ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РадИколд Плюс
(radicold Plus)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки від світло-рожевого до рожевого кольору з вкрапленнями рожевого кольору, круглі, пласкі, з фасками та рискою з одного боку;
склад: 1 таблетка містить парацетамолу 300 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг, фенілефрину гідро хлориду 5 мг, кофеїну 16 мг;
допоміжні речовини: повідон, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк очищений, натрію крохмальгліколят, натрію бензоат, барвник еритрозинСупра.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтичнагрупа. Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B E51.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Радиколд плюс –комбінований жарознижуючий, болезаспокійливий засіб для лікування вірусних інфекцій верхніх дихальних шляхів. Парацетамол – препарат групи похідних пара-амінофенолу з вираженою жарознижувальною та аналгетичною діями. Інгібуєсинтез простагландинів, знижує збудливість центру терморегуляції гіпоталамусу. Блокує циклооксигеназу I i II в ЦНС. Хлорфеніраміну малеат належить до групи блокаторів Н1-рецепторів, виявляє помірний седативний таМ-холіноблокуючий ефекти. Має проти алергічну дію, зменшує вираженість місцевих ексудативних процесів, усуває сльозотечу, ринорею, свербіж в очах та носі, має помірний бронхолітичний ефект. Фенілефрину гідро хлорид зумовлює зменшення набряку та гіперемії слизової оболонки порожнини носа та пара назальних синусів. Кофеїн виявляє стимулюючу дію на ЦНС та підсилює аналгезуючий ефект.
Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості Радиколду плюс зумовлені фармакокінетикою кожного інгредієнта препарату. Парацетамол швидко та майже повністю (95%) всмоктується у верхніх відділах кишечнику, пікові концентрації в плазмі досягаються через 15хв – 2 год. Період напів виведення з плазми становить 2–3 год. Метаболізується впечінці, виділяється в основному нирками. Хлорфенірамін після перорального прийому повільно всмоктується з шлунково-кишкового тракту, рівень всмоктування становить 80%, пікові концентрації у плазмі досягаються протягом 2,5–6 год. Рівень зв’язування з білками плазми крові становить 45%. Хлорфенірамінвиводиться переважно з сечею. Час напів виведення – 30 год. Фенілефрин легко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, пікові концентрації в плазмі крові досягаються через 1–2 год. Виводиться переважно з сечею у вигляді метаболітів та у незмінному виді. Кофеїн швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 50–75 хв, швидко розподіляється в тканинах організму. Близько 17% даної речовини зв’язується збілками плазми. Період напів виведення – 5–10 год. Кофеїн та його метаболіти виводяться з організму переважно з сечею.
Показання для застосування. Симптоматичне лікування гострого запалення верхніх дихальних шляхів (синусит, трахеіт, фарингіт).
Спосіб застосування та дози. Дорослим та дітям старше 12 років призначають по 1 таблетці 3–4 рази на день. Тривалість курсу лікування не більше 7 днів.
Побічна дія. Нудота, блювання, анорексія, пониження тонусу та перистальтики кишечнику, головний біль, запаморочення, дратівливість, підвищена збудливість, порушення сну, підвищення артеріального тиску, сухість слизових оболонок дихальних шляхів, порушення зору, можливі алергічні реакції увигляді шкірних висипів, брадикардія, аритмії, біль у ділянці серця, нирковаколіка, тромбоцит опенія.
Протипоказання. Гіпер чутливість до будь-якого інгредієнта препарату, тяжкі форми артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця, шлуночкова тахікардія, брадикардія, гострий панкреатит, гепатит, гіпертрофія передміхурової залози, тяжкі порушення функції нирок та печінки, алкоголізм, діти до 12 років, вагітність, період годування груддю.
Передозування. Симптоми: блідість шкіри, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, гіпертензія, запаморочення, загальна слабкість, тремор, головний біль, гіпертермія, сонливість, безсоння, гіперестезія, дзвін увухах, судоми, аритмії.
Лікування: промивання шлунка, адсорбенти (активоване вугілля). Симптоматична терапія.
Специфічний антидот при отруєнні парацетамолом –ацетил цистеїн, метіонін.
Особливості застосування. Ризик розвитку побічних ефектів підвищується у пацієнтів з тенденцією до підвищення артеріального тиску, у людей похилого віку. З обережністю призначають при закрито кутовій глаукомі, затримці сечі, порушенні моторики та прохідності шлунка, бронхіальній астмі, епілепсії, неконтрольованому цукровому діабеті, гіпертиреозі, порушенні функції нирок тапечінки. Під час лікування не вживати алкоголь. Не слід застосовувати одночасно з препаратами, які містять парацетамол. Протягом лікування не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися, потенційно небезпечними видами діяльності.
Взаємодія зіншими лікарськими засобами.Парацетамол збільшує ефект непрямих антикоагулянтів та можливість ураження печінки гепато токсичними препаратами (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин). Метоклопрамід підвищує, а холестирамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Барбітурати зменшують жарознижувальну активністьпарацетамолу. Парацетамол підсилює токсичність хлорамфеніколу. Кофеїн знижує ефект снодійних та наркотичних засобів, підвищує ефект ацетил саліцилової кислоти, парацетамолу. Поліпшує всмоктування ерготаміну в ШКТ. Хлорфенірамінможе збільшувати заспокійливу дію депресантів ЦНС (етанол, барбітурати, снодійні засоби, наркотичні аналгетики, транквілізатори). Підсилює ефект атропіну, трициклічних антидепресантів. Гуанетидин, резерпін, метилдопа можуть підсилювати дію фенілефрину. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 º С.
Термін придатності – 3 роки.