ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ОКСОЛ
(OXОL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: оксаліплатин; цис-[(1R,2R)-1,2-циклогексан діамін-N,N’] [оксалато (2-)-O,O’] платин;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин;
склад: 1 мл розчину містить оксаліплатину 2 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини. Код ATC L01X А 03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат, похідне платини, у молекулярній структурі якого атом платини утворює комплекс з оксалатом та 1,2-діаміноциклогексаном. Активна речовина є енантіомером. Оксаліплатин виявляєширокий спектр цитотоксичної дії іn vіtro і протипухлинну дію іn vіvo у різних моделях пухлин. Також виявляє активність іn vіtro і іn vіvo на різних моделях, стійких до цисплатину.
Механізм дії зумовлений взаємодією оксаліплатину з ДНК шляхом утворення між- і внутрішньо спіральних містків і пригніченням синтезу ДНК.
Фармакокінетика. Розподіл і метаболізм.
Іn vіvo оксаліплатин активно біотрансформуєтся і не виявляється в ультра фільтраті плазми вже до кінця 2-годинного введення в дозі 130 мг/м², при цьому 15% уведеної дози знаходиться в крові, а інші 85% швидко розподіляються у тканинах (або виводяться з сечею). Платина зв’язуєтьсяз альбуміном плазми.
Виведення.
Виводиться з сечею протягом перших 48 год.
До п’ятого дня приблизно 54% усієї дози виявляється в сечі і менше 3% –у калі.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках.
Значне зниження кліренсу з 17,55 ±2,18 л/год до 9,95 ±1,91 л/годспостерігалося при нирковій недостатності разом зі статистично значимим зменшенням об’єм розподілу з 330 ±40,9 до 241 ±36,1 л. Вплив тяжкої ниркової недостатності на кліренс платини не вивчено.
Показання для застосування. Метастазую чий коло ректальний рак (якмоно терапія); метастазую чий колоректальный рак у складі комбінованої терапії у поєднанні з фторопіримідинами.
Спосіб застосування та дози. Оксол призначають тільки дорослим у вигляді внутрішньо венної інфузії протягом 2 – 6 год.
Рекомендована доза становить 130 мг/м² 1 раз на 3 тижні або 85мг/м² 1 раз на 2 тижні.
При застосуванні в комбінації з фторпіримідинами Оксол варто вводити раніше, ніж фторопіримідини.
Дозу препарату коригують залежно від переносимості. При застосуванніОксолу не потрібне проведення гіпергідратації.
У пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 12-57 мл/хв) можливе застосуванняОксола в рекомендованій дозі 130 мг/м² 1 раз на 3 тижні без погіршення функції нирок або збільшення токсичності.
Правила приготування і введення розчину.
Для розчинення препарату застосовуються такі розчинники: вода дляін’єкцій або 5% розчин глюкози.
Оксол 100 мг: 20 мл або 40 мл розчинника додають у флакон для одержання розчину оксаліплатину концентрацією 2,5 мг/мл або 5,0 мг/мл.
Оксол 50 мг: 10 мг або 20 мг розчинника додають у флакон для одержання розчину оксаліплатину концентрацією 2,5 мг/мл або 5,0 мг/мл.
Для приготування ін фузійного розчину отриманий розчин розводять 5% розчином глюкози до об’єму 250 – 500 мл.
Під час приготування і введення розчину не можна застосовувати матеріали, що містять алюміній.
Розчин не можна застосовувати нерозведеним.
Розчин не можна змішувати з сольовими (лужними) розчинами або розчинами, що містять хлориди.
Розчин не можна змішувати і призначати одночасно з іншими препаратами водній і тій же ін фузійній системі (особливо з 5-фтор урацилом і фолієвоюкислотою).
Після введення Оксолу систему треба промити.
Розчин з ознаками випадання осаду не має застосовуватися і повинен бути знищений.
Побічна дія. З боку системи кровотворення: при застосуванні у виглядімоно терапії можливі анемія, лейкопенія, гранулоцит опенія, тромбоцит опенія. При застосуванні Оксолу в комбінації з 5-фтор урацилом підвищується ризик розвиткунейтропенії і тромбоцит опенії.
З боку травної системи: при застосуванні у вигляді моно терапії можливі нудота, блювання, діарея. При застосуванні Оксолу в комбінації з 5-фтор урациломчастота цих побічних ефектів значно зростає.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: порушення зору, часто –периферичні нейропатії, що характеризуються парестезією кінцівок; можуть супроводжуватися судомами, дизестезією пері оральної ділянки або верхніх відділів дихальних шляхів (що може симулювати клінічну картину оборотноголарингоспазму) і ШКТ. Поява таких симптомів часто зумовлена впливом холоду. Парестезія, в основному, регресує між курсами лікування, однак, може приймати постійний характер і спричинити функціональні порушення звичайно після перевищення загальної дози 800 мг/м² (6 курсів).
Інші: в окремих випадках – шкірні висипання, гіпертермія, пневмосклероз, порушення статевої функції, анафіксатоїдні реакції.
Протипоказання. Мієлосупресія до початку першого курсу терапії прирівні нейтрофілів менше 2 х 109/л та/або тромбоцитів менше 100 х 109/л;
периферична сенситивна нейропатія до початку першого курсу терапії;
тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв);
вагітність;
годування груддю;
підвищена чутливість до препаратів, що містять платину;
дитячий вік.
Передозування. Симптоми: у випадку передозування можливі посилення описаних побічних ефектів.
Лікування: проводять симптоматичну терапію. Антидот невідомий.
Особливості застосування. Оксаліплатин повинен застосовуватися тільки в спеціалізованих відділеннях онкології і під спостереженням кваліфікованого клінічного онколога.
У випадку розвитку анафілактичних реакцій інфузію препарату треба негайно перервати і призначити відповідне симптоматичне лікування. Повтор незастосування Оксолу протипоказане.
Оксол практично не виявляє шкірно-наривну дію. Однак у випадку появи даних симптомів інфузію треба негайно припинити і почати місцеве симптоматичне лікування.
Варто враховувати, що перед початком кожного введення й у ході лікування варто проводити неврологічне обстеження. Хворим, у яких у ходіінфузії або протягом декількох годин після 2-годинного вливання розвивається гостра гортанно-глоткова парестезія, наступне введення препарату слід проводити протягом 6 год. У випадку необхідності показана корекція режиму дозування. Якщо симптоми продовжуються більше 7 днів і зберігається болісність, наступна доза Оксолуповинна бути знижена на 25%. Якщо парестезія зберігається до наступного курсу лікування, наступна доза Оксолу повинна бути знижена на 35%. При болісній парестезії, що зберігається, або функціональних порушеннях Оксол варто відмінити до наступного курсу. Якщо дані симптоми зменшуються після відміни препарату, можна розглядати питання про поновлення лікування.
У випадку розвитку нудоти і блювання рекомендується застосуванняантиеметиків з профілактичною та/або лікувальною метою .
У випадку розвитку гематологічних порушень (лейкоцити менше 2000/мм³ або тромбоцити менше 50 000/мм³) наступний курс лікування призначають тільки після відновлення гематологічної картини крові.
Варто коректувати дози препарату при комбінації оксаліплатину з 5-фтор урацилом (з фолієвою кислотою або без неї ). При діареї 4 ступеня, нейтропенії 3 – 4 ступеня (кількість нейтрофілов менше 1 000/мм³), тромбоцит опенії 3 – 4 ступеня (кількість тромбоцитів менше 50 000/мм³), доза оксаліплатину повинна бути знижена на 25%, у доповненні до звичайного зниження дози 5-фтор урацилу.
Варто враховувати, що в ході клінічних випробувань не було відзначеноалопеції, побічних дій з боку органів слуху, нирок, печінки і серцево-судинної системи.
Неврологічна токсичність регресує або зникає більше, ніж у 75% хворих протягом перших місяців після закінчення лікування.
Поява спонтанно оборотної парестезії не вимагає корекції дози. Однак, якщо тривалість і тяжкість неврологічних симптомів більш виражена, рекомендована корекція дози.
У пацієнтів зі слабко або помірно вираженою недостатністю функції печінки не потрібна корекція режиму дозування. Однак застосування Оксолу не вивчалося у хворих з тяжкими порушеннями функції печінки.
Застосування препарату в пацієнтів старше 65 років також не вимагає корекції режиму дозування.
При введенні препарату медичний персонал повинний використовувати захисний одяг, включаючи звичайні хірургічні рукавички, маску й окуляри.
При потраплянні концентрату оксаліплатину, його розчину або розчину дляінфузії на шкіру, слизові оболонки слід негайно і ретельно змити його водою.
Відносно всіх предметів, що використовувалися для розчинення, розведення і введення оксаліплатину, слід дотримуватися стандартних прийомів щодо знищення цитотоксичних речовин.
Контроль лабораторних показників.
Дослідження периферичної крові варто проводити до початку лікування іперед кожним наступним курсом.
З великою засторогою застосовувати при гострих інфекційних захворюваннях.
Використання в педіатрії.
Оксаліплатин не застосовують у дітей до 18 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Іn vіtro не відзначена зв’язуванняоксаліплатину з білками плазми крові при одночасному застосуванні з еритроміцином, саліцилатами, гранісетроном, паклітакселом, натрієм вальпроатом.
При застосуванні оксаліплатину в комбінації з 5-фтор урациломвідзначається синергічна цитотоксична дія іn vіtro і іn vіvo.
Фармацевтична взаємодія.
Не допускається використання ін’єкційного матеріалу, що містить алюміній. Препарат несумісний з лужними розчинами або розчинами, що містять хлориди.
Не допускається змішування і застосування одночасно з іншими препаратами в одній і тій же ін фузійній системі (особливо з 5-фтор урацилом і фолієвоюкислотою). Після введення оксаліплатину систему треба промити.
Потенціює нейро токсичність інших протипухлинних засобів. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25º С. Не заморожувати. Термін придатності - 2 роки.