ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АЗИКЛАР 250
АЗИКЛАР 500
(AZICLAR 250, AZICLAR 500)
Загальна характеристика:
міжнародна тахімічна назви: clarithromycin, 6-О-метил еритроміцин;
основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі довгасті (по 500 мг) таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору; або круглі (по 250 мг) таблетки, вкриті плівковою оболонкою блакитного кольору.
склад: 1 таблетка містить кларитроміцину 250 мг або 500 мг;
допоміжні речовини:
для таблетки по 250 мг: лактоза, крохмаль, повідон, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, тальк очищений, натрію лаурилсульфат, гідроксипропілм етилцелюлоза, барвник FD&C блакитний 1, полі етиленгліколь;
для таблетки по 500 мг: лактоза, крохмаль, повідон, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, тальк очищений, натрію лаурилсульфат, гідроксипропілм етилцелюлоза, барвник FD&C жовтий 5, полі етиленгліколь.
Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТС J01FA09.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Антибіотик групимакролідів. Кларитроміцин виявляє антибактеріальну дію шляхом пригнічення білкового синтезу за рахунок зв’язування з 5OS рибосомальною субстанцією чутливих бактерій. Препарат проявляє високу активність відносно широкого спектру грам позитивних та грам негативних мікро організмів: Streptococcusagalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridians, Streptococcuspneumoniae, Haemophylus influenzae, Haemophylus parainfluenzae, Neisseriagonorrhоeae, Listeria monocytogenes, Legionella pneumophilia, Mycoplasmapneumoniae, Campilobacter pylori, Campilobacter jejuni, Chlamidia trachomatis,Branchamella callaechalis, Bordetelia pertussis, Staphylococcus aureus,Clostridium perfringens, Pertococcus niger, Propionibacterium acnes,Mycobacterium avium, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum,Mycobacterium intracellueare, Mycobacterium kansaii, Mycobacterium leprae. Нечутливі до кларитроміцину: Enterobacteriaceae та штами Pseudomonas. Фармакокінетика. Кларитроміцин швидко і добре всмоктується після перорального прийому. Прийом їжі істотно не впливає на біодоступність препарату. Після всмоктування кларитроміцин швидко проникає у тканини організму. Концентраціякларитроміцину в тканинах у декілька разів більша, ніж у плазмі. У терапевтичних дозах він зв’язується з білками плазми на 80 %. Період напів виведення залежить від прийнятої дози препарату і становить 5 – 7 годин. Кларитроміцинметаболізується в печінці. Основним його метаболітом є 14-гідрокси-N-десметил-кларитроміцин. Видаляється з організму з сечею 15 - 36 % незмінного препарату і 10 - 15 % у вигляді метаболіту. Більшість залишку дози видаляється з фекаліями (52 %), переважно з жовчю. Проходить крізь плацентарний бар’єр.
Показання для застосування. Інфекційні захворювання органів дихання (бронхіт і пневмонія); інфекційні захворювання носоглотки і гайморових пазух; інфекція шкіри і м’яких тканин (фолікуліт, бешиха).
Спосіб застосування та дози. Звичайна доза для дорослих і дітей, старших 12 років, становить по 250 мг двічі на добу протягом 7 днів. У разі тяжких інфекцій ця доза може бути збільшена до 500 мг двічі на добу протягом 14 днів. У хворих з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв.) дозу препарату необхідно знизити вдвічі і тривалість лікування не повинна перевищувати 14 днів.
Побічна дія. Азиклар звичайно добре переноситься. Іноді бувають біль у животі, нудота, диспепсія, пронос, стоматит, блювання, головний біль, запаморочення, безсоння, нічні кошмари, шкірні висипи, збільшення рівня печінкових ферментів (після завершення лікування показники нормалізуються).
Протипоказання. Підвищена чутливість до Азиклару або іншихмакролідних антибіотиків, період вагітності та лактації, тяжка печінкова недостатність. Не слід призначати препарат дітям до 12 років.
Передозування. При передозуванні можливі порушеннясистеми травлення (нудота, блювання, пронос). Рекомендується: швидко промити шлунок та призначити симптоматичну терапію. Препарат не виводиться з організму за допомогою гемодіалізу або перитоніального діалізу.
Особливості застосування. З обережністю слід призначати хворим з ураженням функції печінки та нирок. При тривалому або повторному застосуванні Азикларувнаслідок збільшення кількості несприйнятливих бактерій або грибів можливий розвиток суперінфекції. В такому разі прийом Азиклару слід припинити і замінити відповідною терапією. Можливий розвиток резистентності Н. Pylori докларитроміцину.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному прийомі з препаратами, якіметаболізуються системою цитохрома Р-450, таких, як циклоспорин, дизопірамід, алкалоїдиспорин’ї, лов астатин, мідазолам, фенітоін, триазолам, варфарин, можуть збільшуватись плазмені рівні цих препаратів. Також можливе збільшення плазменихрівнів теофіліну та карбамазепіну при одночасному прийомі з Азикларом. Томухворі, які приймають лікарські препарати в таких комбінаціях, повинні перебувати під клінічним наглядом; у разі необхідності слід змінити схему лікування.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 30 0 С. Источник
Термін придатності. 3 роки.