ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АКЛАСТА
(ACLASTA®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: zoledronic acid; (1-гідрокси-2-імідазол-1-іл-фосфоноетил) фосфонова кислота моногідрат;
основні фізико-хімічні властивості: розчин стерильний прозорий і безбарвний;
склад: 100 мл розчину містить 5 мг золедронової кислоти (безводної), що відповідає 5,330 мг золедронової кислоти моногідрату;
допоміжні речовини: манітол, натрію цитрат, вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Біс фосфонати. Код АТС M05B A08.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Золедронова кислота належить до класу азотвмісних біс фосфонатів і діє насамперед на кістки. Вона є інгібітором опосередкованої остеокластом резорбції кісткової тканини.
Селективна дія біс фосфонатів зумовлена їх високою спорідненістю з мінералізованою кістковою тканиною. Золедронова кислота, що застосовується внутрішньо венно, швидко розподіляється в кістковій тканині і подібно до інших біс фосфонатів, локалізується переважно в місцях інтенсивного обміну у кістках. Головною молекулярною мішенню золедронової кислоти в остеокласті є фермент фарнезилпірофосфатсинтаза, але це не виключає й інші механізми. Золедронова кислота інгібує резорбцію кісткової тканини, не справляючи при цьому негативного впливу на формування, мінералізацію або механічні властивості кісток. Гістоморфометричні дані показали типову відповідну реакцію кісток на антирезорбтивний засіб з дозозалежним зменшенням активності остеокласта і частоти активації нових місць ре моделювання в губчастих кістках і кістках Haversian.
Фармакокінетика. В результаті проведення одноразових і багаторазових 5- і 15-хвилинних інфузій в дозах 2, 4, 8 і 16 мг золедронової кислоти 64 пацієнтам були отримані нижченаведені дані фармакокінетики, що не залежали від дози.
Після початку інфузії золедронової кислоти плазмові концентрації активної речовини швидко збільшувалися, досягаючи піка наприкінці інфузії, потім швидко знижувалися до < 10 % піка через 4 години і до < 1 % піка - через 24 години, з подальшим тривалим періодом дуже низьких концентрацій, які не перевищують 0,1 % пікових рівнів.
Внутрішньо венно введена золедронова кислота виділяється нирками в три етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з періодами напів виведення t1/2a 0,24 і t1/2b 1,87 години, потім тривала фаза елімінації з кінцевим періодом напів виведення t1/2g 146 годин. Накопичення активної речовини в плазмі після багаторазових доз, які вводяться кожні 28 днів, не спостерігалося. На ранніх фазах диспозицій (альфа і бета, з t½ значення і вище) можливе швидке розподілення в кістка Зниження ризику переломів стегна у жінок та чоловіків.
х та виведення через нирки мабуть представляють швидку кмітливість в кістці і виділенні через нирки. Золедронова кислота не метаболізується і виділяється в незміненому вигляді нирками. Протягом перших 24 годин 39 ± 16 % введеної дози екскретується із сечею, тоді як інша кількість препарату в основному зв'язується з кістковою тканиною. Потім повільно відбувається зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини в системну циркуляцію і її виділення нирками. Загальний кліренс препарату становить 5,04 ± 2,5 л/год. Він не залежить від дози, статі, віку, расової належності і маси тіла пацієнта. Збільшення тривалості інфузії з 5 до 15 хвилин призводить до зниження концентрації золедронової кислоти наприкінці інфузії, але не впливає на площу під кривою залежності концентрації від часу.
Оскільки золедронова кислота не метаболізується в організмі людини і виявлена речовина має лише незначну активність або не має зовсім як безпосередньо діючий і/або необоротний інгібітор ферментів цитохрому Р 450, золедронова кислота навряд чи буде зменшувати метаболічний кліренс речовини, яка метаболізується через систему ферментів цитохрому P450. Золедронова кислота не має високого ступеня зв'язування з білками плазми (зв'язування становить приблизно 43 - 55 %), і це зв'язування не залежить від концентрації.
Спеціальні популяції. Нирковий кліренс золедронової кислоти корелював із кліренсом креатині ну, нирковий кліренс становив 75±33% від кліренсу креатині ну, який продемонстрував середнє значення 84 ± 29 мл/хв (діапазон від 22 до 143 мл/хв) у 64 досліджуваних пацієнтів. Незначне збільшення AUC(0-24ч), приблизно на 30%-40% при нирковій недостатності від легкого до помірного ступеня тяжкості, у порівнянні з таким у пацієнтів з нормальною нирковою функцією і відсутність накопичення лікарського засобу при багаторазових введеннях доз незалежно від ниркової функції свідчать про те, що регулювання дози золедронової кислоти при нирковій недостатності легкого (Clcr = 50-80 мол/хв) і помірного (Clcr = 30-50 мл/хв) ступеня тяжкості не потрібно. Оскільки доступні лише обмежені дані щодо тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатині ну < 30 мл/хв), ніякі рекомендації дозування для цієї популяції не є можливими.
Показання для застосування. Остеопороз у жінок в пост менопаузальному періоді -зменшення випадків переломів стегна, хребта та переломів з іншою локалізацією, збільшення мінеральної щільності кісток. Зниження ризику переломів стегна у жінок та чоловіків.
Хвороба Педжета (деформуючий остеїт).
Спосіб застосування та дози. Лікування пост менопаузального остеопорозу: рекомендована доза - одна внутрішньо венна інфузія 5 мг Акласти на рік.
Лікування хвороби Педжета: рекомендована доза - одна внутрішньо венна інфузія 5 мг Акласти.
Акласту повинні застосовувати тільки лікарі з досвітом лікування хвороби Педжета.
Повторне лікування хвороби Педжета: на сьогодні спеціальних даних про повторне лікування немає. Після одноразового лікування хвороби Педжета Акластою спостерігається тривалий період ремісії. Однак повторне лікування Акластою може призначатися пацієнтам з рецидивом захворювання, спричиненим підвищенням рівня лужної фосфатази в сироватці, пацієнтам, у яких не було досягнуто нормалізації рівня лужної фосфатази в сироватці, або пацієнам із симптомами, що зберігаються протягом 12 місяців від початку лікування.
Акласта (5 мг на 100 мл готового для інфузії розчину) вводиться внутрішньо венно через систему, налаштовану на стабільну швидкість інфузії.
Час інфузії повинен становити не менше 15 хвилин.
Інфузію Акласти проводять за умови адекватної гідратації пацієнта. Це особливо важливо для пацієнтів, які отримують діуретики.
Жінкам з остеопорозом, необхідно вживати кальцій та вітамін D додатково, якщо дієта не компенсує їх необхідної кількості.
Пацієнтам з хворобою Педжета, необхідно забезпечити адекватне застосування вітаміну D та кальцію у добових дозах, протягом 10 діб після введення Акласти.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Призначення Акласти пацієнтам з кліренсом креатині ну < 30 мл/хв не рекомендується через нестачу адекватного клінічного досвіду в цій популяції хворих.
Регулювання дози для пацієнтів з кліренсом креатині ну >30 мл/хв не потрібно.
Пацієнти з печінковою недостатністю. Регулювання дози не потрібно.
Пацієнти похилого віку (³ 65 років). Регулювання дози не потрібно, оскільки біодоступність, розподіл і виведення в пацієнтів похилого віку і молодших суб'єктів були подібними.
Діти і підлітки. Застосування Акласти не було досліджено в дітей і підлітків, тому препарат не повинен застосовуватись у цих вікових групах (маються на увазі діти і підлітки до 18 років).
Інструкції щодо застосування і поводження з препаратом. Акласту не можна змішувати або вводити внутрішньо венно з будь-яким іншим лікарським засобом. Препарат потрібно вводити через окрему систему для внутрішньо венних інфузій при постійній швидкості введення. Якщо розчин охолоджений, дати йому досягти кімнатної температури перед застосуванням. Під час приготування розчину для внутрішньо венної інфузії необхідно дотримуватися методу асептики.
Побічна дія. У HORIZON-PFT, в III-й фазі рандомізованого, подвійного-сліпого, плацебо-контрольованого, дослідження 7736 жінок різних національностей віком 65-89 років не було виявлено клінічно значущих істотних побічних дій, у порівнянні з плацебо. Акласта застосовувалася один раз на рік, протягом трьох поспіль років для підсумку трьох доз.
Побічна дія Акласти не значна і подібна до негативних ефектів інших біс фосфонатів. Найчастіше виникали гарячка (18,1 %), міалгія (9,4 %), грипоподібні симптоми (7,8 %), артралгія (6,8 %), головний біль (6,5 %), і спостерігалися переважно протягом 3 днів після введення препарату. Послаблення симптомів спостерігається після наступного введення Акласти. Для зменшення негативних ефектів після інфузії можуть бути застосовані парацетамол або ібупрофен.
Негатівні реакції, пов'язані з введенням Акласти наведено нижче.
Дуже часто (>1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (> 1/1000, <1/100), рідко (> 1/1000,
< 1/10 000). В межах кожного частотного угрупування, небажані ефекти наведено у порядку зменшення серйозності.
Дуже часто: гарячка
Часто: головний біль, запаморочення, нудота, блювання, пронос, міалгія, артралгія, біль в кістках, біль у спині, біль у кінцівках, задишка*, гіпокальціємія*, грипоподібні симптоми ***, озноб, втомленість, астенія, біль, нездужання *.
Нечасто: летаргія**, парестезія, сонливість, струс, синкопе, дисгезія, запаморочення, диспепсія**, біль у животі, сухість у роті, остеофагіт, припухлість суглобів, анорексія, кон'юнктивіт, біль в очах, увеїт, запаморочення, висип, підвищення рівня креатині ну крові, периферійний набряк і спрага.
Рідко: епісклерит та ірит.
*- Часто при хворобі Педжета тільки
** - Часто при хворобі Педжета
*** - Дуже часто при хворобі Педжета
Ниркова дисфункція: При застосуванні внутрішньо венно біс фосфонатів, включаючи золендронову кислоту, можливо зростання сироваткового креатини ну у хворих на ниркову недостатність та в поодиноких випадках можливе розвинення гострої ниркової недостатньості. При призначенні золендоронової кислоти , необхідно контролю вати функцію нирок, особливо у пацієнтів в анамнезі з дисфункцією та додатковими факторами ризику
(онкологічні хворі, яким призначена хіміотерапія, пацієнти, яким призначені нефротоксичні препарати, з великою дегідратацією), та які отримали дозу 4 мг кожні 3-4 тиждні.
Лабораторні дані. У дослідженні HORIZON-PFT приблизно у 0,2 % пацієнтів спостерігалося помітне зниження рівня кальцію сироватки (менш ніж 1,87 ммоль/л) після застосування Акласти. У деяких хворих спостерігалося безсимптомне зниження рівня кальцію у сироватці. У ході дослідження хвороби Педжета після застосування Акласти спостерігалося зниження кальцію у сироватці приблизно в 1 % пацієнтів.
Локальні реакції в місці застосування: почервоніння, припухлість та/або біль було зафіксовано у 0,7 % пацієнтів після введення золендронової кислоти.
Більшість цих симптомів зникали протягом 4 днів від моменту виникнення.
Остеонекроз щелепи: за фіксувався переважно у хворих на рак, які лікувалися біс фосфонатами, включаючи золендронову кислоту. Більшість з них також отримували хіміотерапію і кортикостероїди. Здебільшого остеонекроз щелепи був пов'язан із стоматологічними процедурами, наприклад, видаленням зуба. Часто повідомляють про локальні інфекції, зокрема остеомієліт. Слід провести огляд та необхідне профілактичне лікування зубів до застосування біс фосфонатів у ацієнтів із супутніми чинниками ризику (рак, хіміотерапія, кортикостероїди, поганий стан порожнини рота і зубів). Протягом лікування ці пацієнти, за можливості, повинні уникати агресивних зубних процедур. Для пацієнтів, в яких розвився остеонекроз щелепи в період лікування біс фосфонатами, дентальна хірургія може загострити стан.
Немає достовірних даних, що припинення лікування біс фосфонатами зменшує ризик розвитку остеонекрозу щелепи. Клінічне рішення лікаря, який проводить лікування повинно грунтуватися на індивідуальній оцінці вигода/ризик.
Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату. Гіпокальціємія. Вагітність та період годування груддю.
Передозування. Про випадки передозування не повідомлялося. У разі передозування, що призводить до клінічно значущої гіпокальціємії, компенсація стану може бути досягнута додатковим застосуванням кальцію перорально і/або інфузією кальцію глюконату.
Особливості застосування. Доза 5 мг золедронової кислоти повинна вводитися принаймні 15 хвилин.
Акласта не рекомендується пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс кретиніну < 30 мл/хв) через недостатній адекватний клінічний досвід у цій популяції хворих. Пацієнтам слід виміряти рівень сироваткового креатині ну перед застосуванням Акласти.
Інфузію Акласти проводять за умови адекватної гідратації пацієнта. Це особливо важливо для пацієнтів, які отримують діуретики.
Раніше існуючу гіпокальціємію необхідно лікувати адекватним прийомом кальцію і вітаміну D до початку терапії Акластою. Інші порушення мінерального обміну необхідно також ефективно лікувати (наприклад, зменшення пара щитовидної залози, порушення абсорбції кальцію у кишечнику). Лікар повинен ретельно контролю вати цих пацієнтів.
Підвищена резорбція кісток є характерною рисою хвороби Педжета. Тому настійно рекомендується, щоб хворі на хворобу Педжета отримували рекомендовану добову норму додаткового кальцію і вітаміну D, і це повинно бути забезпечено протягом перших 10 днів після застосування Акласти.
Жінкам з остеопорозом, необхідно вживати кальцій та вітамін D додатково, якщо дієта не компенсує їх необхідної кількості.
У пацієнтів, які застосовували біс фосфонати, вкючаючи Акласту тяжки випадки порушення кісток, суглобів, та/або болі у м’язах зустрічалися вкрай рідко
Варто зважати, що Акласта містить той же активний інгредієнт, що і Зомета (золендронову кислоту), який застосовують для лікування онкологічних захворювань.
Вагітність і лактація. Дані щодо застосування золедронової кислоти для лікування вагітних жінок відсутні. Дослідження на тваринах продемонстрували токсичний вплив препарату на репродуктивну функцію. Потенційний ризик для людини не відомий. Акласта протипоказана в періоди вагітності і годування груддю.
Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами. Немає даних, які свідчать, що Акласта впливає на здатність керувати авто транспортом або використовувати механізми.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Спеціальні дослідження взаємодії лікарських засобів із золедроновою кислотою не проводилися. Золедронова кислота систематично не метаболізується і не впливає на ензими цитохрому Р 450 людини in vitro. Золедронова кислота зв'язується з білками плазми незначною мірою (зв'язування становить приблизно 56 %), тому взаємодії, які відбуваються внаслідок заміщення препаратів з високим ступенем зв'язування, малоймовірні.
Золедронова кислота виводиться з організму шляхом ниркової екскреції. Слід дотримуватися обережності при застосуванні Акласти в поєднанні з препаратами, які можуть значною мірою впливати на функцію нирок (наприклад з аміноглікозидами або діуретиками, які можуть спричинювати дегідратацію).
Умови та термін зберігання. Нерозкритий флакон не потребує ніяких спеціальних умов зберігання. Після розкриття флакона розчин хімічно і фізично стабільний протягом 24 годин при температурі 2 - 8ºC. З мікро біологічної точки зору, препарат повинен бути використаний негайно. У противному разі за час і умови зберігання його до моменту застосування несе відповідальність користувач, і препарат звичайно повинен зберігатися не більше 24 годин при температурі 2 - 8ºC.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 36 місяців.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. Розчин для інфузій в 100-мл флаконах із гумовими пробками, вкритими ковпачками.
Виробник. Novartis Pharma AG / Новартіс Фарма АГ. Источник
Адреса. Basel, Switzerland / Базель, Швейцарія.