ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату:

ОКСИТОЦИН

(OXYTOCINUM)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Окситоцин;

циклічний дисульфат аміду L-цистеїніл-L-титрозил-L-ізолейцил-L-глутамініл-L-аспаргініл-L-цистеїніл-L-пропіл-L-лейцил-гліцину;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

склад: в 1 мл містить 5 МО окситоцину;

допоміжні речовини: хлорбутанолгідрат, вода для інекцій. 1 М розчину кислоти уксусної дл визначення pH.

Форма випуску. Розчин для інєкцій.

Фармакотерапевтична группа. Гіпофізарні гомони для системного застосування. КодАТС Н 01 В В 02.

Фармакологічні властивості. Окситоцин – синтетичний пептидний гормон задньої долі гіпофізу – стимулює скорочення гладких мязів матки і міоепітеліальних клітин молочної залози.

Під впливом окситоцину збільшується проникність мембран для іонів калію, знижується їх потенціал і підвищується збудливість. Зі зменшенням мембранного потенціалу збільшується частота, інтенсивність і тривалість скорочень.

Окситоцин стимулює секрецію молока, посилюючи вироблення лактогенногогормону передньої долі гіпофізу (пролактину).

Окситоцин має слабкий антидіуретичний ефект і в терапевтичних дозах істотно не впливає на артеріальний тиск.

Фармакокінетика. Період напівелімінації (Т_1/2) окситоцину вплазмі становить 1 або 6 хв. Цей час зменшується у пізні терміни вагітності і вперіод лактації. При внутрішньо венному введені окситоцину реакція матки настає негайно і триває близько 1 год. При внутрішньом’язовому введенні ефект являється через 3 або 7 хв. і триває 1 або 3 год.

Окситоцин виділяється із організму печінкою і нирками, частково – в незміненому вигляді, в основному із сечею.

Показання для застосування. Для збудження і стимуляції пологів, індукції абортуза медичними показаннями, прискорення післяпологової інволюції матки та припинення післяпологових кровотеч, для посилення скоротливої функції матки прикесарквому розтині (після видалення посліду), для посилення лактації в післяпологовому періоді.

Спосіб застосування та дози. Аби викликати пологи окситоцин звичайно вводять внутрішньо венно крапельно. Використовуючи ін фузійний насос, длязабеспечення точної швидкості введення.

Крапельне введення окситоцину при пологах здійснюється так:

готують розчин препарату, розводячи вміст однієї ампули (5 МОокситоцину) в 500 мл стерильного 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду;

інфузію починають зі швидкістю 8 або 10 крапель на хвилину, потім швидкість інфузії поступово збільшують, залежно від характеру плоговоїдіяльності, кожні 5 або 10 хвилин на 5 крапель, але не більше 40 крапель нахвилину.

Для профілактики й лікування гіпотетичних маточних кровотеч окситоцинвводять внутрішньо венно, внутрішньом’язово або в шийку матки в дозі до 1 мл (5МО).

У деяких випадках після пологів при пере розтягненні матки окситоцинвводять у шийку матки (3 МО), а при кесаревому розтині після видалення посліду– внутрішньо венно або в стінку мати 5 МО.

Для посилення лактації окситоцин вводять внутрішньом’язово по 1 або 2,5МО за 30 40 хвилин до годування дитини протягом 3 або 5 днів.

Побічна дія. Можлива затримка сечі і підвищення артеріального тиску, а також занадто стрімки пологи, що може розводити до гострої гіпоксії плода, передчасного відшарування плаценти, розриву матки. При появі ознакускладнень слід припинити введення препарату.

Протипоказання. Невідповідність розмірів плода і таза; поперечні йкосі положення плода; загроза розриву матки; після операційні рубці нав сітці матки; ознаки, які вказують на внутрішньоутробну гіпоксію плода і передчапсневідшарування плаценти; передлежання плаценти.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При паралельному призначенні окситоцину йциклоп ропану можливі гіпотензія і синусова брадикардія з порушеннямиатріовентрикулярного ритму.

Перед застосуванням окситоцину не слід використовувати з профілактичною метою вазоконстриктори (у комбінації із засобами для місцевої анестезії) – цеможе призвести до тяжкої гіпертензії.

Передозування. При передозуванні окситоцину може спостерігатисягіперактивність матки. Внаслідок цього виникають гіпертонічні й тетанічні скорочення матки, що в свою чергу призводить до розриву матки, піхви, шийки матки, післяпологової кровотечі, різноманітних змін з боку серцевої діяльнлостіпода, гіпоксії і смерті плода. У випадках тривалого ін фузійноговведення великих доз окситоцину (40 або 50 мл/хв) можуть зявитися симптоми, повязані з антидіуретичною дією окситоцину.

При передозуванні варто вжити таких заходів: негайно припинити введенняоксиоцину, забеспечити діурез, вводити симптоматичні препарати й гіпертонічні сольові розчини.

Особливості застосування. Одночансо з окситоцином не можна призначати інші препарати

з подібним механізмом дії.

При застосуванні окситоцину необхідно контролю вати скоротливу активність матки, стан плода, артеріальний тиск і загальний стан пацієнтки.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С, у недоступному для дітей місці. Не заморожувати. Источник

Термін придатності – 4 роки.