І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

   ФУРОСЕМІД

 (FUROSEMID)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: фуросемід; 4-chloro-2-[(furan-2-ilmethyl)amino]-5-sulphamoylbenzoic acid,

основні фізико-хімічні властивості:   двоопуклі таблетки круглої форми, білого або майже білого кольору;

склад:  1 таблетка містить фуросеміду 40 мг;

допоміжні речовини: цукор молочный, крохмаль пшеничний, магнію стеарат, тальк.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Сечогінні препарати. Код АТС С 03СА 01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фуросемід є потужним діуретиком швидкої і короткочасної дії. Діє на мозковий сегмент висхідної частини петлі Генле. Підвищує вибіркове виведення іонів натрію максимум до 35% і, залежно від дози, стимулює ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. До настання справжнього діуретичного ефекту Фуросемід знижує перед навантаження серця у результаті розширення магістральних судин, при збереженій функції нирок і за відсутності виражених набряків.

Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо всмоктується 50% застосованої дози, а діуретичний ефект відмічається через годину і зберігається до 8 годин.

Якщо у здорових людей після прийому 40 мг Фуросеміду час напів виведення становить 3,5 години, то у хворих з нирковою недостатністю – в середньому 13,5 годин. З білками плазми зв’язується на 91 – 97%. Близько 88% введеної дози Фуросеміду виводиться нирками, а 12% виділяється з жовчю.

Показання для застосування. Набряки у результаті захворювань серця, печінки, нирок, набряки при пре еклампсії і еклампсії; хронічна серцево-судинна недостатність, у комбінації з іншими лікарськими засобами; набряки при опіках; артеріальна гіпертензія (при порушенні функції нирок і при протипоказаннях до застосування салуретиків).

Спосіб застосування та дози. Дорослим: початкова доза 40 мг (1 таблетка) Фуросеміду. За відсутності діуретичного ефекту через 6-8 годин повторно приймають ще 80-120 мг (2-3 таблетки). За відсутності діуретичного ефекту можна застосувати дозу 160 мг за один прийом. Підтримуюча доза – 40 мг, до 80 мг на день. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 300 мг.

Дітям призначають у дозі 1-2 мг/кг маси тіла на день.

Тривалість курсу лікування визначається індивідуально залежно від тяжкості і перебігу захворювання.

Побічна дія. При тривалому застосуванні Фуросеміду у високих дозах можливий розвиток гіпокаліємії, гіпонатріємії, гіпокальціємії, гіповолемії, дегідратації і схильності до тромбоутворення, а також інших порушень водно-електролітного балансу організму. Можливо виникнення гіпотензії, діареї, запору, порушення слуху.

У найбільш чутливих пацієнтів можуть спостерігатися симптоми підвищеної чутливості до препарату: з боку шкіри – висипання; зміни картини крові (лейкопенія, агранулоцит оз, тромбоцит опенія).

Анафілактичний шок є побічною дією, яка рідко спостерігається. При лікуванні препаратом можливо тимчасове підвищення рівня креатині ну, сечовини, холестерину і три гліцеридів у крові, а також прискорене виділення іонів Са⁺⁺ із сечею. Зрідка можливо погіршання наявного діабету та подагри або прояви симптомів латентного до цього часу діабету.

При застосуванні більш високих доз хворими похилого віку можливий розвиток циркуляторного колапсу.

Протипоказання. Тяжка печінкова недостатність; ниркова недостатність, яка супроводжується анурією і олігурією; гіпокаліємія; підвищена чутливість до Фуросеміду і сульфонамідних препаратів; зменшення об’єму крові (гіповолемія) з або без зниження тиску крові (гіпотензія); гострі отруєння саліцилатами.

Передозування. При передозуванні Фуросеміду, яке найчастіше характеризується гіпотензією, ортостатичним колапсом або іншими ознаками гіповолемії, необхідно терміново припинити лікування препаратом і за необхідності ввести розчин електролітів для відновлення циркуляторного об’єму.

Особливості застосування. До початку лікування Фуросемідом необхідно зняти (при наявності) гіпокаліємію, гіповолемію і гіпотензією.

Під час лікування препаратом рекомендована дієта з високим вмістом калію.

Цей лікарський засіб містить 0,026 г лактози. З кожною прийнятою дозою до організму потрапляє 0,026 г лактози, що є небезпечним для хворих з лактазною недостатністю, галактоземією або глюкозним/галактоз ним синдромом мальабсорбції.

Цей препарат містить пшеничний крохмаль і може бути небезпечним для хворих на целіакію (глютенову ентеропатію).

При тривалій терапії необхідно контролю вати АТ, рівень електролітів крові, глюкози крові, функції печінки та нирок.

У період вагітності Фуросемід слід призначати після суворої оцінки співвідношення „користь/ризик”.

Оскільки препарат переходить у грудне молоко і пригнічує лактацію, бажано не застосовувати його у період лактації або припинити годування груддю під час проведення курсу лікування.

Не рекомендується призначати препарат водіям та особам, робота яких вимагає високої швидкості психічних і фізичних реакцій, оскільки Фуросемід може порушити їх здатність брати активну участь у професіональній діяльності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Діуретична активність знижується при комбінованій терапії з такими ензимними індукторами, як фенобарбітал, фенітоїн та ін.

При одночасному застосуванні Фуросеміду з окремими антибіотиками (аміноглікозидами, цефалоспоринами і полі міксинами) підвищується ото токсичний ризик.

При комбінованій терапії із серцевими глікозидами і проносними засобами підвищується ризик розвитку гіпокаліємії. Фуросемід підвищує чутливість міокарда до дії серцевих глікозидів; потенціює дію антигіпертензивних засобів і тубо курарину. Існує ризик розвитку саліцилової інтоксикації при одночасному застосуванні препарату із саліцилатами у високих дозах через їх конкурентну взаємодію на рівні видільної функції ниркових каналців.

Не стероїдні протизапальні засоби, а більш за все індометацин, суттєво зменшують діуретичний і гіпотензивний ефект Фуросеміду у результаті пригнічуючої дії на біосинтез вазодилататорних простагландинів, а також його вибіркового накопичення в осередку запалення.

Фуросемід може знизити лікувальний ефект вазопресорних амінів, теофіліну, препаратів літію і протидіабетичних лікарських засобів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в упаковці, у сухому і захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступних для дітей місцях. Термін придатності – 5 років.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10 або 50 таблеток у блістері; 2 блістери по 10 таблеток у картонній коробці; 1 блістер по 50 таблеток у картонній коробці; 50 блістерів по 50 таблеток у картонній коробці. Источник

Виробник. АТ “Софарма”.

Адреса. Болгарія, м. Софія, Ілієнське шосе,16.