ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
L-тироксИн-Дарниця
(L-Thyroxin-DarniTSa)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: levothyroxine sodium,(2S)-2-аміно-3-[4-(4-гідроксі-3,5-дійодфеноксі)-3,5-дійодфеніл]пропанат;
основні фізико-хімічні властивості:
| таблетки по 25 мкг:
| таблетки двоопуклі світло-жовтогарячого або жовтогарячого з рожевим відтінком кольору; допускається наявність вкраплень світлих та темних відтінків;
|
| таблетки по 50 мкг:
| таблетки двоопуклі світло-блакитного або блакитного кольору; допускається наявність вкраплень світлих та темних відтінків;
|
| таблетки по 100 мкг:
| таблетки двоопуклі світло-жовтого або зеленувато-жовтого кольору; допускається наявність вкраплень світлих та темних відтінків;
|
склад: 1 таблетка містить 25 мкг, 50 мкг, 100 мкглевотироксину натрію у перерахуванні на 100 % речовину;
допоміжні речовини: крохмаль предже латинізований, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, аеросил, магнію стеарат, фарбники: “Сонячний захід” Е 110 (таблетки по 25 мкг), індигокармін Е 132(таблетки по 50 мкг), хіноліновий жовтий Е 104 (таблетки по 100 мкг).
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтичнагрупа. Тиреоїдні гормони. Код АТС Н 03А А 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Синтетичний лівообертальний ізомер тироксину, що міститься в препараті L-тироксин-Дарниця, за своєю дією ідентичний існуючому в природі гормону щитовидної залози. Механізми метаболічних ефектів включають рецепторне зв’язування з геномом, зміни окисного обміну в мітохондріях і регулювання потоку субстратів і катіонів поза і усередині клітини. У малих дозах чинить анаболічну дію, у середніх –стимулює ріст і розвиток, підвищує потребу тканин у кисні, регулює метаболізм білків, жирів і вуглеводів, підвищує функціональну активність серцево-судинної системи та центральної нервовій системи. У великих дозах пригнічує виробленнятиреотропного релізінг гормону (ТТРГ) гіпоталамуса та тиреотропного гормону (ТТГ) гіпофіза.
Клінічний ефект при гіпотиреозі виявляється на 3-5добу. Дифузійний зоб зменшується чи зникає протягом 3-6 місяців, при вузлових змінах у щитовидній залозі значна редукція вузлових утворень відзначається лишев 30 % випадків, але майже у всіх пацієнтів поперед жується їх подальший ріст.
Фармакокінетика. Добре всмоктується в тонкому кишечнику. Біодоступність – від 50 % до 80 %. Час установ леннямаксимальної концентрації (Тmax) – близько 6 годин. Зв’язування з білками плазми – понад 99 %. Обсяг розподілу – 0,5 л/кг. Період напів виведення (Т1/2) у людей з еутиреоїдним станом 6-7 днів, у людей з гіпотиреоїдним станом 9-10днів, у людей з гіпертиреоїдним станом 3-4 дні. Біо трансформація полягає в послідовному де йодуванні, що відбувається в тканинах (у тому числі що приводять до утворення Т3). Т4 і Т3 кон’югують у печінціз глюкуроновою кислотою і екскретуються з жовчю через кишечник.
Показання для застосування.Гіпотиреоїдністани різної етіології (первинні, вторинні, у т. ч. ятрогенні та вроджені гіпотиреози). Лікування ауто імунних тиреоїди тів, еутиреоїдної гіперплазії щитовидної залози, вузлового і богатовузлового зобу, тиреостатичне лікування гіпертиреозу (комплексна терапія після досягнення еутиреоїдного стану), супресивна терапія неоперабельних тиреотропінзалежних високо диференційних папілярних чи фолікулярних карцином щитовидної залози, супресивна терапія післятиреоїдектомії з приводу злоякісної пухлини щитовидної залози, профілактика рецидиву зобу після резекції, проведення супресивного сцинтиграфічного тесту щитовидної залози.
Спосіб застосування та дози. Приймають усередину ранком натще, не пізніше ніж за півгодини до їжі, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю води.
Добову дозу встановлюють індивідуально залежно від даних лабораторних досліджень і клінічних показань. Якщо не прописано іншого, необхідно дотримуватись таких рекомендацій у дозуванні: пригіпотиреозі – початкова доза 25-100 мкг із поступовим збільшенням на 25-50 мкгкожні 2-4 тижні до досягнення підтримуючої дози 125-250 мкг на добу (досягнення лабораторного і клінічного еутиреозу). Іноді інтервали між збільшенням дози можуть досягати 4-6 тижнів.
Після операції з приводу злоякісної пухлини щитовидної залози доза становить 150-300 мкг на добу.
При комплексному лікуванні гіпертиреозу призначають від 25 до 100 мкг на добу.
Дітям L-тироксин-Дарниця призначають з урахуванням віку:
дітям до 6 місяців – 8-10 мкг/кг/доба;
дітям від 6 до 12 місяців – 6-8 мкг/кг/доба;
дітям від 1 до 5 років – 5-6 мкг/кг/доба;
дітям від 6 до 12 років – 4-5 мкг/кг/доба;
дітям старше 12 років – 2-3 мкг/кг/доба.
Дітям до 1 року необхідну кількість препарату треба розтовкти, змішати з 2-3 ложками води або киселю.
При еутиреоїдному зобі і при профілактиці його рецидивів після резекції призначають: дорослим 75-200 мкг на добу, дітям –12,5-150 мкг на добу.
Для проведення супресивного тесту – протягом 14 днів 200 мкг на добу чи 3 мг 1 раз на 7 діб до повторної сцинтиграми.
Побічна дія. При правильному застосуванні під контролем результатів клінічних обстежень і параметрів лабораторно-хімічних аналізів побічних дій підчас лікування левотироксином не повинно бути. У поодиноких випадках при підвищеній чутливості до призначеної дози або при передозуванні можуть спостерігатися такі симптоми: тахікардія, аритмія, болі за грудиною, тремор, занепокоєння, безсоння, гіпергідроз, зниження маси тіла, діарея, алопеція, порушення функції надниркових залоз (при гіпофізарному чи гіпоталамічномугіпотиреозі), розлад функції нирок у дітей. З появою зазначених симптомів добову дозу рекомендується зменшити або перервати прийом препарату на кілька днів. Коли побічні явища зникнуть, необхідно повернутися до прийому препарату, контролюючи дозування.
Протипоказання. Гіпер чутливість, гіперфункція щитовидної залози будь-якого походження, гострий інфаркт міокарда, стенокардія, міокардит, тяжка артеріальна гіпертензія, не скориговане порушення функції кори надниркових залоз, літній вік (старше 65 років).
Передозування. При передозуванні можуть спостерігатися клінічні прояви гіпертиреозу, вкрай рідко, аж до тирео токсичного кризу, іноді відстрочені на кілька днів після прийому. Лікування. Рекомендується перервати прийом таблеток, провести контрольне обстеження і у випадку наростання симптомів провести лікування β-адрено блокаторами чи внутрішньо веннимвведенням кортикостероїдів. В екстренних випадках рекомендується плазмофорез.
Особливості застосування. Особлива обережність необхідна на початку лікування гормонами щитовидної залози у дітей і хворих літнього віку, хворих на ішемічну хворобу серця, з серцевою недостатністю та тахіаритмією, з важкою формою гіпофункції щитовидної залози або в тому випадку, коли зниження функції щитовидної залози спостерігається тривалий час, з недостатністю кори надниркових залоз.
Рекомендується періодично визначати в крові вмістТТГ, Т4 і Т3. Якщо проводиться супресивна тиреоїднатерапія, то її адекватність бажано оцінювати також по пригніченню захопленнярадіо активного йоду при скануванні або визначенні функції щитовидної залози.
При тривало існуючому богатовузловому зобі перед початком лікування рекомендується провести стимуляційний тест ізтиреотропін-рілізинг гормоном.
У більшості випадків при гіпотиреозі метаболічний статус варто відновлювати поступово, особливо у хворих літнього віку і пацієнтів ізсерцево-судинною патологією. Для літніх пацієнтів перша доза не повинна перевищувати 50 мкг на добу. Необхідно також збільшити частоту перевірок стану здоров’я таких пацієнтів і кількість контрольних обстежень параметрів гормонів щитовидної залози і ТТГ. З обережністю призначають левотироксин при важкому, тривало існуючому гипотиреозі.
Лікування гормонами щитовидної залози необхідно проводити послідовно, особливо під час вагітності і лактації. При застосуваннілевотироксину в ІІ та ІІІ триместрах вагітності дозу звичайно підвищують на 25%. Кількість гормонів щитовидної залози, що виділяється з молоком під час лактації, навіть при терапії левотироксином у високих дозах, невелика і не викликає гіпертиреозу в грудних дітей.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. L-тироксин-Дарниця знижує ефект інсуліну і пероральних антидіабетичних препаратів, серцевих глікозидів, підсилює –непрямих антикоагулянтів, трициклічних антидепресантів. Холестирамін, холестіпол, гідроокис алюмінію зменшують плазмову концентрацію за рахунок гальмування всмоктування в кишечнику, внаслідок чого, при необхідності одночасного їх використання, рекомендується робити інтервал 4-5 годин. Фенобарбітал та фенітоїн прискорюють метаболічний кліренс, не збільшуючи дозу вільних Т3 і Т4 у крові. Естрогени підвищують концентрацію зв’язаної з тиреоглобуліном фракції, що викликає зниження ефективності левотироксину. Саліцилати, анаболічні стероїди, дикумарол, аспарагін аза, клофібрат, тамоксифен, фуросемід у високих дозах здатні підсилювати дію левотироксину внаслідок зміни білкового зв’язування.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла, місці, при температурі не вище 25 оС. Источник
Термін придатності – 3 роки.