ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПАРАЦЕТАМОЛ-ДАРНИЦЯ
(PARACETAMOL-DARNITSA)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви:paracetamol; N-(4-гідроксифеніл) ацетамід;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, плоско циліндричної форми зфаскою і рискою;
склад: 1 таблетка міститьпарацетамолу 200 мг у перерахуванні на 100 % суху речовину;
допоміжні речовини: картопляний крохмаль, повідон, кальцію стеарат, аеросил.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики-антипіретики.
Код АТС N02B E01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ненаркотичний аналгетик. Неселективно інгібує ЦОГ, впливаючи на центри болю і терморегуляції. У збуджених тканинах клітинні пер оксидази нейтралізують вплив парацетамолу наЦОГ, що пояснює незначний протизапальний ефект. Відсутній вплив на синтезпростагландинів у периферичних тканинах, що обумовлює відсутність упарацетамолу негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка натрію іводи) і слизову оболонку ШКТ. Можливість утворення метгемоглобіну ісульфгемоглобіну малоймовірна.
Фармакокінетика. Абсорбція – висока, практично 100 %. У системному кровотоці 15 % препарату, що всмоктався, зв'язується з білками плазми. Час досягнення максимальної концентрації в крові (TCmax) становить 20 – 30 хв. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолув плазмі досягається при його призначенні в дозі 10 – 15 мг/кг. Проникає крізьгематоенцефалічний бар'єр. Проникає в грудне молоко. Кількість препарату вгрудному молоці становить менше 1 % від прийнятої матір'ю дози парацетамолу. Метаболізується в печінці: 80 % вступає в реакції кон'югації з глюкуроновоюкислотою і сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. 17 % препарату піддається гідроксилюванню з утворенням активних метаболітів, що кон’югують ізглутатіоном і утворюють неактивні метаболіти. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів і зумовлювати їхній некроз. Період напів виведення (T1/2) парацетамолу – 2 – 3 год. У літніх хворих знижується кліренс препарату і збільшується T1/2. Виводиться нирками – 3 % у незміненому вигляді.
Показання для застосування. Больовий синдром слабкої іпомірної інтенсивності різного генезу (головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея, біль при травмах, опіках). Пропасниця при інфекційно-запальних захворюваннях.
Спосіб застосування тадози. Перорально, з великою кількістю рідини, через 1 – 2 год після прийому їжі (прийом відразу післяїди призводить до подовження часу всмоктування). Для дорослих і підлітків старше 12 років (маса тіла більше 40 кг) разова доза становить 400 мг (2 таб.); максимальна разова доза – 1 г; кратність призначення – до 4 разів на добу. Максимальна добова доза для дорослих – 4 г. Максимальна тривалість лікування –5 – 7 днів. У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок, із синдромомЖильбера, у літніх хворих добова доза повинна бути зменшена і збільшений інтервал між прийомами.
Дітям призначають із розрахунку 10– 15 мг/кг – разова доза. Прийом можна повторювати через 6 год (до 4 разів надобу).
Максимальна добова доза для дітейвід 3 років до 6 років (до 22 кг) – 1 г, від 6 років до 9 років (до 30 кг) –1,5 г, від 9 років до 12 років (до 40 кг) – 2 г. Максимальна тривалість лікування без консультації лікаря – 3 дні (при прийомі як жарознижувального лікарського засобу) і 5 днів (як аналгезуючого).
Побіч надія. Удеяких хворих можливий прояв побічної дії препарату, а саме:
- алергічні реакції: шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (звичайно еритематозний, кропив’янка), ангіо невротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдромСтівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);
- з боку ЦНС (звичайно розвивається при прийомі високих доз): запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації;
- з боку системи травлення: нудота, біль в епігастрії, підвищення активності " печінкових" ферментів, як правило, без розвитку жовтухи, гепатонекроз (дозозалежний ефект);
- з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми;
- з боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі всерці), гемолітична анемія (особливо для хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази). При тривалому застосуванні у великих дозах – а пластична анемія, панцитопенія, агранулоцит оз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцит опенія;
- з боку сечовидільної системи:(при прийомі великих доз) – нефро токсичність (ниркова коліка, інтерстиціальнийнефрит, папілярний некроз). При тривалому прийомі парацетамолу більше 1таблетки на день (1000 і більше таблеток за життя) удвічі збільшується ризик розвитку тяжкої аналгетичної нефропатії, що приводить до термінальної ниркової недостатності.
Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату. Дитячий вік до 3 років у даній лікарській формі. Дефіцитглюкозо-6-фосфатдегідрогенази; захворювання крові (анемія, лейкопенія). Важка печінкова і ниркова недостатність.
Передозування. Гостре передозування розвивається через 6 – 14 год після прийому парацетамолу, хронічне – через 2 –4 доби після перевищення дози.
Симптоми гострого передозування: порушення функції ШКТ, діарея, зниження апетиту, нудота і блювання, дискомфорту черевній порожнині і/чи біль у животі, підвищення потовиділення.
Симптоми хронічного передозування: розвивається гепатотоксичний ефект, що характеризується загальними симптомами, такими як біль, слабкість, адинамія, підвищене потовиділення і специфічними, що характеризують ураження печінки. У результаті може розвиватися гепатонекроз. Гепатотоксичний ефект парацетамолу може ускладнюватися розвитком печінковоїенцефалопатії з порушенням мислення, пригніченням функцій ЦНС, ступором. Можливі судоми, пригнічення дихання, кома, набряк мозку. У тяжких випадках розвивається гіпокоагуляція, ДВС-синдром. Гіпоглікемія, метаболічний ацидоз, аритмія, колапс. Іноді порушення функції печінки розвивається блискавично іможе ускладнюватися нирковою недостатністю (нирковий тубулярний некроз).
Лікування: введення донаторів SH-групі попередників синтезу глутатіону – метіоніну через 8 – 9 год після передозування і N-ацетил цистеїну – через 12 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньо венне введення N-ацетил цистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу вкрові, а також від часу, що пройшов після його прийому.
Особливості застосування. З обережністю застосовують при нирковій недостатності, уроджених гіпербілірубінеміях (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), при вагітності, у період лактації; хворим літнього віку. Вживання парацетамолу під час вагітності, можливо, підвищує ризик розвитку в дитини порушень дихання в наступному.
При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки.
Дітям до 3 років препарат призначають у вигляді сиропу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Широко застосовують у різних комбінаціях з кислотою ацетил саліциловою, кодеїном, кофеїном, при цьому зменшується доза парацетамолу, а терапевтичний ефект його підсилюється.
В останні роки з'явилися дані прогепатотоксичну дію парацетамолу при його помірному передозуванні, при одночасному призначенні парацетамолу у високих терапевтичних дозах з індукторами мікросомальної ферментної системи печінки Р-450 (антигістамінні препарати, глюкокортикоїди, фенобарбітал, етакринова кислота, рифампіцин), атакож у хворих на алкоголізм. Навіть при прийомі в терапевтичних дозах (2,5 – 4г/добу) парацетамол може спричинити серйозне ураження печінки в алкоголіків, атакож в осіб, що систематично вживають алкоголь, особливо якщо прийомпарацетамолу відбувся через короткий проміжок часу після вживання алкоголю.
Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах і саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирок або сечового міхура. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50 %, внаслідок чого підвищується ризик розвиткугепатотоксичності. Мієлотоксичні лікарські засоби підсилюють проявгематотоксичності препарату.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С. Источник
Термін придатності – 4 роки.