ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ІБУПРОМ МАКС
(IBUPROM® MAX)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: іbuprofen;
основні фізико-хімічні властивості: білі, довгасті, опуклі з обох боків таблетки
в цукровій оболонці;
склад: 1 таблетка містить ібупрофену 400 мг;
допоміжні речовини:
ядро: лактоза, повідон, крохмаль кукурудзяний, тальк, кроскармелозанатрію, магнію стеарат,
кремнезем колоїдний;
оболонка: сахароза, тальк, крохмаль кукурудзяний, титану діоксид, віскКарнауба, віск
бджолиний.
Форма випуску. Таблетки, вкриті цукровою оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідніпропіонової кислоти.
Код АТС. М 01 АЕ 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ібупофен ( похідне пропіонової кислоти) належить догрупи не стероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Діє як аналгезивний, протизапальний та жарознижувальний
засіб.
Дія лікарського засобу зумовлена його здатністю пригнічувати синтезпростагландинів шляхом
інгібування ферменту – циклооксигенази арахідонової кислоти (ЦОГ - 2).
Фармакокінетика. Після приймання внутрішньо із шлунково-кишкового тракту всмоктується
швидко та добре. Біологічна доступність ібупрофену становить 71 %. Початок терапевтичної дії
при симптоматичному лікуванні проявляється через 15 – 30 хвилин після прийому. З білками
плазми зв’язується більш ніж на 90 %. Максимальна концентрація в плазмі досягається за 1,5 –
2 години після прийому. Препарат добре проникає в суглобний простір, досягає в синовіальній
рідині максимальної концентрації через 7 – 8 годин. Періоднапів виведення становить для ібупрофену приблизно 2 години.
Біотрансформується в печінці до карбоксильованих та гідроксильованихпохідних. Протягом
24 годин після введення останньої дози, більш як на 75 % виводиться нирками у вигляді неак-
тивних метаболітів – карбоксильованних похідних пропіонової кислоти (2-(р-(2-карбокси-
пропіл)-феніл), приблизно 37 %), гідроксильованних похідних пропіоновоїкислоти (2-(р-(2-гідроксиметил)-феніл), приблизно 25 %), а також в незмінному стані ( приблизно 14 %).
Показання для застосування. Біль різного походження помірної та слабкої інтенсивності (головний біль, мігрень, менструальний біль, зубний біль, м’язовий біль, біль у кістках і суглобах, крижово-поперековий біль, після травматичні болі). Підвищена температура при грипі, для симптоматичної терапії застудних та інфекційно-запальних захворюваннях.
Спосіб застосування та дози. Дорослим та дітям віком від 12 років: по 1таблетці кожні
4 – 6 годин ( не слід приймати дозу, що перевищує 3 таблетки на добу).
Приймають препарат незалежно від прийому їжі.
Побічна дія. Як і кожний лікарський засіб, Ібупром МАКС (IBUPROM®MAX) може
викликати побічні дії:
– часто (1% – 10 % пацієнтів) – шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, печія,
метеоризм, діарея, запори, біль вепігастрії; нервова система: головний біль та запаморочення, підвищена збудливість; шкірні алергічні реакції: свербіж, кропив’янка,
серцево-судинна система: затримка рідини в організмі і набряки;
– нечасто (0,1% – 1 % пацієнтів) – артеріальна гіпертензія, порушення смаку, підвищення
активності ферментів печінки АспАТ та АЛАТ;
– рідко (0,01 – 0,1 % пацієнтів) – шлунково-кишкові кровотечі, надмірна сонливість або
безсоння, порушення згортання крові;
– дуже рідко (< 0,01 % пацієнтів) – недостатність нирок, гематологічні порушення: гемолі-
тична анемія, гранулоцит опенія та тромбоцит опенія.
У випадках епізодичного приймання лікарського засобу побічні ефекти бувають рідко. В осіб
з підвищеною чутливістю можуть спостерігатися симптоми з боку шлунково-кишково тракту
(нудота, розлад травлення) або шкірні алергічні реакції (кропив’янка, висипи).
Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Підвищена
чутливість в анамнезі до ацетил саліцилової кислоти або інших лікарських засобів із групи не стероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЗ). Недавно перенесена виразка шлунка
та двадцятипалої кишки або це захворювання в стадії загостроення, геморагічний діатез, тяжка печінкова або ниркова недостатність. Дітям віком до 12 років. Вагітність. Період лактації.
Передозування. У разі гострого передозування, симптоми залежать від прийнятої
кількості лікарського засобу, а також часу, який пройшов від моменту його прийому.
Першими симптомами, які звичайно спостерігаються, є: нудота, блювання, головний біль
та запаморочення, біль в епігастрії, сонливість. У разі передозування може наступити кома,
артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія з порушенням серцевого ритму, метаболічний ацидоз,
підвищення температури тіла, порушення зі сторони дихальної системи та порушення
функції нирок. Після довго тривалого прийому спорадично можуть спостерігатися гемолітична
анемія, гранулоцит опенія та тромбоцит опенія.
Якщо з часу гострого передозування не пройшло більше 1 години, рекомендується викликати
блювання, промити шлунок або прийняти активоване вугілля.
У випадках передозування ібупрофену немає антидоту і специфічного лікування. Симпто-
матичне лікування засноване на моніторингу життєвих функцій з вимірюванням артеріального
тиску крові, виконанням ЕКГ, а також інтерпретації симптомів, що вказують на можливу
кровотечу із шлунково-кишкового тракту, появи метаболічного ацидозу та порушень з боку центральної нервової системи.
Особливості застосування. Не приймати з іншими лікарськими засобами із групиНПЗЗ.
Обережно приймати особам з бронхіальною астмою, оскільки лікарський засіб може
викликати бронхоспазм. У пацієнтів з виразковими захворюваннями шлунката дванадцяти па-
лої кишки в анамнезі прийом лікарського засобу підвищує вірогідність кровотечі із шлунково-
кишкового тракту. У разі прийому лікарського засобу у пацієнтів з порушенням функції печін-
ки та нирок слід контролю вати активність печінкових ферментів і функціональну здатність
нирок. Частий прийом препарату може пригнічувати кардіопротекторну діюацетил саліцило-
вої кислоти.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасний прийом з іншими лікарськими засобами із групи НПЗС може викликати посилення побічних дій. Препарат підвищує токсичність метотрексату. У разі одночасного приймання з кортикостероїдами підвищує ризик кровотечі із шлунково-кишкового тракту. Може пригнічувати дію сечогінних засобів ( петльових та тіазидних діуретиків) і гіпотензивних лікарських засобів із групи інгібіторів ангіотезинперетворюючого ферменту (АПФ) та ß-адреноблокаторів. Підвищує дію антикоагулянтів із групи кумаринів. Підвищує час кровотечі у пацієнтів, які проходили лікування зидовудином. Приймання препарату в комбінації з літієм підвищує концентрацію останнього вплазмі.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, темному і недоступному для дітей місці Источник
при температурі + 15º С – 25° С. Термін придатності – 2 роки.