Інструкція

для медичного застосування препарату

ЦЕФОДОКС

(CEFODOX)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: цефподоксим; 1-(ізопропокси карбонілоксил) етил (6R, 7R)-7-[2-(2-аміно-4-тіазоліл)-(z)-2-(метіоксиіміно) ацетамідо]-3-метиоксиметил-3-цефем-4-карбоксилат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, кремово-білого кольору, з рискою. Поверхня таблеток має відбиток «PhI» з одного боку та «CF 1» або «CF 2» - зіншого;

склад: 1 таблетка містить цефподоксиму проксетилуеквівалентно 100 мг цефподоксиму;

 1 таблетка містить цефподоксиму проксетилуеквівалентно 200 мг цефподоксиму;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натріюкроскармелоза, натрію лаурилсульфат, натрію крохмаль гліколят, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, заліза оксид жовтий, опадрі OY-L білий.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D A.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Активний відносно багатьох грам позитивних та грам негативних мікро організмів: Staphylococcusaureus (включаючи пеніцилін азопродукуючі), але не метицилінрезистентні штами),Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes,Streptococcus agalactiae, Streptococcus spp. (групи C, F, G), Escherichia coli,Haemophilus influenzae (включаючи бета-лактамазопродукуючі штами), Klebsiellapneumoniae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (в т. ч. пеніцилін азопродукуючі штами), Proteus mirabilis, Citrobacter diversus,Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Proteus vulgaris, Providenciarettgeri, анаеробів (Peptostreptococcus magnus).

Фармакокінетика. Всмоктується з шлунково-кишкового тракту та деетерифікується, утворюючи цефподоксим. Після прийому до їжі 100 мг всмоктується 50%, C_max (максимальна концентрація у сироватці крові) - 1,4 мкг/мл. Прийом їжі збільшує C_max, але не час її досягнення (T_max) при застосуванні таблеток, та T_max, але не C_max при використанні суспензії. Зв’язується з білками крові (20-30%), T_max - 2-3 год. Проникає в тканини, в т. ч. мигдалики, легені та рідини, утворюючи в них концентрацію, яка перевищує МПК₅₀(мінімальна пригнічуюча концентрація) для більшості мікро організмів. T_1/2(період напів виведення) - 2,09-2,84 г. Приблизно 30-35% дози виводиться ізсечею в незмінному стані протягом 12 год. При порушенні функції нирок екскреція знижується: якщо кліренс креатині ну 50-80 мл/хв., то Т_1/2 становить 3,5 год., 30-49 мл/хв. - 5,9 год., 5-29 мл/хв. - 9,8 год.

Показання для застосування. Інфекції ЛОР-органів (фарингіти, тонзиліти та середні отити). Інфекції нижніх дихальних шляхів, включаючи загострення хронічних бронхітів, інфекційні бронхіти та пневмонії. Інфекції шкіри та м’яких тканин. Інфекційні захворювання сечовивідних шляхів. Гостра неускладнена уретральна, церві кальна та аноректальня гонорея.

Спосіб застосування та дози. Цефодокс застосовують перорально під час їжідля покращання всмоктування за рахунок фактору їжі, що підвищує біодоступністьцефподоксиму проксетилу.

Дорослі та діти віком від 12 років:

Тонзиліт/фарингіт – 200 мг, поділені на 2 прийоми.

Бронхіт і загострення хронічного бронхіту – 400 мг, поділені на 2 прийоми.

Пневмонія – 400 мг, поділені на 2 прийоми.

Інфекції шкіри та м’яких тканин – 800 мг, поділені на 2 прийоми.

Інфекції сечових шляхів без ускладнень – 200 мг, поділені на 2 прийоми.

Гонорея без ускладнень – 200 мг одноразово.

Дітям віком до 12 років призначають Цефодокс, порошок для приготування суспензії, по 50 мг/5 мл або по 100 мг/5 мл (максимальна добова доза для дітей віком до 12 років – 400 мг). Термін лікування залежить від важкості захворювання та визначається лікарем індивідуально для кожного хворого.

Побічна дія. Побічні ефекти, спричинені Цефодоксом, незначні і виникають рідко. Можливі свербіж, розладишлунково-кишкового тракту, такі як нудота, пронос, блювання.

Протипоказання. Підвищена чутливість до цефалоспоринів.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання, дискомфорт вепігастрії, діарея. Лікування: гемодіаліз або перитонеальний діаліз, особливо при порушенні функції нирок. Промивання шлунка.

Особливості застосування. Доза Цефодоксу у хворих з нирковою недостатністю коригується з урахуванням креатині нового кліренсу.

Тривале застосування цефподоксиму проксетилу може призвести до надлишкового росту нечутливих мікро організмів. При прийомі знефро токсичними препаратами рекомендують контролю вати функцію нирок.

Застосування Цефодоксу під час вагітності можливе лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик дляплоду. За необхідності застосовувати Цефодокс в період лактації слід відмінити годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Блокатори гіста мінових H₂-рецепторів та антацидні препарати знижують ступінь абсорбції на 27-32%, а C_max- на 24-42%. Пероральні антихолін естеразні засоби збільшують Т_max на 47%, але не впливають на ступінь всмоктування. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі нижче 30 °C у недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.