ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДИТИЛІН
(Dithylin)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: Suxamethonium;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;
склад: 1 мл розчину містить суксаметонію (дитиліну) 20 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, кислота аскорбінова, розчин кислоти хлористоводневої, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Міо релаксанти з периферичним механізмом дії. КодАТС М 03А В 01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Деполяризуючий міорелаксанткороткої дії. Викликає блокаду нервово-м’язового збудження та розслаблення скелетних м’язів. Швидко гідролізу ється сироватковою холін естеразою. Після введення препарату міорелаксація настає в такій послідовності: м’язи пальців рук, очей, ніг, шиї, спини, потім міжреберні м’язи та діафрагма. Справляєш видку та нетривалу дію, не кумулюється в організмі. Короткий латентний періоді подальше повне відновлення тонусу м’язів дає змогу створити під контрольну релаксацію скелетних м’язів. Під дією псевдохолін естерази суксаметонійрозкладається з утворенням холіну та бурштинової кислоти. Дія дитилінурозвивається безпосередньо після введення, приблизно через 2-3 хв післяін’єкції розслаблення скелетних м’язів досягає максимуму та зберігається близько 3 хв. Приблизно через 5 хв після ін’єкції міорелаксація припиняється. Десятикратна доза (200 мг) викликає повний параліч з виключенням дихальних м’язів, що триває 8 хв без побічних ефектів та наслідків. Дитилін дає змогу підтримувати під контрольну мієлорелаксацію при хурургічних втручаннях, особливо при застосуванні у вигляді внутрішньо венних інфузій. Повне відновлення нервово-м’язової провідності спостерігається в найкоротший час після припинення його введення. Після внутрішньо венного введення в дозі 1,5-2,0 мг/кг настає порушення проведення нервово-м’язового збудження та повне розслаблення скелетних м’язів з попередньою фібриляцією.
Показання для застосування. Дитилін застосовують як міорелаксант короткої діїв умовах наркозу та штучної вентиляції легенів для інтубації трахеї, для підтримання міоплегії при оперативних втручаннях, для виконання бронхоскопії таінших ендоскопічних процедур, для репозиції кісткових уламків та вправлення вивихів. Крім того, Дитилін застосовують для усунення судом при правці, отруєнні стрихніном, для профілактики спонтанних травм при електроімпульснійтерапії, при короткочасних хірургічних втручаннях, які потребують міорелаксації.
Спосіб застосування та дози. Введення Дитиліну допускається лише за наявності всіх умов для проведення штучного дихання або після переведення хворого на кероване дихання.
Дитилін вводять внутрішньо венно. Дози добирають залежно від необхідного ступеня паралічу, маси тіла та від індивідуальної чутливості хворого до препарату. Для інтубації та повного розслаблення скелетних і дихальних м’язівпід час проведення операції Дитилін вводять в дозі 1,5-2 мг/кг. Для одержання тривалого розслаблення мускулатури протягом усієї операції Дитилін можна вводити фракційно кожні 5-7 хв. по 0,5-1 мг/кг ( 20-60 мг). Треба мати наувазі, що повторна доза Дитиліну, особливо при тривалих хірургічних втручаннях (понад 3 год.), діє більш тривало.
Введення Дитиліну можна поєднувати з введенням антидеполяризуючихрелаксантів, які вводять на фоні Дитиліну після попередньої інтубації трахеї.
Побічна дія. Можливі порушення збудливості та провідності міокарда, іноді – артеріальна гіпертензія, брадикардія, асистолія, міалгії (особливо в м’язах грудної клітки та живота), підвищення внутрішньо очноготиску, порушення функції печінки, гіперглікемія, анафілактичний шок, колапс, при передозуванні - короткочасна зупинка дихання.
Протипоказання. Застосування Дитиліну протипоказано немовлятам, дорослим при глаукомі, печінковій недостатності, проникаючих травмах очей, при вираженій анемії, тотальних опіках та ранах, дефіциті псевдохолін естерази, при одночасному введенні препаратів крові, підвищеній чутливості до суксаметонію.
Передозування. Якщо Дитилін вводиться багаторазово і через 25-30хв після останньої ін’єкції у хворого не відновлюється м’язовий тонус, дихання залишається поверхневим і при цьому відсутні перелічені вище явища, які моглибути причиною подовження дії Дитиліну, можна думати про перехід деполяризуючогоблока в антидеполяризуючий. Для зняття цього блока слід застосовувати прозерин за звичайною методикою: у вену вводять попередньо атропін у дозі 0,5-0,7 мг (0,5-0,7 мл 0,1 % розчину), чекають прискорення пульсу і через 1-2 хв вводять внутрішньо венно прозерин у дозі 1,5 мг (3 мл 0,05 % розчину). Якщо ефект недостатній, ту саму дозу прозерину вводять повторно (при брадикардії додатково вводять атропіну сульфат).
Особливості застосування. З обережністю препарат слід застосовувати при тяжких захворюваннях печінки, анемії, кахексії, захворюваннях, що перебігають іззміною активності холін естерази, в період вагітності (суксаметоній перетинає плацентарний бар’єр). Повільне введення Дитиліну, а також премедикація внутрішньо веннимвведенням атропіну в дозі 1-1,5 мг значною мірою запобігає розвитку брадикардії. При багаторазовому введенні Дитиліну іноді може розвинутися надто тривала релаксація м’язів і тривале апное. В окремих випадках спостерігається надмірна реакція з подовженим пригніченням дихання. Це зумовлено генетичними порушеннями утворення холін естерази. Якщо функція зовнішнього дихання не відновлюється через 20-25 хв, вводять прозерин та інші антихолін естеразнізасоби: спочатку вводять атропін (0,5-0,7 мл 0,1 % розчину), на фоні тахікардії через 1-2 хв внутрішньо венно вводять 1,5 мг прозерину (3 мл 0,05 % розчину). Якщо ефект недостатній - прозерин у тій же дозі вводять ще раз. Через 10-12 годпісля застосування Дитиліну може виникнути м’язовий біль. Попереднє введення за 1 хв до Дитиліну 3-4 мг d-тубо курарину або 10-15 мг диплацину запобігаєфібрилярним посмикуванням м’язів і появі м’язового болю.
Препарат застосовують в умовах спеціалізованого стаціонару при наявності апаратури для ШВЛ.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Дитилін у лужному середовищі (наприклад при змішуванні з барбітуратами в одному шприці) гідролізу ється.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 5 º С ( заморожування не допускається). Источник
Термін придатності – 1,5 року.