ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КАРБОПЛАТИН
(CARBOPLATIN)
Склад:
діюча речовина: carboplatin;
1 мл розчину містить карбоплатину, у перерахуванні на 100 % речовину - 10 мг;
допоміжні речовини: натрію гідроксид, кислота лимонна, моногідрат, вода для ін'єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Код АТС L01X А 02.
Клінічні характеристики.
Показання. Карбоплатин застосовується у вигляді моно терапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами для лікування епітеліального раку яєчників і дрібноклітинного раку легенів.
Протипоказання. Підвищена чутливість до карбоплатину та інших препаратів, що містять платину, а також хворим з пригніченням функції кістково мозкового кровотворення в анамнезі або недавня значна крововтрата, вагітність, період годування груддю, тяжкі порушення функції печінки та нирок (кліренс креатині ну менше 20 мл/хв), порушення слуху, дитячий вік.
Спосіб застосування та дози. Дорослим пацієнтам, які раніше не лікувалися, за умови нормальної функції нирок Карбоплатин вводять у дозі 400 мг/м2 поверхні тіла шляхом коротких внутрішньо венних інфузій. Тривалість введення - від 15 хв до 1 години. Наступний курс терапії призначають не раніше ніж через 4 тижні.
Пацієнтам, які належать до групи ризику (яким раніше призначали препарати з активною мієлосупресивною дією і/або променеву терапію, а також хворим із загальним поганим станом здоров’я), Карбоплатин призначається у початковій дозі 300 - 320 мг/м2 поверхні тіла. Низькі дози препарату можна призначати у разі застосування у комбінації з іншими протипухлинними препаратами.
За наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клуб очкової фільтрації. Відповідні рекомендації наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
| Кліренс креатині ну |
Дози карбоплатину |
| 40 – 60 мл/хв |
400 мг/м2 поверхні тіла |
| 20 - 39 мл/хв |
250 мг/м2 поверхні тіла |
Дози (у мг) також можуть бути розраховані за допомогою формули Кальверта, виходячи зі швидкості клуб очкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою (ППК).
Примітка. При використанні формули Кальверта доза карбоплатину розраховується в міліграмах, а не в мг/м2.
Таблиця 2
| Доза (мг) = Бажана ППК (мг/мл·хв) × [ШКФ (мл/хв) + 25] |
| Бажана ППК |
Хіміотерапія |
Статус пацієнтів |
| 5 - 7 мг/мл·хв |
Моно терапія карбоплатином |
Раніше не лікувалися |
| 4 - 6 мг/мл·хв |
Моно терапія карбоплатином |
Раніше лікувалися |
| 4 - 6 мг/мл·хв |
Карбоплатин + циклофосфамід |
Раніше не лікувалися |
При лікуванні літніх пацієнтів (старше 65 років) дози коригують відповідно їхнього загального стану здоров’я.
Наведені дози рекомендуються тільки для першого курсу, дози лікування при наступних курсах мають бути скориговані з урахуванням переносимості лікування та вираженої мієлосупресії.
Лікування карбоплатином може бути продовжено лише тоді, коли кількість тромбоцитів становить 100 000 в 1 мкл, а лейкоцитів – 4000 в 1 мкл. Якщо ж кількість клітин менше цих рівнів, необхідно призупиняти терапію до відновлення нормальних значень показників (звичайно через 5 - 6 тижнів).
Підготовка розчину для внутрішньо венного введення. Безпосередньо перед застосуванням кожний флакон препарату Карбоплатин розводять 5 % розчином глюкози або 0,9 % розчином хлориду натрію для інфузій до концентрації карбоплатину не вище 0,5 мг/мл.
Побічні реакції.
З боку системи кровотворення. Основним, обмежуючим дозу, проявом токсичності Карбоплатину є пригнічення кровотворення. Тромбоцит опенія (кількість тромбоцитів - нижче 50х 109/л) спостерігається у 25 % хворих, нейтропенія (кількість гранулоцитів – нижче 1х 109/л) - у 16 % хворих, лейкопенія (кількість лейкоцитів - нижче 2х 109/л) спостерігається у 15 % хворих. Максимальне зниження показників звичайно відмічається на 14 - 21-й день при моно хіміотерапії. На 28-й день у 90 % хворих кількість тромбоцитів відновлюється і становить 100х 109/л і вище, у 74 % хворих кількість нейтрофілів є більшою за 2х 109/л, у 67 % хворих кількість лейкоцитів - вище 4х 109/л.
Пригнічення функції кісткового мозку може бути більш тяжким і тривалим у пацієнтів з порушеннями функції нирок, хворих, які раніше одержували хіміо- і/або променеву терапію, з поганим загальним станом здоров’я і віком старше 65 років.
У разі моно терапії карбоплатином у рекомендованих дозах з рекомендованою періодичністю введення мієлосупресія звичайно є оборотною і не кумулятивною.
Лейкопенія відмічається приблизно у 14 % пацієнтів. Відновлення кількості лейкоцитів звичайно відмічається дещо повільніше порівняно з тромбоцитами – протягом 42 днів після введення препарату (мінімальна кількість лейкоцитів спостерігається через 14 - 28 днів). Нейтропенія (кількість гранулоцитів < 1×109/л) відмічається приблизно у 20 % пацієнтів. Анемія з рівнями гемоглобіну < 110 г/л розвивається більш ніж у двох третин пацієнтів з нормальними вихідними показниками.
У тяжких випадках може знадобитись підтримуюча транс фузійна терапія. Щоб уникнути глибокої мієлосупресії, повторні курси лікування карбоплатином не слід проводити раніше ніж через 4 тижні.
З боку травної системи і печінки. Блювання виникає приблизно у 65 % хворих, при цьому в однієї третини цих хворих воно різко виражене. Нудота без блювання зустрічається додатково в 10 – 15 % хворих. Нудота і блювання звичайно припиняються через 24 години від початку лікування, симптоми можна контролю вати проти блювотними засобами. Блювання частіше спостерігається при введенні препарату в комбінації з іншими еметогенними лікарськими засобами.
Інші шлунково-кишкові явища, що часто спостерігаються: біль у животі (у 17 % хворих), діарея (у 6 % хворих) і запори (у 6 %), анорексія, шлунково-кишкові кровотечі. Можливі порушення функції печінки, стоматит, запалення слизової оболонки порожнини рота.
Відхилення функціональних тестів печінки від норми (наприклад, АЛТ, загального білірубіну і лужної фосфатази) можуть спостерігатись у хворих з нормальними вихідними показниками. Ці порушення, як правило, не виражені й оборотні приблизно у половині випадків, хоча наявність метастатичної пухлини у печінці може ускладнювати правильну оцінку.
З боку центральної нервової системи, периферичної нервової системи та органів чуття. Спостерігаються у невеликої кількості пацієнтів, які лікувались Карбоплатином, і звичайно характеризуються периферичними нейропатіями. Можливі астенія, судоми. Найчастіше спостерігались слабкі парестезії. Ризик розвитку периферичної нейропатії збільшується у хворих старше 65 років. Хоча загальна частота периферичних неврологічних побічних явищ, пов'язаних з Карбоплатином, є низькою, тривала терапія препаратом може призвести до кумулятивної нейротоксичності. Клінічні прояви ото токсичності та інші сенсорні розлади, такі як порушення зору і зміни смаку, зустрічаються рідко. Існують випадки розвитку симптомів з боку центральної нервової системи у невеликої кількості хворих. Вважається, що ці симптоми часто пов'язані із застосуванням проти блювотних засобів. Порушення зору може спостерігатись при застосуванні Карбоплатину у підвищених дозах. Як правило, зір відновлюється повністю або значною мірою протягом декількох тижнів після припинення застосування.
З боку органів слуху. Дуже поширені (>10 %). Субклінічне зниження гостроти слуху, виходячи з результатів аудіо логічних обстежень, в діапазоні високих частот (4000-8000 Гц) відзначається у 15 % пацієнтів. Однак клінічні симптоми, переважно шум у вухах, спостерігаються лише в 1 % хворих. У пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином при лікуванні карбоплатином слух може ще погіршитися.
З боку нирок. Розвиток порушень функціональної активності нирок є дуже поширеним явищем при терапії Карбоплатином. При терапії Карбоплатином можливе підвищення рівнів сечовини і креатині ну в сироватці крові, а також зниження кліренсу креатині ну нижче 60 мл/хв, що свідчить про порушення функції нирок. Частота і тяжкість нефротоксичних уражень може бути більшою серед пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок. Точно не з’ясовано, чи може відповідна гідратація запобігти таким ефектам. При значних відхиленнях результатів ниркових тестів необхідно знижувати дози або припиняти терапію Карбоплатином.
Гіперурикемія спостерігається приблизно у 25 % пацієнтів. Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові може застосовуватися алопуринол.
Гемолітико-уремічний синдром (>0,01 % – <0,1 %). Були зафіксовані випадки гематурії і появи набряків.
З боку електролітного балансу. У деяких хворих можуть спостерігатися аномально низькі показники електролітів у сироватці крові. Ці порушення рідко виявляються клінічними симптомами, і звичайно не потребують додаткового введення електролітів при терапії Карбоплатином.
З боку репродуктивної системи. Можливі азооспермія та аменорея.
Алергічні реакції. Підвищена чутливість до Карбоплатину розвивається у поодиноких випадках і виражається у вигляді висипів, свербежу та зрідка - бронхоспазму.
З боку обміну речовин: гіпомагніємія (29 %), зміна концентрації натрію (29 %), гіпокальціємія (22 %), гіпокаліємія (20 %), підвищення активності лужної фосфатази (24 %), рівня АСТ (15 %), сечовини (14 %), креатині ну (6 %), загального білірубіну (5 %), зниження кліренсу креатині ну.
Інші. Часто спостерігаються біль у місці введення та астенія, озноб і пропасниця, головний біль, порушення смаку. Рідко - алопеція, побічні ефекти з боку дихальної (кашель, задишка), серцево-судинної (менш ніж в 1 % випадків - серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, емболія, цереброваскулярні порушення, кровотечі і крововиливи) та сечостатевої систем (болюче утруднене сечовипускання, гематурія).
Передозування. Антидоту до препарату Карбоплатин немає. Передозування зазначеного препарату може призводити до розвитку вираженої мієлосупресії і/або недостатності функції печінки та нирок. При виникненні ускладнень показано проведення адекватної симптоматичної терапії (з огляду на можливі токсичні прояви).
Застосування в період вагітності або годування груддю. Карбоплатин може спричиняти порушення розвитку плода при застосуванні вагітними жінками, тому не можна застосовувати препарат у період вагітності. Під час вагітності, за необхідності застосування препарату, треба обов'язково попередити хвору щодо потенційного ризику для плода. Під час лікування Карбоплатином годування груддю припиняють.
Діти. Немає достатнього досвіду щодо застосування дітям, тому дітям не застосовують.
Особливі заходи безпеки. Через те що алюміній може реагувати з карбоплатином, призводячи до утворення осаду або до втрати активності препарату, для приготування та введення розчину карбоплатину не дозволяється використовувати голки та інший інструментарій для внутрішньо венного введення, що містить деталі з алюмінію.
Набирати розчин з флакона слід безпосередньо перед застосуванням. Дозволяється лише одноразовий забір препарату з флакона.
При приготуванні та введенні розчину препарату, як і при роботі з іншими протипухлинними засобами, необхідно бути обережним і користуватися рукавичками. У разі потрапляння розчину препарату на шкіру або слизові оболонки слід негайно і ретельно змити розчин зі шкіри водою з милом, а слизові - промити водою.
Особливості застосування.
1. Карбоплатин треба застосовувати в умовах стаціонару під керівництвом лікаря, який має досвід застосування протипухлинних хіміотерапевтичних препаратів.
2. Пригнічення функції кісткового мозку залежить від дози Карбоплатину і може призвести до розвитку інфекції і/чи тяжкої кровотечі.
3. Перед введенням Карбоплатину і регулярно в процесі терапії необхідно визначати кількість формених елементів крові, проводити функціональні ниркові і печінкові обстеження, а також неврологічні обстеження і контроль функції слуху.
4. Щотижнево контролю вати кількість формених елементів у периферичній крові і відповідним чином коригувати дози.
5. При комбінованій терапії Карбоплатином та іншими препаратами з мієлосупресивною дією необхідно ретельно підбирати дози і час введення з метою мінімізації адитивних небажаних ефектів. Пацієнти з тяжким пригніченням функції кісткового мозку можуть потребувати транс фузійної терапії.
6. Карбоплатин може спричинювати блювання. Його частоту та інтенсивність можна зменшити за допомогою проти блювотних засобів.
7. Є відомості про розвиток симптомів, подібних до анафілактичних, які виникають в перші хвилини введення препарату. В цьому випадку застосовуються адренергічні препарати, кортикостероїди та антигістамінні засоби.
8. Карбоплатин має мутагенні властивості, чинить тератогенну та ембріотоксичну дію. Жінкам дітородного віку під час лікування препаратом необхідно рекомендувати застосовувати надійні засоби контрацепції.
9. З обережністю застосовувати для пацієнтів з вітряною віспою, герпесом, іншими інфекційними захворюваннями.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Під час лікування слід утримуватися від занять, що потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. При одночасному застосуванні з препаратами, що чинять мієлодепресивну, нефротоксичну, нейротоксичну або ото токсичну дію, можливе взаємне посилення токсичних ефектів. Слід уникати сумісного призначення з аміно глікозидними антибіотиками. Карбоплатин не слід призначати одночасно з препаратами, які містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію Карбоплатину. Експериментально встановлено, що Карбоплатин діє синергічно з етопозидом і віндесином. Послабляє ефективність імунізації ін активованими вакцинами; при застосуванні вакцин, що містять живі віруси, підсилює реплікацію вірусу і побічні ефекти вакцинації.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Карбоплатин – препарат, що містить платину другого покоління, його біохімічні властивості подібні до властивостей алкілуючих біфункціональних сполук. Препарат є цитотоксичним комплексом платини, що вступає в реакцію з нуклеофільними ділянками ДНК. Через утворення між спіральних і внутрішньо спіральних зшивок у ДНК, а також зшивок ДНК-білок пригнічується синтез ДНК, РНК і білків. Протипухлинна дія Карбоплатину не є специфічною щодо фаз клітинного циклу.
Фармакокінетика. Після введення Карбоплатину більша частина дози швидко виводиться з крові і виділяється, головним чином, із сечею протягом 6 годин. Частина препарату, що залишилася, виводиться двофазно, при цьому, в середньому, період напів виведення препарату становить 2,5 години. Карбоплатин майже не зв'язується з білками плазми крові. Ступінь виведення препарату із сечею вказує на те, що Карбоплатин майже не затримується в тканинах організму. Основний шлях його виведення - нирки. У пацієнта з кліренсом креатині ну 60 мл/хв і вище екскретується 65 % від введеної дози протягом 12 годин і 71 % від введеної дози - протягом 24 годин у формі Карбоплатину. Лише 3 – 5 % від введеної платини виділяється із сечею через 24 - 96 годин після застосування. У хворих з кліренсом креатині ну нижче 60 мл/хв загальний кліренс і нирковий кліренс Карбоплатину знижуються пропорційно зниженню кліренсу креатині ну, тому при нирковій недостатності період напів виведення Карбоплатину із сироватки крові збільшений, що спричиняє підвищену мієло токсичність. Отже, таким хворим дозу Карбоплатину треба зменшити. Карбоплатин виводиться майже повністю шляхом клуб очкової фільтрації, і в канальцях нирок відмічається низька його концентрація, що пояснює незначний нефротоксичний ефект препарату порівняно з цисплатином.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.
Несумісність. При контакті карбоплатину з алюмінієм може випасти осад.
Термін придатності. 2 роки з дати виготовлення in bulk.
Умови зберігання. В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Уникати заморожування.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 15 мл (150 мг) або 45 мл (450 мг) у флаконах, 1 флакон в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ВАТ «Київ медпрепарат» (пакування із in bulk фірми-виробника «Дабур Фарма Лімітед», Індія). Источник
Місценаходження. Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.