Гіпертензивний криз. Рефрактерна та тяжка ступінь артеріальної гіпертензії. Кероване (контрольоване) зниження артеріального тиску при його збільшенні під час/або після хірургічної операції.
Діюча речовина:urapidil;
1 мл розчину містить 5 мг урапідилу, що відповідає 5,47 мг урапідилу гідро хлориду; допоміжні речовини: пропіленгліколь, натрію гідро фосфат дигідрат, натрію дигідро фосфат дигідрат, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Гіпотензивний засіб.Блокатори альфа-адренорецепторів. Код АТС С 02СА 06.
Клінічні характеристики.
Показання.
- Гіпертензивний криз.
- Рефрактерна та тяжка ступінь артеріальної гіпертензії.
- Кероване (контрольоване) зниження артеріального тиску при його збільшенні під час/або після хірургічної операції.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату.
- Аортальний стеноз.
- Артеріовенозний шунт (за виключенням пацієнтів з гемодинамічно незначним діалізним шунтом).
Спосіб застосування та дози.
Гіпертензивний криз, тяжка форма артеріальної гіпертензії, рефрактерна гіпертензія.
1). Внутрішньо венно: 10 – 50 мг препарату. Ебрантил уводять повільно під контролем артеріального тиску. Зниження артеріального тиску спостерігається протягом 5 хвилин після ін’єкції. Залежно від клінічного ефекту можливе повторне внутрішньо венне введення препарату Ебрантил.
2) Внутрішньо венна крапельна інфузія або безперервна інфузія за допомогою перфузатора.
Розчин для крапельної інфузії, призначений для підтримання артеріального тиску на рівні, готується так:
250 мг препарату Ебрантил додають до 500 мл сумісного розчину для інфузій (наприклад, фізіологічного розчину або розчину глюкози 5 % або 10 %).
Якщо для введення підтримуючої дози використовується перфузатор, то 100 мг препарату Ебрантил (20 мл розчину) вводять у шприц перфузатора та розводять до 50 мл сумісним розчином для інфузій (див. вище).
Максимально допустиме співвідношення – 4 мг препарату Ебрантил на 1 мл розчину для інфузій.
Швидкість крапельного введення залежить від індивідуальної реакції артеріального тиску.
Рекомендована максимальна початкова швидкість – 2 мг/хв.
Підтримуюча доза – в середньому 9 мг/год., тобто 250 мг препарату Ебрантил у 500 мл розчину для інфузій (1мг = 44 краплі = 2,2 мл).
Кероване (контрольоване) зниження артеріального тиску при його збільшенні під час/або після хірургічної операції.
Безперервна інфузія за допомогою перфузатора або крапельна інфузія використовується для підтримування артеріального тиску на рівні, досягнутому за допомогою ін’єкції.
Схема дозування
Внутрішньо венна ін’єкція препарату
Ебрантил (25 мг)
АТ
зменшується
Стабілізація АТ за допомогою інфузії
Початкова доза до 6 мг за 1 – 2 хв., потім дозу зменшують
через 2 хв.
через
2 хв.
АТ не змінюється
Внутрішньо венна ін’єкція препарату
Ебрантил (25 мг)
АТ
зменшується
через 2 хв.
через
2 хв.
АТ не змінюється
Повільне внутрішньо венне введення препарату
Ебрантил (50 мг)
АТ
зменшується
через 2 хв.
АТ – артеріальний тиск.
Примітка.
Ебрантил, розчин для ін’єкцій вводять внутрішньо венно струйно або шляхом тривалої інфузії – лежачи на спині. Введення препарату може бути одноразовим або багаторазовим. Ін’єкційне введення препарату сумісне з наступною крапельною інфузією та з парентеральною терапією препаратом Ебрантил, капсули з модифікованим вивільненням (початкова рекомендована доза становить 60 мг) або з іншими гіпотензивними засобами, якщо необхідно. Період лікування з парентеральним застосуванням гіпотензивних засобів повинен становити не
більше 7 днів, щоб уникнути токсикологічних ефектів. Парентеральну терапію можна повторити при новому збільшенні артеріального тиску .
Пацієнтам похилого віку необхідно з обережністю застосовувати гіпотензивні засоби. Початкова доза повинна бути нижчою, ніж рекомендована, оскільки чутливість у пацієнтів похилого віку до препаратів такого ряду часто змінена.
Пацієнтам с нирковою та/або печінковою недостатністю рекомендовану дозу препарату 50 мг слід зменшити.
Побічні реакції. Більшість наступних побічних явищ обумовлені різким зниженням артеріального тиску, однак досвід клінічного застосування показує, що вони зникають протягом декількох хвилин, навіть після проведення крапельної інфузії. При тяжких побічних ефектах слід зупинити застосування препарату.
Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 1:10), часто (> 1:100, < 1:10), іноді (> 1:1000, < 1:100), рідко (> 1:10000,
< 1:1000), дуже рідко (< 1:10000), включаючи окремі повідомлення про випадки.
Часто: запаморочення, головний біль.
Дуже рідко: відчуття неспокою.
Порушення з боку нирок та сечостатевої системи.
Рідко: приапизм.
Порушення з боку дихальної системи.
Рідко: вазомоторний риніт.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин.
Іноді: підвищене потовиділення.
Рідко: алергічні реакції (свербіж, почервоніння шкіри, екзантема).
Загальні розлади.
Інколи: втомленість.
* - У поодиноких випадках відмічалось зниження кількості тромбоцитів у зв’язку з застосуванням урапідилу. Частота тромбоцит опенії залежала від прийому препарату. Однак неможливо було встановити причинний зв’язок з терапією препаратом Ебрантил, наприклад, за допомогою імуногематологічних досліджень.
Передозування.
Симптоми передозування: з боку серцево-судинної системи (запаморочення, ортостатична гіпотензія та колапс); з боку центральної нервової системи (втомлюваність та загальмованість).
Лікування передозування. При різкому зниженні артеріального тиску необхідно підняти пацієнту ноги та розпочати інфузійну терапію для збільшення об’єму циркулюючої крові. При неефективності цих заходів застосовують інфузійно вазоконстриктори, під контролем артеріального тиску. В поодиноких випадках необхідне внутрішньо венне введення катехоламінів (наприклад, 0,5 – 1,0 мг адреналіну, розведеного в 10 мл фізіологічного розчину).
Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат під час вагітності може застосовуватися лише після ретельної оцінки користь/ризик для вагітної та плода, оскільки клінічні дані щодо застосування препарату у жінок на ІІІ триместрі вагітності обмежені та відсутні на І – ІІ триместрі вагітності.
Препарат не слід застосовувати в період лактації.
Діти. Клінічні дані щодо ефективності і безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні.
Особливості застосування.
З особливою обережністю застосовувати препарат при:
- пацієнти, які паралельно застосовують циметидин (див. розділ „Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. В індивідуальних випадках препарат може впливати на здатність керувати авто транспортом та на роботу зі складною технікою. Це особливо важливо на початку лікування, при заміні лікарського засобу або при прийомі алкоголю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Гіпотензивна дія урапідилу гідро хлориду може підсилюватися при сумісному застосуванні з альфа-адрено блокаторами або іншими гіпотензивними засобами, а також при гіповолемії (діарея, блювання) та при прийомі алкоголю.
При сумісному застосуванні циметидину максимальна концентрація урапідилу гідро хлориду може збільшуватися на 15 %.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Урапідил призводить до зниження систолічного та діастолічного тиску шляхом зниження периферичного опору.
Частота серцевих скорочень (ЧСС) залишається практично незмінною. Серцевий викид не змінюється; зниження серцевого викиду виникає внаслідок збільшення пост навантаження. Механізм дії. Ебрантил має центральний та периферичний механізми дії.
На периферії – переважно блокує постсинаптичні альфа-1-адренорецептори, таким чином, препарат блокує судинозвужувальну дію катехоламінів.
В центральній нервовій системі (ЦНС) Ебрантил вливає на активність судинорухового центру, це проявляється в запобіганні рефлекторного збільшення (або зменшення) тонусу симпатичної нервової системи.
Ебрантил не впливає на вуглеводний обмін, обмін сечової кислоти та не спричиняє затримки рідини в організмі.
Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення 25 мг урапідилу спостерігається двофазне падіння концентрації препарату: спочатку –фаза швидкого зниження , потім – фаза повільного зниження.
Період розподілення препарату становить приблизно 35 хвилин. Об’єм розподілення 0,8 л/кг (0,6 – 1,2 л/кг). Основна частина урапідилу метаболізується в печінці. Основний метаболіт – гідроксильоване похідне у 4-му положенні бензольного кільця, яке практично не має антигіпертензивної активності. О-дим етильований метаболіт утворюється в дуже невеликих кількостях і практично має таку ж активність, що й урапідил.
50 – 70 % урапідилу та його метаболітів (15 % у вигляді активної сполуки) виводиться з сечею, залишок – з калом, у вигляді метаболітів ( в основному – у вигляді неактивного п-гідроксильованого урапідилу).
Період напів виведення препарату після внутрішньо венного болюсного введення становить 2,7 год. ( 1,8 – 3,9 год.) Зв’язок з білками плазми крові – 80 %. Відносно низька ступінь зв’язування з білками плазми крові пояснює те, що невідома лікарська взаємодія урапідилу з іншими препаратами, які мають високий ступінь зв’язування з білками плазми крові.
У пацієнтів похилого віку, а також з печінковою та/або нирковою недостатністю об’єм розподілення та кліренс урапідилу зменшується, а період напів виведення – збільшується.
Препарат проходить крізь гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.
Несумісність. Ебрантил, розчин для ін’єкцій не слід змішувати з лужними розчинами для ін’єкцій або інфузій у зв'язку з потемнінням або випаданням пластивчастого осаду у розчині внаслідок кислотних властивостей урапідилу.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі
не вище 30 °С.
Упаковка. Ампули по 5 мл або 10 мл. По 5, 10 або 50 ампул у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. „Нікомед ГмбХ”, Німеччина / „Nycomed GmbH”, Germany.
Місцезнаходження. Бік Гульден Штрассе 2, 78467 Констанц, Німеччина /
Byk-Gulden-Strabe 2, 78467 Konstanz, Germany.