ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РЕНАГЕЛЬ 800 мг
(RЕNAGEL(R) 800 mg)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: севеламер (sevelamer);
основні фізико-хімічні властивості: овальні таблетки білого або майже білого кольору; на одній стороні яких відтиснутий напис Renagel 800;
склад: кожна таблетка містить 800 мг севеламеру;
наповнювачі: кремнію дiоксид колоїдний безводний, стеаринова кислота, вода очищена;
оболонка: гідроксипропілм етилцелюлоза, дiацетильованi моно гліцериди, вода очищена;
друкарські чорнила містять: оксид заліза, чорний E172, пропiленглiколь i гідроксипропілметилцелюлозу, спирт ізопропиловий, вода очищена.
Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Лікарські засоби для лікування гіперкаліємії тагіперфосфатемії. Код АТС: V03A E02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Активним інгредієнтом препарату Ренагель є севеламер, не абсорбуючийфосфат-зв’язуючий полімер (полiалiламiну гiдрохлорид), який не містить металівчи кальцію. Він містить полiамiни, відокремлені молекулами вуглецю від основи полімеру. Ці аміни частково про тонуються у тонкому кишечнику i вступають у взаємодію з молекулами фосфатів за допомогою iонних та водневих зв’язків. Завдяки зв’язуванню фосфату в шлунково-кишковому тракті севеламер знижує концентрацію фосфату в плазмі крові.
Севеламер знижує частоту епізодів гiперкальцiємiї порівняно з кальцієвими фосфат-зв’язуючими препаратами, можливо тому, що він не містить кальцію. Дослідження тривалістю 1 рік продемонструвало, що вплив препарату нарівні кальцію i фосфатів зберігається щонайменше протягом цього періоду.
Експерименти на тваринах показали, що севеламер зв’язує жовчні кислоти in vitro та in vivo. Зв’язування жовчних кислот іонообмінними смолами є добре розробленим методом, який використовується для зниження холестерину крові. При клінічних випробуваннях севеламерзабезпечував зниження загального та LDL холестерину на 15-31%. Цей ефект спостерігався після 2 тижнів лікування i зберігався при довгостроковій терапії. Рівні триглiцерiдiв, HDL холестерину i альбуміну залишалися незмінними.
Клінічні дослідження на гемодiалiзних пацієнтах показали, щомоно терапія севеламером клінічно значуще не впливає на рівень iнтактногопаратгормону в сироватці крові. При лікуванні пацієнтів з вториннимгiперпаратиреозом Ренагель необхідно застосовувати в комбінації з іншими лікарськими засобами, зокрема препаратами кальцію і 1,25-дигiдрокси вітаміном D3або одним з його аналогів для зниження рівня iнтактного паратгормону.
Фармакокінетика.
Ренагель не абсорбується із шлунково-кишкового тракту, як було доведенофармакокiнетичними дослідженнями одноразової дози на здорових волонтерах. Фармакокiнетичнi дослідження не були проведені на пацієнтах з хронічною нирковою недостатністю (див. розділ Особливі попередження та особливі застереження).
Дані доклiнiчноїбезпеки
У доклiнiчних дослідженнях на щурах i собаках Ренагель у дозі, що перевищує в 10 разів людську дозу, знижував абсорбцію жиророзчинних вiтамiнiв D, E i K тафолiєвої кислоти.
У дослідженнях на щурах з призначенням севеламеру вдозі, що перевищує людську в 15-30 разів спостерігалося підвищення рівня мiді в сироватці. Між тим, цього не було встановлено дослідами на собаках i пiд час клінічних досліджень.
Даних формальних досліджень щодо канцерогенностiпрепарату донині немає. Між тим, дослідженнями in vitro i in vivo доведено, що Ре нагельне має гено токсичного потенціалу. До того ж препарат не абсорбується вшлунково-кишковому тракті.
У дослідженнях впливу на репродуктивнiсть не було підтверджень, щосевеламер призводить до ембрiолетальностi, завдання шкоди плоду аботератогеностi в тестованих дозах (до 1 г/кг/добу на кролях та до 4,5 г/кг/добуна пацюках). У деяких випадках спостерігався дефіцит скелетної осифiкацiїплодів самок щурів, яким призначався севеламер в дозі, котра перевищувала в 8-20 разів максимальну людську дозу 200 мг/кг. Цей ефект може бути вторинним наслідком зниження рівнів вiтамiну D та/або вiтамiну K при цих високих дозах.
Показання для застосування. Лікування гiперфосфатемії у дорослих пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі.
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовується виключно в умовах стаціонару під наглядом лікаря.
Ренагель повинен застосовуватися в комбінації з іншими лікарськими засобами, зокрема препаратами кальцію і 1,25-дигiдрокси вітаміном D3або одним з його аналогів для запобігання розвитку ниркової остеодистрофії.
Діти
Безпека i ефективність цього продукту не вивчалася для пацієнтів молодше 18 років.
Дорослі i пацієнти літнього вiку (>65 років)
Для пацієнтів, які не приймають фосфат-зв’язуючі препарати, доза визначається iндивiдуально, беручи до уваги концентрацію фосфату в сироватці крові, відповідно таблиці:
| Концентрації фосфату в сироватці крові у пацієнтів, які не приймають фосфат-зв’язуючих препаратів
| Початкова доза Ренагелю в таблетках по 800 мг
|
| 1,94 – 2,42 ммоль/л (6-7,5 мг/дл)
| 1 таблетка 3 рази на добу
|
| > 2,42 ммоль/л (>7,5 мг/дл)
| 2 таблетка 3 рази на добу
|
Якщо Ренагель призначається як альтернативний фосфат-зв’язуючийпрепарат, його слід приймати в еквівалентних дозах порівняно з тимфосфат-зв’язуючим препаратом, який пацієнт приймав раніше. Рівень фосфату в сироватці крові необхідно ретельно контролю вати і коригувати дози Ренагелю зметою зниження рівня фосфату до 1,94 ммоль/л (6 мг/дл) або нижче. Рівень фосфату в сироватці крові спочатку слід визначати кожні 2-3 тижні (доки не буде досягнуто стабільного рівня) і регулярно надалі.
Дози можуть бути в діапазоні 1-5 таблеток Ренагелю 800 мг на один прийомїжі . Під час клінічних досліджень середня добова доза севеламеру становила 7г.
Пацієнтам слід приймати Ренагель разом з їжею iдотримуватися призначеної дієти. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи.
Побічна дія. В паралельному дизайн-дослiдженнi на 202 пацієнтах, які лікувались протягом 52 тижнiв, найчастіше зустрічались (≥ 5% пацієнтів) небажані дії, які можливо або вірогідно пов’язані із застосуваннямРенагелю; всі вони були класифiкованi як розлади системи травлення. Отримані з цього дослідження i з неконтрольованих клінічних досліджень дані на 384 пацієнтах, можливо або вірогідно пов’язані із застосуванням Ренагелю, наведені в таблиці нижче, згідно з частотою. Звітніданi класифіковані як дуже звичайні (>1/10), звичайні (>1/100, <1/10), незвичайні (>1/1,000, <1/100), поодинокі (>1/10,000, <1/1,000), дуже поодинокі (<1/10,000), включаючи окремі повідомлення тощо.
| Розлади системи травлення
|
| Дуже звичайні: нудота, блювання, біль у животі, запор, діарея, диспепсія
|
| Звичайні: метеоризм
|
| Розлади нервової системи
|
| Дуже звичайні: головний біль
|
| Судинні розлади
|
| Дуже звичайні: гiпотензiя, гіпертензія
|
| Загальні розлади та розлади в місці введення
|
| Дуже звичайні: біль
|
| Розлади шкіри i її придатків
|
| Дуже звичайні: свербіж
|
| Звичайні: кропив’янка
|
| Інфекції та інвазії
|
| Звичайні: фарингіт
|
Більшість цих побічних ефектів зазвичай спостерігається у пацієнтів у 5-й стадії хронічної ниркової недостатності i тому не обов’язково пов’язана з Ренагелем.
Пост маркетинговий досвід: у дуже поодиноких випадках спостерігалися кишкова обструкція i кишкова непрохiднiсть/часткова кишкова непрохідність протягом лікування Ренагелем.
Протипоказання.
Гiпофосфатемія, кишкова непрохідність, підвищена чутливість до севеламеру або до одного зексципієнтів препарату.
Передозування. Iнформацiї щодо жодного випадку передозування не надходило. Ренагель призначався здоровим волонтерам у дозі до 14 г, еквівалентній 35 капсулам по 403 мг (еквівалентним 17 таблеткам по 800 мг) на добу протягом 8діб без будь-яких небажаних дій.
Особливості застосування.
Особливі попередження та особливі застереження.
Ефективність та безпечність Ренагелю не були дослiджені у дітей, упацієнтiв, які перебувають на перитонеальному діалізі.
Ефективність та безпечність Ренагелю не були досліджені у пацієнтiв, які мають порушення ковтання, нелiкований або тяжкий парез шлунка та затримку шлункового вмісту. Ренагель має бути застосований у таких хворих виключно після оцінки співвідношення користь-ризик.
Ефективність та безпечність Ренагелю на були досліджені у пацієнтiв з активними запальними хворобами кишечнику, розладами моторики шлунково-кишкового тракту, аномальною або нерегулярною моторикою та у хворих, які мають в анамнезі операції на шлунково-кишковому тракті. Отже, за таких обставин застосуванняРенагелю повинно проводитися з обережністю.
У дуже поодиноких випадках протягом лікування Ренагелем спостерігалися кишкова обструкція i кишкова непрохiднiсть/часткова кишкова непрохідність. При цьомупровiсником цього симптому може бути запор. Хворі із запорами мають перебувати під ретельним спостереженням, якщо потребують лікування Ренагелем. Необхідність терапії препаратом у хворих з тяжкими запорами повинна бути переглянута.
Один Ренагель не показаний для контролю гiперпаратиреозу. У хворих з вторинним гiперпаратиреозом Ренагель потрібно застосовувати в контексті багатоцільового терапевтичного підходу, який може включати добавки кальцію,1,25 – дигiдроксивітамiну D3 або одного з його аналогів для зниження рівнівiнтактного паратгормону.
У пацієнтів з нирковою недостатністю може спостерігатися гiпокальцiєміяабо гiперкальцiємiя. Ренагель не містить кальцію. Рівень кальцію в плазмі досліджується як при звичайному спостереженнi за дiалiзними пацієнтами. У разі розвитку гiпокальцiємiї має бути призначений кальцій.
Залежно від призначеної дієти та природи термінальної стадii ниркової недостатності, у пацієнтів може спостерігатися низький рівень вiтамiнiв A, D, E i K. Тому у пацієнтів, які не приймають ці вітаміни, потрібно контролю вати рівні вiтамiнiвA, D, i E, оцінювати рівень вiтамiну К вимірюванням тромбопластинового часу тапри необхідності додавати вiтамiн К.
Нині недостатньо даних щодо виключення можливості дефіциту фолатiв при довготривалій терапії Ренагелем.
Рівень хлоридів у плазмі протягом терапії Ренагелем може підвищуватися, оскільки хлориди можуть обмінюватися з фосфатами в кишковому просвіті. Хоча клінічно істотного підвищення рівня хлоридів у плазмі не спостерігалося при клінічних дослідженнях, він має контролю ватися як при звичайному спостереженнідiалiзних пацієнтів. Один грам Ренагелю містить приблизно 180 мг (5,1 мЕкв) хлоридів.
Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю зазвичай схильні до розвитку метаболічного ацидозу. Про погіршення ацидозу повідомлялося при переключенні з інших фосфатних бiндерiв на севеламер у деяких дослідженнях, де спостерігався нижчий рівень бікарбонатів у хворих, які приймали Ренагель, порівняно з хворими, які приймали бiндери на основі кальцію. Тому рекомендований щільний моніторинг плазмового рівня бікарбонатів.
У дуже поодиноких випадках повідомлялося про гiпотиреоз при сумісному призначенні Ренагелю i левотироксину. Тому у хворих, які приймають обидва препарати, рекомендований моніторинг рівня ТТГ.
Застосування при вагітності та лактації
Безпека Ренагелю у вагітних або матерів, які годують груддю, недосліджена. В іспитах на тваринах не було доказів, що севеламер може стимулювати ембріональну токсичність. Ренагель може бути призначений вагітним або матерям, які годують груддю, виключно за суворої необхідності i після ретельної оцінки співвідношення користь-ризик для матері та плода чи дитини (див. розділ Дані доклiнiчної безпеки).
Вплив на здатність керувати автомобілем та користуватися складною технікою.
Впливи невідомі.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами у гемодiалiзних хворих не досліджена.
У дослідженнях на здорових волонтерах Ренагель не мав впливу на бiодоступнiстьдигоксину, варфарину, еналаприлу чи метопрололу. Однак бiодоступнiстьципрофлоксацина знижувалась приблизно на 50% при сумісному призначенні зРенагелем при дослідженнях одноразової дози. Отже, Ренагель не слід приймати зципрофлоксацином одночасно.
Ренагельможе впливати на бiодоступнiсть інших ліків. У хворих, які перенесли трансплантацію органів, при одночасному призначенні з Ренагелем циклоспорину iмiкофенолату повідомлялося про зниження їх рівнів, однак без клінічних наслідків (відторгнення трансплантата). Можливість взаємодії не може бути виключена, тому необхiдно контролю вати рівні мiкофенолату мофетилу iциклоспорину протягом їх комбінації та після їх відміни. При призначенні будь-яких лікарських засобів, коли зниження бiодоступнiстi може впливати на безпечність або ефективність, це потрібно здійснювати за 1 год перед чи 3 годпісля прийому Ренагелю, або лікар має розглянути питання про моніторинг цихрівнів у крові.
У дослідженнях на тваринах призначення одноразової дози Ренагелю сумісно зверапамiлом, хiнiдином, кальцитрiолом, тетрацикліном, варфарином, вальпроєвоюкислотою, дигоксином, пропранололом, естроном та L-тироксином не впливало напікову концентрацію чи площу під кривою концентрації цих ліків у крові.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступних для дітей місцях!
Зберігати при температурі не вище 25ºC.
Тримайте баночку щільно закритою. Источник
Термін придатності 2 роки.