ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
НЕВІВІР
(NEVIVIR)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: nevirapine; 6Н-дипіридо [3-2-у:2’3’-е][1,4] діазепін-6-он, 11-циклопропіл-5,11-дигідро-4-метил;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору;
склад: 1 таблетка містить невіра піну 200 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна гранульована, натріюкроскармелоза, крохмаль, метилгідроксибензоат, пропілгідроксибензоат, полівінілпіролідон, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, силікагель колоїдний безводний.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії. Нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази. Код АТС J05A G01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Невірапін – ненуклеозидний інгібітор зворотноїтранскриптази ВІЛ-1. Невірапін зв’язується безпосередньо зі зворотноютранскриптазою й блокує РНК-залежну та ДНК-залежну активність ДНК-полімер ази, викликаючи руйнування каталітичної ділянки ферменту. Дія невіра піну не конкуру єні з матричними, ні з нуклеозидними три фосфатами. Невірапін не є інгібітором зворотної транскриптази ВІЛ-2 чи еукаріотної ДНК-полімер ази (таких якДНК-полімер ази людини типу a, b, g і d).
Фармакокінетика. Невірапін добре всмоктується в кишково-шлунковому тракті (більше 90%). Максимальна концентрація в плазмі крові - 2 ± 0,4 мкг/мл (7,5 мкмоль) досягається через 4 год після одноразового прийому в дозі 200 мг. Після повторного прийому максимальна концентрація невіра піну зростає лінійно в діапазоні доз від 200 до 400 мг/добу. Рівноважний стан при концентрації невіра піну 4,5 ± 1,9 мкг/мл (17±7 мкмоль) досягається при прийомі 400 мг/добу.
На абсорбцію невіра піну не впливає прийом їжі, антациди чи лікарські засоби. Невірапін при фізіологічних значеннях рН виявляє високоліпофільнівластивості і є практично неіонізованим. Невірапін легко проникає через плаценту і проникає в грудне молоко. Приблизно 60% препарату зв’язується збілками плазми крові в діапазоні концентрацій від 1 до 10 мкг/мл. Концентрація невіра піну в спинномозковій рідині становить 45 ± 5% від концентрації в плазмі крові. Це співвідношення приблизно дорівнює фракції, що не зв’язується з протеїнами плазми крові. Невірапін інтенсивно біотрансформується за участі цитохрому Р 450, утворюючи гідроксильовані метаболіти. Окислювання невіра пінуздійснюється головним чином ізоензимами цитохрому Р 450 з ряду CYP3A, хоча певнуроль можуть відігравати інші ізоензими. Близько 81,3 ± 11,1% препарату виводиться із сечею (більше 80% - у вигляді глюкуронідних кон’югатівгідроксильованих метаболітів), 10,1 ± 1,5% - з калом. У незміненому вигляді виводиться не більше 3% від загальної дози препарату. Невірапін є індуктором ензимів цитохрому Р 450. Незважаючи на те, що в жінок обсяг розподілу невіра пінудещо підвищений у порівнянні з таким у чоловіків, немає значущої різниці між статями в концентраціях невіра піну в плазмі крові після застосування разової чи багаторазових доз. Фармакокінетика невіра піну у ВІЛ-1 інфікованих дорослих не залежить від віку (у діапазоні 19 - 86 років) або раси.
У ВІЛ-1-інфікованих дітей від 9 місяців до 14 років при одноразовому прийомі препарату AUC і максимальна концентрація невіра піну зростають пропорційно дозі. Після всмоктування невіра піну середня концентрація в плазмі крові знижується за логарифмічно лінійним типом. Період напів виведення вкінцевій фазі після одноразового прийому становить 30,6 ± 10,2 год.
При призначенні препарату ВІЛ-інфікованим вагітним у дозі 200 мг напочатку пологів і 2 мг/кг немовлятам протягом 72 год після народження ймовірність інфікування становить 11,9% протягом 6 - 8 тижнів, 13,1% - протягом 14 - 16 тижнів.
Показання для застосування. Невірапін застосовується для лікуванняВІЛ-1-інфекції в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.
Спосіб застосування та дози.
Доза, що рекомендується для дорослих, - внутрішньо 200 мг на добу протягом перших 14 днів, потім по 200 мг двічі на добу в комбінації не меншеніж з двома додатковими антиретровірусними препаратами.
Для дітей дозу визначають із розрахунку: від 8 років доза становить 4мг/кг 1 раз на добу протягом 2 тижнів, а потім по 4 мг/кг 2 рази на добу. Загальна добова доза для пацієнтів будь-якого віку не повинна перевищувати 400мг. Якщо маса тіла дитини недостатня для призначення даної лікарської форми –призначають іншу.
Запобігання інфікуванню дитини під час пологів.
Жінкам під час пологів призначають одноразово 200 мг, новонародженому -2 мг/кг одноразово протягом 72 год після народження (доступну лікарську форму).
Побічна дія. Шкірна висипка, свербіж, алергічні реакції (ангіо невротичний набряк, кропив’янка, анафілаксія), синдром Стівенса -Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, артралгія, міалгія, лімфаденопатія, гепатит (у тому числі фатальний фульмінантний гепатит), жовтуха, еозинофілі я, гранулоцит опенія, порушення функції нирок, нудота, головний біль, сонливість, блювання, діарея, біль у ділянці живота, підвищена стомлюваність.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Тяжка дисфункція печінки.
Передозування. При передозуванні проводити стандартну підтримуючу терапію.
Особливості застосування. Враховуючи гепато токсичність Невіра піну, рекомендується проводити моніторинг печінкових показників, особливо в перші 6місяців лікування. При помірному і вираженому порушенні показників лікування слід припинити до їх нормалізації, після чого прийом Невіра піну можна відновити у дозі 200 мг/добу і відмінити, якщо порушення розвиваються знову. Пацієнтам, яким препарат відмінили більш ніж на 7 днів, лікування відновлюють у дозі 200мг 1 раз на добу, а потім по 200 мг 2 рази на добу.
У більшості випадків шкірна висипка виникає протягом перших 28 днів лікування. При слабко вираженому свербежі, еритемі, дифузній еритематозній, макульозній чи макулопапулезній висипці можна не переривати лікування. Якщо висипка виникає в початковий період терапії, дозу препарату не підвищують до зникнення висипки. При кропив’янці також можна не відміняти прийом препарат, але якщо його відмінили, прийом не відновлюють. Негайно відміняють препарат при сильній еритематозній чи макулопапульозній висипці, пропасниці, десквамації, ангіоневротичному набряку, сироваткових реакціях, синдромі Стівенса-Джонсона, токсичному епідермальному некролізі. Препарат припиняють застосовувати припрорасниці (температура тіла вище 39º С), бульозній висипці, виразках порожнини рота, кон’юнктивіті, набряку обличчя, загальному нездужанні, гепатиті, гранулоцит опенії, еозинофілії, порушенні функції нирок. Необхідно з обережністю призначати Невірапін пацієнтам із захворюваннями нирок.
Якщо Невірапін застосовувати як моно терапію, до нього швидко розвивається резистентність, тому препарат слід застосовувати в комбінації принаймні з двома антиретровірусними засобами. Невірапін показаний для запобігання інфікуванню дитини під час пологів у ВІЛ-1-інфікованих вагітних (одноразове призначення матері під час пологів і немовляті протягом 72 годпісля народження).
У період вагітності Невірапін можна призначати тільки після зіставлення очікуваного терапевтичного ефекту для майбутньої матері і потенційного ризику для плоду.
У пацієнтів, які одержують Невірапін чи іншу антиретровірусну терапію, може продовжуватися розвиток набутих інфекцій і інших ускладнень ВІЛ-інфекції, тому вони повинні знаходитися під наглядом лікаря, який має відповідний клінічний досвід. Пацієнти повинні бути поінформовані про те, що терапіяНевірапіном не знижує ризику передачі ВІЛ-1 іншим особам при сексуальному контакті чи зараження через кров.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Невірапін є індуктором печінкових ензимів цитохрому Р 450 (CYP3A, CYP2B) і може призводити до зниження концентрації вплазмі крові інших препаратів, що застосовуються одночасно та інтенсивнометаболізуються CYP3A чи CYP2B, тому може виникнути необхідність у корекції доз.
Не потрібно корекції доз при одночасному застосуванні із зидовудином, диданозином, залцитабіном або ламівудином.
При одночасному застосуванні із саквінавіром AUC для саквінавірузменшується в середньому на 24 %, але істотно не змінюється для Невіра піну. Клінічне значення цього факту не встановлено.
При одночасному застосуванні Невіра піну з ритонавіром корекції дози непотрібно.
Одночасне застосування Невіра піну (200 мг двічі на добу) з індинавіром (800 мг кожні 8 год) призводить до зменшення AUC для останнього в середньому на 28 % і не викликає значних змін рівня Невіра піну в плазмі крові. Коли індинавірприймають у дозі 200 мг 2 рази на добу, необхідно розглянути можливість підвищення дози індинавіру до 1 000 мг кожні 8 год.
Одночасний прийом з нелфінавіром не викликає значних змін параметрів фармакокінетики нелфінавіру.
Невірапін не слід призначати одночасно з кетоконазолом, оскільки цеможе спричинити значну зміну фармакокінетики препаратів (зменшення AUC длякетоконазолу в середньому на 63% і
його максимальної концентрації в середньому на 40%); рівень Невіра піну при цьому знижується на 15- 28%.
Не рекомендується призначати Невірапін у поєднанні з препаратами звіробою.
Вплив Невіра піну на фармакокінетику ітраконазолу не встановлений, такожне встановлений його вплив на фармакокінетику рифампіну; рифампін спричинює значне зменшення AUC (на 58%) і максимальну концентрацію (50%) Невіра піну.
При одночасному застосуванні рифабутину вихідна концентрація невіра пінузнижується на 16%.
Інгібітори CYP ізоензиму можуть впливати на фармакокінетику препарату. Лікарська взаємодія Невіра піну з кларитроміцином призводить до значного зменшення AUC (30%), максимальної концентрації (21%) для кларитроміцину і до неменш значного їхнього підвищення (відповідно на 58 і 62% для активного метаболіту кларитроміцину). Встановлено збільшення AUC (26%) і підвищення максимальної концентрації для невіра піну.
При одночасному застосуванні з циметидином концентрація невіра пінупідвищується в середньому на 7%.
Невірапін може знижувати концентрацію гормонів, що містяться в пероральних контрацептивах, у плазмі крові, тому пероральні контрацептиви, наякі впливає невірапін, на час лікування треба замінити іншими, негормональними засобами контролю народжуваності.
Встановлено, що на утворення гідроксильованих метаболітів Невіра піна невпливає присутність дапсону, рифабутину, рифампіну і ко-тримоксазолу, акетоконазол і еритроміцин значно інгібують їх утворення.
Невірапін може знижувати концентрацію метадону в плазмі крові, підвищуючи його печінковий метаболізм. Є дані про розвиток наркотичногоабстинентного синдрому в пацієнтів, яких одночасно лікували Невірапіном іметадоном. Коли пацієнти, що одержують метадон, починають терапію Невірапіном, може знадобитися корекція дози метадона.
Умови та термін зберігання. Зберігати у щільно закритому контейнері при температурі Источник
від 15°С до 30°С. Термін придатності - 2 роки.