi пiдтримуюча доза длядiтей в середньому становить 10 –20 мг/кг маси тiла на добу.
Рекомендується наступна схема дозування:
Початкова доза щоденноПiдтримуюча доза щоденно
Дорослим призначають по 1таблетцi по 1 -2 таблетки
1 раз на добу 3 рази надобу
Дiтям*призначають дивисьвказiвку
вiд 1 до 5 рокiв по 1 /2таблетки по 1 таблетцi
1 –2 рази на добу 1 –2рази на добу
вiд 6 до 10 рокiв по 1 /2таблетки по 1 таблетцi
2 рази на добу 3 рази надобу
вiд 11 до 15 рокiв по 1 /2 таблетки по 1 таблетцi
2 –3 рази на добу 3 –5 разна добу
*Вказiвка:
У дiтей вiком до 4 рокiвлiкування в основному починають дозою фiнлепсину, яка становить 20 –60 мг. Для досягнення оптимальної дози ця добова доза може через день пiдвищуватись на 20–60 мг на добу.
Для дiтей, старших 4 рокiв, початкова доза становить 100 мг на добу. Цю добову дозу через день можнапiдвищувати на 100 мг аж до досягнення оптимальної дози. В той же часвищезазначенi дiапазони доз не повиннi перевищуватись.
Попередження розвитку судомних нападiв при алкогольному абстинентному синдромi в умовах стацiонару
Середня добова доза становить 600 мг, якi розподiляють на 3 однократнi дози на день. В тяжких випадках цядоза в першi днi може бути пiдвищена до 1200 мг (по 2 таблетки 3 рази на день).
Фiнлепсин не варто комбiнувати зседативно-гiпнотичними засобами при бiлiй гарячцi. Вiдповiдно до клiнiчнихвимог, але при необхiдностi, фiнлепсин можна комбiнувати з iншими речовинами, що застосовуються для лiкування алкогольної абстиненцiї.
В ходi лiкування необхiдно регулярно контролю вати вмiст фiнлепсину вплазмi кровi.
У зв ’язку з розвитком побiчнихдiй з боку центральної та вегетативної нервової системи (дивись явища алкогольної абстиненцiї в роздiлi ”Побiчнi дiї ”) за хворими встановлюють ретельне клiнiчне спостереження.
Невралгiя трiйчастого нерв , генуїнна глософарингеальна невралгiя
Початкова доза становить 200–400 мг на добу, якi розподiляють на 1 –2 однократнi дози в день. Цю дозупiдвищують аж до повного зникнення болi в середньому на 400 –800 мг на добу, якi розподiляють на 2 – 4 однократнi дози на день. Пiсля цього у певної частини хворих лiкування може бути продовжене бiльш низькою пiдтримуючою дозою, яка щеможе попереджувати напади болю i становить 400 мг, якi розподiляють на 2однократнi дози на день.
Похилим i чутливим хворимфiнлепсин призначають в початковiй дозi, яка становить 200 мг на добу (по 1 /2таблетки 2 рази на добу).
Болi при дiабетичнiй невропатiї
Середня добова доза становить 600 мг, якi розподiляють на 3 однократнi дози на день. У виключних випадкахфiнлепсин можна призначати дозою 1200 мг, якi розподiляють на 3 однократнi дозина день.
Епiлептиформнi судоми прирозсiяному склерозi
Середня добова доза становить 400 –800 мг (по 1 –2 таблетки 2 - 4 рази на день).
Вказiвка:
Пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями, ураженнями печiнки i нирок, а також особам похилого вiку призначають нижчi дози препарату.
Таблетки приймають пiд час абопiсля їжi, запиваючи достатньою кiлькiстю рiдини.
В деяких випадках особливо ефективним виявився розподiл добової дози на 4 –5 одноразових доз на день.
Тривалiсть застосування залежитьвiд показання та iндивiдуальної реакцiї хворого на препарат.
Лiкування епiлепсiї проводиться довго. Питання про переведення хворого на фiнлепсин, тривалiсть застосування iвiдмiну його в кожному окремому випадку повинен вирiшувати лiкар-фахiвець. Взагалi дозу медикаменту можна спробувати знизити або зовсiм припинитилiкування не ранiше, нiж пiсля 2-3-рiчної вiдсутностi нападiв.
Лiкування припиняють поступовим зниженням дози препарату протягом 1 –2 рокiв. При цьому у дiтей необхiдно враховувати зростання маси тiла. Показники ЕЕГ при цьому не повиннiпогiршуватись.
При лiкуваннi невралгiї кориснимвиявилось призначення фiнлепсину у пiдтримуючiй дозi, якраз ще достатнiй длязняття болю, протягом кiлькох тижнiв. Обережним зниженням дози необхiдно з’ясувати, чи не настала спонтанна ремiсiя симптомiв хвороби.
При поновленнi больових атаклiкування продовжують проводити попередньою пiдтримуючою дозою.
Тривалiсть лiкування болю придiабетичнiй невропатiї та епiлепти формних судом при розсiяному склерозiвстановлена така ж, як i при невралгiях.
Лiкування алкогольногоабстинентного синдрому Фiнлепсином® припиняють поступовим зниженням дози протягом 7 –10 днiв.
Побічна дія.
Побiчнi дiї, що спостерiгалися, частiше виникали при комбiнованому лiкуваннi, нiж при монотерапiї. Залежно вiддози i в основному на початку лiкування можуть виникати певнi побiчнi дiї.
Центральна нервова система /Психiка.
Часто можуть виникати затьмарення свiдомостi, розлад свiдомостi (сонливiсть), запаморочення, втома, порушення ходи i рухiв (мозочкова атаксiя) i головнi болi. У хворих похилоговiку можуть розвинутися сплутанiсть свiдомостi i неспокiй.
У поодиноких випадкахспостерiгаються депресивний поганий настрiй, агресивна поведiнка, загальмованiсть мислення, збiднення спонукань, а також розлади сприйняття (галюцинацiї) i шум у вухах. При лiкуваннi Фiнлепсином® можуть активiзуватисьлатентнi психози.
Рiдко виникають мимовiльнi рухи, як, наприклад, велико розмашистий тремор, скорочення м’язiв або посмикування очного яблука (нiстагм). Крiм того, у хворих похилого вiку i з ураженнями головного мозку можуть виникати мимовiльнi рухи у щелепно-лицьовій ділянцi увиглядi гримасування (щелепно-лицьовi дискiнезiї), обертальнi рухи (хореоатетоз). Повiдомлялось про окремi випадки порушення мовлення, хибнихвiдчуттiв, слабкостi м’язiв, запалення нервiв (периферiйний неврит), а також проявiв паралiчу нижнiх кiнцiвок (парези) та розладiв смакових відчуттів.
Бiльшiсть цих явищ зникає самапо собi через 8–14 днiв або пiсля тимчасового зменшення дози. Тому Фiнлепсин® дозують якнайобережнiше, починаючи лiкування з малих доз, потiм поступово їхзбiльшуючи.
Очi.
В окремих випадках виникаютьзапалення слизової оболонки ока (кон’юнктивiти), що iнодi переходять у розлади зору (порушення акомодацiї ока, подвоєння в очах, розпливчастiсть зображення). Повiдомлялось про випадки помутнiння кришталика.
Хворим на глаукому необхiдно регулярно вимiрювати внутрiшньоочний тиск.
Рухова система.
У поодиноких випадкахспостерiгались болi в суглобах та м’язах (артралгiї, мiалгiї), а також спазмим’язiв. Цi явища зникали пiсля припинення прийому медикаменту.
Шкiра та слизовi оболонки.
Повiдомлялося про випадкиалергiчних реакцiй шкiри з пропасницею або без неї, як, наприклад, кропив’янка (уртикарiя), шкiрний свербiж, iнодi великопластинчастi або лускатi запаленняшкiри (ексфолiативний дерматит, еритродермiя), некроз поверхневих дiлянок шкiриз утворенням пухирцiв (синдром Лайєлла), свiтлочутливiсть (фотосенсибiлiзацiя), почервонiння шкiри з полiморфними висипами у виглядi плям i утворенням вузлiв, з геморагiями (ексудативна мультиформна еритема, вузлувата еритема, синдромСтiвенса - Джонсона), петехiальнi крововиливи в шкiру та червоний вовчак (червоний дисемiнований вовчак). У поодиноких або рiдкiсних випадкахвiдмiчались випадання волосся (алопецiя) та пiтливiсть (дiафорез).
Кровоносна та лiмфатичнасистеми.
У зв’язку з реакцiями пiдвищеноїчутливостi при лiкуваннi Фiнлепсином® 200 ретард, крiм того, можуть виникати такі порушення картини кровi: збiльшення (лейкоцитоз, еозинофiлiя) або зменшення (лейкопенiя) кількості лейкоцитiв або тромбоцитiв (тромбоцит опенiя) впериферичнiй кровi. За даними лiтератури, найчастiше виникає доброякiсна формалейкопенiї (приблизно в 10 % випадкiв тимчасова, а в 2 % випадкiв - стійка).
Вiдомо про поодинокi випадки захворювання кровi, якi iнодi навiть загрожують життю хворого, такi як агранулоцит оз, а пластична анемiя, поряд з iншими формами анемiї (гемолiтична, мегалобластична), а також про збiльшення селезiнки та лiмфатичних вузлiв.
При появi лейкопенiй (найчастiшенейтропенiй), тромбоцит опенiй, алергiчних висипань на шкiрi (екзантеми) iпропасниці Фiнлепсин® 200 ретард вiдмiняють.
Шлунково-кишковий тракт.
Інодi виникає зниження апетиту, сухiсть у ротi, нудота та блювання, рiдко виникає пронос або запор. Вiдомiпоодинокi випадки болю в животi та запалення слизових оболонок порожнини носоглотки (стоматит, гiнгiвiт, глосит). Цi явища минають самi по собi через 8–14 днiв лiкування або пiсля тимчасового зменшення дози препарату. Їх можна уникати початковим призначенням низьких доз препарату з поступовим їхпiдвищенням.
У лiтературi зустрiчаютьсявказiвки на те, що карбамазепiн може iнодi викликати запалення пiдшлунковоїзалози (панкреатит).
Печiнка і жовч.
Інодi виявляються змiнипоказникiв функцiональної проби печiнки, у деяких випадках виникає жовтуха, в поодиноких випадках спостерігаються рiзнi форми гепатиту (холестатичний, гепатоцелюлярний, гранульоматозний, змiшаний). Були описанi два випадки гостроїiнтермiтуючої порфiрiї.
Гормональний, водний i сольовийобмiн.
Повiдомлялось про окремi випадкизбiльшення молочних залоз у чоловiкiв (гiнекомастiя) i спонтанне витiканнямолока iз молочних залоз у жiнок (галакторея).
Фiнлепсин® може впливати на параметри функцiї щитовидної залози (трийодтиронин, тироксин, тиреотропнийгормон і вiльний тироксин), особливо при комбiнуваннi його з iншимипротиепiлептичними засобами.
У зв’язку з дiєю Фiнлепсину®, щозменшує виведення сечi iз органiзму (антидiуретичний ефект), у поодиноких випадках може вiдмiчатись зниження вмiсту натрiю в сироватцi кровi(гiпонатрiємiя), що супроводжується блюванням, головним болем та сплутанiстюсвiдомостi.
Спостерiгалися окремi випадки появи набрякiв i збільшення маси тiла.
Фiнлепсин® може знижувати рiвенькальцiю у сироватцi кровi. В поодиноких випадках це призводить до розм’якшеннякiсток (остеомаляцiї).
Органи дихання.
Були описанi окремi випадкиреакцiй пiдвищеної чутливостi легень до препарату, що супроводжувалисьпропасницею, задишкою (диспное), запаленням i фiброзами легенів.
Сечостатевий тракт.
Рiдко виникають порушенняфункцiї нирок, що виявляються пiдвищеним вмiстом бiлка в сечi (протеїнурiя), появою кровi в сечi (гематурiя), зменшеним видiленням сечi (олiгурiя), в поодиноких випадках вони переростають у ниркову недостатнiсть. Можливо, цiпорушення зумовленi власне антидиуретичним ефектом лiкарської речовини. Інодiвиникають дизурiя, полакiурiя та затримка сечi.
Крiм того, вiдомi випадки статевих розладiв, як, наприклад, iмпотенцiя та зниження статевого потягу.
Серцево-судинна система:
Дуже рiдко, в основному у людей похилого вiку або у хворих з порушеннями функцiї серця, можуть виникнути знижена частота серцевих скорочень (брадикардiя), порушення серцевого ритму, атакож погiршання коронарної хвороби серця.
Рiдко вiдмiчаються порушення проведення збудження в серцi (атріовентрикулярна блокада), що зрiдкасупроводжуються непритомнiстю. Крiм того, в окремих випадках сильно знижується або пiдвищується кров’яний тиск. Падiння артерiального тиску в основному вiдбувається при застосуваннi препарату у великих дозах.
Також спостерiгалися васкулiт, тромбофлебiт i тромбоемболiя.
Реакцiї пiдвищеної чутливостi.
Рiдко розвиваються уповiльненiреакцiї пiдвищеної чутливостi до препарату, що перебігають з пропасницею, висипом на шкiрi, запаленням судин, збiльшенням лiмфатичних вузлiв, болем усуглобах, змiненою кількістю лейкоцитiв у периферичнiй кровi, збiльшенням печiнкиi селезiнки, змiною показникiв функцiональної проби печiнки, якi можуть виникати в рiзних комбiнацiях, а також втягувати в процес iншi органи, наприклад легенi, нирки, пiдшлункову залозу i мiокард.
У поодиноких випадкахспостерiгались гостра генералiзована реакцiя i асептичне запалення мозкової оболонки з мiоклонiями i еозинофiлiєю.
При розвитку тяжких алергiйнихреакцiй Фiнлепсин® одразу ж вiдмiняють.
При появi певних змiн картин кровi(лейкопенiї, частiше нейтропенiї, тромбоцит опенiї), алергiчних висипань нашкiрi (екзантем) i пропасниці Фiнлепсин® вiдмiняють.
Хворим похилого вiку Фiнлепсин® призначають в менших дозах.
Протипоказання.
Фiнлепсин® протипоказаний за: наявностi ураження кiсткового мозку, при порушеннях проведення збудження всерцi (атріовентрикулярна блокада), вiдомiй пiдвищенiй чутливостi до дiючоїречовини, трициклiчних антидепресивних засобiв або до однiєї з складових частин препарату (дивись ”Склад”), а також при гострiй перемiжнiй порфiрiї (визначений спадковий дефект в обмiнi порфiринiв).
Фiнлепсин® не варто застосовувати одночасно з препаратами лiтiю (дивися ”Взаємодiя з iншимилiкарськими засобами ”).
Оскільки Фiнлепсин® може провокувати новi або пiдсилювати вже iснуючi спецiальнi форми нападiв (такзванi абсанси), його не рекомендується призначати хворим, якi страждають на цiформи нападiв.
Фiнлепсин® не слід застосовувати одночасно з iнгiбiторами МАО. Терапiю, що проводиться iнгiбiторами МАО, припиняють не пiзнiше, нiж за 14 днiв до початку лiкування Фiнлепсином®.
Тiльки пiсля ретельного зiставлення ризику терапiї й очiкуваного сприятливого ефекту, а також придотриманнi вiдповiдних застережних заходiв Фiнлепсин® можна застосовувати при захворюваннях кровотворних органiв (гематологiчнi захворювання), тяжких порушеннях функцiї серця, печiнки i нирок (див. ”Побiчна дiя” i ”Спосіб застосування та дози”), порушеному обмiнi натрiю.
У перiод вагiтностi Фiнлепсин® застосовують тiльки пiсля ретельного зiставлення лiкарем-куратором ризикутерапiї й очiкуваного сприятливого ефекту.
При вже iснуючiй вагiтностi, особливо мiж 20-м i 40-м днем вагiтностi, Фiнлепсин® призначають у найнижчiйдозi, що контролює напади. Добову дозу, особливо у найбiльш чутливий перiодвагiтностi, роздiляють на декiлька маленьких доз, якi приймають протягом дня. Рекомендується контролю вати рiвень дiючої речовини у сироватцi кровi.
У поодиноких випадках у зв’язкуiз застосуванням дiючої речовини карбамазепiну повiдомлялось про вади розвитку плоду, також про уроджене розщеплення хребта. Якщо можливо, треба уникатикомбiнування Фiнлепсину® з iншими протиепiлептичними засобами або iншимимедикаментами, тому що при цьому пiдвищується ризик утворення вад розвитку плоду.
У зв’язку з ферментоiндукуючимивластивостями карбамазепiну доцiльним може бути призначення фолiєвої кислоти доi пiд час вагiтностi.
Щоб уникнути геморагiчнихускладнень у немовляти, рекомендується профiлактичне введення вiтамiну К 1 жінцiв останнi тижнi вагiтностi або немовлятi зразу ж пiсля народження.
Фiнлепсин® переходить в молокоматерi, але в таких незначних кiлькостях, що при застосуваннi в терапевтичних дозах взагалi не є небезпечним для дитини. Тiльки якщо у грудної дитинивiдмiчають недостатнє збiльшення маси тіла або пiдвищену сонливiсть (седативний ефект), припиняють годування груддю.
Хворим похилого вiку Фiнлепсин® призначають у менших дозах.
Передозування.
Передозування препарату вимагає термiнового лiкарського втручання. Картина передозування Фiнлепсину® характеризується посиленням таких побiчних дiй, як, наприклад, тремтiння (тремор), судомнi напади, що виникають при збудженнi головного мозку (тонiко-клонiчнi судоми), збудження, а також порушення дихання i функцiїсерцево-судинної системи з часто зниженим (iнодi також пiдвищеним) кров’янимтиском, пiдвищена частота серцевих скорочень (тахiкардiя) i порушення проведення збудження в серцi (атрiовентрикулярна блокада, змiни ЕКГ), розладисвiдомостi аж до зупинки дихання i серця.
У поодиноких випадкахспостерiгались лейкоцитоз, лейкопенiя, нейтропенiя, глюкозурiя або ацетонурiя, що встановлювалися за змiненими показниками лабораторних аналiзiв.
Специфiчного антидоту длялiкування гострих отруєнь Фiнлепсином® ще немає. Лiкування передозуваньФiнлепсином®, як правило, проводять залежно вiд тяжкості отруєння в умовахстацiонару. Передозування лікують симптоматично: якомога швидко видаляють токсичну речовину з шлунка шляхом викликання блювання чи/та примивання шлунка, а також застосуванням активованого вугілля і проносних засобів.
При судомних нападах можливо застосовувати проти судомні засоби. Не рекомендується призначати барбітурати внаслідок пригнічення дихання, особливо у дітей.
У зв’язку з високим зв’язуваннямкарбамазепіну з білками крові форсований діурез, а також гемодіаліз або перитонеальнийдіаліз при отруєннях малоефективні.
Особливості застосування.
У зв’язку з можливим виникненнямпобiчних дiй, а також реакцiй пiдвищеної чутливостi до препарату рекомендується (особливо при тривалому прийомi) перiодично проводити аналiзи картини кровi iперевiряти функцiю печiнки i нирок. Це роблять до початку лiкування, потiм уперший мiсяць лiкування 1 раз на тиждень, а пiсля цього - 1 раз на мiсяць. Пiсля перших 6 мiсяцiв лiкування цi контролi роблять 2 – 4 рази на рiк.
Також треба регулярно контролю вати концентрацiю Фiнлепсину® та iншихпротиепiлептичних засобiв у плазмi кровi при проведеннi комбiнованої терапiї таза необхiдностi знижувати добовi дози.
Припинення лiкування Фiнлепсином® у хворих на епiлепсiю i переведення їх на iнший протиепiлептичний засiбздiйснюють не раптово, а поступово, знижуючи його дозу.
У хворих на глаукому регулярно контролюють внутрiшньоочний тиск.
Необхiдно враховувати, щопобiчнi дiї Фiнлепсину® можуть бути подiбнi до явищ абстиненцiї при алкоголiзмiй легко можуть бути переплутанi з ними.
Якщо у виняткових випадках дляпрофiлактики манiакально-депресивних фаз при недостатнiй ефективностi одноголiтiю Фiнлепсин® повинен призначатись разом з ним, то для уникнення небажанихвзаємодiй (дивися ”Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами”) необхiднослiдкувати за тим, щоб не перевищувалася певна концентрацiя карбамазепiну вплазмi кровi (8 мкг/мл), вмiст лiтiю пiдтримувався в низькому терапевтичномудiапазонi (0,3 –0,8 меквiв/л), лiкування нейролептиками було проведено бiльше 8тижнiв тому, а також за тим, щоб воно не проводилось одночасно.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
У зв’язку з розвитком побiчнихефектiв з боку центральної нервової системи слiд уникати комбiнованогозастосування Фiнлепсину® з iнгiбiторами моноамiноксидази (засобу протидепресiй). При переходi з одного препарату на iнший роблять 14-денну перерву влiкуваннi!
Вплив Фiнлепсину® наконцентрацiю iнших лiкарських засобiв у плазмi кровi.
Фiнлепсин® може пiдвищувати активнiстьпевних ферментiв печiнки i черех це знижувати рiвень iнших медикаментiв уплазмi кровi. Тому дiя деяких iнших медикаментiв, що одночасно застосовуються iза хiмiчною будовою подiбнi до Фiнлепсину®, може послаблюватись або навiтьзовсiм не виявлятись.
При одночасному застосуваннiФiнлепсину® вiдповiдно до клiнiчних вимог за необхiдностi коригують дози такихдiючих речовин: клоназепам, етосуксимiд, примiдон, вальпроєва кислота, ламотригiн (iншi засоби для лiкування епiлепсiї), алпразолам, клобазам, кортикостероїди (наприклад преднiзолон, дексаметазон), циклоспорин, дигоксин, тетрациклiни, як, наприклад, доксициклiн, фелодипiн, галоперидол, iмiпрамiн, метадон, теофiлiн, антикоагулянти, як, наприклад, варфарин, фенпрокоумон, дикумарол.
Як i iншi протиепiлептичнiзасоби, Фiнлепсин® може послаблювати дiю гормональних контрацептивiв (лiкарськiзасоби для запобiгання вагiтностi, так звана ”пiлюля”). Поява мiж менструальних кровотечсвiдчить про недостатнiй гормональний захист вiд вагiтностi. Тому у таких випадках рекомендується застосовувати iншi негормональнi протизаплiднi засоби.
Фiнлепсин® може як пiдвищувати, так i знижувати концентрацiю фенiтоїну в плазмi кровi, внаслiдок чого у виняткових випадках можливi стани сплутаностi свiдомостi аж до розвитку коми.
Зниження концентрацiїФiнлепсину® у плазмi кровi iншими лiкарськими засобами.
Рiвень Фiнлепсину® у плазмiкровi можуть знижувати: фенобарбiтал, примiдон, вальпроєва кислота, теофiлiн. Зiншого боку, вальпроєва кислота i примiдон можуть пiдвищувати рiвеньфармакологiчно активного метаболiту (продукт метаболiзму Фiнлепсину®) карбамазепiн-10,11-епоксиду в сироватцi кровi.
У зв’язку зi взаємним впливом, особливо при одночасному застосуваннi декiлькох протиепiлептичних препаратiв, рекомендується контролю вати їх вмiст у плазмi кровi i при необхiдностiкоригувати дозування Фiнлепсину®.
Пiдвищення концентрацiїФiнлепсину® у плазмi кровi iншими лiкарськими засобами.
Такі активнi речовини можутьпiдвищувати концентрацiю Фiнлепсину® у плазмi кровi: антибiотики-макролiди, як, наприклад, еритромiцин, йозамiцин, iзонiазид, антагонiсти кальцiю, як, наприклад, верапамiл, дилтіазем, ацетазоламід, декстропропоксифен/пропоксифен, вiлоксазин, даназол (лiкарський засiб для пригнiчення, нiкотинамiд у високих дозах у дорослих (вiтамiн групи В), можливо, також циметидин i дезипрамiн.
Пiдвищений рiвень Фiнлепсину® уплазмi кровi може спричинювати розвиток симптомiв, що наведені в роздiлi”Побiчна дiя” (наприклад, запаморочення, почуття втоми, непевнiсть ходи, двоїння в очах). Тому при виникненнi таких симптомiв контролюють концентрацiюкарбамазепiну в плазмi кровi та при необхiдностi знижують дозу.
Іншi взаємодiї:
Одночасне застосуванняФiнлепсину® i нейролептикiв або метоклопрамiду може спричинювати виникнення неврологiчних побiчних явищ.
З iншого боку, у хворих, щолiкувались нейролептиками, Фiнлепсин® може знижувати рiвень цих медикаментiв уплазмi кровi i тим самим погiршувати картину захворювання. Тому лiкар може вважати за необхiдне пiдвищувати дозу вiдповiдного нейролептика.
Вказується на те, що особливо при одночасному застосуваннi лiтiю (лiкарський засiб для лiкування i профiлактикипевних психiчних захворювань) i Фiнлепсину® може пiдсилюватись уражуюча нервову систему дiя обох активних речовин. Тому в таких випадках необхiдно ретельно контролю вати вмiст обох лiкарських засобiв у плазмi кровi. Попереднє лiкування нейролептиками треба припинити за 8 тижнiв до початку терапiї цими препаратами, а також не повинно проводитись разом з ними. Необхiдно слiдкувати за появою таких ознак нейротоксичних побiчних дiй, як атаксiя, горизонтальний нiстагм, пiдвищенi м’язовi пропрiоцептивнi рефлекси, швидкi скорочення окремих м’язовихволокон (фiбрилярнi сiпання), мимовiльнi скорочення окремих пучкiв м’язовихволокон (фасцикуляцiї).
Фiнлепсин® може пiдсилювати дiюiзонiазиду, що пошкоджує печiнку.
Комбiноване застосуванняФiнлепсину® з деякими сечогiнними засобами (гiдрохлортiазидом, фуросемiдом) може зумовлювати зниження вмiсту натрiю у сироватцi кровi.
Фiнлепсин® може впливати наефективнiсть медикаментiв, що розслаблюють м’язи (мiо релаксанти), як, наприклад, панкуронiй. В результатi цього можливо бiльш швидке усунення нервово-м’язової блокади. Тому за хворими, що лiкувались мiо релаксантами, встановлюють спостереження i за необхiдностi пiдвищують дози цих медикаментiв.
При одночасному застосуваннiiзотретиноїну (активна речовина для лiкування акне) i Фiнлепсину® треба контролю вати вмiст Фiнлепсину® у сироватцi кровi.
Фiнлепсин®, певно, пiдсилюєвидiлення (елiмiнацiю) гормонiв щитовидної залози i пiдвищує потребу в них ухворих зi зниженою функцiєю щитовидної залози. Тому у тих хворих, які отримують замiсну терапiю, на початку i в кiнцi лiкування Фiнлепсином® визначають показники функцiї щитовидної залози. За необхiдностi коригують дозу препаратiвгормонiв щитовидної залози.
При одночасному застосуваннiантидепресивних засобiв типу блокаторiв зворотного захоплення серотонiну (антидепресивнi лiкарськi засоби, як, наприклад, флуоксетин) i Фiнлепсину® можерозвиватись токсичний серотонiновий синдром.
Пам’ятайте про те, що цiвiдомостi також можуть бути актуальними щодо лiкарських засобiв, якi приймаються незадовго до початку лiкування Фiнлепсином®.
Пiд час лiкування Фiнлепсином® необхiдно вiдмовитись вiд вживання алкоголю, тому що вiн непередбачувано можезмiнювати i пiдсилювати дiю Фiнлепсину®.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності - 3 роки.
Смотрите также: Цены на Финлепсин в аптеках