ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АККУПРО®
(ACCUPRO®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: quinapril; [3S-[2[R*(R*)]5ЗК*]]-2-[2-[[1-(етоксикарбоніл)-3-феніл пропіл]аміно]-1-оксопропіл]-1,2,3,4-тетрагідро-3-ізоквінолінкарбонова кислота (у вигляді моногідро хлориду);
основні фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг - білого кольору, овальні, вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому зобох сторін та позначкою "5", що розташована з обох сторін упротилежному напрямку; таблетки 10 мг - білого кольору, трикутні, вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому з обох сторін та позначкою"10" на одній стороні; таблетки 20 мг - білого кольору, круглі, вкриті оболонкою, двоопуклі, з лінією розлому з обох сторін та позначкою"20" на одній стороні;
склад: кожна таблетка міститьквінаприлу гідро хлориду у кількостях, еквівалентних 5 мг, 10 мг або 20 мгквінаприлу;
допоміжні речовини: магнію карбонат, желатин, лактоза, кросповідон, магнію стеарат, opadry білий OY-S-7331: гідроксипропілм етилцелюлоза, гідроксипропіл целюлоза, титану диоксид, макрогол 400, віск канделільський.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Код АТС С 09А А 06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Квінаприлу гідро хлорид являє собою сіль квінаприлу - етилового ефіру інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) квінаприлату, який не містить сульфідну групу. При прийомі препарату внутрішньо відбувається швидка де етерифікація квінаприлу до квінаприлату (дикислоти квінаприлу, основного метаболіту), який, у дослідженнях на людях ітваринах виявився ефективним інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту. Механізм дії квінаприлу полягає в інгібуванні циркуляції і тканинної активностіАПФ, тим самим зменшуючи вазопресорну активність і секрецію альдостерону. Зниження рівня ангіотензину II за механізмом зворотного зв'язку призводить до підвищеної секреції реніну та його активності в плазмі крові.
Проте, коли вважають, що основний механізм антигіпертензивного ефекту проявляється через ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, квінаприл проявляє антигіпертензивнудію навіть у пацієнтів з низькою реніновою гіпертензією.
Введення пацієнтам з гіпертензією, від помірної до тяжкої, від 10 до 40 мг квінаприлу призводить до зниження артеріального тиску як у положенні сидячи, так і стоячи, з мінімальним впливомна серцевий ритм. Антигіпертензивна активність починається в межах однієї години з максимальними ефектами, які звичайно реєструються через 2-4 години після прийому препарату. Деяким пацієнтам для досягнення стабільного ефекту зниження артеріального тиску може бути потрібно два тижні лікування. При застосуванні рекомендованих доз антигіпертензивна дія препарату підтримується у більшості пацієнтів протягом 24-годинного інтервалу між дозами і зберігається протягом тривалого часу лікування.
Гемодинамічна оцінка в пацієнтів з гіпертензією показала, що зниження артеріального тиску, викликане квінаприлом, супроводжується зменшенням загального периферичного опору і ниркового судинного опору з незначними змінами або відсутністю змін у серцевому ритмі, серцевому індексі, нирковому кровотоці, швидкості клуб очкової фільтрації або фільтраційної фракції.
Фармакокінетика. Після перорального застосування препарату максимальні концентрації квінаприлу в плазмі досягаються в межах однієї години. Ґрунтуючись на виявленні квінаприлу та його метаболітів у сечі, обсяг абсорбції становить приблизно 60%. Близько 38% перорально введеногоквінаприлу є системно доступним у вигляді квінаприлату. Квінаприл має очевидний період напів виведення в плазмі - приблизно одну годину. Максимальні концентрації квінаприлату в плазмі спостерігаються приблизно через дві години після пероральної дози квінаприлу. Квінаприлат видаляється, головним чином, шляхом ниркової екскреції і має на півперіод ефективної акумуляції (приблизно тригодини). Приблизно 97% квінаприлу або квінаприлату, що циркулюють у плазмі, зв'язані з білками. У пацієнтів з нирковою недостатністю очевидний періоднапів виведення квінаприлату збільшується зі зменшенням кліренсу креатині ну. Фармакокінетичні дослідження в пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю, які перебувають на постійному гемодіалізі або на постійному амбулаторномуперитонеальному діалізі, вказують на те, що діаліз має незначний вплив на видалення квінаприлу та квінаприлату. Існує лінійна кореляція між кліренсомквінаприлату в плазмі і кліренсом креатині ну. Виділення квінаприлату також знижене у пацієнтів похилого віку (>65 років). Концентрації квінаприлатузнижені у пацієнтів з алкогольним цирозом через порушену де етерифікаціюквінаприлу. Дослідження на щурах показали, що квінаприл та його метаболіти не проникають крізь гематоенцефалічний бар'єр.
Показання для застосування.
Артеріальна гіпертензія.
Аккупро® показаний для лікування гіпертензії. Квінаприл ефективний у вигляді моно терапії або у поєднанні з ті азидними діуретиками і бета-блокаторами.
Застійна серцева недостатність.
Аккупро® є ефективним у лікуванні застійної серцевої недостатності (при необхідності в комбінації здіуретиком і/або серцевим глікозидом тощо).
Спосіб застосування та дози.
Артеріальна гіпертензія.
Моно терапія: рекомендована початкова доза препарату для пацієнтів, які не приймають діуретики, становить 10-20 мг, один раз на добу. Залежно від клінічної реакції доза може бути збільшена до 20або 40 мг/добу. Рекомендовану дозу застосовують один раз на добу або ділять надва прийоми. При потребі корекція дози має проводитися з інтервалами у 2 – 4тижні. Довготривалий контроль підтримується у більшості пацієнтів з режимом дозування один раз на добу. Максимальна доза препарату становить до 80 мг надобу. Супутнє введення діуретиків: у пацієнтів, які повинні продовжувати лікування діуретиками, початкова рекомендована доза Аккупро®становить 5 мг і пізніше має бути титрована до оптимальної відповіді (див." Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Застійна серцева недостатність.
Рекомендована початкова доза у пацієнті віз застійною серцевою недостатністю становить 5 мг один або два рази на добу. Якщо початкова доза препарату переноситься добре, у пацієнтів можна проводити титрування до ефективної дози, звичайно від 10 до 40 мг/добу, яку приймають, розділивши її на дві однакові дози.
Зниження функції нирок: кінетичні дані показують, що виведення квінаприлу залежить від рівня функціонування нирок. Рекомендована початкова доза Аккупро® у пацієнтів із кліренсом креатині ну вище 30 мл/хв. становить 5 мг і у пацієнтів із кліренсом креатині ну менше 30 мл/хв. - 2,5 мг. Якщо початкова доза переноситься добре, препарат можна приймати наступного дня при режимі дозування двічі на добу. За відсутності надмірної гіпотензії або суттєвого погіршення функції нирок дозаможе бути збільшена через щотижневі проміжки часу, ґрунтуючись на клінічному тагемодинамічному ефекті.
Побічна дія. Побічні реакції були звичайно незначними і короткотривалими. Найчастіше в контрольованих випробуваннях спостерігалися такі клінічні побічні реакції: головний біль (7,2%), запаморочення (5,5%), кашель (3,9%), відчуття втоми (3,5%), риніт (3,2%), нудотаі/або блювання (2,8%) і міалгія (2,2%). Слід зазначити, що кашель типово є непродуктивним, стійким і зникає після припинення терапії. Рідко спостерігалисьнаступні побічні реакції, наведені нижче:
Серцево-судинні: серцебиття, вазодилатація, стенокардія, тахікардія.
Шлунково-кишкові: метеоризм, сухість у роті абогорлі, панкреатит.
Неврологічні/Психіатричні: вертиго, запаморочення, нервозність, депресія, сонливість.
Шкірні: свербіж, підвищене потовиділення, висип, алопеція, пухирчатка, ексфоліативні дерматити.
Урогенітальні: інфекції сечовивідних шляхів, імпотенція.
Інші: набряк, артралгія, амбліопія, гемолітична анемія.
Результати клінічних лабораторних досліджень.
Рідко повідомлялося про агранулоцит оз інейтропенію, і їх причинний зв'язок із застосуванням квінаприлу неясний (див." Особливості застосування"). Гіперкаліємія. (див." Особливості застосування").
Креатинін і азот сечовини крові.Підвищення (більш ніж у 1,25 рази від верхньої межі норми) креатині ну сироватки крові іазоту сечовини крові спостерігалося у 2% і 2%, відповідно, пацієнтів, які отримували лише квіналрил. Підвищення більш імовірно може спостерігатися у пацієнтів, які отримують супутню терапію з діуретиками, ніж у тих, які отримують виключно квінаприл.
Ангіо невротичний набряк. Про ангіо невротичний набряк повідомлялося у пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи 0,1% пацієнтів, які отримували квінаприл. Якщо мають місце ларингеальний стридор абоангіо невротичний набряк обличчя, язика або голосової щілини, застосування квінаприлуслід негайно припинити; пацієнту слід провести належну терапію, відповідно до загальноприйнятих правил медичної допомоги, і уважно спостерігати за ним до зникнення набряку. У випадках, коли набряк обмежується обличчям і губами, специфічне лікування у більшості випадків непотрібне; у знятті симптомів корисними можуть бути антигістамінні препарати. Ангіо невротичний набряк, пов'язаний з ураженням гортані, може бути смертельним. Там, де має місце ураження язика, голосової щілини або гортані, яке, ймовірно, може викликати обструкцію дихальних шляхів, відразу ж повинна бути призначена відповідна невідкладна терапія, включаючи, але не обмежуючись цим, підшкірне введення розчину адреналіну (епінефрину) 1:1000 (від 0,3 до 0,5 мл). У пацієнтів з наявністю в анамнезі ангіо невротичного набряку, не пов'язаного з терапією інгібітором АПФ, може мати місце підвищений ризик ангіо невротичногонабряку під час лікування інгібітором АПФ.
Анафілактоїдні реакції
Десенсибілізація
У пацієнтів, які отримували інгібіториАПФ під час десенсибілізуючої терапії з отрутою перетинчастокрилих, спостерігалися тривалі небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. У деяких пацієнтів не виникали ці реакції при тимчасовому утриманні від приймання інгібіторів АПФ, але вони виникали знову при ненавмисній повторній провокації.
Аферез ліпопротеїнів низької щільності
У пацієнтів, які піддавалися аферезуліпопротеїнів низької щільності з декстран-сульфатною абсорбцією при супутній терапіїз інгібітором АПФ, спостерігалися анафілактоїдні реакції.
Гемодіаліз
Клінічні дані показали, що пацієнти, які проходили гемодіаліз з використанням певних мембран з високою інтенсивністю потоку (таких, як полі акрилонітрильні мембрани) можуть, імовірно, зазнаватианафілактоїдних реакцій при одночасному лікуванні інгібітором АПФ.
Слід уникати цього поєднання, застосовуючи альтернативні антигіпертензивні препарати або альтернативнімембрани для гемодіалізу.
Гіпотензія
У пацієнтів з неускладненою гіпертензією, що отримували квінаприл, гіпотензія спостерігалася рідко, але вона була можливим наслідком терапії з інгібіторами АПФ у пацієнтів зі зниженим водно-сольовим балансом, таких, які раніше приймали діуретики, дотримувалисянизько сольової дієти, перебували на діалізі (див. " Взаємодія з іншими лікарськими засобами" і " Побічна дія").
У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, для яких існує ризик надмірної гіпотензії, лікування квінаприломмає розпочинатися при рекомендованій дозі під ретельним медичним наглядом; зацими пацієнтами слід уважно спостерігати протягом перших двох тижнів лікування і щоразу, коли дозування квінаприлу збільшується.
Якщо має місце симптоматична гіпотензія, пацієнта слід покласти на спину і, якщо це необхідно, провести внутрішньо веннуінфузію фізіологічним розчином. Короткотривала гіпотензивна реакція не є протипоказанням для подальшого лікування; однак, якщо така реакція виникла, слід розглянути питання про застосування нижчих доз квінаприлу або будь-якого супутнього лікування діуретиками.
У пацієнтів, які вже отримували діуретикна початку лікування квінаприлом, може розвинутися симптоматична гіпотензія. Для пацієнтів, які отримують діуретик, важливим є, якщо це можливо, припинення прийому діуретика за два-три дні до початку лікування квінаприлом. Якщо артеріальний тиск не контролюється винятково квінаприлом, приймання діуретиківслід відновити. Якщо від використання діуретиків неможливо відмовитися, введення квінаприлу слід починати з низької початкової дози.
Нейтропенія /Агранулоцит оз
Нейтропенія / Агранулоцит оз - при застосуванні квінаприлу виникають рідко, як правило, у пацієнтів з нирковою недостатністю, а також з колагеновими захворюваннями. Як і для інших інгібіторів АПФ, для пацієнтів з колагеновими захворюваннями і/або нирковою недостатністю потрібен регулярний контроль кількості лейкоцитів.
Протипоказання. Підвищена чутливість добудь-яких компонентів препарату; наявність в анамнезі ангіо невротичногонабряку, пов'язаного з попередньою терапією інгібітором АПФ; II та ІІІтриместри вагітності; дитячий вік.
Передозування. Конкретна інформація з лікування передозування Аккупро® відсутня. Найімовірнішими клінічними проявами могли б бути симптоми, які належать до тяжкої гіпотензії, що звичайно лікують внутрішньо венним введенням плазмозамінних розчинів. Проводять симптоматичну і підтримуючу терапію за встановленими принципами медичної допомоги. Гемодіаліз іперитонеальний діаліз мають незначний вплив на виведення квінаприлу іквінаприлату.
Особливості застосування.
Зниження функції нирок: період напів виведенняквінаприлату збільшується при зменшенні кліренсу креатині ну. Рекомендовані початкові дози для пацієнтів з порушеною функцією нирок, такі:
Кліренс креатині ну (мл/хв.) Рекомендована максимальна початкова доза (мг)
>60 10
30-60 5
10-30 2,5
<10 *
*на сьогодні немає достатнього досвіду, щоб дозволити дати специфічні рекомендації щодо дозування цим пацієнтам.
У чутливих осіб, як наслідок інгібуванняренін-ангіотензин-альдостеронової системи, можуть очікуватися зміни в функціонуванні нирок. У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, у яких функція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензин-альдостероновохсистем, терапія з інгібіторами АПФ, включаючи квінаприл, може бути пов'язана золі гурією та/або прогресуючою азотемією і рідко з гострою нирковою недостатністю та/або смертю.
Період виведення квінаприлату є подовженим через зниження кліренсу креатині ну. Пацієнти з кліренсом креатині ну<60 мл/хв. потребують більш низької дози квінаприлу. (див. " Спосіб застосування та дози"). Дозу для таких пацієнтів слід титрувати від нижчоїдо вищої, грунтуючись на терапевтичному ефекті, і необхідно ретельно контролю вати функцію нирок, хоча початкові дослідження не показали, щоквінаприл викликає подальше погіршення ниркової функції.
У клінічних дослідженнях гіпертензивнихпацієнтів з однобічним або двобічним стенозом ниркової артерії, після терапії з інгібітором АПФ спостерігалося підвищення азоту сечовини крові і креатині нусироватки крові. Це підвищення було майже завжди оборотним при відміні терапіїз інгібітором АПФ та/або діуретиками. У таких випадках слід спостерігати за функціонуванням нирок пацієнтів протягом перших кількох тижнів терапії.
Фетальна /Хірургія /Анестезія
У випадку хірургічного втручання необхідно повідомити анестезіолога про прийом квінаприлу, оскільки можливий розвиток вираженої гіпотензії/ колапсу.
Неонатальна захворюваність і смертність
У вагітних жінок інгібітори АПФ можуть спричиняти фетальну і неонатальну захворюваність і смертність при застосуванні. Перед використанням квінаприлу у період вагітності слід розглянути його можливий несприятливий вплив на плід. Якщо жінка завагітніла у період прийомуквінаприлу, препарат слід відмінити.
При застосуванні інгібіторів АПФпротягом II і ІІІ триместрів вагітності були повідомлення про гіпотензію, ниркову недостатність, гіпоплазію черепа і/або смерть новонароджених. Також повідомлялося про олігогідрамніон, що, імовірно, представляє знижену ниркову функцію у плоду; у зв'язку з олігогідрамніоном відзначалися контрактури кінцівок, черепно-лицьові деформації, гіпопластичний розвиток легень і затримкавнутрішньо утробного росту. У зв'язку з цим вагітність, особливо ІІ-ПІ триместр,е протипоказанням для призначення квінаприлу.
Немовлят, яких in utero піддавали впливу інгібіторів АПФ, слід ретельно спостерігати на наявність гіпотензії, олігурії і, гіперкаліємії. Якщо має місце олігурія, слід звернути увагу на підтримку артеріального тиску і ниркової перфузії.
Застосування у дітей
Безпечність і ефективність квінаприлудля дітей не встановлена.
Матері, що годують груддю
Інгібітори АПФ, включаючи квінаприл, в обмеженій кількості виділяються з жіночим молоком. Тому у період лікуванняАккупро® рекомендовано припинити грудне вигодовування. Якщоце неможливо, слід ретельно контролю вати рівень AT, вміст калію в плазмі кровіта функціональний стан нирок у дитини грудного віку.
Застосування у людей похилого віку
Вік, очевидно, не впливає на ефективність або профіль безпеки препарату. Отже, рекомендована початкова дозаквінаприлу у пацієнтів похилого віку становить 10 мг один раз на добу, при необхідності вона може бути коригована відповідно до реакції AT.
Вплив на здатність керувати автомобілем та користуватися технікою
Спеціальні вказівки відсутні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Тетрациклін. Введення тетрацикліну разом зквінаприлом зменшує абсорбцію тетрацикліну у пацієнтів приблизно на 28-37%. Зменшена абсорбція обумовлена присутністю карбонату магнію як наповнювача у препараті квінаприлу. Слід мати на увазі можливість такої взаємодії при одночасному призначенні квінаприлу і тетрацикліну.
Літій. Підвищені рівні літію в сироватці кровіі симптоми літієвої токсичності спостерігалися у пацієнтів, які одночасно отримували літієву терапію та інгібітори АПФ, через натрій-втрачаю чий ефект цих речовин. Одночасне призначення цих препаратів має проводитися з обережністю; рекомендовано частий контроль рівнів літію у сироватці крові. Використання також діуретика може збільшити ризик літієвої токсичності.
Інші препарати. При призначенні квінаприлу зпропранололом, гідрохлортіазидом, дигоксином або циметидином не спостерігалося ніяких клінічно важливих фармакокінетичних взаємодій. Антикоагулянт ний ефект однократної дози варфарину (оцінений за протромбіновим часом) суттєво не змінився при одночасному введенні квінаприлу двічі на день.
Супутня діуретична терапія. Супутня терапія діуретикамиті азидного типу і/або приєднанням бета-блокаторів посилює антигіпертензивніефекти квінаприлу, даючи більший ефект зниження артеріального тиску, ніж при застосуванні будь-якого з препаратів окремо. Як і для інших інгібіторів АПФ, пацієнти, які приймають діуретики, особливо ті, які нещодавно розпочав діуретичну терапію, можуть іноді відчувати надмірне зниження артеріального тиску після початку лікування з квінаприлом. Гіпотензивні ефекти після першої дози квінаприлу можна мінімізувати, відмінивши діуретик за кілька днів перед початком терапії. Якщо відмінити діуретик неможливо, початкова доза квінаприлумає бути зменшена. Для пацієнтів, які продовжують приймати діуретики, має бути забезпечений медичний нагляд протягом двох годин після прийому початкової дозиквінаприлу. Препарати, які підвищують калій у сироватці крові. Якщо призначена супутня терапія квінаприлу з калієзберігаючи ми діуретиками (наприклад, спіронолактоном, триамтереном або амілоридом), калієвими додатками або калієвмісними солями-замінниками, їх слід використовувати з обережністю і з відповідним контролем калію у сироватці крові. Як і для інших інгібіторів АПФ, у пацієнтів, що приймають винятково квінаприл, можуть збільшуватися рівні каліюв сироватці крові. При супутньому введенні квінаприл може зменшуватигіпокаліємію, викликану ті азидними діуретиками. Квінаприл не вивчали в якості супутньої терапії з калієзберігаючи ми діуретиками. Через ризик подальшого потенціювання зростання калію в сироватці крові радять, щоб поєднана терапія зкалієзберігаючи ми діуретиками була розпочата з обережністю і рівні калію в сироватці крові пацієнта ретельно контролю валися.
Не стероїдні протизапальні засоби. Удеяких пацієнтів з нестабільною функцією нирок, які приймають НПЗП, після початку прийому інгібіторів АПФ ймовірне подальше погіршення функції нирок. Зазвичай, цей стан оборотний.
Може спостерігатися зниження терапевтичного ефекту квінаприлу при одночасному призначенні з НПЗП.
Інгібітори АПФ, включаючи квінаприл, можуть підвищувати чутливість до інсуліну, що може призводити до гіпоглікемії у пацієнтів з діабетом, які застосовують інсулін або пероральні гіпоглікемічні препарати. Слід ретельніше наглядати за такими пацієнтами.
Умови та термін зберігання. Зберігати у темному, сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Источник
Термін придатності - 3 роки.