ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КАРБОПЛАТИН
(CARBOPLATIN)
Склад:
діюча речовина: carboplatin;
1 мл концентрату містить карбоплатину 10 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Код АТС L01X A02.
Клінічні характеристики.
Показання: Епітеліальний рак яєчників і дрібноклітинний рак легенів у вигляді моно терапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами.
Протипоказання:
Гіпер чутливість до компонентів препарату або до інших сполук платини.
Тяжка мієлосупресія.
Недавня значна крововтрата.
Порушення функції нирок (швидкість клуб очкової фільтрації < 30 мл/хв).
Порушення слуху.
Вагітність і період годування груддю.
Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим пацієнтам, які раніше не лікувалися, за умови нормальної функції нирок карбоплатин вводиться у дозі 400 мг/м2 поверхні тіла шляхом коротких внутрішньо венних інфузій (тривалістю 15-60 хвилин). Курси терапії можуть повторюватися з інтервалами 4 тижні. Пацієнтам, що належать до групи ризику (яким раніше призначали препарати з активною мієлосупресивною дією і/або променеву терапію, а також хворим із загальним поганим станом здоров’я) карбоплатин призначається у початковій дозі 300-320 мг/м2 поверхні тіла. При наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клуб очкової фільтрації. Відповідні рекомендації наведені в таблиці.
| Кліренс креатині ну |
Дози карбоплатину |
| 40 мл/хв |
400 мг/м2 поверхні тіла |
| 20-39 мл/хв |
250 мг/м2 поверхні тіла |
| 0-19 мл/хв |
150 мг/м2 поверхні тіла |
Дози також можуть бути розраховані за допомогою формули Кальверта, виходячи з швидкості клуб очкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою „концентрація-час” (AUC). Необхідно звернути увагу на те, що дози за формулою Кальверта розраховуються у міліграмах, а не в мг/м2.
Доза (мг) = бажана AUC (мг/мл × хв) × [ШКФ (мл/хв) + 25]
| Бажана ППК |
Хіміотерапія |
Статус пацієнтів |
| 5-7 мг/мл × хв |
Моно терапія карбоплатином |
Раніше не лікувалися |
| 4-6 мг/мл × хв |
Моно терапія карбоплатином |
Раніше лікувалися |
| 4-6 мг/мл × хв |
Карбоплатин + циклофосфамід |
Раніше не лікувалися |
При лікуванні пацієнтів літнього віку (старше 60 років) дози карбоплатину повинні коригуватися залежно від їхнього загального стану здоров’я.
Інструкції персоналу.
Перед введенням препарат розводять 5% розчином декстрози чи 0,9% розчином натрію хлориду до концентрації не вище 0,5 мг/мл.
Розведений розчин стабільний протягом 8 годин при температурі 25 оС і протягом 24 годин при зберіганні в холодильнику (4 оС).
Карбоплатин не можна вводити через інфузійні системи, до складу яких входять алюмінієві частини, або через голки, що містять алюміній (може випадати осад).
Набирати розчин з флакона слід безпосередньо перед застосуванням.
Дозволяється лише одноразовий відбір препарату з флакона.
При маніпуляціях з препаратом слід додержуватися правил роботи з цитостатиками.
Побічні реакції.
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи.
Мієлосупресія є дозолімітую чим фактором при лікуванні карбоплатином. При моно терапії карбоплатином у максимально переносимих дозах тромбоцит опенія (мінімальна кількість тромбоцитів < 50 × 109/л) спостерігається приблизно у 25% пацієнтів. Кількість тромбоцитів у крові звичайно знижується до мінімуму через 14-21 день і відновлюється протягом 35 днів після введення препарату.
Пригнічення функції кісткового мозку може бути тяжчим і тривалішим у пацієнтів з порушеннями функції нирок, у хворих, які раніше одержували хіміо- і/або променеву терапію, з поганим загальним станом здоров’я і віком старше 60 років.
У разі моно терапії карбоплатином у рекомендованих дозах з рекомендованою періодичністю введення мієлосупресія звичайно є оборотною і не кумулятивною.
Лейкопенія відзначається приблизно у 14% пацієнтів. Відновлення кількості лейкоцитів звичайно відбувається дещо повільніше порівняно з тромбоцитами – протягом 42 днів після введення препарату (мінімальна кількість лейкоцитів спостерігається через 14 - 28 днів). Нейтропенія (кількість гранулоцитів < 1 × 109/л) відзначається приблизно у 20% пацієнтів. Анемія з рівнями гемоглобіну < 11 г/дл розвивається у понад 2/3 пацієнтів з нормальними вихідними показниками.
Лікування карбоплатином може бути продовжено лише тоді, коли кількість тромбоцитів становить 100 000 в 1 мкл, а лейкоцитів – 4 000 в 1 мкл. Якщо ж кількість клітин менше цих рівнів, необхідно припинити терапію до відновлення нормальних значень показників (звичайно через 5 – 6 тижнів). У тяжких випадках може бути необхідною підтримуюча транс фузійна терапія, переливання крові. Щоб уникнути глибокої мієлосупресії, повторні курси лікування карбоплатином слід проводити не раніше, ніж через 4 тижні.
З боку імунної системи.
Як і інші препарати, що містять платину, карбоплатин може спричиняти алергічні реакції, зокрема еритематозні висипання, свербіж, пропасницю, ангіоедему, анафілактоїдні реакції, у т. ч. бронхоспазм, набряк обличчя. Лікування симптоматичне.
Метаболічні розлади.
Поширені - аномальні результати функціональних печінкових тестів (звичайно відхилення незначні або середні) відзначаються приблизно у третини пацієнтів з нормальними вихідними показниками. Підвищення рівня лужної фосфатази спостерігається частіше, ніж рівнів АЛТ, АСТ або загального білірубіну. В більшості випадків у процесі терапії відбувається спонтанна регресія відхилень.
Непоширені - після терапії карбоплатином може відзначатися зниження рівнів електролітів сироватки крові (натрію, магнію, калію і кальцію), однак ці відхилення не такі значні, щоб спричинити появу клінічних ознак або симптомів.
З боку нервової системи.
Поширені - периферична невропатія розвивається у 4% пацієнтів. У більшості з цих хворих симптоми нейро токсичного ураження обмежуються парестезією і зниженням глибоких сухожильних рефлексів. Частота і тяжкість побічних ефектів вища в осіб похилого віку і пацієнтів, які раніше лікувалися цисплатином. Парестезія, наявна до початку терапії карбоплатином, може посилюватися в процесі лікування карбоплатином.
Можливе порушення смакових відчуттів. Галюцинації, тривоги і страхи.
Поодинокі - транзиторні порушення зору, інколи транзиторне зниження гостроти зору. Ці порушення звичайно асоціюються з терапією високими дозами і відзначаються у хворих з порушеннями функції нирок. Можливі галюцинації, тривога і жахи.
З боку органів слуху.
Дуже поширені - субклінічне зниження гостроти слуху в діапазоні високих частот ( 4000-8000 Гц). Однак клінічні симптоми, переважно шум у вухах, спостерігаються рідко. При лікуванні карбоплатином пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином їхній слух може ще погіршитися.
З боку судинної системи.
Геморагічні ускладнення, артеріальна гіпотензія, анафілаксія.
З боку шлунково-кишкового тракту.
Дуже поширені - нудота без блювання. Блювання відзначається більш ніж у половини пацієнтів. Зазначені симптоми звичайно минають протягом 24 годин після введення карбоплатину. Вони можуть бути послаблені за допомогою антиеметиків.
Поширені – діарея, запор, біль у животі.
Дерматологічні побічні ефекти.
Алопеція.
З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини.
Астенія.
З боку органу зору.
Можливе порушення зору.
З боку нирок і сечовидільної системи.
Можливе підвищення рівнів сечовини і креатині ну в сироватці крові, а також зниження кліренсу креатині ну, що свідчить про порушення функції нирок. Частота і тяжкість нефротоксичних уражень може бути більшою серед пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок. При значних відхиленнях результатів ниркових тестів необхідно знижувати дози або припиняти терапію карбоплатином, провести симптоматичне лікування.
Гіперурикемія спостерігається приблизно у 25% пацієнтів. Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові може застосовуватися алопуринол.
Гемолітико-уремічний синдром. Були зафіксовані випадки гематурії і появи набряків.
Репродуктивна система.
Азооспермія та аменорея.
Інфекції та інвазії.
Можливі інфекційні ускладнення.
Побічні ефекти загального характеру.
Озноб і пропасниця, головний біль.
Місцеві реакції.
У місцях ін’єкцій можуть виникати еритема і біль.
Передозування.
Специфічний антидот карбоплатину невідомий. При передозуванні можна очікувати тяжке пригнічення функції кісткового мозку, а також порушення функції печінки та нирок. Терапія - симптоматична і підтримуюча. Гемотрансфузії та пересадка кісткового мозку можуть допомогти зменшити інтенсивність побічних ефектів з боку системи крові.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю через високу токсичність.
Діти.
Не застосовують.
Особливі заходи безпеки.
Лікування Карбоплатином має здійснюватися під наглядом лікаря-онколога в умовах стаціонару за наявності засобів для адекватного моніторингу стану пацієнта.
При маніпуляціях з препаратом слід додержуватися правил роботи з цитостатиками.
Особливості застосування.
Перед введенням карбоплатину і регулярно в процесі терапії необхідно визначати кількість формених елементів крові, виконувати функціональні ниркові і печінкові тести, а також проводити неврологічні обстеження і контроль функції слуху та відповідним чином корегувати дози препарату.
Мієлосупресивна дія карбоплатину сильно залежить від його ниркового кліренсу. Більш тяжке і тривале пригнічення функції кісткового мозку звичайно спостерігається у пацієнтів з порушеннями функції нирок, а також у хворих, які одержують супутню терапію нефро токсичними препаратами. Тому перед початком і в процесі лікування карбоплатином необхідно ретельно оцінювати функцію нирок. Звичайно тривалість інтервалів між курсами терапії повинна бути не менше 4 тижнів. При комбінованій терапії карбоплатином та іншими препаратами з мієлосупресивною дією необхідно ретельно підбирати дози і визначати час введення з метою мінімізації адитивних небажаних ефектів. Пацієнти з тяжким пригніченням функції кісткового мозку можуть потребувати транс фузійної терапії.
Премедикація антиеметиками може допомогти зменшити частоту й тяжкість нудоти і блювання, спричинених карбоплатином.
При лікуванні дуже високими дозами карбоплатину відзначалися випадки гепатотоксичних уражень, асоційованих з нефро токсичними ураженнями.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Залежно від індивідуальної чутливості, карбоплатин може порушувати здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Тому на період лікування препаратом не рекомендується керувати транспортними засобами та механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При комбінованій терапії карбоплатином у поєднанні з іншими мієлосупресивними препаратами пригнічення функції кісткового мозку посилюється.
Враховуючи нефротоксичну дію карбоплатину, не рекомендується застосовувати його у поєднанні з аміноглікозидами та іншими нефро токсичними лікарськими засобами.
Карбоплатин не слід призначати одночасно з препаратами, які містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію карбоплатину. Експериментально встановлено, що карбоплатин діє синергічно з етопозидом і віндесином.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Карбоплатин-ЛЕНС – протипухлинний засіб, що являє собою неорганічну комплексну сполуку платини. Протипухлинна активність карбоплатину порівнянна з активністю цисплатину щодо широкого спектра пухлин, незалежно від їхньої локалізації. Механізм його протипухлинної дії пов’язаний з пригніченням синтезу нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі клітини. Здатність препарату спричиняти регресію первинних пухлин та метастазів пов’язана також з його впливом на імунну систему організму.
Дослідження методом лужної елюції ДНК і аналізи зв’язування ДНК продемонстрували якісну подібність механізмів дії карбоплатину і цисплатину. Карбоплатин, як і цисплатин, спричиняє зміни в суперспіральній конформації ДНК, які асоціюються з “ефектом вкорочення ДНК". Також він спричиняє утворення між ниткових і внутрішньо ниткових зшивок у ДНК.
Фармакокінетика. Концентрації карбоплатину та вільної платини в плазмі крові після внутрішньо венного введення зменшуються відповідно до двофазної кінетики. Початковий період напів виведення вільної платини становить приблизно 1-2 години, а термінальний період напів виведення дорівнює 3-6 годин; загальна платина характеризується подібним початковим періодом напів виведення, але термінальний період напів виведення в неї триваліший (приблизно 24 години). При повторних введеннях дози протягом чотирьох днів поспіль накопичення платини в плазмі не спостерігається. Приблизно 85 % платини в плазмі крові зв’язується з білками протягом 24 годин після введення.
У плазмі крові концентрації платини в складі молекули карбоплатину значно перевищують концентрації вільної платини. Карбоплатин зв’язується з білками плазми крові і повільно виводиться з організму, в основному нирками. 30% від введеної дози виводиться в незміненому вигляді. У пацієнтів з кліренсом креатині ну понад 60 мл/хв приблизно 60 - 80% застосованої дози виводиться з сечею протягом 12 годин після введення.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або злегка жовтуватий розчин.
Несумісність.
Карбоплатин несумісний із солями алюмінію (при взаємодії спостерігається утворення осаду, що призводить до зниження ефективності).
Термін придатності. 3 роки з дати виготовлення «in bulk».
Умови зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Розчин препарату стабільний протягом 8 годин при температурі 25 оС і протягом 24 годин при зберіганні в холодильнику (4оС).
Упаковка. По 5 мл (50 мг), 15 мл (150 мг), 45 мл (450 мг), 60 мл (600 мг) у флаконі, по 1 флакону в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ТОВ «ЛЮМ’ЄР ФАРМА». Источник
Місцезнаходження. Україна, 03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 100-Б.