Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ПІРОКСИКАМ
Назва: ПІРОКСИКАМ
Міжнародна непатентована назва: Piroxicam
Виробник: "Sopharma" JSC, Болгарія
Лікарська форма: Капсули
Форма випуску: Капсули по 20 мг № 20 (10х2)
Діючі речовини: 1 капсула містить піроксикаму - 20.0 мг
Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, крохмаль пшеничний, гліцин, аеросил 200, тальк, магнію стеарат
Фармакотерапевтична група: Нестероїдні протизапальні препарати
Показання: Остеоартрит і ревматоїдний артрит; захворювання суглобів і опорно-рухового апарату; запалення м'яких тканин; загострення подагри.
Термін придатності: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/2936/01/02
Термін дії посвідчення: з 07.04.2005 до 07.04.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ПІРОКСИКАМ
АТ код: M01AC01
Наказ МОЗ: 156 від 07.04.2005


    Інструкція для застосування ПІРОКСИКАМ

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

     ПІРОКСИКАМ

     (Piroxicam)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: піроксикам; 4-гідрокси-2-метил-N-2-піридиніл-2Н-1,2-бензотіазин-3-карбоксамід-1,1-діоксид);

    фізико-хімічні властивості: тверді циліндричні желатинові капсули синьо/білого -10 мг та оранжево/кремового кольору – 20 мг;

    склад: 1 капсула містить: піроксикаму 10 мг або 20 мг;

    допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль пшеничний, гліцин, аеросил 200, тальк, магнію стеарат.

     

    Форма випуску. Капсули.

    Фармакотерапевтична група. Не стероїдніпротизапальні і протиревматичні засоби. Код АТС М 01АС 01.

     

    Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Піроксикам належить до групи не стероїдних протизапальних засобів. Має виражену протизапальну, аналгезуючу і жарознижувальну дії. Механізм дії пояснюється сильним і тривалим, але оборотним інгібуванням синтезу простагландинів. Мають значення і такі його ефекти, як інгібування агрегації тромбоцитів.

    Фармакокінетика. Швидко резорбується після перорального застосування, створюючи максимальні плазмові концентрації через 2 години. Зв’язується з протеїнами плазми на 99%, що значно обмежує перехід препарату до позаклітинного простору. Об’єм розподілення незначний. Накопи чується вибірково у запалених тканинах, проникає до синовіальної рідини. Метаболізується інтенсивно упечінці, але метаболіти не мають значної фармакологічної дії. Найважливішим шляхом метаболізму є гідроксилювання, після якого відбувається кон’югація зглюкуроновою кислотою. Виділяється головним чином з сечею, меншою мірою – з фекаліями.

    Показання для застосування. Ревматичні захворювання: анкілозуючий спондиліт, остеоартрит і ревматоїдний артрит. Лікування хронічного ювенільного артриту. Гострі напади подагри і випадки дисменореї.

    Спосіб застосування та дози. Звичайна доза для дорослих становить 20 мгодин раз на добу або розділена на 2 прийоми по 10 мг. При гострих станах початкова добова доза складає 40 мг у перші два дні, потім по 20 мг на добу протягом 1-2 тижнів. У випадку гострого нападу подагри звичайна добова до застановить 40 мг протягом 5-7 днів.

    При дисменореї застосовується 40 мг у перший день і по 20 мг у наступні дні до зникнення болю.

    Побічна дія. Побічна дія спостерігається з боку:

    шлунково-кишкового тракту – печія, нудота, блювання, пронос, ульцераціяі крововиливи, які звичайно є дозозалежними;

    ЦНС – сонливість, головний біль, запаморочення;

    кров – гранулоцит опенія, анемія;

    реакції підвищеної чутливості – пруритус, кропив’янка, фото чутливість.

    Протипоказання. Підвищена чутливість до складових частин препарату і інших препаратів групи оксикамів; пацієнти, які в минулому перенесли шлунково-кишкові кровотечі або виразкову хворобу; тяжкі захворювання печінки; порушення функції нирок; вагітність і годування груддю; діти до 15-річного віку.

    Передозування. Клінічна картина характеризується такими основними синдромами: гастроінтестинальним (нудота, блювання, при приймі дуже високих доз– гематемез і мелена); церебральним (меньєроподібні явища, шум у вухах, кома ітонічно-клонічні судоми); гематологічним (агранулоцит оз, а пластична анемія, геморагічний діатез); токсико-алергічним (бульозно-уртикарний і петехіальний, інколи кіроподібний або тифоподібний висип). У хворих, які мають схильність до алергічних реакцій, може спостерігатись анафілактичний шок. Лікування проводиться за загальноприйнятими принципами клінічної токсикології –промивання шлунку, активоване вугілля, водно-сольові розчини і симптоматичні засоби.

    Особливості застосування. При лікуванні Піроксикамом існує серйозний ризик розвитку шлунково-кишкових виразок, крововиливів і перфорацій. Препарат застосовується завжди після їжі з достатньою кількістю рідини. Необхідно уникати вживання алкогольних напоїв разом з препаратом.

    Застосовується з обережністю при всіх проявах підвищеної чутливості до харчових продуктів і лікарських засобів, інших атопіях (наприклад, при сінній гарячці, бронхіальній астмі). У пацієнтів з нирковими захворюваннями тривале лікування препарату може викликати папілярний некроз, а у хворих з печінковими захворюваннями – зміни у величинах трансаміназ печінки. У хворих з гематологічними захворюваннями, що отримують антикоагулянт ну терапію застосовується з обережністю і при контролі лабораторних показників.

    До складу цього лікарського засобу входить пшеничний крохмаль, якийможе бути небезпечним для осіб з целіакією (глютеновою ентеропатією).

    Препарат може послабити здатність до концентрації уваги та уповільнити реакції, тому водіям транспортних засобів та операторам автоматизованих механізмів слід приймати препарат лише після суворої оцінки ризику. Источник

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Піроксикам значною мірою зв’язується збілками плазми, тому при його одночасному застосуванні з кумариновимиантикоагулянтами, сульфонамідами, енлідоксовою кислотою, пероральнимипротидіабетичними засобами, трийодтироніном, циклофосамідом можливе їх вивільнення і підвищення концентрації у плазмі. Одночасне застосування з іншими препаратами групи не стероїдних протизапальних засобів, кортикостероїдами і алкоголем підвищує ризик розвитку реакції підвищеної чутливості і побічних реакцій з бокугастроінтестинального тракту. Піроксикам знижує ефекти діуретиків і гіпотензивних засобів, а посилює дію препаратів літію, також збільшує плазмову концентрацію дигоксину при одночасному застосуванні обох лікарських засобів.

    Умови та термін зберігання. В оригінальній упаковці, у сухому і захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступних для дітей місцях. Термін придатності – 3роки.





    На сайті також шукають: Пароксетин, Дигоксин інструкція, Іов-венум застосування, Левомицетин побічні дії, Діувер протипоказання