ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ВОЛЬТАРЕН®
(VOLTAREN®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Diclofenac;[о-[(2,6-дихлорофеніл)-аміно]-феніл]-ацетат натрій;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;
склад: 3 мл розчину (1 ампула) містять 75 мг диклофенаку натрію;
допоміжні речовини: манітол, натрію мета бісульфіт, спирт бензиловий, пропіленгліколь, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТС М 01А В 05.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Вольтарен містить диклофенакнатрію, речовину не стероїдної структури, що має виражену протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Основним механізмом дії диклофенакувважається гальмування біосинтезу простагландинів. Простагландини відіграють важливу роль у генезі запалення, болю і пропасниці.
При ревматичних захворюваннях протизапальні та аналгетичні властивостіВольт арену забезпечують клінічний ефект, що характеризується значним зменшенням вираженості таких симптомів і скарг, як біль у стані спокою та при русі, ранкова скутість, припухлість суглобів, а також поліпшення функції.
In vitro диклофенак натрію у концентраціях, еквівалентних тим, що досягаються при лікуванні пацієнтів, не пригнічує біосинтез протеогліканівхрящової тканини.
При пост травматичних і після операційних запальних явищах Вольтареншвидко купірує біль (як спонтанний, так і той, що виникає при русі), зменшує запальний набряк і набряк після операційної рани.
Препарат виявляє значний аналгетичний ефект при помірному і сильно вираженому больовому синдромі неревматичного генезу. Вольтарен здатний усувати больові відчуття і знижувати вираженість крововтрат при первинній дисменореї.
Вольтарен, крім того, виявляє сприятливу дію на прояви нападів мігрені.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після внутрішньом’язового введення 75 мг диклофенакуйого всмоктування починається відразу. Максимальна концентрація у плазмі, середнє значення якої становить близько 2,5 мкг/мл (8 мкмоль/л), досягається приблизно через 20 хвилин. Зразу ж після її досягнення спостерігається швидке зниження концентрації препарату в плазмі. Кількість активної речовини, що всмоктується, перебуває у лінійній залежності від величини дози препарату.
Величина площі під кривої “концентрація - час” (AUC) післявнутрішньом’язового введення Вольт арену приблизно у 2 рази більша, ніж післяйого перорального або ректального застосування, оскільки в останніх випадках близько половини кількості диклофенаку метаболізується при “першому проходженні” через печінку.
Після повторного застосування препарату фармакокінетичні показники не змінюються. За умови дотримання рекомендованих інтервалів між введеннями препарату кумуляції не відмічається.
Розподіл. Зв’язування з білками сироватки крові становить 99,7%, воно відбувається переважно з альбуміном (99,4%). Уявний об’єм розподілу становить 0,12 – 0,17 л/кг.
Диклофенак проникає в синовіальну рідину, де його максимальна концентрація досягається на 2 - 4 години пізніше, ніж у плазмі крові. Уявний період напів виведення із синовіальної рідини становить 3 - 6 годин. Через 2 години після досягнення максимальної концентрації у плазмі концентрація диклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі, і її значення залишаються вищими протягом 12 годин.
Метаболізм. Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхомглюкуронізації незміненої молекули, але, головним чином, за допомогою одноразового і багаторазового метоксилювання, що призводить до утворення декількох фенольних метаболітів (3’-гідрокси-, 4’-гідрокси-, 5’-гідрокси-,4’,5-дигідрокси- та 3’-гідрокси-4’-метоксидиклофенаку), більшість з яких перетворюється в глюкуронідні кон’югати. Два з цих фенольних метаболітів біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак.
Виведення. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенакустановить 263±56 мл/хв. Кінцевий період напів виведення становить 1 - 2 години. Період напів виведення 4-х метаболітів, включаючи два фармакологічно активних, також нетривалий і становить 1 - 3 години. Один із метаболітів,3’-гідрокси-4’-метоксидиклофенак, має довший період напів виведення, проте цей метаболіт повністю неактивний.
Близько 60% застосованої дози препарату виводиться з сечею у виглядіглюкуронових кон’югатів незміненої активної речовини, а також у вигляді метаболітів, більшість з яких являють собою глюкуронові кон’югати. У незміненому вигляді виводиться менше 1% диклофенаку. Решта застосованої дози препарату виводиться у вигляді метаболітів з жовчю, з калом.
Фармакокінетика в окремих групах хворих. У пацієнтів з порушенням функції нирок при призначенні Вольт арену у звичайних разових дозах накопичення диклофенаку не відмічалося. У тому випадку, коли кліренс креатині ну становить менше 10 мл/хв. розрахункові рівноважні концентрації гідроксиметаболітів диклофенаку приблизноу 4 рази вищі, ніж у здорових пацієнтів. Проте в кінцевому результаті метаболіти виводяться з жовчю.
У пацієнтів з хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки показники фармакокінетики диклофенаку аналогічні таким у пацієнтів без захворювань печінки.
Показання до застосування.
Запальні і дегенеративні форми ревматичних захворювань (ревматоїднийартрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, спондилоартрити);
больові синдроми з боку хребта;
ревматичні захворювання поза суглобових м’яких тканин;
гострий напад подагри;
пост травматичні і після операційні больові синдроми, що супроводжуються запаленням і набряком;
напади мігрені тяжкого перебігу;
ниркова і жовчна коліка.
Спосіб застосування і дози.
Препарат застосовують у дорослих пацієнтів. Препарат вводять внутрішньом’язово шляхом глибокої ін’єкції в сідничну ділянку. Не треба застосовувати ін’єкції Вольт арену більше 2-х днів поспіль. При необхідності лікування може бути продовжене за допомогою Вольт арену в таблетках або ректальних свічках.
При проведенні внутрішньом’язової ін’єкції для того, щоб уникнути ушкодження нервів або інших тканин у місці ін’єкції, рекомендується дотримуватися таких правил. Препарат слід вводити глибоко внутрішньом’язово уверхній зовнішній квадрант сідничної ділянки. Доза, звичайно, становить 75 мг (вміст 1 ампули) 1 раз на день. У тяжких випадках (наприклад, при коліках), яквиняток, можуть бути проведені 2 ін’єкції по 75 мг, з проміжком у декілька годин (друга ін’єкція повинна проводитися у протилежну сідничну ділянку). Як альтернатива, одну ін’єкцію препарату на день (75 мг) можна комбінувати зприйомом інших лікарських форм Вольт арену (таблетки, ректальні свічки), прицьому максимальна добова доза становить 150 мг.
Побічна дія.
При оцінці частоти різноманітних побічних реакцій використані такі градації: “часто” - >10%, “іноді” - > 1-10%, “рідко” - >0,001-1%, “вокремих випадках” -<0,001%.
З боку шлунково-кишкового тракту: іноді - біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея, спазми в животі, диспепсія, здуття живота, анорексія; рідко - шлунково-кишкова кровотеча (криваве блювання, мелена, діарея з домішками крові), виразки шлунка і кишечнику, що супроводжуються або несу проводжуються кровотечею чи перфорацією; в окремих випадках - афтознийстоматит, глосит, зміни з боку стравоходу, виникнення діафрагмоподібнихстриктур в кишечнику, порушення з боку нижніх відділів кишечнику, такі як неспецифічний геморагічний коліт, загострення неспецифічного виразкового колітуабо хвороби Крона, запори, панкреатит.
З боку центральної нервової системи: іноді - головний біль, запаморочення, виражене запаморочення; рідко - сонливість; в окремих випадках - порушення чутливості, включаючи парестезії, розлади пам’яті, дезорієнтація, безсоння, роздратованість, судоми, депресія, відчуття тривоги, нічні кошмари, тремор, психотичні реакції, асептичний менінгіт.
З боку органів чуття: в окремих випадках - порушення зору (помутніння зору, диплопія), порушення слуху, шум у вухах, порушення смакових відчуттів.
Дерматологічні реакції: іноді - шкірні висипи; рідко - кропив’янка; в окремих випадках -висипи у вигляді пухирів, екзема, мультиформна еритема, синдромСтівенса-Джонсона, синдром Лайела (гострий токсичний епідермоліз), еритродермія (ексфоліативний дерматит), випадання волосся, фото чутливі реакції; пурпура, ут. ч. алергічна.
З боку нирок: рідко - набряки; в окремих випадках - гостра ниркова недостатність, зміни осаду сечі (гематурія і протеїнурія), інтерстиціальний нефрит; нефротичний синдром; папілярний некроз.
З боку печінки: іноді - підвищення рівня амінотрансфер аз у сироватці крові; рідко -гепатит, що супроводжується або не супроводжується жовтяницею; вокремих випадках -блискавичний гепатит.
З боку системи кровотворення: в окремих випадках - тромбоцит опенія, лейкопенія, гемолітична анемія, а пластична анемія, агранулоцит оз.
Реакції гіпер чутливості: рідко - реакції гіпер чутливості, такі як бронхіальна астма, системні анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючигіпотензію; в окремих випадках - васкуліт, пневмонія.
З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках – прискорене серцебиття, біль у грудях, гіпертензія, застійна серцева недостатність.
Інші: іноді - реакції в місці внутрішньом’язової ін’єкції у вигляділо кального болю й ущільнення; в окремих випадках - локальні абсцеси і некрози умісці внутрішньом’язової ін’єкції.
Протипоказання.
Виразка шлунка або кишечнику;
підвищена чутливість до диклофенаку або інших інгредієнтів препарату, утому числі до мета бісульфату натрію;
Вольтарен, так як і інші не стероїдні протизапальні препарати (НПЗП), протипоказаний тим пацієнтам, у яких у відповідь на прийом ацетил саліцилової кислоти або інших НПЗП виникають напади бронхіальної астми, кропив’янка або гострий риніт;
Вольтарен, розчин для ін’єкцій, не призначають дітям і підліткам вікомдо 18 років;
Вольтарен, розчин для ін’єкцій, не призначають у період вагітності.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Літій, дигоксин. Вольтарен може підвищувати концентрації літію ідигоксину в плазмі крові.
Діуретичні засоби. Вольтарен, так як і інші НПЗП, може зменшувативираженість діуретичної дії. Одночасне застосування калій зберігаючих діуретиківможе призводити до підвищення рівня калію в сироватці крові (у випадку такого поєднання лікарських засобів даний показник слід часто контролю вати).
НПЗП. Одночасне системне застосування НПЗП може збільшувати частоту виникнення небажаних явищ.
Антикоагулянти. Хоча в клінічних дослідженнях не було встановлено впливу Вольт арену на дію антикоагулянтів, існують окремі повідомлення про підвищення ризику кровотеч у пацієнтів, що приймали одночасно Вольтарен і дані препарати. Тому у випадку такого поєднання лікарських засобів рекомендується пильний і регулярний нагляд за хворими.
Протидіабетичні препарати. У клінічних дослідженнях встановлено, що можливе одночасне застосування Вольт арену й протидіабетичних препаратів, при цьому ефективність останніх не змінюється. Проте існують окремі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемії, так і гіперглікемії, що обумовлювало необхідність зміни дози цукрознижувальних препаратів під час застосуванняВольт арену.
Метотрексат. Слід дотримуватись обережності при призначенніНПЗП менше, ніж за 24 години до або після прийому метотрексату, оскільки втаких випадках може підвищуватися концентрація метотрексату в крові і посилюватися його токсична дія.
Циклоспорин. Вплив НПЗП на синтез простагландинів у нирках може посилювати нефро токсичність циклоспорину.
Антибактеріальні засоби - похідні хінолону. Є окремі повідомлення про розвиток судом ухворих, що одержували одночасно похідні хінолону й НПЗП.
Фармацевтична несумісність. Як правило, не слід змішувати розчин Вольт арену, що міститься в ампулах, з розчинами інших лікарських засобів для ін’єкцій.
Передозування.
Типової клінічної картини, характерної для передозування Вольт арену, неіснує.
Лікування. Лікування гострого отруєння НПЗП полягає у застосуванні підтримуючої і симптоматичної терапії.
Підтримуюче і симптоматичне лікування показане при таких ускладненнях як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно, що форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія виявляться корисними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв’язуються з білками плазми і піддаються інтенсивному метаболізму.
Особливості застосування.
У період лікування Вольтареном у будь-який час може виникнути шлунково-кишкова кровотеча або розвинутися виразка шлунково-кишкового тракту, яка іноді ускладнюється перфорацією; причому далеко не завжди мають місце симптоми-провісники цих ускладнень або наявність амне стичних відомостей про виразкове ураження. Серйозніші наслідки цих ускладнень можуть відмічатися у пацієнтів похилого віку. В окремих випадках, коли у пацієнтів, що отримуютьВольтарен, розвиваються ці ускладнення, лікування препаратом потрібно припинити.
У пацієнтів, які раніше не отримували Вольтарен, у період лікування препаратом, так як і під час терапії іншими НПЗП, у поодиноких випадках можуть розвинутися алергічні реакції, включаючи анафілактичні й анафілактоїдніреакції.
Вольтарен, завдяки своїм фармакодинамічним властивостям, може маскувати скарги і симптоми, що характерні для інфекційно-запальних захворювань.
Можливий розвиток реакцій гіпер чутливості на мета бісульфіт натрію, щовходить до складу ін’єкційного розчину.
Під час застосування Вольт арену необхідний пильний медичний контроль захворими, які скаржаться на захворювання шлунково-кишкового тракту, або мають анамнестичні відомості про виразкове ураження шлунка або кишечнику; хворими, що страждають на виразковий коліт або хворобу Крона, а також хворими, що мають порушення функції печінки.
Під час застосування Вольт арену, так як і інших НПЗП, може підвищуватися рівень одного або декількох печінкових ферментів. Тому при тривалій терапії Вольтареном, як запобіжний захід, показане регулярне дослідження функції печінки. Якщо порушення з боку функціональних показників печінки зберігаються або посилюються, або якщо виникають скарги або симптоми, що вказують на захворювання печінки, а також у тому випадку, коли виникаютьінші побічні явища (наприклад, еозинофілі я, висип тощо), прийом Вольт аренутреба припинити. Потрібно мати на увазі, що гепатит на фоні прийому Вольт аренуможе виникнути без продромальних явищ.
Обережність необхідна при призначенні Вольт арену хворим на печінковупорфірію, оскільки препарат може провокувати напади порфірії. Оскількипростагландини відіграють важливу роль у підтримці ниркового кровотоку, особлива обережність потрібна при лікуванні пацієнтів із порушеннями функції серця або нирок, пацієнтів похилого віку, хворих, що отримують діуретичні засоби, а також хворих, у яких є значне зменшення об’єму циркулюючої плазми будь-якої етіології, наприклад, у період до і після масивних хірургічних втручань. У цих випадках під час застосування Вольт арену рекомендується як запобіжний захід регулярний контроль функції нирок. Припинення застосування препарату, звичайно, призводить до відновлення функції нирок до вихідного рівня. При тривалому застосуванні Вольт арену, як і інших НПЗП, показаний систематичний контроль картини периферичної крові.
Вольтарен, так як і інші НПЗП, може тимчасово інгібувати агрегацію тромбоцитів. Тому в пацієнтів із порушеннями гемостазу необхідний ретельний контроль відповідних лабораторних показників.
Враховуючи загальні медичні положення, обережність при використанніВольт арену необхідна й у пацієнтів похилого віку. Це особливо актуально в людей похилого віку, які ослаблені або мають низьку масу тіла; їм рекомендується призначати препарат у мінімальній ефективній дозі.
Особливої обережності слід дотримуватися при внутрішньом’язовомувведенні Вольт арену хворим на бронхіальну астму (із-за ризику посиленнявираженості симптомів захворювання), а також пацієнтам з алергічним ринітом (утому числі сезонним) і поліпами слизової оболонки носа.
Застосування в період вагітності і лактації
У період вагітності застосування препарату протипоказане. При необхідності призначення препарату матері-годувальниці слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Вплив на здатність керувати автомабілем і працювати з механізмами
Пацієнтам, що відчувають під час застосування Вольт арену запаморочення або інші неприємні відчуття з боку центральної нервової системи, включаючи порушення зору, не треба керувати автомобілем або працювати з механізмами.
Умови і термін зберігання. Источник
Зберігати при температурі нижче 30°С, у захищеному від впливу світла тависоких температур, недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки. Препарат не слід використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.