ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Йодомарин (R)100
(Iodomarin(R)100 )
Загальна характеристика:
міжнародна назва: калію йодид;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки з плоско паралельними поверхнями, які мають колір від білого до майже білого зі скошеними краями та насічкою дляподілу з одного боку;
склад: діюча речовина: калію йодид; 1 таблетка містить калію йодиду 131 мкг, що еквівалентно 100 мкг йоду ; допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат легкий основний, карбоксиметилкрохмалю натрієва сіль (тип А), желатин, кремнію діоксид високодисперсний, магнію стеарат;
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Препарати йоду, що застосовуються для лікування щитоподібної залози. Код АТС Н 03С А.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Йод – це елемент, який приймає участь у синтезі гормонів щитоподібної залози: тироксину та трийодтироніну. Добова потреба вньому, яка попереджує розвиток ендемічного зобу, складає 100 – 150 мкг. Рекомендована ВОЗ добова кількість йоду має складати 150 – 300 мкг .
Фармакокінетика. Зазвичай, йод потрапляє в організм через шлунково-кишковий тракт. Неорганічний йод всмоктується в тонкій кишці. Показники вмісту неорганічного йоду у сироватці крові, зазвичай, перебувають умежах 0,1 - 0,5 мкг/дл. В організмі йод накопи чується у щитовидній залозі таінших тканинах, таких як слинні залози, грудна залоза, шлунок. У слині, шлунковому соку та в грудному молоці концентрація йоду у 30 разів вища за концентрацію в плазмі.
Показання для застосування. Профілактика та лікування станів пов’язанихз дефіцитом йоду; профілактика ендемічного зоба у людей, які мешкають у районахз дефіцитом йоду та профілактика зоба після резекції; лікування йодо дефіциту та дифузного еутиреоїдного зоба у немовлят, дітей, підлітків та у дорослих.
Спосіб застосування та дози. У тих випадках, коли має місце недостатнє надходження йоду в організм, необхідно додатково вводити наступну нижчезазначену кількість йоду.
Профілактика дефіциту йоду та ендемічного зоба:
немовлята та діти: від ½ до 1 таблетки Йодомарину(R)100 на добу, що відповідає 50 – 100 мкг йоду;
підлітки та дорослі: від 1 до 2 таблеток Йодомарину(R) 100на добу, що відповідає 100 – 200 мкг йоду;
період вагітності та годування груддю: 2 таблетки Йодомарину(R)100, що відповідає 200 мкг йоду;
профілактика рецидивів після операції з приводу еутиреоїдного зоба: від 1 до 2 таблеток Йодомарину(R) 100, що відповідає 100 – 200 мкг йоду;
Дані рекомендації по дозуванню дійсні, також, для проведення подальшого лікування по закінченню терапії еутиреоїдного зобу із застосуванням левотироксину.
Лікування еутиреоїдного зоба:
немовлята, діти та підлітки: від 1 до 2 таблеток Йодомарину(R)100 на добу, що відповідає 100 – 200 мкг йоду;
дорослі у молодому віці: від 3 до 5 таблеток Йодомарину(R)100 на добу, що відповідає 300 – 500 мкг йоду.
Йодомарин 100 приймають після їжі та запивають достатньою кількістю рідини. Якщо препарат призначається дітям, його рекомендують давати змішуючи ізїжею, наприклад із супом або напоєм. Таблетки легко розчиняються у рідині, томуїх можна розчиняти у молоці, соках або інших подібних рідинах. Препарат на смакїжі не впливає. Профілактичний прийом Йодомарину(R) 100 повинен тривати декілька років, а чісом, протягом усього життя. Для лікування зоба у новонароджених у більшості випадків досить 2 – 4 тижні, у дітей, підлітків та дорослих, зазвичай, потрібно 6 – 12 місяців або більше.
Побічна дія. При профілактичному застосуванніЙодомарину(R) 100 в будь-якому віці, а також, при терапевтичному застосуванні побічних дій, як правило, не спостерігається. Але не можна повністю виключити, що за наявності в щитоподібній залозі більш значних автономних ділянок та при добових дозах більше ніж 150 мкг йоду, гіпертиреоз може перейти в маніфест ну форму. При застосуванні препарату у дорослих в дозахвід 300 мкг до максимальної 1000 мкг йоду на добу, в окремих випадках можерозвинутись гіпертиреоз, який індукований йодом. Передумовою цього, у переважній більшості випадків, є наявність в щитоподібній залозі дифузних або обмежених вогнищ автономії.
Протипоказання. Йодомарин(R) 100 не дозволяється застосовувати при маніфестному гіпертиреозі; латентному гіпертиреозі в дозах, які перевищують 150 мкг йоду на добу; автономній аденомі, а також, фокальних та дифузних вогнищах автономії щитоподібної залози при застосуванні в дозах від 300 до 1000 мкг йоду на добу, за виключенням передопераційної йодотерапії з метою блокади щитоподібної залози за Пламером.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Дефіцит йоду підвищує, а надмір його знижує реакцію на терапію гіпертиреозу тиреостатичними засобами, у зв’язку з цим перед лікуванням або під час лікування гіпертиреозу необхідно уникати, якщо цеможливо, будь-якого прийому йоду. Тиреостатичні засоби, зі свого боку, гальмують перехід йоду в органічні сполуки в щитоподібній залозі і, таким чином, можуть спричиняти утворення зоба. Поглинання йоду щитоподібною залозою конкурентно пригнічується речовинами, проникнення яких в щитоподібну залозу відбувається за таким же механізмом “захоплення”, як і проникнення йоду, наприклад – перхлоратом, а також субстанція ми, які самі собою не транспортуються, наприклад тіоціанат, у концентрації, яка перевищує 5 мг/дл. Поглинання йоду щитоподібною залозою та його обмін у ній стимулюється ендогенним та екзогенним тиреотропним гормоном – ТТГ. Одночасне лікування високими дозами йоду, які пригнічують інкрецію гормонів щитоподібної залози, тасолями літію може сприяти виникненню зоба та гіпотиреозу. Вищі дози калію йодиду у поєднанні з калійзберегаючими діуретиками можуть призводити догіперкаліємії.
Передозування. Симптомами передозування препаратами йоду є забарвлення слизових оболонок у коричневий колір, рефлекторне блювання, болі у животі та діарея (можлива навіть кривава). Можуть розвинутись дегідратація та шок. У поодиноких випадках малимісце утворення стенозів стравоходу. Тривалий прийом призводить, зрідка, допояви феномену, який має назву йодизм: металічний присмак у роті, набряк та запалення слизових оболонок (нежить, кон’юнктивіт, гастроентерит, бронхіт). Латентні процеси можуть під дією йоду активізуватися. Може мати місце розвиток набряків, еритем, вугре подібних та бульозних висипань, геморагій, пропасниці та нервового збудження.
Особливості застосування. Під час вагітності та в період годування груддю потребав йоді підвищена, тому достатнє надходження йоду в організм (200 мкг на добу) єособливо важливим. У зв’язку з проходженням йоду через плаценту та чутливістю плода до фармакологічно активних його доз, йод не рекомендують призначати вміліграмному діапазоні. Це стосується також періоду лактації, оскільки концентрація йоду в молоці у 30 разів вища, ніж у сироватці крові. Виключенням є, звичайно, високо дозована йодна профілактика, яка проводиться після ядерно-технічних аварій. Источник
Умови та термін зберігання. Термін придатності 3 роки.Зберігати при температурі не вище 25°С та у недоступному для дітей місці! Після закінчення терміну придатності лікарський засіб використовувати не слід.