ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГЛІАТИЛІН
(Gliatilin)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: choline alfoscerate;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин без запаху;
склад: 1 мл розчину містить 250 мг холіну альфосцерату;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Парасимпатоміметики. Код АТС N07А X02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гліатилін є новим засобом, який відноситься до групи центральних холіноміметиків з переважним впливом на ЦНС. До складу препарату входить 40.5% метаболічно захищеного холіну. Метаболічний захист забезпечує вивільнення холіну в головному мозку. Гліатилін позитивно впливає на функціїпам’яті та пізнавальні здібності, а також на показники емоційного стану і поведінки, погіршення яких було викликано розвитком інволюційної патології мозку.
Механізм дії оснований на тому, що при потраплянні в організм холінуальфосцерат розщеплюється під дією ферментів на холін і гліцерофосфат: холінбере учать у біосинтезі ацетилхоліну – одного з основних медіаторів нервового збудження; гліцерофосфат є попередником фосфоліпідів (фосфатидилхоліну) нейронної мембрани. Таким чином Гліатилін покращує передачу нервових імпульсів у холінергічних нейронах; позитивно впливає на пластичність нейрональнихмембран і функцію рецепторів. Гліатилін покращує церебральний кровоток, посилює метаболічні процеси в головному мозку, активує структури ретикулярної формації головного мозку і відновлює свідомість при травматичному ушкодженні головного мозку.
Фармакокінетика. При введенні Гліатиліну в середньому абсорбується майже 88% введеної дози. Препарат накопи чується переважно в мозку (45% від концентрації препарату в крові), легенях та печінці. Елімінація препарату відбувається головним чином через легені, у вигляді двоокису вуглецю (СО2). Лише 15% препарату виводиться через нирки та кишечник.
Показання до застосування.
Гострий період тяжкої черепно-мозкової травми з переважно стовбуровим рівнем ушкодження (порушення свідомості, коматозний стан, вогнищева півкульна симптоматика, симптоми ушкодження стовбура мозку).
Спосіб застосування та дози. При гострих станах Гліатилін вводять внутрішньом'язово або внутрішньо венно (повільно) по 1 г (1 ампула) на добу протягом 15 – 20 днів. Потім, після стабілізації стану хворого, переходять на лікарську форму препарату у капсулах.
Побічна дія. Як правило, препарат добре переноситься навіть при тривалому застосуванні. В окремих випадках можлива поява алергічних реакцій, нудоти (головним чином як наслідок допамінергічної активації ). У цьому разі знижують дозу препарату.
Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату, вагітність, період лактації.
Передозування. При передозуванні Гліатиліну, яке може проявлятися нудотою, слід знизити дозу препарату. Терапія симптоматична.
Особливості застосування.
Досвід застосуванняГліатиліну у дітей відсутній.
Вплив на здатність керування авто транспортом та роботу зі складними механізмами.
Не впливає на здатність керувати автомобілем та складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія з іншими лікарськими засобами нене встановлена. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі не вище 25 °С умісці, недоступному для дітей. Термін придатності – 5 років.