ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АЗОТЕН
(ASOTEN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: S(-)atenolol*
4-[2-гідрокси-3-[1-метилетил) аміно]пропокси]-бензолацетатаміду;
основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки білого кольору згладкою поверхнею з обох боків (12,5 мг);
круглі, двоопуклі таблетки білого кольору з гладкою поверхнею на одному боці та лінією розлому з іншої (25 мг);
круглі, двоопуклі таблетки світло-оранжевого кольоруз гладкою поверхнею на одному боці та лінією розлому з іншої (50 мг);
склад: 1 таблетка містить S(-)атенололу 12,5мг або 25 мг, або 50 мг;
допоміжні речовини:
таблетки по 12,5 мг та 25 мг: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль преджелатинизований, колоїдний діоксид кремнію, натрію крохмалю гліколят, магнію стеарат;
таблетки по 50 мг: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль преджелатинизований, кремнію діоксид колоїдний, натрію крохмалюгліколят, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, крохмаль кукурудзяний, барвниксансет жовтий (Е 110).
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори бета - адренорецепторів.
Код АТС С 07А В 03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Атенолол – рацемічна сумішS (-) та R (+) ізомерів (1:1). S(-) атенолол – активна хіральна формаАтенололу. Дослідження довели, що тільки S (-) атенололу властиві специфічні негативний хроно- , інотропний та інші ефекти, тоді як R (+) ізомер є неактивним. S(-) атенолол має значно більшу спорідненість до β1-адренорецепторів, ніж R (+) атенолол. Рандомізоване, подвійне сліпе клінічне дослідження довело, що S (-) атенолол у дозі 50 мг має таку ж гіпотензивну активність, як рацемічнийатенолол у дозі 100 мг.
S (-) Атенолол – це кардіоселективний b1-адреноблокаторбез внутрішньої симпатоміметичної активності, який виявляє анти аритмічну, антиангінальну та гіпотензивну дії за рахунок зменшення стимулюючого впливу насерце симпатичної нервової системи і циркулюючих у крові катехоламінів. S (-) Атенолол є гідрофільною речовиною, погано проникає через гематоенцефалічнийбар’єр, що зумовлює низький ризик побічних ефектів з боку ЦНС, він не маємембраностабілізуючої дії. Препарат виявляє негативний хроно-, дромо-, батмо-та інотропний ефекти, оптимізує роботу серця. Зменшує частоту серцевих скорочень у спокої та при фізичному навантаженні. Анти аритмічний ефект обумовлений пригніченням проведення імпульсів в антеградному і, меншою мірою, у ретроградному напрямі через атріовентрикулярний вузол і додатковими шляхами. Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда у кисні внаслідок зменшення частоти серцевих скорочень (зростання часу діастоли і покращення перфузії міокарда) і скоротливості. Антигіпертензивний механізм включає зниження хвилинного об’єму, зменшення симпатичної стимуляції периферичних судинта пригнічення вивільнення реніну нирками. Терапевтичний ефект досягає максимуму через 2 - 4 год, триває – до 24 год.
Фармакокінетика. У травному тракті абсорбується приблизно 50% введеної дози препарату, біодоступність становить 40 - 50%, зв’язок з білками плазми становить приблизно 6 - 16%, максимальна концентрація у крові досягається через 2 - 4 год після перорального прийому. Об’єм розподілу 0,7 л/кг. Періоднапів виведення – 6 - 9 год. S(-)aтенолол практично не метаболізується впечінці, виводиться нирками (90% в незміненому вигляді), при порушенні функції нирок період напів виведення значно збільшується. Погано проникає черезгематоенцефалічний бар’єр проходить через плацентарний бар’єр, секретується вгрудне молоко.
Показання для застосування. Ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження і спокою, інфаркт міокарда з порушенням серцевого ритму без ознак серцевої недостатності, попередження інфаркту міокарда і раптової коронарної смерті; артеріальна гіпертензія; синусова тахікардія, пароксизмальнапередсердна тахікардія, надшлуночкова і шлуночкова екстрасистолія, миготливатахіаритмія, гіперкінетичний кардіальний синдром функціонального ґенезу.
Спосіб застосування та дози. Дорослим препарат призначають внутрішньо 1 раз на добу перед прийомом їжі, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю рідини. Призначається 1 - 2 рази на добу.
При стенокардії призначають по 25 - 50 мг 1 раз на добу, в деяких випадках доза може бути збільшена до 200 мг/добу.
Для лікування артеріальної гіпертензії початкова доза становить 12,5 -25 мг 1 раз на добу. За необхідністю дозу підвищують через 1 тиждень на 25 мг, середня доза – 50 мг/доб. Препарат застосовують у вигляді моно терапії або ускладі комбінованої терапії з іншими гіпотензивними препаратами. Підвищення добової дози для лікування артеріальної гіпертензії більше 50 мг не рекомендується, оскільки терапевтичний ефект не посилюється, а вірогідність розвитку побічних ефектів зростає.
При гіперкінетичному кардіально му синдромі призначають по 12,5 - 25мг/доб.
При кліренсі креатині ну 10 - 30 мл/хв призначають по 50 мг через деньабо 25 мг/доб; при кліренсі креатині ну менше 10 мл/хв – 25 мг через день, або 50 мг 1 раз у 4 дні, або при лікуванні гемодіалізом по 25 мг після кожного діалізу.
У разі, якщо планується відміна препарату, доза знижується поступово: на ¼ дози кожні 3 - 4 дні.
Максимальна добова доза становить 100 мг.
Побічна дія.
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, відчуття серцебиття, атріовентрикулярна блокада, порушення провідності міокарду, ортостатична гіпотензія, послаблення скорочуваності міокарду, серцева недостатність, у хворих з “переміжною” кульгавістю і синдромом Рейно відчуття холоду в кінцівках, синкопе.
З боку нервової системи: підвищена втомлюваність, запаморочення, депресія, галюцінації, головний біль, судоми, безсоння або сонливість, парестезії.
З боку респіраторної системи: рідко задишка, ларинго- та бронхоспазм.
З боку травного тракту: нудота, запори, діарея.
З боку системи кровотворення: тромбоцит опенія.
Печінка та нирки: підвищення рівня білірубіна ікреатині на в сироватці.
Алергічні реакції: гіперемія шкіри, шкірне висипання, свербіж, псоріазоподібний висип або загострення псоріазу.
Інше: слабкість, зменшення секреції сльозової рідини, кон’юнктивіт, сухість у роті, підвищення рівня цукру крові (у хворих зінсулін незалежним цукровим діабетом), зниження рівня цукру крові (у хворих, які одержують інсулін), посилене потовиділення, послаблення лібідо, синдром“відміни“.
Протипоказання. Гіпер чутливість до будь-якого компонента препарату, артеріальна гіпотензія, брадикардія з частотою серцевих скорочень менше 40/хв, атріовентрикулярна блокада ІІ - ІІІ ступенів, синдром слабкості синусовоговузла, синоатриальна блокада, гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність ІІ - ІІІ ст., кардіогенний шок, кардіомегалія без ознак серцевої недостатності, порушення периферичного кровообігу, міастенія, метаболічний ацидоз, вагітність, період лактації. Дитячий вік до 15 років.
Передозування.
Симптоми: брадикардія, атріовентрикулярна блокада, шлуночковаекстрасистолія, зниження артеріального тиску, серцева недостатність, судоми, бронхоспазм.
Лікування: при порушенні атріовентрикулярної провідності –внутрішньо венне введення 1 - 2 мг атропіну, епінефрину або встановлення тимчасового кардіостимулятора; при шлуночкові й екстрасистолії – лідокаїн. Якщонемає ознак набряку легенів – внутрішньо венне введення плазмозамінних розчинів, при нефективності – введення адреналіну, допаміну, добута міну; при судомах –внутрішньо венне введення діазепаму; при бронхоспазмі – інгаляційно абопарентерально – b-адреностимулятори.
Особливості застосування. З обережністю призначають препарат хворим на цукровий діабет (особливо при його лабільному перебігу), пацієнтам з хворобоюРейно, об літеруючими захворюваннями периферичних артерій, феохромоцитомою (утакому разі необхідно попереднє лікування альфа-адрено блокаторами), пацієнтам зважкими порушеннями функції нирок.
Бета-блокатори не рекомендують застосовувати при вазосмастичнійстенокардії.
Слід з особливою обережністю призначати препарат хворим з бронхіальною астмою і іншими бронхообструктивними захворюваннями, в такому випадку препарат призначають у мінімально ефективних дозах.
При тиреотоксикозі атенолол може замаскувати клінічні ознаки гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна препарату у хворих на тиреотоксикоз протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику гіпертиреозу.
У разі необхідності проведення хірургічних втручань слід підібрати наркотичний засіб з мінімальною негативною інотропною дією.
При нирковій недостатності доза Азотену може бути зменшена. Хворим, що знаходяться на гемодіалізі можна давати 25 мг Азотену після кожного сеансу. Хворим з тяжкою алергією до харчових продуктів, медикаментів або отрутам комахв анамнезі слід призначати атенолол з обережністю у зв’язку з можливим загостренням алергії. За виникнення будь-яких симптомів алергії під час лікування атенололомнеобхідна консультація лікаря.
Атенолол слід з обережністю призначати пацієнтам з псоріазом через можливість загострення псоріазу.
Атенолол проникає через плацентарний бар’єр і може негативно впливати на дитину. При необхідності лікування жінок, які годують груддю слід вирішити питання про перехід на штучне вигодовування.
У літніх пацієнтів рекомендують починати з 12,5 мг на добу (доза може бути збільшена під контролем АТ та ЧСС). У разі виявлення у таких пацієнтів вираженої брадікардії, гіпотензії, порушення ритму, провідності або інших ускладнень необхідно зменшити дозу атенололу або відмінити його.
Безпечність застосування препарату в педіатричній практиці не доведена.
Протягом лікування препаратом слід зберігати обережність при керування транспортом і роботі з потенційно небезпечними механізмами.
Припинення тривалого курсу лікування повинно відбуватися поступово, під наглядом лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасний прийом атенололу и верапамілу (або ділтиазему) може викликати посилення кардіодипресивної дії. У разі необхідності внутрішньо венного введення верапамілу, це слід робити не менш ніжчерез 48 годин після відміни атенололу. При одночасному застосуванні атенололуз верапамілом, дилтіаземом, аміодароном резерпіном, метил допою, абоантиарітмічними засобами 1А класу (хінідин, дизопирамід, новокаінамід) підвищується ризик розвитку брадикардії і уповільнення AV- провідності. Одночасний прийом верапамілу, дилтіазему, дигоксину, аміодарону, резерпіну, альфа-метилдопи, клонідину, гуанфацину, анти аритмічних засобів і загальниханестетик ів підвищує вираженість негативного хроно-, іно- та дромотропнихвпливів. Алергени, що застосовують для імунотерапії, бо екстракти алергенів для шкірних проб підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії. При одночасному застосуванні атенололу з похідними ерготаміну, ксантину, а також з НПЗЗ – ефективність атенололу знижується. При одночасному застосуванні препарата з інсуліном, протидіабетичними засобами для внутрішнього прийому їх гіпоглікемізуюча дія посилюється. При одночасному застосуванніАзотену та гіпотензивних засобів інших груп (сечогінних, антагоністів кальцію, і АПФ) або нітратів - гіпотензивний ефект посилюється. Гіпотензивний ефект послаблюють не стероїдні протизапальні засоби (затримка натрію і блокування синтезу простагландинів нирками) та естрогени (затримка натрію). При одночасному призначенні S(-)aтенололу з резерпіном, метил допою, клонидином, верапамілом можливе виникнення вираженої брадикардії. Одночасний прийомверапамілу, дилтіазему, дигоксину, аміодарону, резерпіну, альфа-метилдопи, клонідину, гуанфацину, анти аритмічних засобів і загальних анестетик ів підвищуєвираженість негативного хроно-, іно- та дромотропних впливів. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності –2 роки.