ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГАТИМАК
(GATIMAC)
Склад:
діюча речовина: gatifloxacin;
1 таблетка містить гатифлокса цину сесквігідрату, що еквівалентно 200 мг або 400 мг гатифлокса цину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, натрію кроскармелоза, тальк, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), пропіленгліколь, діетилфталат.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони.
Код АТС J01M A16.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування інфекційно-запальних процесів, спричинених чутливими до препарату мікро організмами:
– інфекції дихальних шляхів (у тому числі гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, не госпітальна пневмонія);
– інфекції нирок і сечовидільної системи (у тому числі ускладнені інфекції сечових шляхів, гострий пієлонефрит; неускладнені інфекції сечових шляхів (цистит);
– неускладнена уретральна гонорея у чоловіків;
– ендоцерві кальна і ректальна гонорея у жінок.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до гатифлокса цину та до інших фторхінолонів в анамнезі, або до інших компонентів препарату. Цукровий діабет. Вагітність і період годування груддю. Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Перед застосуванням препарату проводять шкірну пробу на переносимість гатифлокса цину.
Препарат приймають незалежно від прийому їжі, зазвичай 1 раз на добу.
Гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту: 400 мг 1 раз на добу; тривалість лікування – 5 - 7 діб.
Гострий синусит: 400 мг 1 раз на добу; тривалість лікування – 10 діб.
Не госпітальна пневмонія: 400 мг 1 раз на добу або 200 мг 2 рази на добу; тривалість лікування – 7 - 14 діб.
Неускладнені інфекції сечового тракту (цистит): 400 мг 1 раз на добу або 200 мг 2 рази на добу; тривалість лікування – 3 доби.
Ускладнені інфекції сечовидільного тракту: 400 мг 1 раз на добу або 200 мг 2 рази на добу; тривалість лікування – 7 - 10 діб.
Гострий пієлонефрит: 400 мг 1 раз на добу; тривалість лікування – 7 - 10 діб.
Неускладнена уретральна гонорея у чоловіків, церві кальна гонорея у жінок: 400 мг 1 раз на добу одноразово.
Оскільки гатифлоксацин виділяється в основному шляхом ниркової екскреції, пацієнтам з кліренсом креатині ну < 40 мл/хв, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, потрібна корекція режиму дозування. Рекомендуються такі зміни дозування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю:
| Кліренс креатині ну, мл/хв |
Початкова доза, мг |
Наступна доза |
| ≥ 40 |
400 |
400 мг щоденно |
| < 40 |
400 |
200 мг щоденно |
| Гемодіаліз |
400 |
200 мг щоденно |
| Тривалий амбулаторний перитонеальний діаліз |
400 |
200 мг щоденно |
Схема з одноразовим застосуванням препарату в дозі 400 мг (для лікування неускладнених інфекцій сечових шляхів і гонореї) і 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів не потребує корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Побічні реакції.
Най поширеніші побічні ефекти гатифлокса цину – запаморочення, блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль. Також можливі:
з боку імунної системи: гарячка, жар, анафілактоїдні реакції, васкуліт, екзема, ангіо невротичний набряк;
з боку шкіри: шкірні висипання, свербіж, фотосенсебілізація, фото токсичність, пітливість, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона;
з боку нервової системи: ажитація, збудження, порушення свідомості, депресія, нервозність, неспокій, тривога, кошмари чи параноя, порушення сну, безсоння, сонливість, парестезія, порушення смакових відчуттів, тремор, судоми, порушення зору, дзвін у вухах, ото токсичність;
з боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія або гіпотензія, периферичні набряки, розширення судин, подовження інтервалу QT на ЕКГ, синкопе, torsades de pointes;
з боку травного тракту: анорексія, запор, диспепсія, здуття живота, глосит, гастрит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, виразка ротової порожнини, печія, порушення апетиту, блювання, нудота, спрага, панкреатит;
з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артропатії, артралгії, міалгії, судоми м’язів, порушення суглобового хряща, тендиніти, тендовагініти, розриви сухожилля;
з боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит;
з боку ендокринної системи: коливання рівня цукру у крові – гіпоглікемія (включаючи гіпоглікемічну кому), гіперглікемія (включаючи гіперосмолярну некетонемічну гіперглікемію);
з боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, кристалурія, транзиторний нефрит, дизурія та гематурія зустрічаються рідко;
з боку системи дихання: диспное, фарингіт;
лабораторні порушення: нейтропенія, підвищення рівня АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, амілази, порушення рівня електролітів, підвищення протромбі нового часу, тромбоцит опенія;
загальні розлади: астенія, біль у спині, біль у грудях.
Інші побічні реакції можуть зустрічатись при застосуванні гатифлокса цину у складі моно- чи комбінованої терапії: порушення мислення, порушення толерантності до алкоголю, артрит, астма (бронхоспазм), атаксія, біль у кістках, брадикардія, хейліт, коліт, ціаноз, деперсоналізація, дисфагія, біль у вухах, екхімози, носова кровотеча, ейфорія, біль в очах, фото чутливість очей, шлунково-кишкові геморагії, генералізовані набряки, гінгівіт, ворожість, галюцинації, маткові кровотечі, гематурія, гіперестезія, гіпервентиляція, гіпоглікемія, лімфаденопатія, макулопапульозні висипання, метрорагія, мігрень, набряк губ, міальгія, міастенія, біль у шиї, панічні атаки, параноя, параосмія, фотофобія, псевдомембранозний коліт, психоз, птоз, ректальні геморагії, стрес, субстернальний біль, везикулобульозні висипання.
Передозування.
Симптоми: сплутаність свідомості, зменшення частоти дихання, запаморочення, блювання, судомні напади, тремор, психози.
Лікування: промивання шлунка. Пацієнт має перебувати під наглядом лікаря та отримувати симптоматичне лікування. Потрібно вжити відповідну до стану гідратаційну терапію. Гатифлоксацин недостатньо ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14 % протягом 4 годин) або за допомогою форсованого гемодіалізу (приблизно 11 % через 8 днів).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У період вагітності препарат протипоказаний.
У період лікування препаратом слід припинити годування груддю.
Діти.
Не застосовують.
Особливості застосування.
При прийомі антибактеріальних препаратів, включаючи і гатифлоксацин, повідомлялося про розвиток псевдомембранозного коліту різного ступеня тяжкості. Цю особливість потрібно враховувати при призначенні гатифлокса цину пацієнтам, які страждають від діареї після прийому лікарських препаратів.
Гатифлоксацин може спричинити збільшення QT-інтервалів електрокардіограми у деяких пацієнтів. Через недостатній клінічний досвід гатифлоксацин не призначають пацієнтам з подовженими QT-інтервалами, пацієнтам з неадекватною гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують клас ІА (наприклад, хінідин, прокаїнамід) або клас ІІІ (наприклад, аміодарон, соталол) проти аритмічних препаратів.
Фармакокінетичні дослідження не були проведені для гатифлокса цину та препаратів, які подовжують QT-інтервали, таких як цисаприд, еритроміцин, антипсихотичні та трициклічні антидепресанти. Гатифлоксацин приймають з обережністю при паралельному застосуванні з цими препаратами. Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями серця, такими як брадикардія та гостра ішемія міокарда.
Імовірність подовження інтервалу QT може зростати зі збільшенням концентрації гатифлокса цину, тому рекомендовану дозу не слід перевищувати. Подовження тривалості QT може призвести до збільшення ризику виникнення шлуночкових аритмій.
У випадках підвищеної чутливості до препарату та при розвитку анафілактичного шоку спостерігалися тяжкі та летальні випадки у пацієнтів, які пройшли лікування хінолоном.
Гатифлоксацин не слід застосовувати при перших проявах підвищеної чутливості – висипань на шкірі або інших алергічних реакцій.
Пацієнтам, які отримують лікування препаратом, потрібно проводити контроль рівня цукру у крові. У разі, якщо рівень цукру знизився чи підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.
Препарат необхідно призначати з обережністю при нирковій недостатності. Ретельне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно провести до та під час проведення лікування, за необхідності слід зменшити дозу гатифлокса цину. Для пацієнтів із порушеною нирковою функцією (кліренс креатині ну < 40 мл/хв) для уникнення накопичення гатифлокса цину через пониження кліренсу необхідно провести корекцію дози (зменшуючи дозу до 200 мг один раз на добу в період пониження кліренсу креатині ну).
Щоб уникнути фотосенсебілізації та фото токсичності гатифлокса цину, під час лікування не слід виходити на вулицю та попадати під ультрафіолетове проміння.
Людям літнього віку препарат застосовують з обережністю.
Для пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатині ну < 40 мл/хв) корекцію дози (зменшуючи дозу) необхідно проводити для уникнення накопичення гатифлокса цину через зниження кліренсу. Для пацієнтів з кліренсом креатині ну < 30 мл/хв рекомендуються знижені дози гатифлокса цину.
Вплив на сухожилля.
При застосуванні хінолонів, включаючи гатифлоксацин, відзначалися випадки розриву сухожиль, ризик розриву сухожиль збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди, особливо пацієнти старшого віку. У такому разі прийом препарату слід припинити. Розриви сухожиль можуть виникати як під час, так і після прийому гатифлокса цину.
Периферична нейропатія.
При прийомі хінолонів відзначалися рідкі випадки сенсорної чи сенсорно-моторної полінейропатії, що проявляється парестезією, гіпестезією, дизестезією, слабкістю, а також судоми, підвищення внутрішньо черепного тиску, психоз. Хінолони можуть також стимулювати нервову систему, що проявляється тремором, безсонням, судомами, галюцинаціями, параноєю, депресією, нічними мареннями, безсонням. Ці реакції можуть виникати при прийомі першої дози. В такому випадку прийом препарату слід припинити.
Як і інші хінолони, гатифлоксацин з обережністю слід застосовувати при розладах центральної нервової системи, таких як церебральний атеросклероз, епілепсія та інші фактори, які передують розвитку судом.
При застосуванні хінолонів можуть відзначатися тяжкі анафілактичні реакції, деякі реакції супроводжуються серцево-судинним колапсом, артеріальною гіпотензією/шоком, судомами, втратою свідомості, дзвоном у вухах, ангіоневротичним набряком (включаючи язик, горло, гортань, обличчя) і гострий респіраторний дистрес, задишка, кропив’янка, свербіж, та інші серйозні шкірні реакції. При даних симптомах прийом препарату слід припинити і застосувати відповідні заходи (антигістамінні препарати, кортикостероїди, пресорні аміни).
При прийомі антибактеріальних препаратів повідомлялися про тяжкі та іноді фатальні випадки, деякі внаслідок гіпер чутливості, а деякі при неясній етіології, клінічні прояви можуть включати один або кілька з наведених симптомів: гарячка, висипання або тяжкі дерматологічні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона), васкуліт, артралгія, міальгія, сироваткова хвороба, алергічний пневмоніт, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність, гепатит, жовтяниця, гострий некроз гепатоцитів чи печінкова недостатність, анемія, включаючи гемолітичну чи а пластичну анемію, тромбоцит опенія, включаючи тромбоцит опенічну пурпуру, лейкопенію, агранулоцит оз, панцитопенію та/або інші порушення з боку системи крові.
При прийомі антибіотиків змінюється флора кишечнику і може провокуватися ріст Clostridium difficile, що первинно спричиняє антибіотико-асоційований коліт.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Необхідно з обережністю застосовувати під час керування транспортними засобами (можливе запаморочення).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Прийом гатифлокса цину за годину після циметидину (1 раз на добу перорально у дозі 200 мг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати вказують на те, що на всмоктування гатифлокса цину не впливають антагоністи Н2-рецепторів гістаміну, такі як циметидин і фамотидин.
Одночасне застосування гатифлокса цину з антацидними лікарськими засобами зменшує його біодоступність.
Застосування гатифлокса цину не впливає на систематичний кліренс внутрішньо венного мідазоламу. Добова внутрішньо венна доза мідазоламу 0,0145 мг/кг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній ефективності гатифлокса цину при проведенні досліджень з ізоферментом CYP3A4 у людей.
Паралельне застосування гатифлокса цину і теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів.
Паралельне застосування гатифлокса цину і варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів, протромбі новий час не змінювався.
Одночасне застосування гатифлокса цину з цукрознижувальними пероральними препаратами може призвести до коливань рівня глюкози (може виникати гіпоглікемія або гіперглікемія) у крові, що потребує ретельного контролю за показниками рівня глюкози у крові протягом лікування гатифлоксацином. У разі, якщо виникають такі відхилення рівня глюкози у крові, які є небезпечними для здоров’я пацієнта, гатифлоксацин потрібно відмінити.
Небезпека розвитку шлуночкових порушень ритму при застосуванні гатифлокса цину зростає і стає реальною небезпекою у хворих старших вікових груп, особливо у жінок: при наявних захворюваннях серця, при супутньому застосування лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалу QT (цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) чи гальмують серцевий ритм (проти аритмічні препарати класу ІА (наприклад, хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (наприклад, аміодарон, соталол), спричиняють гіпокаліємію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метаболізму та змінюють концентрацію один одного.
Паралельне застосування гатифлокса цину та дигоксину не дало значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлокса цину. Пацієнтів, які приймають дигоксин, необхідно перевіряти на ознаки та симптоми токсичності. У пацієнтів, які виявили ознаки чи симптоми інтоксикації дигоксином, концентрацію дигоксину у сироватці слід перевірити та дозу дигоксину відкоригувати відповідно.
Системне виведення гатифлокса цину значно підвищується при паралельному застосуванні гатифлокса цину та пробенециду.
Під час до клінічних і клінічних досліджень виявлено, що при паралельному застосуванні фторхінолонів з не стероїдними протизапальними препаратами може підвищуватися ризик виникнення розладів центральної нервової системи і судом.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Механізм дії гатифлокса цину відрізняється від механізму дії пеніциліні в, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів і тетрациклінів. Гатифлоксацин може діяти проти патогенів, які є стійкими до цих антибіотиків. Не існує перехресної стійкості між гатифлоксацином і зазначеними антибіотиками.
Гатифлоксацин має антибактеріальну активність проти широкого діапазону грам негативних і грам позитивних мікро організмів. Протибактеріальна дія гатифлокса цину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНК збудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у поділі хромосом ДНК при поділі бактеріальної клітини. Виявилося, що С-8-метоксична половина має більшу активність і повільніший розвиток резистентності у порівнянні з неметоксичною С-8 половиною. Згідно з цим гатифлоксацин показаний для лікування відповідних нозологій, причиною яких є чутливі збудники – грам позитивні мікро організми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes та відносно чутливі грам позитивні мікро організми: Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;
чутливі збудники – грам негативні мікро організми: Haemophillus influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophilias раrаinfluenzae: Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoеae (включаючи штами, що продукують β-лактамази);
та відносно чутливі – грам негативні мікро організми: Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii;
відносно чутливі анаероби – Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthiі, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens, Clostridium ramosum; чутливі збудники атипової форми – C.pneumoniae, C. trachomatis, M.pneumoniae, L. рneumophilia, Ureaplasma;
відносно чутливі атипові форми – Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.
До гатифлокса цину чутливі такі збудники як мікобактерії туберкульозу, H. рylori.
Гатифлоксацин ефективний відносно бактерій, резистентних до β-лактамних і макролідних антибіотиків.
Фармакокінетика. Абсолютна біологічна доступність гатифлокса цину – 96 %. Пік концентрації у плазмі настає через 1 - 2 години після перорального застосування.
Зв’язування з білками плазми крові становить майже 20 %.
Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється у біологічних рідинах. Високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах і секреті простати, слині, жовчі, сім’явивідній рідині, піхві, матці, ендо- та міометрії, маткових трубах, яєчниках.
Гатифлоксацин в організмі біотрансформується з < 1 % виділення дози у сечу.
Виводиться нирками. Середнє видалення гатифлокса цину – від 7 до 14 годин, і не залежить від дози та режиму застосування.
При експериментах з тваринами гатифлоксацин вільно проходить крізь плаценту та потрапляє у грудне молоко.
Відмінності у фармакокінетиці гатифлокса цину були виявлені у жінок. Жінки літнього віку мали 21 % збільшення максимальної концентрації у плазмі крові і 32 % збільшення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) (0-) і повільніше виведення у порівнянні з жінками молодшого віку.
Педіатрія: фармакокінетика гатифлокса цину у дітей віком до 18 років не була визначена.
Ниркова недостатність: кліренс гатифлокса цину знижений та системний вплив більш виражений у людей з нирковою недостатністю.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглі, двоопуклі, вкриті плінковою оболонкою, білого або майже білого кольору, з гладкою поверхнею з обох боків.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 5 таблеток у блістері, кожен у картонній упаковці. По 20 упаковок у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД.
Місцезнаходження. Источник
Атланта Аркаде, Марол Чарч Роад, Андхері (Іст), Мумбай - 400059, Індія.