ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БАНЕОЦИН

(BANEOCIN(R))

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: жовтувата гомогенна мазь з легким запахом;

склад: 1 г мазі містить бацитрацину цинку 0,0036765 г (що відповідає 250 МО); неоміцину сульфату 0,0074962 г (що відповідає 5 000 МО);

допоміжні речовини: ланолін, парафін білий м’який.

Форма випуску. Мазь для зовнішнього застосування.

Фармакотерапевтична група. Антибіотики для місцевого застосування. Код АТС D06АХ 54.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Банеоцин – комбінований антибактеріальний препарат для зовнішнього застосування, який містить два бактерицидних антибіотики із синергічною дією. Бацитрацин – полі пептидний антибіотик, який виявляє бактерицидну дію шляхом пригнічення синтезу компонентів клітинної мембрани, в той час як неоміцин – антибіотик групи аміноглікозидів, що гальмує синтез білка в бактеріальній клітині.

Бацитрацин активний головним чином відносно грам позитивних мікро організмів (гемолітичного стрептокока, стафілококів, Clostridium, Corynebacteriumdiphtheriae, Treponema pallidum), а також відносно деяких грам негативнихпатогенних мікро організмів, таких як Neisseria i Haemophilus influenzae. Спектрдії препарату включає також актиноміцети і фузобактерії. Стійкі до бацитрацинуштами зустрічаються рідко. Неоміцин впливає як на грам позитивні, так і награм негативні мікро організми (стафілококи, Proteus, Enterobacter aerogenes,Klebsiela pneumoniae, Shigella, Haemophilus influenzae, Pasteurella, Neisseriameningitidis, Vibrio cholerae, Bordetella pertussis, Bacillus anthracis,Corynebacterium diphtheriae, Streptococcus faecalis, Listeria monocytogenes,Escherichia coli, Mycobacterium tuberculosis, Borrelia i Leptospirainterrogans).

Комбіноване застосування обох препаратів забезпечує широкий антимікробний спектр.

Фармакокінетика. Оскільки всмоктування бацитрацину та неоміцинучерез ушкоджену шкіру незначне, максимальна концентрація препарату утворюється в місці застосування. Якщо препарат наноситься на значні ділянки шкіри, слідвзяти до уваги можливість резорбції препарату. Гній та інші біологічні матеріали (кров, її компоненти та ін.) не впливають на антимікробну активністьБанеоцину.

Показання для застосування. Лікування та профілактика бактеріальних інфекцій шкіри, спричинених чутливими до препарату мікро організмами:

- фурункули, карбункули (після хірургічного втручання), фолікуліт волосистої частини голови, гнійний гідраденіт, псевдо фурункульоз, пароніхії, піодермія;

- контагіозне імпетиго, інфіковані варикозні виразки, вторинні інфекції при дерматозах (виразки, екзема), абсцеси (після розтину), а також після хірургічних маніпуляцій (трансплантація шкіри, проколювання мочки вуха та ін.), інфекції при опіках;

- вторинні інфекції у хворих на гострий хронічний риніт, зовнішній отит, після операційний період лікування при операціях на придаткових пазухах носа і соскоподібному відростку;

- у хірургічній косметології.

Спосіб застосування та дози. Банеоцин у вигляді мазі застосовують 2 - 3 рази на добу, протягом 7діб. При повторному лікуванні кратність застосування препарату повинна бути зменшена вдвічі.

Невелику кількість мазі наносять на уражену ділянку і злегка втирають. За необхідності, після нанесення препарату на уражену ділянку можна накласти марлеву пов’язку.

Побічна дія. Зазвичай переноситься добре. При тривалому застосуванні можливий розвиток алергічних реакцій, таких як почервоніння тасухість шкіри, свербіж та висипання. При лікуванні хронічних дерматитів може розвинутися сенсибілізація до інших препаратів, включаючи неоміцин, що проявляється у слабкій відповіді на лікування.

У пподиноких випадках у хворих зі значними ушкодженнями шкірного покриву можливі прояви таких системних ефектів препарату, як: ото токсичність, ураження вестибулокохлеарного апарату, нефротоксична дія та блокаданейром’язової провідності.

Протипоказання. Підвищена чутливість до неоміцину, бацитрацину або інших аміноглікозидів; значні та тяжкі ушкодження шкірного покриву (можлива резорбція препарату з розвитком ото токсичного ефекту).

Препарат не можна вводити у зовнішній слуховий прохід при перфорації барабанної перетинки. Не застосовується для лікування очних інфекцій.

Передозування. У випадках надмірного використання препарату можливий розвиток алергійних або токсичних реакцій. Нервово-м’язова блокада усувається препаратами кальцію або неостигміном.

Особливості застосування. При застосуванні препарату на великих ділянках шкіри слід брати до уваги можливість всмоктування активних компонентів Банеоцинуі, як наслідок, розвиток ото- та/або нефротоксичної дії. Ризик розвитку токсичних ефектів зростає при виражених порушеннях функції печінки та/абонирок. Тому в таких випадках слід робити аналізи крові, сечі, аудіо метричні дослідження до і під час терапії Банеоцином.

При підвищеній абсорбції препарату слід враховувати можливість розвитку блокади нервово-м’язової передачі, особливо у хворих з ацидозом або тяжкою міастенією в анамнезі.

Тривале застосування у хворих на хронічний середній отит збільшується ризик розвитку ото токсичної дії препарату.

Застосування в період вагітності та лактації.

Застосувати Банеоцин в період вагітності та лактації необхідно з обережністю.

Подібно до інших аміноглікозидів, неоміцин проникає через плацентарний бар’єр, тому необхідно уникати застосування препарату на великих ділянках шкіри (через ризик всмоктування активних речовин). Високі дози аміноглікозидівможуть призвести до ушкодження кохлеарного апарату плода.

Перед годуванням груддю необхідно знімати залишки препарату з молочної залози кип’яченою водою та стерильною ватою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не рекомендується одночасне застосуванняБанеоцину з іншими цефалоспори новими або аміно глікозидними препаратами для зовнішнього і системного застосування через можливе збільшення частоти реакцій підвищеної чутливості. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25^оС.

Термін придатності – 3 роки.