ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
β-КЛАТІНОЛ
β-CLATINOL
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки пантопразолу – кишково розчиннітаблетки світло-жовтого кольору, круглої форми, двоопуклі, вкриті оболонкою;
таблетки кларитроміцину – таблетки жовтого кольору, довгастої форми, зрискою, вкриті оболонкою;
таблетки амоксициліну – таблетки білого кольору, довгастої форми, двоопуклі, з рискою, вкриті оболонкою;
склад: 1 таблетка містить пантопразолу натрію 1,5 гідрату у перерахуванні напантопразол 40 мг;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, повідон, метилпарабен, пропіл парабен, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят, титану діоксид, заліза оксид жовтий, целюлози ацетилфталат;
1 таблетка містить кларитроміцину 500 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон (PVPK-30), натріюкроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза, титану діоксид, хіноліновий жовтий, макрогол (PEG-6000);
1 таблетка містить амоксициліну три гідрату у перерахуванні наамоксицилін 1 г;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон (PVPK-30), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, опадрай білий, макрогол (PEG-6000), тальк.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Комбінації для ерадикації H. pylori. Код АТС A02BD.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фармакологічна дія пантопразолу – проти виразкова. Він накопи чується у канальцяхпарієтальних клітин шлунка і трансформується в активну форму – циклічнийсульфенамід, який селективно взаємодіє (утворює ковалентний зв’язок) із Н+-К--АТФазою. Інгібує Н+-К--АТФазу парієтальних клітин, порушує перенесення іонів водню із парієтальної клітини у просвіт шлунка і блокує кінцевий етап гідрофільної секреції соляної кислоти. Дозозалежно тривало пригнічує базальну і стимульовану (незалежно від виду стимулу – ацетилхолін, гістамін, гастрин) секрецію соляної кислоти. Значення середньої ефективної дозипри дослідженнях in vivo варіюють у межах 0,2 – 2,4 мг/кг. Максимальний ефект виявляється тільки в сильно кислому (рН 3) середовищі (при більш високих значеннях рН залишається практично неактивним).
Він виявляє антибактеріальну активність відноcно Helicobacter pylori і сприяє виявленнюантихелікобактерного ефекту інших препаратів. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) становить 128 г/л. Терапевтичний ефект після однократного прийому настаєшвидко і зберігається протягом 24 год. Забезпечує швидке зменшення симптоматики і за живлення виразки дванадцяти палої кишки. При прийомі в дозі 40 мг значеннярН>3 зберігається більше 19 год.
Кларитроміцин– це макролідний антибіотик, який має антибактеріальну активність проти багатьох аеробних та анаеробних грам позитивних і грам негативних мікро організмів, включаючи H. pylori. Кларитроміцин здійснює свою антибактеріальну дію шляхом пригнічення синтезу білка, зв’язуючись із 50Sсубодиницею мембрани рибосом мікробної клітини. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК90) кларитроміцину і його активного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину щодо H. pylori становить 0,06 мкг/мл.
Фармакологічна дія амоксициліну – антибактеріальна (бактерицидна). Він інгібує транспептидазу, порушує синтез пептидоглікану (опорний білок клітинної стінки) у період діленняі росту, викликає лізис мікро організмів.
Фармакокінетика. Таблетки пантопразолу мають кишково розчинну форму, таким чином, всмоктуванняпантопразолу починається після того, як таблетка залишає шлунок. Всмоктується швидко і повністю. Абсолютна біодоступність становить 70–80 % (середня 77 %). Максимальна концентрація у плазмі (Сmax) досягається через 2–4 год (у середньому через 2,7 год). Зв’язування з білками плазми становить 98 %. Період напів виведення (Т1/2) становить 0,9–1,9 год, об’ємрозподілення – 0,15 л/кг, кліренс (Cl) – 0,1 л/ч/кг. Дуже слабко проникає крізьгематоенцефалічний бар’єр, секретується у грудне молоко. Прийом антацидів абоїжі не впливає на величину площі під кривою “концентрація – час” (AUC), Сmaxі біодоступність. Фармакокінетика лінійна у діапазоні доз від 10 до 80 мг (пропорційно збільшенню дози зростає AUC і Сmax). Значення Т1/2і Cl – дозонезалежні. Метаболізується у печінці (окислення, де алкілування, кон’югація). Має низьку афінність щодо системи цитохрому Р 450, у метаболізмі залучені переважно ізоферменти CYP3A4 та CYP2С 19. Основні метаболіти –деметилпантопразол (Т1/2 – 1,5 ч) і 2 сульфатованих кон’югати. Виводиться переважно із сечею (82 %) у вигляді метаболітів, у невеликій кількості знаходиться в калі. Не кумулює. Т1/2 у хворих на цироз печінки зростає до 9 год, при нирковій недостатності збільшується незначно, алеТ1/2 основного метаболіту досягає 3 год. AUC і Сmaxдекілька вище в старшій віковій групі.
Кларитроміцин при прийомі внутрішньо швидко і достатньо повно всмоктується. Їжа уповільнює всмоктування, суттєво не впливаючи на біодоступність. Після одноразового прийому реєструються 2 піки сироваткової концентрації. Другий пік зумовлений здатністю концентруватись у жовчному міхурі з подальшим поступовим або швидким вивільненням. У плазмі зв’язується із сироватковими білками (більше 90 %). Близько 20 % прийнятої дози одразу окислюється у печінціз утворенням основного активного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину. Біо трансформація каталізується ферментами цитохромного комплексу Р 450. Добре проникає у рідини і тканини організму, утворюючи концентраціі, які в 10 разів перевищують рівень у плазмі крові. Т1/2 при прийомі дози 500 мг становить 7–9 год. Виводиться із сечею у незміненому вигляді до 30 %, решта – увигляді метаболітів.
Амоксицилін при прийомі внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується, створюючи Сmax через 1–2 год. Стабільний у кислому середовищі, прийом їжі не впливає на всмоктування. Зв’язування з білками плазми крові – близько 17 %. Легко проходить гістогематичні бар’єри, крім незміненогогематоенцефалічного, і проникає у більшість тканин і органів; накопи чується у терапевтичних концентраціях у перитонеальній рідині, сечі, вмісті шкірних пухирів, плевральному випоті, легенях, слизовій оболонці кишечнику, жіночих статевих органах, рідині середнього вуха, жовчному міхурі і жовчі (при нормальній функції печінки), тканинах плоду. Т1/2 становить 1–1,5год. При порушенні функції нирок Т1/2 подовжується до 12,6 год, залежно від кліренсу креатині ну. Частково метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. 50 - 70 % виводиться нирками в незміненому вигляді шляхом канальцевої екскреції (80 %) і клуб очкової фільтрації (20 %), 10–20 % -печінкою. У невеликій кількості виділяється з грудним молоком.
Показання для застосування. Виразка шлунка та дванадцяти палої кишки, асоційована із H. pylori.
Спосіб застосування та дози. Дорослим: набір по 1 таблетціпантопразолу, таблетці кларитроміцину, таблетці амоксициліну 2 рази на добу (вранці і ввечері) до їди, щоденно. Тривалість лікування – 7 діб.
Побічна дія.
Таблетки пантопразолу.
З боку системи травлення: діарея, рідко – сухість у роті, підвищений апетит, відрижка, нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, запор, підвищення активності трансаміназ, гастроінтестинальна карцинома (одиничний випадок).
З боку нервової системи і органів чуття: головний біль; рідко –астенія, запаморочення, сонливість, безсоння; в окремих випадках – нервозність, депресія, тремор, парестезії, фотофобія, порушення зору, шум у вухах.
З боку сечостатевої системи: в поодиноких випадках – гематурія, набряки, імпотенція.
З боку шкірного покриву: в поодиноких випадках – алопеція, акне, ексфоліативний дерматит.
Алергічні реакції: рідко – висип, кропив’янка, свербіж, ангіо невротичний набряк.
Інші: рідко –гіперглікемія, міалгія; в поодиноких випадках – пропасниця, гіперліпопротеїнемія, гіперхолестеринемія.
Таблеткикларитроміцину.
З боку системи травлення: нудота, блювання, зміна смакових відчуттів, болі у ділянці шлунка, діарея, псевдомембранозний коліт, стоматит, глосит, підвищення активності ферментів печінки.
З боку нервової системи і органів чуття: запаморочення, головний біль, неспокій, страх, безсоння, нічні кошмари.
Алергічні реакції: кропив’янка, синдром Стівенса–Джонсона, анафілактоїдні реакції.
Таблеткиамоксициліну.
З боку системи травлення: стоматит, глосит, кандидоз порожнини рота, нудота, блювання, діарея, дисбактеріоз, болі у ділянці ануса; псевдомембранозний або геморагічний коліт.
З боку нервової системи і органів чуття: збудження, неспокій, безсоння, сплутаність свідомості, зміна поведінки, головний біль, запаморочення.
З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): тахікардія, помірне підвищення рівня трансаміназ у крові, транзиторна анемія, тромбоцит опенічна пурпура, еозинофілі я, лейкопенія, нейтропенія іагранулоцит оз.
З боку респіраторної системи: утруднене дихання.
З боку сечостатевої системи: інтерстиціальний нефрит, кандидоз піхви.
З боку кістково-м’язової системи: судомні реакції, болі у суглобах.
З боку шкірного покриву: ексфоліативний дерматит, мультиформнаексудативна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, макулопапульозний висип.
Алергічні реакції: анафілактичний шок, свербіж, кропив’янка, набряк Квінке.
Протипоказання. Гіпер чутливість до пантопразолу, кларитроміцину, амоксициліну, тяжкі захворювання печінки, захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі (особливо коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків), порушення функції нирок, порфірія, алергійний діатез, бронхіальна астма, поліноз, інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз, вагітність, лактація, дитячий вік до 18 років.
Передозування. Передозування пантопразолу. Симптоми: неописані.
Лікування: при підозрі на передозування рекомендується проведення підтримуючої та симптоматичної терапії. Діаліз не є ефективним.
Передозування кларитроміцину. Симптоми: можливі реакції з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея). Необхідно негайне промивання шлунка і симптоматичне лікування. Гемодіаліз і діаліз не приводять до значної зміни рівня кларитроміцину у крові.
Передозування амоксициліну. Симптоми: нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу.
Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, проносних засобів, корекція водно-електролітного балансу, проведеннягемодіалізу.
Особливості застосування. Перед початком лікування необхідно виключити злоякісні захворювання стравоходу та шлунка (симптоматичне поліпшення може відстрочити правильну діагностику та лікування).
Кларитроміцин з обережністю призначають на фоні препаратів, якіметаболізуються печінкою (рекомендується вимірювати їх концентрацію у крові). Увипадку комбінації з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролю вати протромбі новий час. При захворюваннях серця в анамнезі не рекомендується одночасний прийом із терфенадином, цизапридом, астемізолом.
З обережністю призначають при порушеннях функції печінки.
Не слід призначати препарат пацієнтам з органічними неврологічними розладами.
Важливо передбачити наявність псевдомембранозного коліту у пацієнтів, які скаржаться на діарею після прийому антибактеріальних препаратів.
Під час лікування слід контролю вати функцію нирок, печінки та гемопоез.
Прийом препарату не впливає на здатність керувати транспортними засобами, працювати з потенційно небезпечними механізмами, а також займатися діяльністю, що потребує пильності і узгодженості дій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пантопразол може зменшувати рН-залежну абсорбцію кетоконазолу та інших лікарських засобів. Сумісний з препаратами, якіметаболізуються за участі ферментної системи цитохрому Р 450 (феназепам, діазепам, дигоксин, теофілін, карбазепін, диклофенак, напроксен, піроксикам, фенітоїн, варфарин, ніфедипін, метопролол, етанол). Не впливає на ефективність гормональних контрацептивів.
Одночасне застосування кларитроміцину і теофіліну може призвести до підвищення концентрації останнього у плазмі. Одночасне застосуваннякларитроміцину і терфенадину підвищує концентрацію останнього в плазмі, що може призвести до пролонгації інтервалу QT і спричиняти порушення ритму серця. Одночасне застосування кларитроміцину та пероральних антикоагулянтів, таких якварфарин, може потенціювати активність останніх. Одночасне застосуваннякларитроміцину і карбазепіну, циклоспорину, фенітоїну, дизопіраміду, лов астатину, вальпроату, цизаприду, пімозиду, астемізолу, дигоксину може призвести до підвищення концентрації перелічених препаратів у плазмі.
Кларитроміцин збільшує концентрацію у крові препаратів, якіметаболізуються у печінці за участі ферментїв цитохромного комплексу Р 450: варфарину та інших непрямих коагулянтів, карбамазепіну, теофіліну, астемізолу, цизаприду, триазоламу, мідазоламу, циклоспорину, дигоксину, алкалоїдів ріжківта ін., знижує абсорбцію зидовудину.
Амоксицилін знижує ефект пероральних контрацептивних препаратів, якімістять естроген, зменшує кліренс і підвищує токсичність метотрексату. Посилює всмоктування дигоксину. Екскреція уповільнюється пробенецидом, сульфінпіразоном, ацетил саліциловою кислотою, індометацином, оксифенбутазоном, фенілбутазоном та іншими препаратми, які пригнічують тубулярну секрецію. Антибактеріальна активність знижується бактеріостатичними хіміотерапевтичними засобами та антацидами, збільшується – аміноглікозидами та метронідазолом.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі до 30 °С. Источник
Термін придатності – 2 роки.