ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГАФЛОКС-200
(GAFLOX-200)
ГАФЛОКС-400
(GAFLOX-400)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: gatifloxacin;(±)-1-циклопропіл-6-фтор-1,4-дигідро-8-метокси-7-(3-метил-1-піперазиніл)-4-оксо-3-хінолін карбонової кислоти 1,5 гідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: Гафлокс-200 – таблетки білого кольору, довгастої овальної форми, з рискою, вкриті оболонкою; Гафлокс-400 – таблетки білого кольору, довгастої овальної форми, з рискою, вкриті оболонкою, з відбитками G і F на поверхні;
склад: 1 таблетка містить гатіфлокса цину 200 мг або 400 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрій карбоксим етилцелюлоза, повідон (PVK-30), магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят, гіпромелоза, титанудіоксид, макрогол (PEG-6000).
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Похідні фторхінолону. Код АТС J01MA16.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гатіфлоксацин – це 8-метоксифторхінолон, активний щодо широкого спектраграм негативних та грам позитивних мікро організмів.
До дії препарату чутливі:
грам позитивнімікро організми: Staphylococcusaureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes;
грам негативнімікро організми: Haemophillusinfluenzae (включаючи штами, які продукують β-лактамазу), Haemophillusparainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, які продукують β-лактамазу), Escherichia coli, Enterobacter cloacae,Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, які продукують β-лактамазу);
атипові збудники: C. pneumoniae, C.trachomatis, M. pneumoniae, L. pneumophilia, Ureaplasma;
помірно чутливі:
грам позитивнімікро організми: Streptococcusmilieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcusdysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючиметицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcushominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacteriumdiphtheriae;
грам негативнімікро організми: Bordetellapertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacteragglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteusmirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgerri,Providencia stuartii;
анаероби: Bacteroides distasonis, Bacteroideseggerthii, Bacteroides fragilis, Bacteroidesovatus, Bacteroidesthetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonasspp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonasmagnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens,Clostridium ramosum;
атипові збудники: Legionellapneumophila, Caxiella burnettii.
До гатіфлокса цинучутливі також такі збудники, як мікобактерії туберкульозу, H. pylori.
Він інгібуєфермент ДНК-гіразу і топоізомеразу ІV, які відповідають за процес укладання хромосомної ДНК у суперспіраль навколо ядерної РНК, порушує біосинтез ДНК, рісті ділення бактерій; викликає виражені морфологічні зміни (у т. ч. клітинної стінки і мембран) та швидку загибель мікро організмів.
Механізм діїфторхінолонів відрізняється від дії пеніциліні в, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів.
Фармакокінетика. Після перорального застосування гатіфлоксациндобре всмоктується із шлунково-кишкового тракту, застосування його не залежить від прийому їжі. Абсолютна біодоступність – близько 96 %. Максимальна концентрація досягається через 1 – 2 год після прийому і при дозах 200 мг і 400мг становить 2,0±0,4 мкг/мл і 3,8±1,0 мкг/мл, відповідно. Рівноважна концентрація досягається на третій день прийому препарату. Середня рівноважна концентрація і концентрація у плазмі крові при щоденному прийомі дози 400 мг одноразово становить приблизно 4,2 г/мл та 0,4 г/мл, відповідно.
З білками плазми зв’язується 20 % гатіфлокса цину незалежно від концентрації.
Гатіфлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється по біологічних рідинах: високі концентрації створюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, шкіри, тканинах і секреті передміхурової залози, слині, жовчі, сім’яній рідині, піхві, матці, ендо- таміометрію, маткових трубах, яєчниках.
Гатіфлоксацин виводиться нирками. Період напів виведення становить від 7до 14 год і не залежить від дози та курсу лікування. Нирковий кліренс не залежить від дози і перебуває в межах 124 – 161 мл/хв. Гатіфлоксацин виводиться шляхом клуб очкової фільтрації і канальцевої секреції. Більше 70 % гатіфлокса цину виводиться із сечею через 48 год після прийому. Препарат також піддається мінімальній печінковій та/або кишковій елімінації, оскільки 5 % його виявляються у фекаліях у незміненому вигляді. Менше ніж 1 % виводяться із сечеюу вигляді метаболітів етилендіаміну та метил етилендіаміну.
У випробуваннях на тваринах гатіфлоксацин вільно проникає крізь плаценту і надходить у грудне молоко.
Показання для застосування. Гатіфлоксацин показаний для лікування інфекційно-запальних процесів, спричинених чутливими до препарату мікро організмами, таких як:
Інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт і загострення хронічного, кістозний фіброз, гостра пневмонія);
інфекції нирок і сечовидільної системи (гострий і хронічний пієлонефрит, простатит, цистит; хронічні інфекції сечовидільної системи);
інфекції шкіри і м’яких тканин;
інфекції кісток і суглобів;
інфекції травного тракту;
після операційні інфекційні захворювання;
неускладнена уретральна гонорея у чоловіків;
ендоцерві кальна і ректальна гонорея у жінок.
Спосіб застосування та дози. Дозу і тривалість терапії завжди визначає лікар індивідуально. Як правило, дорослим і особам старше 18 років при гострихі ускладнених бронхітах, пневмонії, інфекціях шкіри і підшкірної клітковини, гострому пієлонефриті та ускладнених інфекціях сечовидільного тракту доза препарату становить 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 7- 10 діб.
при гострому синуситі призначають 400 мг препарату один раз на добу абопо 200 мг два рази на добу протягом 7- 14 діб.
при неускладнених інфекціях сечового тракту (цистит) початковою дозою препарату є 400 мг або 200 мг один раз на добу, протягом 3 діб.
при неускладненій уретральній гонореї у чоловіків, церві кальній гонореїу жінок – 400 мг один раз на добу.
Оскільки гатіфлоксацин виділяється в основному шляхом ниркової секреції, пацієнтам з кліренсом креатині ну < 40 мл/хв, включаючи пацієнтів, що знаходяться на гемодіалізі або тривалому амбулаторному перитонеальномудіалізі, потрібна корекція режиму дозування.
Рекомендуються такі зміни дозування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю:
| Кліренс креатині ну, мл/хв
| Початкова доза, мг
| Наступна доза
|
| => 40
| 400
| 400 мг щоденно
|
| < 40
| 400
| 200 мг щоденно
|
| Гемодіаліз
| 400
| 200 мг щоденно
|
| Тривалий амбулаторний перитонеальний діаліз
| 400
| 200 мг щоденно
|
Схема з одноразовим застосуванням препарату в дозі 400 мг (для лікування неускладнених інфекцій сечових шляхів і гонореї) і 200 мг один раз надобу протягом 3 днів не потребує корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Застосування препарату не залежить від прийому їжі.
Побічна дія.
Загальний стан: пропасниця, жар, пітливість, біль у спині та грудній клітці.
З боку нервової системи і органів чуття: порушення сну, безсоння, парестезія, тремор, розширення кровоносних судин, запаморочення, порушення зору, спотворення смаку, дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: сильне серцебиття.
З боку системи травлення: біль у животі, запор, диспепсія, глосит, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, стоматит, блювання.
З боку органів дихання: задишка, фарингіт.
З боку сечостатевої системи: гематурія, дизурія.
Алергічні реакції: шкірний висип.
Протипоказання. Гіпер чутливість (у т. ч. до інших фторхінолонів), вагітність, лактація, дитячий вік до 18 років.
Передозування. Симптоми. Млявість і зниження частоти дихання, блювання, тремор і судоми.
Лікування. Промивання шлунка, застосування блювотних препаратів, введення великої кількості рідини. Пацієнт повинен знаходитися під пильним наглядом, включаючи контроль електрокардіограми. Всі заходи необхідно проводити на фоні підтримки життєво важливих функцій.
Гемодіаліз і перитонеальний діаліз неефективні.
Особливості застосування. Гатіфлоксацин може подовжувати QT інтервал електрокардіограми, тому його не призначають пацієнтам із подовженим QTінтервалом, гіпокаліємією, що не коригується, і пацієнтам, які отримуютьпроти аритмічні засоби класу ІА (хінідин, новокаїн амід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол).
Як і інші хінолони, гатіфлоксацин з обережністю призначають при патології центральної нервової системи в анамнезі: при психічних захворюваннях, епілепсії, тяжкому атеросклерозі судин мозку (ризик порушення кровопостачання, інсульту), а також при порушеннях функції нирок, коли кліренс креатині ну менше 40 мл/хв (необхідний контроль концентрації препарату у плазмі крові).
Оскільки при застосуванні препарату спостерігається порушення рівня глюкози у крові, включаючи симптоматичну гіпер- і гіпоглікемію, особливо у пацієнтів, хворих на діабет, які отримують супровідне лікуваннягіпоглікемічними засобами або інсуліном, обов’язково необхідний постійний контроль цього рівня у крові.
Якщо розвивається тяжка діарея, необхідно виключити псевдомембранознийколіт (при якому хінолони протипоказані).
Препарат може викликати запаморочення, що слід враховувати пацієнтам, які працюють з потенційно небезпечними механізмами, керують транспортними засобами, або пов’язані із діяльністю, що потребує пильності і узгодженості дій.
Препарат виводиться нирками, тому ризик токсичних реакцій підвищений у пацієнтів з порушенням функції нирок. Оскільки люди похилого віку (старше 65років) більше схильні до таких реакцій, слід з обережністю підбирати дози, атакож необхідно контролю вати функції нирок.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Антациди, що містять іони алюмінію, магнію або кальцію, вітаміни з мікроелементами, заліза сульфат, цинк знижують всмоктування (рекомендується застосовувати за 4 год до прийому цих препаратів).
Пробенецид збільшує концентрацію у крові.
При сумісному застосуванні молока, кальцію карбонату, циметидину, теофіліну, глібериду, мідазоламу з гатіфлоксацином будь-яка значна взаємодія не спостерігається, тому коригування дози не потрібне.
Сумісне застосування гатіфлокса цину і дигоксину не спричиняє значної зміни у фармакокінетиці гатіфлокса цину, однак спостерігалось збільшення концентрації дигоксину. Пацієнтам, у яких спостерігаються ознаки інтоксикаціїдигоксином, необхідне визначення його рівня у плазмі, а також коригування дози.
При сумісному застосуванні гатіфлокса цину із варфарином зміни у часі згортання крові не відмічались. Однак через те, що деякі хінолони можуть посилювати ефект варфарину та інших антикоагулянтів, необхідно контролю ватипротромбі новий час або проводити інше відповідне антикоагулянт не тестування.
Збільшує ризик підвищення збудження центральної нервової системи ісудомних реакцій на фоні не стероїдних протизапальних засобів.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі нижче 30 °С. Источник
Термін придатності – 2 роки.