ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МІРТАСТАДІН
(MIRTASTADIN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: mirtazapine,(1,2,3,4,10,14b-гексагідро-2-метилпіразино[2,1-а]піридо[2,3-с] [2] бензазепін);
основні фізико-хімічні властивості: жовті, двоопуклі, довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, розміром 10,1 х 6,1 мм, з рискою з одного боку (для таблеток по 15 мг);
бежеві, двоопуклі, довгасті таблетки вкриті плівковою оболонкою, розміром 12,6 х 7,1 мм, з рискою з одного боку (для таблеток по 30 мг);
білі, двоопуклі, круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром 10,9 – 11,3 мм (для таблеток по 45 мг);
склад: 1 таблетка містить міртазапіну 15мг; 30мг; 45мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, гідроксипропіл целюлоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза, титану діоксид, полі етиленгліколь 8000; барвники: оксид заліза жовтий, оксид заліза червоний, оксид заліза чорний (для таблеток по 30 мг), оксид заліза жовтий, хінолін жовтий, сансет жовтий (для таблеток по 15 мг.)
Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Код АТС N06А Х 11.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Міртазапін - пресинаптичний α2-антагоніст, який збільшує норадренергічну і серотонінергічну нейропередачу у центральній нервовій системі. Серотонінергічний ефект – це результат специфічної дії рецепторів 5-НТ1, оскільки міртазапін блокує обидва рецептори 5-НТ2і 5-НТ3. Обидва енантіомери міртазапіну є активними речовинами. Енантіомер (S+) блокує рецептори α2- і 5-НТ2, тоді як енантіомер (R-) блокує рецептори 5-НТ3. Вважається, що Н1-ант агонічна дія викликає заспокійливу дію міртазапіну. Антихолінергічна діяміртазапіну мінімальна і в межах терапевтичних доз, рідко спостерігається клінічно суттєві небажані прояви розладів серцево-судинної системи.
Фармакокінетика. Міртазапін має високу абсорбцію, лінійну фармакокінетику навіть при перевищенні рекомендованих меж дозування (15 - 45 мгна день) та елімінаційний період напів виведення 20 – 40 год, що дозволяє приймати препарат один раз на добу. Однак, через те, що лікарський засіб значнометаболізується в гепатоцитохром ній системі Р 450 та екскретується головним чином із сечею, його кліренс може бути меншим через печінкову або ниркову недостатність.
Після перорального прийому міртазапін швидко і повністю абсорбується (біодоступність -близько 50%), досягаючи рівня піка в плазмі приблизно за 2години. Прийом їжі не впливає на фармакокінетику препарату.
Близько 85% міртазапіну зв’язується білками плазми. Стійка концентрація досягається після 3-4 днів регулярного прийому препарату.
Середній період напів виведення – 20 - 40 годин, інколи відмічається період напів виведення до 65 годин, але у людей молодшого віку періоднапів виведення менший. Міртазапін добре метаболізується і виводиться із сечею ікалом протягом декількох днів. Біо трансформація виникає в основному шляхомдиметилування і оксидації з подальшою кон’югацією. У випробуваннях in vitroмікросом печінки людини показано, що цитохром Р 450, ензими CYP2D6 і CYP1А 2залучені в утворення метаболіту міртазапіну 8-гідрокси, тоді як ензим CYP3А 4відповідає за утворення метаболітів N-деметил і N-оксид. Диметилметаболіти єфармакологічно активними, і їх фармакокінетичні властивості аналогічні такомунеметаболізованому препарату.
Показання для застосування.
Глибокі депресивні розлади (епізоди великої депресії).
Спосіб застосування та дози.
Таблетки Міртастадін приймають перорально, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини, бажано ввечері, перед сном. Денну дозу можна розділити на дві дози, які приймають вранці та ввечері, перед сном. Велика доза препарату приймається ввечері.
Рекомендована початкова доза - 15 або 30 мг міртазапіну на добу. Підтримуюча доза звичайно становить від 15 мг, але не більше 45 мг на добу.
Для пацієнтів старше 65 років збільшення дози здійснюється поступово іпід медичним наглядом, для забезпечення безпеки та ефективності лікування.
Видимий терапевтичний ефект настає після 2-4 тижнів лікування відповідною дозою. При недостатній терапевтичній дії доза може бути збільшена до максимальної (45 мг на добу). При лікуванні пацієнтів максимальною добовою дозою і за відсутності у них клінічного ефекту протягом 2-4 тижнів терапіюМіртастадіном слід відмінити. Лікування триває до повного зникнення клінічних симптомів депресивних розладів (як правило, протягом 4-6 місяців). Для запобігання виникненню ефекту “відміни” препарат відміняють поступово.
Побічна дія.
Міртастадін не слід призначати пацієнтам з підвищеною чутливістю доміртатазпіну та складових препарату.
Залежно від індивідуальної чутливості та дозування, особливо на початку терапії, можливі ниженаведені побічні ефекти.
З боку кровоносної та лімфатичної систем: гостре пригнічення кісткового мозку (зниження функцій кісткового мозку з відповідними змінами в крові, такимияк еозинофілі я, гранулоцит опенія, агранулоцит оз, а пластична анемія, тромбоцит опенія).
З боку системи травлення: діарея, нудота, підвищення апетиту і як наслідок - збільшення маси тіла, гепатобіліарні порушення.
З боку нервової системи: сонливість (яка послаблює увагу, звичайно виникає під час перших декількох тижнів терапії. Слід відмітити, що зниження дози не призводить до зменшення седативного ефекту, а ставить під загрозу ефективність антидепресантів), маніакальні стани, сплутаність свідомості, галюцинації, нервовість, безсоння, нічні кошмари, головний біль, запаморочення, напади конвульсій, тремор, посіпування (міоклонус), парестезія, синдром“стомлених ніг”.
З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія при зміні положення, запаморочення.
З боку респіраторної системи: сухість у роті, спрага, задишка.
З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.
Хоча Міртастадін не спричиняє залежності, раптове закінчення прийому препарату після тривалого застосування може призвести до синдрому “відміни”. Більшість реакцій “відміни” – неускладнені або минають у визначений строк без лікування. Серед різних встановлених симптомів “відміни” препарату найбільш частіше відмічаються нудота, неспокій, ажітація.
Протипоказання.
Не слід призначати препарат при печінковій або нирковій недостатності; дітям і підліткам до 18 років; в періоди вагітності та лактації; при підвищеній індивідуальній чутливості до складових препарату.
Передозування
При передозуванні було відмічено пригнічення центральної нервової системи із симптомами дезорієнтації і тривалоїседації, які супроводжувались тахікардією і легкою гіпер- або гіпотензією. Однакі снує ймовірність більш серйозних наслідків, аж до фатальних, при дозуваннях, які багаторазово перевищують терапевтичну дозу, особливо при змішаному передозуванні.
При виникненні перших ознак передозування слід вжити заходів щодо їх усунення. Лікування проводиться активованим вугіллям. За необхідності призначають промивання шлунка. Подальша терапія -симптоматична.
Особливості застосування.
Міртастадін з обережністю та під лікарським наглядом слід застосовувати хворим :
- на епілепсію або з органічними ураженнями мозку (клінічна практика вказує, що напади
епілепсії рідко спостерігаються при лікуванні Міртастадіном);
- з печінковою або нирковою недостатністю;
- з вадами серця, порушеннями провідності, при стенокардії або після недавнього інфаркту
міокарда, який потребує звичайних заходів безпеки під час застосування інших медичних
препаратів;
- на гіпотензію;
- з порушеннями сечовиділення, такими як гіперплазія простати (Міртастадін справляє
тільки легку антихолінергічну дію);
- на гостру вузько кутову глаукому та з підвищеним внутрішньо очним тиском;
- на цукровий діабет;
- при появі симптомів жовтухи терапію Міртастадіном слід негайно припинити.
Необхідно брати до уваги таке:
- загострення психоматичних симптомів може виникнути при лікуванні антидепресантами хворих на шизофренію або інші психози; можуть посилитисьпараної дальні думки;
- при лікуванні депресивної фази абіополярних порушень може виникнути стан маніакальної фази;
- через ризик суїциду пацієнтам необхідно давати, особливо на початку лікування, тільки обмежену кількість таблеток Міртастадіну;
- хоча антидепресанти не спричинюють залежності, раптове припинення тривалого лікування спричинює нудьгу, головний біль і нездужання;
- пацієнти старше 65 років більш сприйнятливі до Міртастадіну, ніж молодші за віком пацієнти, особливо до побічних дій антидепресантів. У клінічних випробуваннях Міртастадіну процент побічних дій у пацієнтів старше 65років був не вище, ніж у пацієетів інших вікових груп. Однак практика лікування цим препаратом пацієнтів старше 65 років дотепер обмежена.
Міртастадин не призначають пацієнтам з рідкими спадковими проблемаминепереносимості галактози, лактазної недостатності або глюкозо-галактозноїмальабсорбції.
Не слід застосовувати Міртастадін у педіатричній практиці, оскільки безпека та ефективність препарату не досліджувались у дитячих та підліткових вікових групах.
Через недостатність інформації про лікування міртазапіном у вагітних іжінок, які годують груддю, не слід призначати препарат в період вагітності ілактації.
Міртастадін спричинює послаблення уваги, особливо на початку лікування. Це потрібно брати до уваги при керуванні автомобілем або при роботі зі складними механізмами і машинами.
Міртастадін посилює пригнічуючу дію алкоголю на центральну нервову систему, тому при прийомі препарату слід утримуватись від вживання алкогольних напоїв.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Міртастадін не рекомендується призначати разом з інгібіторами МАО (моноамін оксидази). Лікування міртазапіном слід розпочинати за два тижні після закінчення терапії інгібіторами МАО.
Міртастадін може підсилювати седативну дію бензодіазепінів і інших заспокійливих засобів. Слід дотримуватися обережності при призначенні даних лікарських засобів спільно з міртазапіном.
Якщо інші субстанції, які підсилюють дію серотоніну (суматриптан абоінші триптани), трамадол (знеболювальний засіб), окситриптан і триптофан (прекурсори серотоніну) або інгібітори зворотного захоплення серотоніну (інші антидепресанти) застосовуються одночасно, слід додержуватись обережності, через можливий розвиток так званого серотонінергічного синдрому. Він виявляється такими симптомами: гіпертермія, сплутаність свідомості, нерухомість, ажітація, прискорення серцебиття, підвищення АТ, тремор. Якщо комбінація Міртастадіну зцими препаратами є терапевтично необхідною, слід з великою обережністю визначити дозування і постійно контролю вати появу ознак розвиткусеротонінергічного панування під час підтримуючої стимуляції. Якщо у пацієнтів спостерігаються подібні симптоми, потрібно негайно вжити заходів щодо їх усунення.
Значущої клінічної взаємодії або фармакокінетичних змін неспостерігалось при спільному прийомі міртазапіну і літію.
Слід додержуватись особливої обережності при одночасному застосуванніМіртастадіну і сильнодіючих інгібіторів протеази (лікарський засіб для лікування ВІЛ - захворювань) - можливі м’язова слабкість і порушення дихання; протигрибкових азолів, еритроміцину (антибіотик) - можливо підвищення концентрації препаратів у плазмі; або нефазодону (антидепресант) - можливі сонливість, шлунково-кишкові симптоми: нудота, частіше запор.
При одночасному застосуванні міртазапіну та карбамазепіну або інших речовин, які індукують метаболізм печінки, таких як рифампіцин або фенітоїн, доза Мітрастадіну може бути збільшена. Якщо лікування цими засобами завершено, дозу міртазапіну зменшують.
Слід мати на увазі, що одночасне застосування міртазапіну і циметидину (антацидний засіб) подовжує період напіврозпаду. Доза міртазапіну може бути зменшена, коли паралельно починається лікування циметидином, та збільшена, коли лікування циметидином припиняється.
Міртастадін може посилювати дію седативних властивостей бензодіазепіну.
У пацієнтів, які приймають варфарин, міртазапін може спричинити незначне збільшення INR (кількість, що свідчить про схильність до згортання крові). При застосуванні високих доз міртазапіну не виключається більш виражений ефект. Бажано контролю вати протромбі новий час та інші параметри згортання у разі одночасного застосування варфарину та міртазапіну.
Термін придатності - 3 роки. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25оС.