Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

КОРВІТОЛ® 100
Назва: КОРВІТОЛ® 100
Міжнародна непатентована назва: Metoprolol
Виробник: "BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)", Німеччина
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 100 мг № 30 (10х3), № 50 (10х5)
Діючі речовини: 1 таблетка містить метопрололу тартрату - 100.0 мг
Допоміжні речовини: Лактози моногідрат, повідон (значення К = 30), натрію кроскармелоза, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид високодисперсний
Фармакотерапевтична група: Бета-адреноблокатори
Показання: Підвищений артеріальний тиск (артеріальна гіпертензія); ішемічна хвороба серця; функціональний серцевий біль; тахікардитичні форми аритмій; лікування гострого інфаркту міокарда та тривале лікування після нього, профілактичне лікування мігрені.
Термін придатності: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/3124/01/01
Термін дії посвідчення: з 25.05.2005 до 25.05.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату КОРВІТОЛ® 100
АТ код: C07AB02
Наказ МОЗ: 230 від 25.05.2005


    Інструкція для застосування КОРВІТОЛ® 100

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    Корвітол® 100

    (Corvitol® 100)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: метопролол; біс[(2RS)-1-[4-(2-метоксіетил) феноксі]-3-[(1-метилетил) аміно]пропан-2-ол] (2R,3R)-2,3-дигідроксибутанедіоат;

    основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, плоско паралельні таблетки зі скошеними краями і з насічкою для поділу з одного боку;

    склад: 1 таблетка містить метопрололу тартрату 100 мг;

    допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон (значення К = 30), натрію кроскармелоза, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид високодисперсний.

    Форма випуску. Таблетки.

    Фармакотерапевтична група. Cелективні блокатори b1-адренорецепторів. Код АТС С 07А В 02.

    Фармакологічні властивості. Метопролол це слаболіпофільний блокаторb-адренорецепторів, який має відносну селективність стосовно b1-адренорецепторів, слабку мембраностабілізуючу активність і не має внутрішньої симпатоміметичноїактивності. Метопролол знижує, залежно від вираженності симпатоміметичноготонусу, частоту та силу скорочень серця, швидкість проведення імпульсу черезатріовентрикулярний вузол та активність реніну плазми крові. Здатний підвищувати тонус гладеньких м’язів.

    Фармакокінетика. Після внутрішнього прийманняметопролол майже повністю (приблизно 95%) всмоктується в травному тракті. Узв’язку з тим, що метопролол має чітко виражений метаболізм першого проходження, системна доступність його досягає 50%. Максимальний вмістметопрололу в плазмі досягається протягом 1,5 – 2 годин. Зв’язується з білками плазми приблизно на 12%. Період напів виведення становить 3 – 5 годин, виводиться з організму головним чином нирками (95%).

    Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця; порушення з боку серця функціонального характеру (функціональна тахікардія і гіпертензія); тахікардитичні форми аритмій; лікування гострого інфаркту міокарда та тривале лікування після нього (профілактика ре інфаркту); профілактичне лікування мігрені.

    Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають після їжі, не розжовуючи, з достатньою кількістю води. Тривалість лікування, лікарем визначається індивідуально. Дозу препарату рекомендують встановлювати в індивідуальному порядку. Орієнтовними можуть бути наведені нижче дози: при артеріальній гіпертензії, ішемічній хворобі серця, нейроциркуляторній дистонії, тахіаритміяхі для профілактики мігрені приймають від 100 мг (початкова доза) до 200 мг (максимальна доза) препарату на добу. Лікування в гострій стадії інфаркту міокарда і профілактика ре інфаркту. Препарат призначають хворим, у яких немає протипоказань для призначення блокаторів b-адренорецепторів. Лікування вгострій стадії розпочинають одразу після госпіталізації хворого під постійнимЕКГ- контролем і контролем артеріального тиску. Лікування починають з 5 мгметопрололу внутрішньо венно. Залежно від переносимості препарату, продовжують вводити разово по 5 мг метопрололу з інтервалами у 2 хв. аж до сумарної дози 15мг. При переносимості повної дози 15 мг, яку ввели внутрішньо венно, через 15хв. після ін’єкції призначають 50 мг метопрололу перорально. Наступні 48 годин препарат призначають по 50 мг кожні 6 годин. Хворим, яким було введеновнутрішньо венно менше 15 мг метопрололу, що пов'язано з меншою переносимістю, пероральну терапію слід розпочинати з 25 мг метопрололу. По закінченні гострої стадії препарат призначають по 100 мг двічі на добу. При раптовій відмініметопрололу можливий розвиток “синдрому відміни”, тому у разі необхідності його відміни треба поступово зменшувати дозу препарату.

    Побічна дія. У поодиноких випадках лікування Корвітолом® 100може призводити до значної гіпотензії, синкопе, відчуття посиленого серцебиття, брадикардії, порушення атріовентрикулярної провідності або посилення серцевої недостатності з периферичними набряками або задишкою при навантаженні. Вокремих випадках у хворих із стенокардією не виключається посилення нападів. Можуть спостерігатись розлади з боку центральної нервової системи: втомлюваність, депресія, запаморочення, сплутаність свідомості, головний біль, жахливі або більш часті і більш яскравіші сновидіння, порушення сну і галюцинації. Інколи можуть спостерігатись скарги з боку травного тракту, як-от: нудота, блювання, біль у шлунку, запори або проноси. Іноді можуть виникати алергічні реакції на шкірі (почервоніння, свербіж, екзантеми, фото сенсибілізація). Іноді можуть спостерігатись парестезії і відчуття похолодання в кінцівках, у поодиноких випадках – м’язова слабкість або судоми. Спостерігались також скарги у хворих на розлади периферичного кровообігу включаючи синдром Рейно. Внаслідок можливого підвищення опору в дихальних шляхах у хворих зі схильністю до бронхоспастичних реакцій, при обструктивних захворюваннях, в тому числі може розвинутись напад ядухи. В поодиноких випадках спостерігається сухість в роті, кон'юнктивіт або пониження сльозовиділення, цеслід враховувати при використанні контактних лінз, а іноді – порушення зору. Корвітол® 100 може маскувати симптоми тиреотоксикозу. В поодиноких випадках може проявитися латентний діабет або перебіг маніфестного діабету приймає більш тяжкий характер. Після тривалої суворої дієти, голодуванні абопри тяжкому фізичному навантаженні при одночасній терапії Корвітолом® 100можуть розвиватися гіпоглікемічні стани. Симптоми-провісники гіпоглікемії (тахікардія, тремор) можуть бути прихованими. В окремих випадках спостерігалось порушення лібідо і потенції. В умовах терапії Корвітолом® 100 можуть розвиватися порушення жирового обміну. При нормальному у більшості випадків значенні загального холестерину спостерігалось пониження вмісту холестерину високої щільності і підвищення три гліцеридів в плазмі. При тривалій терапіїметопрололом в окремих випадках спостерігалась артропатія (моно- або поліартрит). В окремих випадках можуть мати місце підвищення трансаміназ (АЛТ, АСТ) в сироватці або поява гепатиту. В окремих випадках спостерігались: випадіння волосся; порушення слуху або дзвін у вухах; збільшення маси тіла; зміна особистості, наприклад емоційна лабільність; короткочасна амнезія; появатромбоцит опенії або лейкопенії; алергічний риніт; поява induration penisplastica (Peyronie's disease). Блокатори b-адренорецепторів в окремих випадках можуть викликати псоріаз, посилити його симптоматику або призвести до появипсоріазоформних екзантем.

    Протипоказання. Корвітол® 100 не дозволяється призначати при: прогресуючій серцевій недостатності; шоковому стані; синдромі слабкостісинусового вузла (sick sinus syndrome); синоатріальній блокаді; атріовентрикулярній блокаді II - III ступеня; брадикардії (при пульсі в стані спокою перед початком лікування менше 50 ударів на хвилину); гіпотензії (систолічний тиск менше 90 мм. рт. ст.); ацидозі; при наявностібронхоспастичного синдрому; пізніх стадіях порушення периферичного кровообігу; одночасному застосуванні інгібіторів МАО, за винятком інгібіторів МАО типу Б (селегілін); підвищеній чутливості до метопрололу або до інших блокаторівb-адренорецепторів.

    Передозування. Клінічна картина залежить від ступеня інтоксикації та характеризується в основному серцево-судинними симптомами та симптомами збоку нервової системи. Передозування може призвести до тяжкої гіпотензії, брадикардії, навіть до зупинки серця, серцевої недостатності та кардіогенногошоку. Додатково можуть спостерігатись утруднене дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості, а інколи генералізовані судоми. Лікування проводиться вумовах відділення інтенсивної терапії. Проводять загальні заходи щодо виведенняметопрололу з організму (промивання шлунка, активоване вугілля, проносні засоби). Призначають у разі необхідності атропін по 0,5 – 2 мг внутрішньо венно, глюкагон: початкова доза 1 – 10 мг внутрішньо венно, а далі по 2 – 2,5 мг/год. увигляді тривалої інфузії. Залежно від маси тіла і ефекту – симпатоміметики (допамін, ізопреналін, адреналін та інші). При значній брадикардії, яка рефрактерна до медикаментозної терапії, застосовують штучний водій ритму. Прибронхоспазмі можна призначити b2-симпатоміметики у вигляді аерозолю або внутрішньо венно. При генералізованих судомах призначають діазепамвнутрішньо венно.

    Особливості застосування. За відсутності достатнього клінічного досвіду застосування, призначати метопролол дітям не рекомендується. Особливо ретельний лікарський нагляд необхідний за наступними категоріями пацієнтів: затріовентрикулярною блокадою І ступеня; з цукровим діабетом зі значними коливаннями цукру в крові (можливі тяжкі гіпоглікемічні стани); при тривалій суворій дієті або голодуванні і значному фізичному навантаженні (можливі тяжкігіпоглікемічні стани); за наявності феохромоцитоми (застосовувати лише після попередньої блокади a-адренорецепторів); при обмеженій функції печінки (прицирозі печінки може підвищуватись рівень метопрололу в плазмі); при тяжких порушеннях функції нирок в окремих випадках повідомляли про погіршення ниркової функції, тому має проводитись регулярний контроль функції нирок. Під час вагітності (особливо в першому триместрі) слід призначати Корвітол® 100тільки за умови суворих показань і тільки після того, як лікар зважив співвідношення між користю та можливим ризиком для плоду. Є дані про те, щометопролол знижує кровообіг у плаценті, в результаті чого можуть виникати розлади росту плода. Після призначень інших блокаторів b-рецепторівспостерігались викидні, передчасні пологи або загибель плода в утробі матері. Узв’язку з можливим розвитком у новонародженого брадикардії, гіпотензії ігіпоглікемії терапію метопрололом слід припинити за 48 – 72 години до розрахованого строку пологів. Якщо це неможливо, то новонароджений протягом 48– 72 годин після пологів повинен знаходитись під ретельним наглядом лікаря. З материнським молоком метопролол виводиться із організму в концентрованій формі, тому немовлята, яких вигодовують таким молоком, повинні бути під контролем напредмет розвитку блокади b-рецепторів. Кількість препарату, який надходить вмолоко, можна зменшити – слід приймати його за 3 – 4 години до годування. Після раптової відміни клонідину при одночасному прийомі метопрололу може мати місце надмірне підвищення артеріального тиску. Тому припиняти прийом клонідину можна тільки після того, як за декілька діб до цього був припинений прийомметопрололу. Далі поступово можна відмінити прийом клонідину. Хворим з псоріазом в особистому або сімейному анамнезі призначати блокаториb-адренорецепторів слід лише після того, як ретельно зважені “ризик/користь”. Блокатори b-адренорецепторів можуть підвищувати чутливість до алергенів, атакож збільшувати тяжкість анафілактичних реакцій. Тому хворим з тяжкими реакціями підвищеної чутливості в анамнезі і яким проводиться курсдесенсибілізаційної терапії препарати цієї групи слід призначати суворо за показаннями (можливість розвитку тяжких анафілактичних реакцій). Метопрололможе призводити до посилення або подовження дії інсуліну або пероральнихцукрознижувальних засобів при одночасному їх застосуванні, при цьому симптомигіпоглікемії, зокрема тахікардія і тремор, можуть маскуватись або зникати, тому необхідно проводити регулярний контроль рівня цукру в крові. В результаті різноманітних індивідуальних реакцій на препарат може знижуватись здатність до активної участі у вуличному русі, обслуговуванні механізмів або до проведення робіт без страховки. Особливо це стосується періоду початку лікування, зміни дозування або заміни препарату, а також його використання одночасно з алкоголем.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Корвітолу®100 та:

    трициклічних антидепресантів, барбітуратів, фенотіазинів, нітрогліцерину, діуретиків, вазодилататорів та інших гіпотензивних засобів може розвинутись гіпотензія;

    антагоністів кальцію типу ніфедипіну, крім можливої значної гіпотензії, може розвинутись серцева недостатність;

    антагоністів кальцію (типу верапамілу, дилтіазему) або інших анти аритмічних засобів (наприклад, дизопірамід) може розвинутисьгіпотензія, брадикардія або інші порушення ритму серця, серцева недостатність; внутрішньо венне введення вищезазначених препаратів хворим, які приймаютьметопролол. протипоказано (виняток – проведення інтенсивної терапії);

    одночасне застосування метопрололу з лерканідипіномпризводить до зменшення його біодоступності на 50%, тому може бути потрібна корекція дози препарату;

    серцевих глікозидів, резерпіну, a-метилдопи, гуанфацину, клонідину може викликати загрозливе зменшення частоти серцевих скорочень та/або уповільнення внутрішньо серцевої провідності;

    норадреналіну, адреналіну або іншихсимпатоміметичних засобів, які можуть входити до складу засобів від кашлю, крапель для носа або очей, можливе значне підвищення артеріального тиску;

    адреналіну, який застосовується в звичайних дозахдля лікування алергічних реакцій, може ослаблюватись терапевтичний ефект при одночасному застосуванні метопрололу;

    інгібіторів моноаміно оксидази (МАО) не слід застосовувати разом з метопрололом в зв’язку з небезпекою виникнення надмірної гіпертензії;

    циметидину може привести до посилювання діїметопрололу;

    метопрололу може понижувати виведення із організмулідокаїну;

    індометацину та рифампіцину може зменшуватисьгіпотензивна дія меопрололу;

    наркотичних засобів - посилює гіпотензивний ефект. Прицьому негативна інотропна дія обох засобів сумується;

    периферичних міо релаксантів (наприклад, суксаметоній, тубо курарин) може викликати посилення нервовом’язової блокади, тому перед операцією, яка супроводжується наркозом, анестезіолог має бути інформований про те, що хворий застосовує Корвітол® 100;

    алкоголю - можливе посилення гальмівної дії.

    Даних про взаємодію з ксантинами, препаратамиспориньї, естрогенами та препаратами, які містять йод – немає. Источник

    Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С! Лікарський засіб зберігати у недоступному для дітей місці! Термін придатності –3 роки.





    На сайті також шукають: Кальцинова, Гліцерин інструкція, Кофан застосування, Золоксацин побічні дії, Флуцинар протипоказання