ІНСТРУКЦІЯ

  для медичного застосування препарату

 CУМЕТРОЛІМ®

 (SUMETROLIM®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: co-trimoxasol;

основні фізико-хімічні властивості: сиропоподібна суспензія лілувато-рожевого кольору, солодко-гіркуватого смаку, з характерним запахом анісу;

склад: в 100 мл сиропу міститься 0,5 г триметроприму та 2,5 г сульфаметоксазолу;

допоміжні речовини: аріавіт червоний, метил парагідроксибензоат, спирт анісовий, натрію сахаринат, смола ксантанова, сахароза, вода очищена.

Форма випуску. Сироп.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.

  Код АТС: J01E E01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Комбінований антибактеріальний препарат широкого спектра дії, протипротозойний засіб. Механізм дії зумовлений подвійним блокуючим впливом на метаболізм мікробних клітин. Сульфаметоксазол, схожий за будовою з парааміно бензойною кислотою, захоплюється мікробною клітиною і перешкоджає включенню парааміно бензойної кислоти до молекули дигідрофолієвої кислоти. Триметоприм пригнічує фермент, який перетворює дигідрофолієву кислоту в тетрагідрофолієву кислоту. Таким чином блокуються дві послідовні стадії утворення пуринових і піримідинових основ тасинтезу нуклеїнових кислот з пригніченням росту і розмноження мікро организмів. Препарат діє бактерицидно.

Активний щодо грам позитивних (Staphylococcus spp.,Streptococcus spp., Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides) іграм негативних (Shigella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Yersinia spp.;Haemophilus ducreyi, деяких штамів H. influenzae, Legionella pneumophila,Bordetella pertussis, Brucella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp., деяких штамів Escherichia coli, Vibrio cholerae, Citrobacter spp., Neisseria spp.) мікро організмів, а також Moraxella catarrhalis, Pneumocystis carinii,Toxoplasma gondii, у тому числі стійких до сульфаніламідів. До ко-тримоксазолустійкі Pseudomonas aeruginosa, Treponema spp., Mycoplasma spp., Mycobacteriumtuberculosis, а також віруси і гриби. У зв’язку з пригніченням життєвої діяльності кишкової палички зменшується синтез тіаміну, рибофлавіну, нікотинової кислоти та інших вітамінів В-комплексу у кишечнику.

Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо обидва компоненти швидко і практично повністю всмоктуються в кишково-шлунковому тракті. Максимальна концентрація в крові досягається через 1-4 год, антибактеріальна концентрація зберігається протягом 7 год; через 24 год після одноразового прийому у плазмі виявляються невеликі кількості. 42-46% триметоприму і 66% сульфаметоксазолу зв’язується з білками плазми. Обидві речовини біотрансформуються в печінці (ацетилювання) з утворенням неактивних метаболітів.

Однаковою мірою розподіляються в організмі, проходять через гістогематичні бар’єри, утворюють у легенях і сечі концентрації, які перевищують вміст у плазмі; в інших органах і тканинах накопичуються меншою мірою. Мають однакову швидкість елимінації, часнапів виведення у дорослих – 10-11 год. У дітей час напів виведення значно коротший і залежить від віку: до 1-го року – 7-8 год, 1-10 років – 5-6 год. Восіб похилого віку і пацієнтів з порушенням функції нирок час напів виведенняпідвищується. Виводиться нирками у вигляді метаболітів і в незміненому вигляді (80% триметоприму і 30% сульфаметоксазолу) шляхом гломерулярної фільтрації іканальцевої секреції.

Показання для застосування.

Лікування інфекцій, викликаних чутливими мікро організмами:

- інфекції ЛОР-органів та дихальних шляхів: синусит, середній отит, бронхіт, бронхоектатична хвороба, пневмонія. Лікування і профілактика пневмонії, викликаної Pneumocystis carinii при СНІДі;

- інфекції шлунково-кишкового тракту: сальмонельоз, включаючи черевний тиф, СНІД-асоційований ізоспоріаз;

- інфекції сечовивідних шляхів: бактеріальний неускладнений гострий і хронічний цистит; епідидиміт, гострий пієлонефрит, пієліт, уретрит;

- інфекції статевих органів: гонококовий уретрит, простатит, аднексит, м’який шанкр, викликаний Haemophilus ducreyi, пахова гранульома.

- інфекції шкіри і м’яких тканин: піодермія, фурункульоз, абсцеси, інфіковані рани;

- інші інфекції: остеомієліт, гострий бруцельоз (у комбінації з іншими препаратами), нокардіоз, токсоплазмоз, коклюш, бластомікоз, малярія (у складі комплексної терапії), фасцільоз.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі і діти старше 12 років.

Звичайна початкова доза становить 32 мл сиропуСуметролім^®, розподілена на 2 прийоми (вранці і ввечері). Препарат слід приймати після їжі і запивати великою кількістю рідини. Пацієнтам, які страждають від серйозних інфекцій, можна призначати більшу дозу, при цьому максимальна разова доза не повинна перевищувати 48 мл, розподілена на 2прийоми. За необхідності проведення підтримуючої терапії протягом 14 днів ібільше рекомендується застосовувати добову дозу 16 мл, розподілену на 2прийоми.

Діти.

Рекомендована добова доза для дітей, в основному, становить 6 мг триметоприму і 30 мг сульфаметоксазолу на кг маси тіла, яку застосовують в два прийоми. Рекомендується така схема лікування:

Вік дитини	Доза застосування (кожні 12 год)
6 тижнів – 6 місяців	2 – 4 мл
6 місяців – 2 роки	4 – 8 мл
Від 2 років до 6 років	8 – 12 мл
Від 6 років до 12 років	12 – 16 мл

Дозування проводиться за допомогою мірної скляночки, яка додається, і має позначки 1 мл, 2 мл, 2,5 мл, 4 мл, 5 мл.

Тривалість лікування:

При гострих інфекціях (крім гонореї) рекомендується мінімум 5-денний курс лікування. Можна також продовжувати лікування до зникнення симптомів захворювання, а після цього ще протягом не менше 2 днів. Для жінок з неускладненим гострим циститом може бути достатнім 3-денне лікування, тоді як для дітей з таким самим захворюванням краще проводи тилікування протягом 5-7 днів. При таких захворюваннях, як простатит і гострий бруцельоз, курс лікування повинен тривати не менше 4 тижнів, а при нокардіозі лікування має тривати ще довше.

Неускладнена гонорея: лікування може проводитись протягом 1 дня при застосуванні дози 80 мл, розподіленої на 2 прийоми (вранці таввечері). Можна також провести 2-денне лікування за допомогою дози 64 мл, розподіленої на 2 прийоми. Для таких схем лікування більш практичним може бути застосування таблеток.

При пневмонії, викликаній Pneumocystis carinii, рекомендується застосовувати 20 мг триметоприму і 100 мг сульфаметоксазолу на 1кг маси тіла на добу. Цю дозу слід ділити на 4 прийоми на добу, а лікування має тривати протягом 14-21 днів.

Для профілактики інфекції, викликаної Pneumocystiscarinii, дорослим з високим ризиком рекомендується призначати добову дозу 32мл. Можна також приймати 32 мл/добу або по 32 мл двічі на добу через день. Для профілактичного лікування дітей дозу необхідно підбирати, враховуючи вік дитиниі масу тіла, а також схему лікування – введення препарату 1 раз на добу або лікування протягом 3-х послідовних днів. При такому лікуванні застосовується доза, яка еквівалентна 150 мг триметоприму і 750 мг сульфаметоксазолу на 1квадратний метр поверхні тіла.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок дозу можна підбирати за такою схемою:

Рівень креатині ну у сироватці крові		Добова доза (% від звичайної дози)	Частота застосування
Кліренс креатині ну, мл/хв.	Кліренс креатині ну, mмоль/л
> 25	Чоловіки: < 265 Жінки: < 175	100	Через кожні 12 годин
15 – 25	Чоловіки: 265 – 620 Жінки: 175 – 400	50	Через кожні 12 або 24 години
< 15	Чоловіки: > 620 Жінки: > 400	Препарат не рекомендується застосовувати *

* Крім випадків, коли проводиться гемодіаліз.

Пацієнтам, яким проводиться гемодіаліз, можна застосовувати половину від звичайної дози перед гемодіалізом. Після закінчення цієї процедури можна ввести 50 % від раніше застосовоної дози. Гемодіалізтриває 4 год, протягом яких з організму виводиться 44 % триметоприму і 57 % сульфаметоксазолу. Суметролім^® не рекомендується застосовувати удні, коли гемодіаліз не проводиться.

Побічна дія.

- Шлунково-кишковий тракт: часто виникають нудота, блювання, діарея та анорексія. Іноді розвивається стоматит і глосит, а дужерідко – панкреатит і псевдомембранозний коліт. Лікування Суметролімом^®може призвести до збільшення рівня білірубіну і трансаміназ у сироватці крові. Гепатит і холестаз розвиваються рідко.

- Алергічні реакції: часто з’являються висипи. Може виникнути фото чутливість, а в деяких випадках – ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз). У поодиноких випадках відмічались такі небажані ефекти, як підвищення температури, алергічний міокардит, сироваткова хвороба, ангіотичний набряк, вузловий пері артеріїт, червоний системний вовчак. Дужерідко може з’явитись алергічний еозинофільний альвеоліт, який є потенційно небезпечним для життя. Сильні алергічні реакції виникають дуже рідко, але вонитакож можуть бути загрозливими для життя. Тому при появі еритродермії, висипу, свербежу і перших ознак розладу дихання рекомендується припинити лікуванняСуметролімом^®.

- Неврологічні симптоми: може виникати головний біль, запаморочення, стомленість. Іноді з’являється атаксія, судоми і периферичний неврит. Як один з нечастих і транзиторних побічних ефектів відмічався асептичний менінгіт, який зникав після припинення лікуванняСуметролімом^®.

- Гематологічні симптоми: може виникатитромбоцит опенія, нейтропенія та лейкопенія. Іноді з’являється агранулоцит оз, мегалобластична анемія та метгемоглобінемія. У пацієнтів з дефіцитом глюкози-6-фосфатдегідрогеназиСуметролім^® може викликати гемоліз. При дефіциті фолієвої кислоти та вітаміну В₁₂ збільшується ймовірність розвитку анемії, мегалобластичного стану або нейтропенії. Ризик розвитку серйозних побічних реакцій з боку системи крові при лікуванні Суметролімом^®збільшується у хворих на хронічний алкоголізм, у людей похилого віку, при сумісному лікуванні з фенітоїном, у людей, які погано харчуються, у пацієнтів з порушенням функції печінки і/або нирок, у пацієнтів, яким проводять діаліз, атакож при гемолізі.

- Симптоми ниркової недостатності: сульфаметоксазолє компонентом, що спричиняє нефротоксичний ефект Суметроліму^®, якийможе стати вираженим у пацієнтів з порушенням функції нирок. Це може призвести до збільшення концентрації карбаміду і/або креатині ну і може викликатиінтерстиціальний нефрит. Для запобігання утворенню кристалів рекомендується вживати достатню кількість рідини.

- Метаболічні зміни: у людей похилого віку і при застосуванні високих доз Суметроліму може розвиватись гіперкаліємія тагіпернатріємія.

- Інші симптоми: може виникати біль у суглобах та/або м’язах.

У хворих на СНІД, які застосовують Суметролім^®у високій дозі, можуть з’являтись нейтропенія, висипи, збільшуватись рівень креатині ну та ферментів печінки у сироватці крові.

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до триметоприму і/абосульфаметоксазолу (включаючи сульфаніламідні похідні, протидіабетичні засоби типу сульфонілсечовини, а також тіазидні діуретики) та інших компонентів препарату;

- вагітність і годування груддю;

- гострий гепатит, порушення функції печінки, порфірія;

- захворювання крові, порушення гемопоезу, анемія, викликана дефіцитом фолієвої кислоти, дефіцит глюкози-6-фосфатдегідрогенази;

- ниркова недостатність, яка характеризується кліренсом креатині ну менше 15 мл/хв (за винятком випадків проведеннягемодіалізу);

- недоношені діти до 1 року, а також доношені дітидо 6 тижнів життя.

Лікування цим препаратом дітей до 3 місяців можна проводити лише після ретельного зважування користі та ризику для дитини.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання, порушення зору, сплутаність свідомості, підвищення температури, петехії, пурпура, жовтяниця, анорексія, коліки, пригнічення функції кісткового мозку. Зміни з боку системи кровотворення здебільшого виникають пізніше. Може з’являтись гематурія, виділення із сечею кристалів та анурія.

Лікування: лікування симптоматичне. Рекомендується промивання шлунка. У виведенні сульфаметоксазолу може допомогти алкалізація сечі, але при цьому зменшується виділення триметоприму. Гемодіаліз дозволяє лише частково вивести з організму обидва компонента Суметроліму^®, аперитонеальний діаліз взагалі не впливає на виділення препарату. Реакції підвищеної чутливості можна усунути за допомогою стероїдних препаратів.

Особливості застосування. Не рекомендується застосовувати препарат при тонзилітах, фарингітах, які викликані бета-гемолітичними стрептококами.

Пацієнтам з порушенням функції нирок рекомендується застосовувати знижені дози. Тому у таких пацієнтів бажано визначати концентрацію препарату у плазмі крові.

При тривалому лікуванні Суметролімом^®рекомендується визначати формулу крові, кількість тромбоцитів, проводити аналізи для оцінки функції нирок і печінки.

Пацієнтів слід попередити про необхідність вживання великої кількості рідини протягом усього періоду лікування.

Якщо під час лікування Суметролімом^® упацієнта з’явилася сильна або стійка діарея, необхідно розглянути можливість появи псевдомембранозного коліту. У такому разі лікування препаратом слід припинити і застосувати перорально метронідозол. Якщо це не допоможе, то можна призначитиванкоміцин.

Суметролім^® слід застосовувати з обережністю пацієнтам з хронічним алкоголізмом, імунодепресивним станом, атакож пацієнтам, яким проводять гемодіаліз. У таких пацієнтів існує підвищений ризик розвитку побічних ефектів з боку системи крові.

Побічні реакції розвиваються частіше у людей похилого віку, хворих на СНІД, пацієнтів з іншими хронічними захворюваннями (наприклад, печінкова або ниркова недостатність).

Обидва активні компоненти Суметроліму^®виділяються з грудним молоком. Незважаючи на те, що такі кількості речовин угрудному молоці не становлять особливого ризику для дитини, рекомендується начас лікування припинити годування груддю. У разі інфікування патогенним агентом, резистентним до інших антибіотиків та чутливим до сульфаніламідів, дитину на час лікування матері Суметролімом^® і додатково ще на 3 дні необхідно перевести на штучне годування.

Під час лікування Суметролімом^® слід уникати прямого УФ-опромінення.

Якщо під час лікування розвиваються побічні ефекти збоку нервової системи слід уникати керування авто транспортом та роботи зточними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Необхідно уникати застосування Суметроліму^®з такими препаратами:

- варфарин і кумаринові антикоагулянти (посилення їхдії);

- пероральні протидіабетични засоби (посилення їхдії спрямовано на зниження рівня глюкози у крові;

- циклоспорин (зниження ефективності циклоспорину зарахунок посилення його метаболічного розпаду). Наприклад, при застосуванннні пацієнтам, яким проводять трансплантацію органів). Проте сульфаніламіди не посилюють гепатотоксичний та/або нефротоксичний ефект циклоспорину.

Суметролім^® рекомендується застосовувати з обережністю одночасно з такими препаратами:

- ацетазоламід (може зменшуватись ефект Суметроліму^®);

- амантадин (зменшується тубулярна секреція якамантадину, так і триметоприму);

- азатіоприн (збільшується ризик нефротоксичності);

- дапсон (може збільшуватись на 40 % концентрація обох препаратів у плазмі крові);

- дигоксин (Суметролім^® зменшує тубулярнусекрецію цього препарату, що може призводити до збільшення концентраціїдигоксину в плазмі крові, особливо у людей похилого віку);

- ганцикловір (збільшується токсичність обох препаратів);

- метенамін (збільшується ризик ниркової екскреції кристалів);

- метформін (Суметролім^® зменшуєтубулярну секрецію цього препарату, що підвищує ризик появи лактацидозу);

- метотрексат (сульфаніламіди конкурентно гальмуютьзв’язування метотрексату з білками плазми, що призводить до збільшення концентрації цього препарату в плазмі крові, яка досягає токсичного рівня);

- не стероїдні протизапальні препарати, наприклад, індометацин, фенілбутазон, саліцилати і напроксен (внаслідок зменшеннязв’язування з білками плазми концентрація сульфаніламіду може досягти токсичного рівня);

- естрогени (зниження ефективності естрогену зумовлюється знищенням нормальної кишкової мікрофлори, важливої длявсмоктування естрогенів);

- паральдегід (може зменшуватись ефект Суметроліму^®);

- фенітоїн (відбувається збільшення періодунапів виведення і зниження метаболічного розпаду фенітоїну у печінці, що може призвести до фенітоїнової інтоксикації);

- примідон (змінюються результати аналізу крові),

- прокаїнамід (збільшується рівень прокаїнаміду вплазмі крові);

- піриметамін (збільшується ризик розвиткумегалобластичної анемії);

- сульфінпіразон (посилюється дія Суметроліму^®);

- тіазидні діуретики (у пацієнтів похилого віку можерозвинутись тромбоцит опенічна пурпура).

За необхідності проведення місцевої анестезії пацієнтам, яким проводиться лікування Суметролімом^®, можна застосовувати лідокаїн. В інших місцевих анестетиках (наприклад, бензокаїн, прокаїн, тетракаїн) при метаболічному розпаді утворюється парааміноєва кислотау високій концентрації. Це призводить до зниження дії Суметроліму^®. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від 5 ^оСдо 15 ^оС в місцях, захищених від дії світла та недоступних длядітей. Термін придатності - 3 роки.