ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ОРУНГАЛ®
(ORUNGAL®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: ітраконазол;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від жовтого досвітло-бурштинового кольору з ароматом вишні;
склад: 1 мл розчину містить 10 мг ітраконазолу;
допоміжні речовини: гідроксипропіл-циклодекстрин, сорбітол, пропіленгліколь, кислота хлористоводнева, ароматизатори (вишневий, карамельний), натрію гідро хлорид, вода очищена.
Форма випуску. Розчиндля перорального застосування.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.
Код АТС J02А С 02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ітраконазол - похіднетриазолу, має широкий спектр дії. Активний відноcно деяких грибів роду Candidaspp., а саме - C. albicans, C.glabrata та C. Krusei.
Дослідження in vitro показали, що ітраконазолпорушує синтез ергостеролу в грибкових клітинах. Ергостерол є важливим компонентом клітинної мембрани грибів. Порушення його синтезу в результаті призводить до протигрибкового ефекту.
Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо біодоступність ітраконазолу максимальна, якщо препарат приймається натще. При тривалому застосуванні рівноважні концентрації досягаються через 1-2 тижні. Максимальні рівні в плазмі відмічаються через 2години після прийому препарату натще і через 5 годин після прийому з їжею.
При прийомі 200 мг ітраконазолу один раз на добунатще рівноважні концентрації ітраконазолу в плазмі коливаються від 1 до 2мкг/мл. При прийомі препарату з їжею рівноважні концентрації ітраконазолу вплазмі на 25% нижчі.
Зв’язування ітраконазолу білками плазми становить 99,8 %.
Ітраконазол широко проникає у тканини, які найбільше зазнають грибкових уражень. Було виявлено, що концентрації у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці і м’язах у 2-3 рази вищі, ніж відповідні концентрації у плазмі.
Ітраконазол в основному метаболізується в печінці з утворенням великої кількості метаболітів. Один з таких метаболітів, гідрокси-ітраконазол, in vitro має порівняну з ітраконазолом протигрибкову дію. Рівні гідрокси-ітраконазолу в плазмі були майже у 2 рази вищі, ніж відповідні рівні ітраконазолу.
Після повторного прийому внутрішньо виведенняітраконазолу із плазми двофазове з періодом повного напів виведення – 1,5 доби. Від 3 до 18% дози початкової речовини виділяється з калом. Ниркова екскреція початкової речовини становить менше 0,03% дози. Майже 30% дози протягом тижня виводиться з сечею у вигляді метаболітів.
Показання для застосування. Лікування кандидозу порожнини рота і/або стравоходу у ВІЛ-позитивно інфікованих хворих і пацієнтів з імунодефіцитом.
Спосіб застосування тадози. Для оптимальної абсорбції розчин ітраконазолу слід приймати натще.
Розчином слід прополоскати рот і потім проковтнути його. Після цього не слід полоскати рот водою.
Лікування кандидозу порожнини рота і/або стравоходу:200 мг (2 мірні чашки) на добу в один або два прийоми протягом 1 тижня. За відсутністю позитивного ефекту через 1 тиждень лікування слід продовжувати щеодин тиждень.
Лікування кандидозу порожнини рота і/або стравоходу, при резистентності до флуконазолу: 200-400 мг (2-4 мірні чашки) на добу в 1-2прийоми протягом 2 тижнів. За відсутністю позитивного ефекту через 2 тижні лікування слід продовжувати ще 2 тижні.
Побічна дія. Найчастіше відмічалися побічні дії з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, біль у животі іблювання. Рідше виникали головний біль, минуще підвищення рівня печінкових ферментів, розлади менструального циклу, запаморочення та алергічні реакції (такі, як свербіж, висипи, кропив’янка, ангіо невротичний набряк).
Дуже рідко відмічались випадки периферичноїнейропатії і синдрома Стівенса-Джонса. Були зафіксовані повідомлення про виникнення набряків, застійної серцевої недостатності та набряку легень. У пацієнтів, що отримували лікування безперервно протягом тривалого
періоду, були відмічені випадки виникненнягіпокаліємії, гепатиту і випадання волосся.
Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до препарату абойого інгредієнтів.
Передозування. Повідомлень про випадки передозування немає. Якщотрапилось випадкове передозування, слід проводити підтримуючу терапію. Протягом першої години після прийому препарату внутрішньо слід зробити промивання шлунка. За необхідністю пацієнту призначають активоване вугілля. Ітраконазол неможна вивести із організму шляхом гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.
Особливості застосування.
Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропнийефект. Повідомлялось про випадки застійної серцевої недостатності, що пов’язаназ прийомом Орунгалу. Орунгал не слід приймати пацієнтам із застійною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевищує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик слід брати до уваги такі фактори як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення застійної серцевої недостатності. Фактори ризику включають наявність серцевих захворювань, таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів серця; серйозні захворювання легенів, такі як обструктивні ураження легенів; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності. Лікування повинно проводитися з обережністю. Під час лікування необхідно моні торувати симптоми та ознаки застійної серцевої недостатності. При появі
подібних ознак або симптомів під час курсу лікування прийом Орунгалу необхідно припинити.
Застосування в педіатричній практиці: оскільки клінічних даних про застосування розчину ітраконазолу для прийому внутрішньо удітей недостатньо, розчин ітраконазолу дітям можна призначати лише в тому випадку, коли можлива користь
значно переважає над потенційним ризиком.
Застосування у хворих похилого віку: оскільки клінічних даних про застосування розчину ітраконазолу для прийому внутрішньо у пацієнтів похилого віку недостатньо, розчин ітраконазолу таким хворим можна призначати лише в тому випадку, коли можлива користь значно переважає над потенційним ризиком.
У пацієнтів, які отримують безперервне лікування протягом одного місяця і більше, а також у разі виникнення таких симптомів, яканорексія, нудота, блювання, стомленість, біль у животі або потемніння сечі, доцільно контролю вати функцію печінки. При появі відхилень від норми лікування слід припинити.
Пацієнтам з підвищеним рівнем печінкових ферментів препарат слід призначати лише в тому разі, коли очікувана від його застосування користь переважає ризик ураження печінки.
Порушення функції печінки: ітраконазолметаболізується переважно в печінці. Період повного напів виведення ітраконазолуу хворих з цирозом печінки дещо збільшений. Зменшення біодоступностіітраконазолу відмічалось у цих пацієнтів при прийомі внутрішньо препарату увигляді капсул. Подібний ефект можна очікувати і при пероральному прийомі розчину ітраконазолу. Рекомендується здійснювати контроль за концентраціямиітраконазолу в плазмі і за необхідністю коригувати дозу препарату.
Порушення функції нирок: У деяких пацієнтів знирковою недостатністю відмічалося зменшення біодоступності ітраконазолу при прийомі внутрішньо препарату у вигляді капсул. Подібний ефект можна очікувати іпри пероральному прийомі розчину ітраконазолу. Рекомендується здійснювати контроль за концентраціями ітраконазолу в плазмі і за необхідністю коригувати дозу препарату.
У разі виникнення нейропатії, викликаної пероральним прийомом розчину ітраконазолу, лікування слід припинити.
Інформації про наявність перехресної гіпер чутливостіміж ітраконазолом та іншими азоловими протигрибковими препаратами немає. Проте, слід з обережністю призначати Орунгал, розчин для прийому внутрішньо, пацієнтам з гіперчутливістю до інших препаратів азолової групи.
Жінкам дітородного віку, які приймають розчинітраконазолу для внутрішнього застосування, необхідно користуватися адекватними засобами контрацепції протягом всього курсу лікування аж до настання першої менструації після його завершення.
Вагітність і лактація
Дослідження щодо застосування ітраконазолу увагітних жінок не проводилися. Таким чином, розчин ітраконазолу для прийому внутрішньо вагітним жінкам можна призначати лише в загрозливих для життя випадках, коли очікуваний позитивний ефект переважає над можливим шкідливим впливом на плід.
Дуже незначна кількість ітраконазолу може проникати в грудне молоко. Тому очікувану користь від застосування розчину ітраконазолуслід співвідносити з ризиком грудного вигодовування. У сумнівних випадках від грудного вигодовування слід відмовитися.
Вплив препарату на здатність керувати автомобілем та працювати з технікою
Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з технікою.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Блокатори кальцієвих каналів можуть чинити негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може знижувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному прийомі ітраконазолуі блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватись обережності.
1. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу.
Була вивчена взаємодія Орунгалу зрифампіцином, рифабутином та фенітоїном. Оскільки дослідження показали, щобіодоступність ітраконазолу та гідрокси-ітраконазолу зменшується суттєво, що призводить до значного зменшення ефективності лікування, сумісне застосування ітраконазолу і потенційних інгібіторів ферментів не рекомендується. Дослідження взаємодії ітраконазолу з іншими індукторами ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид не проводились, але можна очікувати виникнення аналогічного ефекту.
Оскільки ітраконазол, в основному, розщеплюється ферментом CYP3А 4, потенційні інгібітори цього ферменту можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. Прикладами можуть бути ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин.
2. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів.
- Ітраконазол може інгібувати метаболізм препаратів, які розщеплюються ферментами родини цитохрому 3А. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їх дії, включаючи побічні реакції. Після припинення лікування рівні ітраконазолу в плазмі знижуються поступово залежно від дози і тривалості лікування. Це слід брати до уваги при оцінці інгібуючого ефектуітраконазолу на метаболізм препаратів, що призначаються одночасно.
Прикладами таких лікарських засобів є:
Лікарські засоби, які не можна призначати під час лікування ітраконазолом. Терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, триазолам, пероральний мідазолам, дофетилід, хінідин, пімозид, препарати, що розщеплюються ферментом CYP3А 4 - інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі як сімвастатин талов астатин.
- Блокатори кальцієвих каналів можуть спричиняти негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може зменшувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватись обережності.
Лікарські засоби, при призначенні яких необхідний контроль за рівнем їх концентрації в плазмі, дією та побічними ефектами
У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу зазначених препаратів, за необхідністю, слід зменшувати:
· пероральні антикоагулянти;
· інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір;
· деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди барвінку рожевого (Vinca), дигоксин, бусульфан, доцетаксел та триметрексат;
· блокатори кальцієвих каналів, що розщеплюються ферментом CYP3A4, такі як дигідропіридин та верапаміл;
· деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, рапаміцин (також відомий як сіролімус);
· інші препарати: капбамазепін, буспірон, алфентаніл, алпразолам, бротизолам, мідазолам IV, рифабутин, метил преднізолон, ебастин, ребоксетин.
- Взаємодія між ітраконазолом та AZT (зидовудином) іфлув астатином не виявлена.
- Не спостерігалося впливу ітраконазолу наметаболізм етинілест радіолу та норетистерону.
3. Вплив на зв’язування білків.
Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодії при зв’язуванні з білками плазми між ітраконазолом і такими препаратами, якіміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, тол бутамід, сульфаметазин.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в
місцях, недоступних для дітей. Термін придатності -2 роки. Источник
Після відкриття упаковки препарат придатний для застосування протягом 1 місяця.