ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДОЦЕТАКСЕЛ
(DOCETAXEL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: доцетаксел; (2R, 3S)-N-карбокси-3-фенілізосерино N-tert-бутиловий ефір 13-ефір з 5β-20-епокси-1,2α, 4,7β, 10β, 13α-гексагідрокситакс-11-ен-9-один 4-ацетат-2-бензоат, тригідрат;
основні фізико-хімічні властивості: концентрат - прозорий маслянистий розчин від жовтого до жовто-коричневого кольору;
розчинник - прозорий безбарвний розчин;
склад: 1 мл концентрату містить 40 мг безводного доцетакселу;
допоміжні речовини: полісорбат 80;
склад розчинника: 1 мл розчинника містить 120 мг спирту етилового.
Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Протипухлинні засоби. Код АТС L01C D02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Доцетаксел - протипухлинний препарат, який посилює утворення стабільних мікро трубочок із тубуліну i пригнічує їхній розпад, що спричиняє виражене зниження концентрації вільного тубуліну. Зв'язування доцетакселу з мікро трубочками не впливає на кількість протофіламентів. Доцетаксел in vitro руйнує мікротубулярну сітку у клітинах, яка необхідна для життєво важливих мітотичних i інтерфазових клітинних функцій. Препарат чинить цитотоксичну дію in vitro на pізні пухлинні клітинні лінії у мишей i людини i свіжо виділені пухлинні клітини у людини. Доцетаксел тривалий час зберігається у клітинах у високих концентраціях. Kpiм того, доцетаксел виявляється активним щодо деяких клітин, продукуючих у надлишковій кількості р-глікопротеїн, що кодується геном множинної стійкосткі.
Фармакокінетика. Після введення препарату у дозі 100 мг/м2 шляхом годинної інфузії максимальна концентрація у плазмі становить в середньому 3,7 мкг/мл, a AUC – 4,6 год∙мкг/мл. Загальний кліренс i об'єм розподілу у рівноважному стані дорівнюють 21 л/год/м2 i 113 л відповідно. Між індивідуальна варіабельність загального кліренсу становить близько 50 %. Доцетаксел більш ніж на 95 % зв'язується з білками плазми. Майже 6 % введеної дози виводиться з сечею, 75 % - з калом, головним чином, у вигляді метаболітів, незначна частина- у незміненому вигляді.
Фармакокінетика доцетакселу не залежить від віку i статі пацієнта. У невеликої кількості хворих з ознаками легко вираженого порушення функції печінки загальний кліренс знижений у порівнянні із середнім показником.
Показання до застосування. Операбельний вузловий рак молочної залози (препарат призначають для ад'ювантної тepaпії у комбінації з доксорубіцином i циклoфocфaмiдoм). Місцево прогресуючий або метастазую чий рак молочної залози. Препарат застосовують у вигляді моно терапії після невдалої хіміотерапії або у складі комбінованої терапії з доксорубіцином у хворих, які раніше не отримували хіміотерапію, або у комбінації з капецитабіном після невдалої хіміотерапії, до якої входив антрациклін. Місцево прогресуючий або метастазую чий не дрібноклітинний рак легенів при неефективній попередній хіміотерапії або у комбінації з цисплатином у пацієнтів, які paніше не отримували хіміотерапію. Метастатична карцинома яєчників при неефективному лікуванні препаратами 1-го ряду або іншій хіміотерапії, а також при андроген незалежному (рефрактерному до гормональної терапії) метастатичному раку передміхурової залози (застосовують у складі комбінованої терапії з преднізоном або преднізолоном).
Cпосіб застосування та дози. Моно терапія.
Рак молочної залози: ДОЦЕТАКСЕЛ призначають в дозі 100 мг/м2 шляхом внутрішньо венної інфузії протягом 1 год з інтервалом 3 тижні.
Недрібкоклітинний рак легенів: ДОЦЕТАКСЕЛ призначають в дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішньо венної інфузії тривалістю 1 год кожні 3 тижні.
Метастатична карцинома яєчників: ДОЦЕТАКСЕЛ призначають у дозі 100 мг/м2 шляхом внутрішньо венної інфузії тривалістю 1 год з інтервалом 3 тижні.
Комбінована терапія.
Рак молочної залози:
- у комбінації з доксорубіцином (у дозі 50 мг/м2) ДОЦЕТАКСЕЛ призначають у дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішньо венної інфузії протягом 1 год з інтервалом 3 тижні як терапію першого ряду;
- ДОЦЕТАКСЕЛ призначають в дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішньо венної інфузії протягом 1 год з інтервалом 3 тижні в комбінації з капецитабіном в дозі 1250 мг/м2 2 рази на добу (протягом 30 хв після їжі) протягом 2 тижнів з подальшою перервою на 1 тиждень. Для розрахунку дози капецитабіну слід ознайомитись з інструкцією для медичного застосування;
- при ад'ювантному лікуванні операбельного раку молочної залози з позитивними вузлами рекомендована доза ДОЦЕТАКСЕЛУ становить 75 мг/м2 шляхом внутрішньо венної інфузії тривалістю 1 год після застосування доксорубіцину (у дозі 50 мг/м2) i циклофосфаміду (у дозі 500 мг/м2) кожні 3 тижні протягом 6 циклів.
Недрібкоклітинний рак легенів: доцетаксел призначають в дозі 75 мг/м2 одразу ж після введення цисплатину (в дозі 75 мг/м2) протягом 30-60 хв. Для лікування після попередньої неефективної хіміотерапії препаратами платини призначають у разовій дозі 75 мг/м2. Андроген незалежний метастатичний рак передміхурової залози: призначають у комбінації з преднізоном або преднізолоном у дозі 5 мг внутрішньо 2 рази на добу, щодобово. ДОЦЕТАКСЕЛ призначають у дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішьовенної інфузії протягом 1 год з інтервалом 3 тижні.
Застереження i запобіжні заходи. Премедикація проводиться (за відсутності протипоказань) кортикостероїд ом внутрішньо, наприклад, дексаметазоном, у дозі 16 мг/добу (по 8 мг два рази на добу), протягом 3-5 днів, починаючи за 1 день до введения доцетакселу, що дозволяє знизити частоту i вираженість затримки рідини, а також тяжкість реакцій гіпер чутливості.
При лікуванні раку передміхурової залози, з огляду на супутнє застосування преднізону або преднізолону, рекомендована схема премедикації полягає в пероральному застосуванні дексаметазону в дозі 8 мг за 12 год, 3 год, 1 год до інфузії доцетакселу.
Корекція дози під час лікування. Доцетаксел слід вводити при кількості нейтрофілів > 1500/мм3. Хворим, у яких відзначалися нейтропенія з гарячкою, зниження кількості нейтрофілів < 500/мм3 протягом i більше тижня, тяжкі чи кумулятивні шкірні реакції або тяжка периферична нейропатія під час терапії доцетакселом, дозу цього препарату слід знизити зі 100 до 75 мг/м2. Якщо подібні ускладнення виникають i при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м2, то дозу слід знизити до 55 мг/м2 або припинити лікування.
Хворим, які застосовували первинну дозу ДОЦЕТАКСЕЛУ 75 мг/м2 в комбінації з цисплатином, i в яких кількість тромбоцитів протягом курсів хіміотерапії була менше ніж 25 000/мм3, а також хворим, у яких в анамнезі є вказівки на фебрильну нейтропенію, хворим з тяжкими проявами не гематологічної токсичності доза доцетакселу протягом наступних курсів має бути знижена до 65 мг/м2. Якщо після зниження дози до 60 мг/м2 побічні ефекти виникнуть знову, лікування слід припинити.
Пацієнти, що отримують ад'ювантну терапію з приводу раку молочної залози, які страждають на фебрильну нейтропенію, у вcix наступних циклах лікування повинні отримувати Г-КСФ (гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор). Пацієнти, у яких це явище не минає, повинні продовжувати застосування Г-КСФ i зменшити дозу ДОЦЕТАКСЕЛУ до 60 мг/м2.
У комбінації з капецитабіном:
- для зміни дози капецитабіну дивіться інструкцію для медичного застосування для капецитабіну;
- у пацієнтів з першими проявами токсичності 2-го ступеня, які зберігаються на момент наступного введения ДОЦЕТАКСЕЛУ/капецитабіну, слід відкласти лікування до зменшення симптомів токсичності до ступеня 0-1, після чого відновити призначення в дозі, яка становить 100 % від рекомендованої;
- у пацієнтів з наступними проявами токсичності 2-го ступеня або першими проявами
токсичності 3-го ступеня у будь-який момент під час циклу лікування, слід відкласти
лікування до зменшення симптомів токсичності до ступеня 0-1, потім відновити лікування
ДОЦЕТАКСЕЛОМ у дозі 55 мг/м2;
- при будь-яких подальших проявах токсичності або проявах токсичності 4-го ступеня слід припинити застосування ДОЦЕТАКСЕЛУ.
Усім хворим, які застосовують ДОЦЕТАКСЕЛ, необхідно 1 раз у 3-4 дні проводити розгорнутий клінічний аналіз крові. Наступну інфузію ДОЦЕТАКСЕЛУ здійснюють лише при відновленні кількості нейтрофільних гранулоцитів до рівня 1500/мм3.
Ocoбливі групи хворих.
Xвоpi з порушеною функцією печінки. У хворих з підвищеним рівнем трансаміназ (АЛТ i/чи ACT) у 1,5 раза більше норми (відносно верхньої межі норми) чи лужної фосфатази в 2,5 раза більше норми рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. Для хворих з підвищеним рівнем білірубіну i/чи підвищеною активністю АЛТ i ACT (у 3,5 раза більше норми) одночасно з підвищенням рівня лужної фосфатази (у 6 разів вище норми) немає рекомендацій щодо застосування препарату, тому доцетаксел можна застосовувати лише за суворими показаннями.
Діти. Безпека й ефективність застосування доцетакселу у дітей вивчені недостатньо.
Люди літнього віку. Немає спеціальних інструкцій щодо застосування доцетакселу у людей літнього віку.
Рекомендації з техніки безпеки. ДОЦЕТАКСЕЛ є протипухлинним препаратом, тому як i при застосуванні інших потенційно токсичних речовин, необхідно дотримуватись обережності при його застосуванні i приготуванні розчинів. Рекомендується користуватися рукавичками. Якщо концентрат, попередньо змішаний розчин або розчин для інфузій ДОЦЕТАКСЕЛУ потрапляє на шкіру, її слід негайно ретельно вимити водою з милом. При потраплянні концентрату, попередньо змішаного розчину чи розчину для інфузій ДОЦЕТАКСЕЛУ на слизові оболонки їх слід негайно ретельно промити водою.
Приготування розчину для внутрішньо венного введення.
Виймітъ необхідну кількість коробок з ДОЦЕТАКСЕЛОМ iз холодильника i дайте постояти 5 хв при кімнатній температурі. Асептично наберіть через голку у шприц весь вміст флакона з розчинником ДОЦЕТАКСЕЛУ. Уведітъ весь розчинник у флакон з ДОЦЕТАКСЕЛОМ. Виймітъ шприц iз голкою i перемішуйте одержану cyміш розчинника i концентрату, перевертаючи флакон, протягом 15 с. Залишіть флакон iз попередньо змішаним розчином на 5 хв при кімнатній температурі, а потім перевірте гомогенність i прозорість розчину (наявність піни навіть через 5 хв є нормою внаслідок того, що до складу препарату входить полісорбат 80). Попередньо змішаний розчин містить доцетаксел 10 мг/мл, i стабільний протягом 8 год при зберіганні його у холодильнику від 2°С до 8°С або при кімнатній температурі.
Приготування розчину для інфузій.
Для приготування необхідної дози може знадобитися більше одного флакона з попередньо змішаним розчином. З урахуванням необхідної хворому дози, вираженої у мг, асептично наберіть у градуйований шприц через голку попередньо змішаний розчин, що містить доцетаксел 10 мг/мл, з необхідної кількості флаконів iз попередньо змішаним розчином. Наприклад, для одержання 140 мг ДОЦЕТАКСЕЛУ потрібно 14 мл попередньо змішаного розчину препарату.
Введіть необхідний об'єм попередньо змішаного розчину у мішок для інфузій на 250 мл або флакон, що містять 5 % розчин глюкози чи 0,9 % розчин натрію хлориду. Якщо необхідна доза ДОЦЕТАКСЕЛУ перевищує 200 мг, то слід використовувати більший об'єм рідини для інфузій, щоб концентрація ДОЦЕТАКСЕЛУ не була вище 0,74 мг/мл. Перемішайте вміст мішка чи флакона для інфузії круговими рухами.
Розчин ДОЦЕТАКСЕЛУ для інфузій слід вводити асептично внутрішньо венно якнайшвидше після приготування; інфузію проводять протягом 1 год при кімнатній температурі i звичайному освітленні.
Попередньо змішаний розчин ДОЦЕТАКСЕЛУ i розчин для інфузії як i будь-які інші препарати для парентерального застосування, необхідно оглядати перед введенням; при наявності осаду - розчин слід знищити.
Ліквідація відходів. Усі матеріали, використані при розведенні i введенні препарату, слід ліквідувати відповідно до стандартних процедур.
Побічна дія. Можливі побічні ефекти з боку різних систем:
Гематологічні реакції. Найчастішим побічним ефектом доцетакселу (у хворих, які не одержували гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор) може бути зворотня не кумулятивна нейтропенія. Число нейтрофілів знижується до крайніх значень у середньому протягом 7 днів, а медіана тривалості збереження вираженої нейтропенії (< 500/мм3) також становить 7 днів. Іноді нейтропенія (< 500/мм3) супроводжується гарячкою та тяжкою інфекцією (включаючи сепсис i пневмонію). Можлива тромбоцит опенія (< 100 000/мм3). У поодиноких випадках спостерігаються кровотечі, пов'язані з вираженою тромбоцит опенією (< 50 000/мм3). Анемія (< 11 г/дл). Відмічалося пригнічення функції кісткового мозку. Зареєстровані випадки дисемінованого внутрішньо судинного згортання крові, що дуже часто супроводжувалося полі органною недостатністю.
Реакції гіпер чутливості. Можуть спостерігатися легкі чи помірні реакції гіпер чутливості, які виникають протягом декількох хвилин після початку інфузії доцетакселу. Найчастіше спостерігаються припливи, висипи у поєднанні зi свербежем або без нього, стиснення у грудях, біль у спині, задишка i медикаментозна гарячка чи озноб. Іноді зустрічаються тяжкі реакції, що характеризуються гіпотензією i/чи бронхоспазмом або генералізованим висипом/еритемою. Можливий анафілактичний шок. Вони зникають після припинення інфузії i призначення адекватної терапії.
Шкірні реакції. Спостерігаються оборотні шкірні реакції, які зазвичай розцінюються як легкі чи помірно виражені. Шкірні реакції характеризуються висипом, включаючи обмежену еритему, переважно ступнів i долоней, а також рук, обличчя i грудей, i часто супроводжуються свербежем. Висипи звичайно з'являються протягом тижня після інфузії доцетакселу, зникають до наступної інфузії i не спричиняють серйозних наслідків. Рідше зустрічаються виражені реакції, такі як висип iз подальшою десквамацією шкіри, що іноді змушує переривати чи припиняти терапію доцетакселом. Можливі випадки шкірного червоного вовчаку та бульозних уражень шкіри (мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз). Іноді спостерігаються зміни нігтів, які характеризуються гипо- чи гіперпігментацією й іноді болем i оніхолізом.
Затримка рідини. Відзначається затримка рідини. Описані випадки периферичних набряків i рідше - плеврального i перикардіального випоту, асциту, сльозотечі у поєднанні з кон'юнктивітом (чи без нього), збільшення маси тіла. Периферичні набряки спочатку з'являються на нижніх кінцівках, а потім можуть стати генералізованими, призводячи до збільшення маси тіла на 3 кг i більше. Частота i вираженість затримки рідини збільшуються при повторному введенні препарату (кумуляція). Помірна чи виражена затримка рідини при проведенні премедикації виникає пізніше (середня кумулятивна доза доцетакселу 745,6 мг/м2), ніж у хворих, яким премедикація не проводиться (середня кумулятивна доза доцетакселу 489,7 мг/м2), однак у деяких випадках вона виникає під час перших курсів терапії. Затримка рідини не супроводжується гострими епізодами олігурії чи гіпотензії. У поодиноких випадках затримка рідини поєднується з дегідратацією.
Реакції з боку шлунково-кишкового тракту. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові порушення, такі як нудота, блювання, діарея i біль у животі, анорексія, порушення смаку, рідко - шлунково-кишкова кровотеча. Можливі гастроінтестинальні перфорації, ішемічний коліт, нейтропенічний ентероколіт, ілеус та кишкова непрохідність.
Порушення з боку органу зору: зареєстровано дуже поодинокі випадки тимчасового порушення зору (спалахи світла, світлові плями, скотома). Реакції з'являлися під час інфузії i носили оборотний характер. Дуже рідко повідомлялося про випадки посиленого сльозовиділення, у тому числі з кон'юнктивітом.
Порушення з боку органу слуху: зареєстровані поодинокі випадки зниження слуху та/чи втрати слуху.
Порушення з боку органів дихання: зареєстровані поодинокі випадки гострого респіраторного дистрес-синдрому, інтерстиціальної пневмонії та фіброзу легень. При одночасній променевій терапії можливий радіаційний пневмоніт.
Неврологічні реакції. Можуть спостерігатися нейросенсорні порушення, нейромоторні порушення (у тому числі й тяжкі форми) характеризуються, головним чином, слабкістю. У хворих з метастазую чим раком легенів може спостерігатися виражена периферична нейропатія, що потребує корекції доз ДОЦЕТАКСЕЛУ. Якщо нейросенсорні порушення не зникнуть, препарат слід відмінити. Рідко протягом інфузії препарату можуть виникати судомні напади або минуща втрата свідомості.
При застосуванні ДОЦЕТАКСЕЛУ у комбінації з преднізоном або преднізолоном дуже поширеним побічним явищем є відчуття втоми. У комбінації з капецитабіном можуть спостерігатися парестезії, запаморочення, головний біль, периферичні нейропатії, астенія, слабкість, втома, сонливість, біль.
Серцево-судинні реакції. Спостерігається артеріальна гіпотензія, порушення ритму, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність. Зареєстровані окремі випадки виникнення інфаркту міокарда, поодинокі випадки венозних тромбоемболій.
При застосуванні ДОЦЕТАКСЕЛУ у комбінації з капецитабіном можуть спостерігатися набряки нижніх кінцівок.
При комбінації препарату з преднізоном або преднізолоном може спостерігатися дисфункція лівого шлуночка серця.
Місцеві реакції. Місцеві реакції в області введення препарату є легко вираженими i включають гіперпігментацію, запалення, почервоніння i сухість шкіри, флебіт, набрякання вен.
Печінкові реакції. Сироваткові рівні ACT, АЛТ, білірубіну i лужної фосфатази іноді підвищуються. Зареєстровані випадки гепатиту, іноді з летальним кінцем, насамперед у пацієнтів iз захворюванням печінки в анамнезі.
Інші реакції. Алопеція спостерігається у більшості хворих i може бути оборотною; волосяний покрив відновлюється у середньому протягом 22 тижнів після первинної втрати волосся. Відзначається астенія, артралгії i міалгії; задишка, яка часто пов'язана з реакціями гіпер чутливості, респіраторними інфекціями i пухлинним ураженням легенів.
Генералізований чи обмежений біль та біль у грудях без будь-яких ознак ураження серця чи легенів. Зареєстровані поодинокі випадки розвитку гострої мієлоїдної лейкемії та синдрому мієлодисплазії, зумовлені доцетакселом, який застосовується у комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами та/чи променевою терапією.
Протипоказання. ДОЦЕТАКСЕЛ протипоказаний хворим, у яких в анамнезі спостерігалися тяжкі реакції гіпер чутливості на препарат чи полісорбат 80. ДОЦЕТАКСЕЛ не слід застосовувати хворим з початковим числом нейтрофілів < 1500/мм3. ДОЦЕТАКСЕЛ не слід застосовувати вагітним i жінкам, які годують груддю. ДОЦЕТАКСЕЛ не слід застосовувати хворим з вираженим порушенням функції печінки.
Передозування. У paзі передозування хворого слід госпіталізувати у спеціалізоване відділення i ретельно контролю вати функцію життєво важливих органів. Антидот доцетакселу, який можна було б використати у paзі його передозування, невідомий. Основні очікувані прояви передозування включають пригнічення кісткового мозку, периферичну нейропатію i запалення слизових оболонок. Призначають гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор та симптоматичну терапію.
Особливості застосування.
Вагітність i годування груддю. Інформації про застосування доцетакселу у вагітних жінок немає. Як i інші цитотоксичні засоби, доцетаксел чинить шкідливу дію на плід у paзi його призначення вагітним жінкам. У зв'язку з цим доцетаксел не слід застосовувати у період вагітності. При лікуванні доцетакселом жінкам репродуктивного віку слід запобігати вагітності, а у paзi зачаття негайно повідомити про це лікарю. Доцетаксел є ліпофільною речовиною, однак невідомо, чи виводиться він з грудним молоком. З огляду на можливість появи небажаних реакцій у немовляти, під час лікування доцетакселом жінкам необхідно припинити годування груддю.
Гематологічні реакції. Найчастішим побічним ефектом доцетакселу є нейтропенія. Зниження числа нейтрофілів до крайніх значень відзначалося у середньому через 7 днів, однак цей інтервал може бути коротшим у хворих, які отримували інтенсивне попереднє лікування. Всім хворим, які застосовують препарат, необхідно часто робити розгорнутий аналіз крові. Повторно доцетаксел слід вводити при підвищенні числа нейтрофілів ≥ 1500/мм3 (див. «Cпociб застосування та дози»).
При розвитку вираженої нейтропенії (< 500/мм3 протягом 7 днів i більш) під час курсу терапії ДОЦЕТАКСЕЛОМ рекомендується знизити дозу препарату при наступних курсах або застосовувати адекватні симптоматичні засоби.
Реакції гіпер чутливості. За хворими необхідно ретельно спостерігати з метою виявлення реакції гіпер чутливості, особливо під час першої i другої інфузії. Реакції гіпер чутливості можуть розвинутися протягом декількох хвилин після початку інфузії доцетакселу, тому слід мати необхідні засоби для усунення гіпотензії i бронхоспазму. Легкі реакції гіпер чутливості, такі як припливи чи обмежені шкірні реакції, не вимагають припинення терапії. Однак з появою тяжких реакцій, таких як виражена гіпотензія, бронхоспазм i/чи генералізований висип/еритема необхідно негайно припинити введення ДОЦЕТАКСЕЛУ i призначити адекватну терапію. При розвитку тяжких реакцій гіпер чутливості повторно ДОЦЕТАКСЕЛ вводити не слід.
Шкірні реакції. Спостерігається обмежена еритема шкіри кінцівок (долонь i ступнів) з набряком i подальшою десквамацією. Виражені реакції, такі як висип з десквамацією шкіри, що змушують переривати чи припиняти лікування доцетакселом, спостерігаються рідко.
Затримка piдини. За відсутності протипоказань премедикація кортикостероїдами внутрішньо - переважно дексаметазоном у дозі 16 мг/добу (по 8 мг два рази на добу), протягом 3-5 днів, починаючи за 1 день до введения ДОЦЕТАКСЕЛУ, - дає змогу знизити частоту i вираженість затримки рідини, а також тяжкість реакції гіпер чутливості. За хворими з вираженою затримкою рідини (плевральний чи перикардіальний випіт, асцит) необхідно пильно спостерігати.
Нервова система. При розвитку тяжкої периферичної нейропатії необхідне зниження дози. Застосовувати ДОЦЕТАКСЕЛ слід лише в спеціалізованих відділеннях, що займаються цитотоксичною хіміотерапією; проводити терапію необхідно під контролем кваліфікованого онколога.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У клінічних дослідженнях взаємодія доцетакселу з іншими препаратами не вивчалася. Дослідження in vitro показали, що біо трансформація препарату може змінитися при одночасному застосуванні речовин, які індукують або інгібують цитохром Р450, або таких, що метаболізуються під впливом цього ферменту, як наприклад, циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, еритроміцин i тролеандоміцин. У зв'язку з цим необхідно дотримуватись обережності при одночасному призначенні подібних препаратів, з огляду на потенційну можливість вираженої взаємодії. Кліренс доцетакселу в комбінації з цисплатином або карбоплатином не відрізнявся від такого при моно терапії. Фармакокінетичний профіль цисплатину, що застосовується протягом короткого курсу після інфузії ДОЦЕТАКСЕЛУ, не відрізняється від такого при застосуванні цисплатину у моно терапії. Доцетаксел значною мірою зв'язується з білками (> 95 %). Хоча можлива взаємодія доцетакселу з іншими препаратами in vivo не вивчалася, однак in vitro інші лікарські речовини, що тісно зв'язуються з білками, такі як еритроміцин, дифенгідрамін, пропранолол, пропафенон, фенітоїн, саліцилат, сульфаметоксазол i натрію вальпроат, не впливають на зв'язування з білками доцетакселу. Крім того, дексаметазон не впливав на зв'язування з протеїнами доцетакселу. Доцетаксел не впливає на зв'язування дигітоксину.
При застосуванні комбінації доксорубіцину i доцетакселу кліренс доцетакселу збільшувався. Обмежені дані дають змогу припустити взаємодію між доцетакселом i карбоплатином. При комбінації з доцетакселом кліренс карбоплатину був приблизно на 50 % більшим за величини, про які раніше повідомляли щодо моно терапії- карбоплатином.
Статистично значущих ефектів преднізону на фармакокінетику доцетакселу не спостерігалося.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі від 2°С до 8°С. Термін придатності - 18 місяців. Зберігати в недоступному для дітей місці!
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. ДОЦЕТАКСЕЛ концентрат по 20 мг або по 80 мг у флаконах, розчинник по 1,83 мл або 7,33 мл у флаконах, відповідно. По 1 флакону з препаратом та 1 флакону з розчинником у коробці з картону.
Виробник. ЗАТ «Біолік». Источник
Адреса. 61070, Україна, м. Харків, Помірки.