Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ПІОЗ
Назва: ПІОЗ
Міжнародна непатентована назва: Pioglitazone
Виробник: "USV Limited", Індія
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 15 мг № 28, № 70
Діючі речовини: 1 таблетка містить піоглітазону - 15.0 мг
Допоміжні речовини: Лактоза, повідон, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк
Фармакотерапевтична група: Пероральні протидіабетичні препарати
Показання: Інсулінонезалежний цукровий діабет (тип ІІ) у комбінації з дієтою та фізичними вправами; проведення монотерапії або у складі комбінованої терапії з похідними сульфонілсечовини, метформіном або інсуліном у випадку неефективності дієтотерапії тощо.
Термін придатності: 2р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/2439/01/01
Термін дії посвідчення: з 16.12.2004 до 16.12.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ПІОЗ
АТ код: A10BG03
Наказ МОЗ: 628 від 16.12.2004


    Інструкція для застосування ПІОЗ

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ПІОЗ

    (PIOZ)

    Загальна характеристика:

    міжнародна назва: pioglitazone;

    основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 15 мг - білі, круглі, плоскі, зі скошеними краями таблетки з відбитком “Р” з одного боку; таблетки по 30 мг – рожевого кольору круглі, плоскі, зі скошеними краями таблетки з відбитком “Р” з одного боку,

    склад:1 таблетка містить піоглітазону гідро хлориду, еквівалентно піоглітазону 15 мг або 30 мг;

    допоміжні речовини: для таблеток по 15 мг - лактоза, повідон, натрію крохмальгліколят, кремнію диоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк; для таблеток по 30 мг – лактоза, барвник – червоний оксид заліза, повідон, натрію крохмальгліколят, кремнію диоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк.

    Форма випуску. Таблетки.

    Фармакотерапевтична група. Гіпоглікемічний засіб групи тіазолідиндіонів. КодАТС А 10ВG 03.

    Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Піоз - гіпоглікемічний засіб, похіднетіазолідиндіонового ряду. Є потужним і високо селективним агоністомгамма-рецепторів, активованих проліфератором пероксисом (гаммою РАПП). РАПП-гамма-рецептори виявляються в тканині, важливій для вироблення інсуліну, такій як жирова, м’язова тканини, і в печінці. Активація ядерних рецепторівРАПП модулює транскрипцію кількості інсуліночутливих генів, які задіяні впроцесі глюкозного і ліпідного обміну.

    Препарат знижуєінсулінорезистентність у периферичних тканинах і в печінці, призводячи до збільшення інсулінозалежного виведення глюкози і зменшення вироблення глюкози печінкою.

    На відміну від препаратів сульфанілсечовини, піоглітазон не стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози.

    Фармакокінетика. При прийомі Піозу внутрішньо натщесерце піоглітазон виявляється в плазмі крові через 30 хвилин. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2 години. При прийомі їжі незначно збільшується час максимальної концентрації препарату укрові, до 3-4 годин, але ступінь всмоктування не змінюється.

    Стабільні концентрації піоглітазону і його метаболітів досягаються протягом 7 днів. Піоглітазон зв’язується з білками сироватки крові, в основному з альбуміном. Метаболіти піоглітазону М-ІІІ і М-ІV також незначною мірою зв’язуються з альбуміном сироватки. Як у здорових людей, так і у хворих на цукровий діабет ІІтипу рівномірна концентрація піоглітазону становить близько 30-50% від площіпіку концентрацій загального піоглітазону в сироватці і 20-25% від загальної зони кривої тимчасової концентрації в сироватці.

    Період напів виведення незміненого піоглітазону становить 3-7 годин, загального піоглітазону (піоглітазон і активні метаболіти) – 16-24 години.

    Після прийому внутрішньо близько 15-30 % піоглітазону виводиться із сечею. Препарат в основному виводиться у вигляді метаболітів. Вважають, що більшість дози виводиться з жовчю та через кишечник.

    Показання для застосування. Інсулінонезалежнийцукровий діабет (тип ІІ): для проведення моно терапії або в складі комбінованої терапії з похідними сульфанілсечовини, метформіном або інсуліном у разі неефективності дієтотерапії та фізичних вправ.

    Спосіб застосування та дози. Препарат призначають у дозі 15 мг або 30 мгна добу, незалежно від прийому їжі. За необхідності доза може бути поступово збільшена. Максимальна доза становить 45 мг на добу.

    Побічна дія. При прийомі препарату можливі проявигепатотоксичності (нудота, блювання, болі в ділянці епігастрія, втома, анорексія, потемніння сечі), збільшення рівня показників печінки; розвитокгіпоглікемії, анемії, зрідка можливо збільшення рівня креатинфосфокінази, периферичні набряки.

    Тіазолідиндіони можуть викликати затримку рідини, а також можуть погіршувати перебіг застійної серцевої недостатності.

    Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, цукровий діабетІ типу, діабетичний кето ацидоз; виражені порушення функції печінки; вагітність та період лактації; діти до 18 років.

    Передозування. Специфічних симптомів передозування не відмічено.

    При необхідності проводять симптоматичну терапію, залежно від клінічних проявів.

    Особливості застосування. Перед початком лікування Піозом і кожні 2 місяці протягом першого року терапії необхідно контролю вати активність печінкових трансаміназ. У разі збільшення активності ферментів АЛТ більш ніж в 3 рази порівняно з граничними нормами прийом препарату відміняють.

    З обережністю призначають препарат хворим з набряками кінцівок.

    У до клінічних дослідженнях було зафіксовано збільшення об’єму плазми ісерцевої гіпертрофії, тому препарат з обережністю призначають пацієнтам із серцевою недостатністю ІІІ – IV ФК за NYНА.

    Лікування Піозом, як і іншими тіазолідинодіонами, може призвести до овуляції у деяких ановуляторних жінок у період менопаузи, в результаті виникає можливість завагітніти. Тому жінкам, які приймають препарат у період менопаузи, слід користуватись методами контрацепції.

    Пацієнтам з порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

    Взаємодія зіншими лікарськими засобами. При прийомі Піозу разом з пероральними контрацептивами можливо зниження ефективності останніх.

    При одночасному прийомі препарату і гліпізиду протягом 7 днів не було відмічено змін фармакокінетики гліпізиду. При одночасному прийомі препарату разом зметформіном протягом 7 днів також не було відмічено змін фармакокінетикиметформіну. Источник

    Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі 10-25оС. Термін придатності - 2 роки.

     





    На сайті також шукають: Лантус, Тамоксифен інструкція, Ксанакс застосування, Соліан побічні дії, Осетрон протипоказання