ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЕНЗИКС® ДУО ФОРТЕ
(ENZIX®DUO FORTE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: еналаприл,L-пролін,1-[N-[1-(етокскaрбоніл)-3-феніл пропіл]-L-aлa- ніл]-,(S)-,(Z)-2-бутендіонaт (1:1). 1-[N-[(S)-1-кaрбокси-3-феніл пропіл]-L-aлaніл]-L-пролін 1’-складний етиловий ефір, мaлеaт (1:1);
індапамід,(RS)-4-хлоро-3-сульфaмол-N-(2-метіл-2,3 дигідро-1Н-індол-1-іл) бензaмід;
основні фізико-хімічні властивості:
Еналаприл малеат: круглі, двоопуклі таблетки білого кольору|цвіту| з|із| рискою з одного боку|.
Індапамід: круглі, двоопуклі таблетки |цвіту|, вкриті оболонкою, білого кольору;
склад: 1 таблетка еналаприлу|малеату (таблетка більшого розміру) містить|утримує| еналаприлу|малеату| 20 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат важкий, желатин, кросповідон|, магнію стеарат|;
1 таблетка, вкрита оболонкою, індапаміду (таблетка меншого розміру) |містить:|утримує| індапаміду| 2,5 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон| К 30, кросповідон|, магнію стеарат|, натріюлaурилсульфaт, тальк, метилгідроксипропіл целюлоза |, макрогол-6000, титанудіоксид.
Форма випуску. Таблетки; таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Інгібіториангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Еналаприл і діуретики. Код АТС С 09ВА 02.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.ЕНЗИКС® ДУО ФОРТЕ містить|утримує| два окремі лікарські засоби в одній упаковці: інгібітор ангіотензинперетворюючого| ферменту (AПФ) еналаприл| і діуретичний засіб|кошт| індапамід|.
Еналаприл|
Антигіпертензивнийпрепарат, механізм його дії пов’язаний із зменшенням утворення|утворення|ангіотен-зину II, зниження вмісту|вмісту, утримання| якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується загальний|спільний|периферичний судинний опір і діастолічний артеріальний тиск|тиснення| (АТ), після навантаження на міокард. Розширює артерії, при цьому рефлекторного підвищення частоти серцевих|сердечних| скорочень практично не спостерігається. Зменшує деградацію брадикініну, збільшує синтез простагландину|.
Зниження АТ в терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг. Підсилює|посилює| коронарний і нирковийкровотік. При тривалому застосуванні|вживанні| зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда| і міоцитів стінок артерій резистентного типу, зупиняє прогресу вання серцевої|сердечної| недостатності і уповільнює|сповільняє, сповільнює| розвиток дилатації лівого шлуночка.
Знижує агрегацію тромбоцитів. Еналаприл| є|з’являється, являється| “проліком": у результаті|унаслідок, внаслідок| його гідролізу утворюється активний метаболітеналаприлат|, який і інгібує ангіотензинперетворюючий| фермент (АПФ|).
Час настання|наступу|гіпотензивного ефекту при пероральному прийомі - 1 година, він досягає максимуму через 4-6 годин і зберігається протягом 24 годин.
Індапамід
Гіпотензивний засіб|кошт|, тіазидоподібний| діуретик з|із| помірною за силою і тривалою дією, похідний бензамідів. Знижує тонус гладенької мускулатури артерій, зменшує загальний|спільний| периферичний опір судин|посудин|. Має помірнийсалуретичний| і діуретичний ефект, пов’язаний з блокадою реабсорбції іонів
натрію, хлору, водню, іменшою мірою - іонів калію в проксимальних| канальцях і кортикальному| сегменті дистального канальця нефрону. Судинорозширюю чий ефект і зниження загального|спільного| периферичного опору судин|посудин| має в своїй основі такі|слідуючі| механізми: зниження реактивності судинної стінки донор адреналіну і ангіотензину II; збільшення синтезу простагландинів|, що маютьсудинорозширюючу активність; зменшення потоку|току| кальцію в гладком’язові клітини|клітини| судин|посудин|. Сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка серця. У терапевтичних дозах практично не впливає на ліпідний і вуглеводний обмін (зокрема у|в, біля| хворих з|із| супутнім цукровим діабетом).
Антигіпертензивний ефект розвивається в кінці|у кінці, наприкінці| першого/на початку другого тижня при постійному прийомі препарату і зберігається протягом 24 годин на фоні|на фоні|одноразового|однократного| прийому.
Одночасне застосування|вживання| енaлaприлу і індапаміду зумовлює посилення їхантигіпертензивного ефекту.
Фармакокінетика.
Еналаприл|
Після|потім| перорального прийому близько 60% всмоктується з|із| шлунково-кишкового тракту. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування еналаприлу|. Зв’язок з|із| білками плазми кровідля еналаприлату| становить 50-60 %. Еналаприл| швидко і повністюгідролізу ється| в печінці з|із| утворенням активного метаболіту| -еналаприлату|, який є|з’являється, являється| більш активним інгібітором АПФ|, ніж еналаприл|. Біодоступність препарату - 40%.
Максимальна концентрація еналаприлу| в плазмі крові досягається через 1-2 години, еналаприлату|- через 3-4 години. Еналаприлат| легко проходить крізь гістогематичні| бар’єри, за винятком гематоенцефалічного|, невелика кількість проникає крізь плаценту ів грудне молоко.
Період напів виведенняеналаприлату| - близько 11 годин. Виводиться еналаприл| в основному через нирки|бруньки| - 60% (20% - у вигляді еналаприлу| і 40% - у виглядіеналаприлату|), через кишечник - 33% (6% - у вигляді еналаприлу| і 27% - увигляді еналаприлату|).
Видаляється під часгемодіалізу (швидкість 62 мл |/хв) і перитонеального діалізу.
Індапамід
Після|потім| перорального прийому швидко і повністю всмоктується з|із| шлунково-кишкового тракту; біодоступність висока (93%). Вживання їжі трохи уповільнює|сповільняє, сповільнює| швидкість абсорбції, але|та| не впливає на їїповноту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 години після|потім| перорального прийому. Рівноважна концентрація встановлюється через 7 днів регулярного прийому. Період напів виведення становить у середньому 14-18годин, зв’язок з|із| білками плазми крові – 79 %. Зв’язується також з|із|еластином гладеньких м’язів судинної стінки. Має високий об’єм|обсяг|розподілу, проходить крізь гістогематичні| бар’єри (в т. ч. плацентарний), проникає в грудне молоко.
Метаболізуєтьсяв печінці. Нирками|бруньками| виводиться 60 - 80% у вигляді метаболітів| (у незміненому вигляді|виді| виводиться близько 5%), через кишечник - 20%. У|в, біля| хворих з|із| нирковою недостатністю фармакокінетика практично не змінюється. Не кумулює|.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.
Спосіб застосування тадози. ЕНЗИКС®ДУО ФОРТЕ: 1 таблетку|таблетку| енaлaприлу малеату (20 мг) і 1таблетку|таблетку| індапаміду (2,5 мг) приймають внутрішньо, вранці,|уранці|одночасно. Залежно від динаміки показників артеріального тиску|тиснення| дозаеналаприлу| малеату може бути збільшена до дворазового прийому на добу (2таблетки по 20 мг).
Максимальна добова дозаеналаприлу малеату | становить 40 мг (2 таблетки по 20 мг), індапаміду – 2,5 мг (1 таблетка).
При хронічній нирковій недостатності кумуляція еналаприлу| настає|настає| при зниженні фільтрації менше 10 мл|/хв. При кліренсі креатині ну 30-80 мл|/хв дозаеналаприлу| малеату повинна становити 5-10 мг/добу (1/4 – 1/2 таблетки по 20мг).
Побічна дія.
Еналаприл|
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, безсоння, тривога, сплутаність|спутана| свідомості, стомлюваність, сонливість (2-3%), дуже рідкопри застосуванні|вживанні| високих доз - нервозність, депресія, парестезії, порушення вестибулярного апарату, порушення слуху|чутки| і зору, шум у вухах.
З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт.
З боку травного тракту: сухість у роті|у роті|, анорексія, диспептичні| розлади (нудота, діарея абозапор, блювання, болі у ділянці живота), кишкова непрохідність, порушення функції печінки і жовчовиділення|, гепатит, жовтуха, панкреатит |жовтуха|.
З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження АТ, ортостатичний колапс, рідко - загруднинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда (звичайно пов’язані з вираженим|виказаним, висловленим| зниженням АТ), аритмії (передсерцева бради-|або тахікардія, мерехтіння передсердь), відчуття серцебиття, болі у ділянці серця, непритомність.
З боку лабораторних показників: гіперкреатинемія|, підвищення вмісту|вмісту, утримання| сечовини, підвищення активності “печінкових” ферментів, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія|. Відмічається в окремих випадках зниження гематокриту| і концентрації гемоглобіну, підвищення ШОЕ, тромбоцит опенія, нейтропенія, агранулоцит оз (у|в, біля| хворих з|із| автоімунними захворюваннями), еозинофілі я.
Алергічні реакції: шкірний|шкіряний| висип, ангіо невротичний набряк обличчя|обличчя, лиця|, кінцівок|скінченностей|, губ, язика|язика|, голосової щілини і/або гортані, дисфонія, поліморфна еритема, ексфоліативний| дерматит, синдромСтівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пемфігус|, свербіж|сверблячка, зуд|, кропив’янка|кропивниця|, фото сенсибілізація, серозит, васкуліт, міозит, артралгія, артрит, стоматит, глосит.
З боку сечовидільної|системи: порушення функції нирок|бруньок|, протеїнурія.
Інші: алопеція, зниження лібідо|прагнення|, припливи|припливи|.
Індапамід
З боку шлунково-кишкового тракту: можливі нудота/анорексія, сухість у роті|у роті|, гастралгія, блювання, діарея, запор, відчуття|почуття| дискомфорту в ділянці живота.
З боку центральної нервової системи: астенія, нервозність, головний біль, запаморочення, сонливість, вертиго, безсоння, депресія; інколи - підвищена стомлюваність, загальна|спільна| слабкість, нездужання, спазм м’язів, напруженість, дратівливість, тривога.
З боку органів чуття: кон’юнктивіт, порушення зору.
З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, синусит, інколи - риніт.
З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, зміни на електрокардіограмі, характерні|вдача| для гіпокаліємії, аритмії, відчуття серцебиття.
З боку сечовидільної|системи: збільшення частоти розвитку інфекцій, ніктурія, поліурія|поліурія|.
Алергічні реакції: шкірний|шкіряний| висип, кропив’янка|кропивниця|, свербіж|сверблячка, зуд|, геморагічний васкуліт.
Лабораторні показники: гіпокаліємія, гіпонатріємія|, гіпохлоремічний| алкалоз, підвищення азоту сечовини в плазмі крові, гіперкреатинемія|, глюкозурія, гіперкальціємія|.
Інші: грипоподібний| синдром, біль у грудній клітці, біль у спині|спіні|, інфекції, зниження потенції, зниження лібідо|прагнення|, ринорея, пітливість, зменшення маси тіла, парестезії, панкреатит, загострення системного червоного вовчака.
Протипоказання.
Еналаприл|
Підвищена чутливість до еналаприлу| і інших інгібіторів АПФ|; наявність в анамнезі ангіо невротичного набряку ідіопатичного, спадкового, пов’язаного з лікуванням інгібіторами АПФ|; порушення функції нирок|бруньок| (кліренс креатині ну менше 30 мл|/хв); вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені|установ лені|).
Індапамід
Підвищена чутливість до препарату, інших похідних сульфанаміду або інших компонентів препарату; анурія; гіпокаліємія, виражена|виказана, висловлена| печінкова (в т. ч. з|із|енцефалопатією) і/або ниркова недостатність; гостре порушення мозкового кровообігу; вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність ібезпека не встановлені|установ лені|).
Передозування.
Еналаприл|
Симптоми: виражене|виказане, висловлене|зниження АТ.
Лікування: хворого переводять|перекладають, переказують| в горизонтальне положення|становище| з|із|низьким узголів’ям. У легких випадках показано промивання шлунка і прийом внутрішньо сольового розчину. У більш тяжких випадках рекомендовані заходи, спрямовані|спрямовані| на стабілізацію АТ: внутрішньо венне введення|вступ|фізіологічного розчину, плазмозамінників, а за необхідності - ангіотензину II, гемодіаліз.
Індапамід
Симптоми: нудота, блювання, слабкість, порушення функції шлунково-кишкового тракту, водно-електролітні порушення, зниження АТ, запаморочення, сонливість, сплутаність|спутана|свідомості, пригнічення дихання. У|в, біля| хворих на цироз печінки можливий розвиток печінкової коми.
Лікування: промивання шлунка і/або застосування активованого вугілля, корекція водно-електролітного балансу, ре гідратаційна терапія. Специфічного антидоту немає.
Особливості застосування.
Еналаприл
З|із| обережністю слід призначати еналаприл| при двосторонньому|двобічному| стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки|бруньки|, гіперкаліємії, стані після|потім|трансплантації нирки|бруньки|, аортальному стенозі, мі тральному стенозі (з|із|порушеннями гемодинаміки), при ідіопатичному гіпертрофічному субаортальномустенозі, системних захворюваннях сполучної тканини, ішемічній хворобі серця, цереброваскулярних захворюваннях, при цукровому діабеті, печінковій недостатності, пацієнтам, що дотримуються дієти з|із| обмеженням солі або знаходяться на хронічному гемодіалізі|соль| з одночасним прийомом |із| імунодепресантів ісалуретиків, людям похилого віку (старше 65 років).
Пацієнти повинні перебувати під медичним спостереженням протягом 2 годин після|потім| прийому початкової дози препарату і додатково 1 годину до стабілізації артеріального тиску|тиснення|.
З|із| обережністю призначають пацієнтам з|із| порушеннями функції нирок|бруньок|. Зниження виведення активних інгібіторів АПФ| призводить до збільшення їх концентрацій вплазмі крові; до підвищення ризику гіперкаліємії, протеїнурії, нейтропенії| іагранулоцит озу. Таким пацієнтам можуть бути необхідними нижчі дози або меншчасте їх застосування і понижене збільшення доз.
У разі|в разі| попереднього лікування салуретиками, зокрема у|в, біля| хворих з|із| хронічною серцевою|сердечною| недостатністю, підвищується ризик розвитку ортостатичноїгіпотензії, тому перед початком лікування необхідно компенсувати втрату рідиниі солей|соль|.
Перед дослідженням функціїпара щитовидних| залоз еналаприл слід відмінити|скасувати|.
У разі|в разі| розвиткуангіо невротичного набряку обличчя і шиї препарат слід відмінити|скасувати| і призначити антигістамінні засоби. Тяжкі випадки ангіо невротичного набряку язика, голосової щілини і/або гортані потребують екстреного застосуванняепінефрину і підтримки прохідності верхніх дихальних шляхів (інтубація, трахеотомія).
При хірургічних втручаннях у період лікування еналаприлом| можливий розвиток артеріальної гіпотензії, якуслід коригувати введенням|вступом| достатньої кількості рідини.
Не рекомендується призначати препарат хворим, які знаходяться на гемодіалізі із застосуваннямполі акрилонітрильних мембран, перед застосуванням препаратів декстрану або проведенням специфічної десенсибілізації до отрути бджіл і ос, оскільки застосування еналаприлу| може призвести до анафілактоїдних| реакцій.
Пацієнтам, які приймаютьеналаприл|, не слід вживати|використовувати| алкоголь через ризик розвитку артеріальної гіпотензії.
У процесі тривалої терапії показаний контроль картини периферичної крові (концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, підрахунок лейкоцитарної формули, визначення швидкості осідання еритроцитів).
Вплив на здатність|здібність| керувати автомобілем, іншою технікою.
Необхідна обережність при керуванні транспортними засобами або виконанні іншої роботи, що вимагає підвищеної уваги, оскільки|тому що| можливі запаморочення, особливо після|потім| прийому початкової дози препарату.
Індапамід
З|із| обережністю призначають при цукровому діабеті у стадії декомпенсації, гіперурикемії (особливо що супроводжуються|су проводяться| подагрою і уратним| нефролітіазом).
Хворим, які приймають серцеві|сердечні| глікозиди, проносні засоби на фоні гіперальдостеронізму, атакож |в, біля| особам|облич, лиць| похилого віку показаний регулярний контроль вмісту|вмісту, утримання| іонів K+ і креатині ну.
На фоні|на фоні| прийомуіндапаміду| слід систематично контролю вати концентрацію іонів K+, Na+, Mg2+ уплазмі крові (можуть розвинутись електролітні порушення), рH, концентрацію глюкози, сечової кислоти і залишкового азоту.
Найбільш ретельний контроль показаний щодо|в, біля| хворих на цироз печінки (особливо з|із| набряками або асцитом - ризик розвитку метаболічного алкалозу, що посилює прояви печінковоїенцефалопатії), ішемічну хворобу серця, із серцевою|сердечною| недостатністю, атакож осіб|облич, лиць| похилого віку. До групи підвищеного ризику також належать хворі із|із| збільшеним інтервалом QТ на електрокардіограмі (уродженим|уродженим, вродженим| або набутим).
Перше вимірювання|вимір|концентрації К+ у крові слід провести протягом першого тижня лікування. Гіперкальціємія на фоні|на фоні| прийому індапаміду| може бути наслідкомнедіагностованого раніше гіперпаратиреозу.
У|в, біля| хворих на цукровий діабет потрібно контролю вати рівень глюкози в крові, особливо за наявності гіпокаліємії.
Значна дегідратація може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності (зниження клуб очковоїфільтрації). Хворим необхідно компенсувати втрату води і на початку лікування ретельно контролю вати функцію нирок|бруньок|.
Індапамід може дати позитивний результат при проведенні допінг-контролю. Хворим на|із| артеріальну гіпертензію із гіпонатріємією| (внаслідок прийому діуретиків) необхідно за 3дні до початку прийому інгібіторів ангіотензинперетворюючого| ферменту (еналаприлу) припинити прийом діуретиків (індапаміду), прийом індапамідувідновлюють дещо пізніше або їм призначають початково низькі дози інгібіторівангіотензинперетворюючого| ферменту.
Похідні сульфанамідів|можуть загострювати|загостряти| перебіг системного червоного вовчака (це необхідно мати на увазі|внаслідок, унаслідок| при призначенні індапаміду|).
Ефективність і безпекау|в, біля| дітей не встановлені|установ лена|.
Одночасне застосування енaлaприлуі індапаміду зумовлює посилення їх антигіпертензивного ефекту.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Еналаприл|
Одночасне застосуванняеналаприлу| з|із| не стероїдними протизапальними препаратами (НПЗП|) може призвести до зниження гіпотензивного ефекту еналаприлу|. Застосування|вживання|разом з|із| калій зберігаючи ми| діуретиками (із спіронолактоном|, тріамтереном|, амілоридом|), а також з|із| калійвмісними препаратами підсилює|посилює| ризикгіперкаліємії, із|із| солями|соль| літію - до уповільнення виведення літію (показаний контроль концентрації літію в плазмі крові).
Еналаприл | послаблює дію лікарських засобів, що містять|утримують| теофілін.
Гіпотензивну діюеналаприлу| підсилюють|посилюють| діуретики, бета-адреноблокатори|, метилдопа|, нітрати, блокатори| “повільних” кальцієвих каналів, гідралазин|, празозин|.
Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики підсилюють|посилюють| гемато токсичність|. Препарати, що спричинюють|спричиняють| пригнічення функції кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії і/або агранулоцит озу|виходу|.
Індапамід
Салуретики, серцеві|сердечні| глікозиди, глюко-| і мінералокортикоїди, тетракозактид|, амфотерицин| В (внутрішньо венно), проносні засоби|кошти| підвищують ризик розвитку гіпокаліємії.
При одночасному прийоміз|із| серцевими|сердечними| глікозидами підвищується ймовірність|ймовірність|розвитку дигіталісної| інтоксикації; з|із| препаратами кальцію -гіперкальціємії|; з|із| метформіном| - можливе посилення ацидозу.
Підвищує концентрацію іонів літію в плазмі крові (зниження виведення із|із| сечею), літій справляє|робить, виявляє, чинить| нефротоксичну дію.
Астемізол, еритроміцинвнутрішньо венно, пентамідин|, сультоприд|, терфенадин|, вінкамін|, анти аритмічні препарати Iа класу (хінідин, дизопирамід|) і III класу (аміодарон|, бретиліум|, соталол|) можуть призвести до розвитку аритмії затипом “пірует".
Не стероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїд ні| засоби|кошти|, тетракозактид|, симпатоміметики знижують гіпотензивний ефект, баклофен| - підсилює|посилює|. Комбінація з|із| калій зберігаючи ми| діуретиками може бути корисною для|в, біля|деяких хворих, однак при цьому повністю не виключається можливість|спроможність| розвитку гіпо-| або гіперкаліємії, особливо у|в, біля|хворих на цукровий діабет і з нирковою недостатністю.
Інгібіториангіотензинперетворюючого| ферменту збільшують ризик розвитку артеріальноїгіпотензії і/або ниркової недостатності, особливо при наявному стенозі ниркової артерії.
Збільшує ризик розвитку порушень функції нирок|бруньок| при застосуванні йодовмісних контрастних засобів|коштів|у високих дозах (зневоднення організму). Перед застосуванням йодовміснихконтрастних речовин хворим необхідно відновити втрату рідини. Іміпрамінові (трициклічні|) антидепресанти і антипсихотичні препарати підсилюють|посилюють|гіпотензивну дію і збільшують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.
Циклоспорин| підвищує ризик розвитку гіперкреатинемії, гіперкаліємії |.
Знижує ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину| або індандіону|) через підвищення концентрації факторів згортання внаслідок зменшення об’єму|обсягу| циркулюючої крові і підвищення їх продукції печінкою (може знадобитися корекція дози).
Посилює блокаду нервово-м’язової передачі, що розвивається під дією недеполяризуючих
міо релаксантів.
Дає позитивну реакцію надопінг-контроль.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15-25 °С у захищеному від вологи і недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності - 3 роки.