І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування препарату
АЛЬМЕР
(ALMER)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: donepezil;
1-бензил-4-[(5,6-диметокси-1-інданон-2-іл) метил]піперидин хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг: круглі, білі, двоопуклі, вкриті оболонкою, з тисненням «DZ 5» з одного боку
таблетки 10 мг: круглі, блідо-жовті, двоопуклі, вкриті оболонкою, з тисненням «DZ 10» з одного боку;
|
склад: 1 таблетка містить донепезилу гідро хлориду 5 мг або 10 мг; |
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний;
таблетка 5 мг у складі оболонки містить барвник Opadry II 85F18378 White;
таблетка 10 мг у складі оболонки містить барвник Opadry II 85F32120 Yellow.
Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби для застосування при деменції. Інгібітори холін естерази. Код АТС N06D A02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Селективний і оборотний інгібітор ацетилхолін естерази, що є основним типом холін естерази у головному мозку. Інгібуючи холін естеразу в головному мозку, донепезил блокує розпад ацетилхоліну, що здійснює передачу нервового збудження у ЦНС. Донепезил інгібує ацетилхолін естеразу більш ніж у 1000 разів сильніше, ніж бутирилхолін естеразу, що міститься в структурах, розміщених здебільшого поза центральною нервовою системою.
Після одноразового прийому донепезилу в дозах 5 мг або 10 мг ступінь пригнічення активності ацетилхолін естерази оцінюється у мембранах еритроцитів і становить 63,6 % та 77,3 % відповідно.
Інгібування ацетилхолін естерази в еритроцитах під дією донепезилу корелює зі змінами шкали ADAS-cog (шкала оцінки когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера).
Фармакокінетика. Максимальної плазмової концентрації в плазмі донепезил досягає приблизно через 3 – 4 години після прийому. Плазмова концентрація збільшується пропорційно дозі препарату. Період на півжиття препарату становить приблизно 70 годин, тому при систематичному застосуванні в одноразових дозах стабільна терапевтична концентрація досягається, як правило, протягом 2 – 3 тижнів після початку лікування. Після досягання рівноважного стану концентрація донепезилу в плазмі залишається практично незмінною протягом доби. Прийом їжі не впливає на всмоктування донепезилу.
Донепезил зв’язується з білками плазми крові приблизно на 95 %. Розподіл донепезилу у різних тканинах вивчений недостатньо. Теоретично донепезил та його метаболіти можуть зберігатись в організмі до 10 діб.
Донепезил метаболізується в печінці. Головними продуктами метаболізму донепезилу є сполуки М 1 та М 2 (продукти О-дезалкілювання і гідроксилювання). М 11 та М 12 (продукти глюкунування М 1 та М 2 відповідно), М 4 (продукт гідролізу) та М 6 (продукт N-окислення). Виводиться донепезил, як і його метаболіти, в основному через нирки: 79 % дози виявляється в сечі, 21 % – в калі.
Середні рівні донепезилу в плазмі хворих відповідають таким у здорових молодих добровольців. Порушення функції печінки легкого і середнього ступеня, а також порушення функції нирок не впливають суттєво на кліренс донепезилу.
Показання для застосування.
Спосіб застосування та дози. Препарат призначається лікарем.
Препарат призначають дорослим у початковій дозі 5 мг 1 раз на добу. Прийом у початковій дозі продовжують протягом 4 – 6 тижнів, до досягнення рівноважної концентрації та визначення раннього терапевтичного ефекту. Після цього дозу можливо збільшити до 10 мг на добу, що є максимальною рекомендованою терапевтичною дозою.
Терапію слід проводити стільки часу, скільки триватиме терапевтичний ефект, який треба регулярно оцінювати.
В осіб похилого віку, як і в осіб, що мають порушення функції печінки і нирок легкого або середнього ступеня, корекції дози непотрібно.
Побічна дія. Можливі такі небажані медикаментозні реакції з боку:
- центральної нервової системи: (рідко) головний біль, стомлюваність, безсоння, м’язові судоми, запаморочення, галюцинації, стан тривоги, агресивна поведінка, епілептиформні напади;
- серцево-судинної системи: брадикардія, синоатріальна та AV- блокада;
- системи травлення: нудота, блювання, пронос, гастрит, виразки шлунка і дванадцяти палої кишки, шлунково-кишкова кровотеча, диспепсія;
- біохімічних показників крові: незначне підвищення м’язової креатинінфосфокінази (КФК).
Протипоказання. Підвищена чутливість до активної або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Вагітність, годування груддю.
Передозування. При передозуванні внаслідок застосування доз лікарського засобу, що значно перевищують рекомендовану, можливий холінергічний криз, що проявляється нудотою, блюванням, вираженою слинотечею, пітливістю брадикардією, зниженням АТ, пригніченням дихання, колапсом, судомами. Можливе посилення м’язової слабкості, що, при ураженнях дихальних м’язів, може призвести навіть до летального виходу. У таких випадках показана симптоматична терапія. В якості антидоту при передозуванні можливо застосовувати третичні антихолінергічні засоби, такі як атропін, в початковій дозі 1 – 2 мг внутрішньо венно, потім дозу підбирають залежно від ефекту. Немає даних щодо ефективності діалізу для виведення препарату з організму.
Особливості застосування. Підтримуючу терапію можливо проводити доти, доки збережений терапевтичний ефект. Якщо препарат припинив діяти його слід відмінити. Після відміни препарату виникає поступове ослаблення дії донепезилу. Даних про існування синдрому відміни у препарату немає. Індивідуальну реакцію організму на донепезил передбачити неможливо. Ефективність донепезилу в лікуванні хвороби Альцгеймера тяжкої форми, а також в лікуванні інших форм деменції не вивчалась.
Альмер є інгібітором холін естерази, тому він може посилювати міорелаксацію сукцинілхолі нового типу під час проведення анестезії.
Інгібітори холін естерази можуть виказувати ваготонічну дію на частоту серцевих скорочень (зокрема, викликати брадикардію). Потенційна можливість такої дії може мати важливе значення для хворих на синдром слабкості синусового вузла чи з іншими порушеннями надшлуночкової провідності, такими як синоатріальна або AV-блокада.
При підвищеному ризику розвитку виразки дванадцяти палої кишки, під час лікування Альмером необхідно бути особливо обережним, оскільки антихолін естеразні препарати можуть підвищувати секрецію кислоти в шлунку. Однак у плацебо-контрольованих дослідженнях донепезилу не було виявлено підвищення частоти розвитку пептичних виразок чи шлунково-кишкових кровотеч.
Припускають, що антихолін естеразні препарати можуть викликати гостру затримку сечі хоч клінічні дослідження не виявили цього ефекту. Антихолін естеразні препарати можуть також викликати генералізовані судоми. Однак поява судом в період прийому препарату може бути проявом хвороби Альцгеймера. Враховуючи холіноміметичну дію інгібіторів холін естерази, донепезил слід призначати з обережністю хворим на бронхіальну астму або обструктивні захворювання легень.
Безпека застосування препарату у дітей не вивчалась, тому не слід призначати його цій групі пацієнтів.
Вагітність та годування груддю.
Даних щодо небезпеки застосування препарату під час вагітності і годування груддю немає.
Керування авто транспортом та робота з механізмами, що рухаються.
Деменція Альцгеймерівського типу може супроводжуватись порушенням здатності керування авто транспортом і складною технікою. Крім того донепезил в основному на початку лікування чи при збільшенні дози може викликати втому, запаморочення і судоми. Питання про керування авто транспортом та складними механізмами повинен вирішувати лікар після оцінки індивідуальної реакції пацієнта.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Донепезил не інгібує метаболізм теофіліну, варфарину, циметидину, дигоксину, тіоридазину, рисперидону і сертраліну.
Одночасний прийом дигоксину, циметидину, тіоридазину, рисперидону і сертраліну не впливає на метаболізм донепезилу.
Застосування донепезилу з леводопою/карбі допою протягом 21 доби не виказувало впливу на концентрацію даних препаратів в крові. При цьому не виявлено будь-якого впливу на рухову активність.
В метаболізмі донепезилу бере участь ізофермент цитохрому Р450 3А 4 і в меншому ступені – 2D6. Кетоконазол і хінідин є інгібіторами даних ізоферментів, за рахунок чого пригнічують метаболізм донепезилу. Також на метаболізм донепезилу можуть впливати і інші препарати, що інгібують дані ферменти, наприклад інтраконазол, еритроміцин, флуоксетин. У здорових добровольців кетоконазол підвищував рівень плазмової концентрації донепезилу на 30%. Однак це наврядчи впливає на клінічні ефекти.
Одночасний прийом донепезилу не впливає на фармакокінетику кетоконозолу.
Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін і етанол можуть знижувати рівень донепезилу. Однак ступінь зниження нез’ясовано, тому застосовувати ці препарати одночасно слід з обережністю.
Донепезил може виказувати дію на препарати, що мають антихолінергічну активність. Крім того, при одночасному застосуванні донепезил може посилювати дію сукцинілхоліну та інших міо релаксантів або агоністів холінергічних рецепторів і бета-блокаторів, що виказують вплив на провідність серця.
При одночасному застосуванні з донепезилом інших холіноміметиків і четвертичних антихолінергічних препаратів, таких як глікопіролат, були описані випадки атипових змін АТ і ЧСС.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25º С в сухому, захищеному від світла місці. Зберігати в місцях, недоступних для дітей!
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці!
Термін придатності – 3 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері по 3 блістери у пачці з картону.
Заявник . Актавіс груп АТ, Ісландія.
Адреса. Рейк’явікурвегур 76-78, 220 Хафнарфйордур, Ісландія.
Виробник. Актавіс Лтд. Мальта. Источник
Адреса. В 16, Будинок Булебед Інд., м. Зейтун ZTN 08, Мальта.