ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Сузакрин
(Suzaсrin)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: природні фосфоліпіди;
основні фізико-хімічні властивості: емульсія білого або жовтуватого кольору;
склад: 1 мл емульсії містить 50мг очищених фосфоліпідів сурфактанту;
допоміжна речовина: розчин натрію хлориду 0,9%.
Форма випуску. Емульсія для інгаляцій.
Фармакотерапевтична група. Природні фосфоліпіди. КодАТС R07АA 02.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Емульсія препарату має виражені поверхневоак-тивні властивості і здатна знижувати поверхневий натяг в альвеолах, запобігаючи тим самим їхньому колапсу наприкінці видиху.
Фармакокінетика. Через 6-8 год, після введення препарату концентрація його знижується, утилізую-чись у легенях зарахунок фагоцитозу його альвеолярними макрофагами, далі за допомогоюбронхі-ального кліренсу препарат виводиться з організму і лише частково (приблизно 20-30%) повторно ви-користовується альвеоцитами II типу дляресинтезу ендогенного сурфактанту DE NOVO. Препарат не проникає крізь структуриаерогематичного бар`єра і не потрапляє у кров’яне русло.
Показання для застосування. У складі комплексного лікування синдрому гострого легеневого ушкодження у хворих з полі травмою, черепно-мозковими травмами тяжкого перебігу, панкреонекрозом, гострою кишковою непрохідністю, сепсисом, гострим порушенням мозкового кровообігу загеморагічним та ішемічним типами; при гострому та хронічному бронхіті.
Спосіб застосування та дози. Перед застосуванням флакон необхідно декілька разів обережно пере-вернути для отримання більш однорідної емульсії. Не слід інтенсивно струшувати його місткість, щоб уникнутипіноутворення. Підігріти емульсію до 37°С.
Шляхи введення препарату: інтратрахеальний, інгаляційний.
Інтратрахеальний шлях введеннязастосовують при інтубації хворого під час штучної вентиляції ле-гень або підчас наркозу. Після інтубації пацієнта емульсія препарату вводиться через катетер за до-помогою шприца, встановленого в інтубаційну трубку таким чином, щоб отвір катетера знаходився на рівні дистального кінця трубки. Повноту інстиляції забезпечують наступним введенням повітря в катетер за допомогою шприца. Можливе введення препарату шляхом проколювання ін'єкційною гол-кою інтубаційної трубки. Швидкість введення „повільнокрапельно” (для занайрівномірнішого розпо-ділу препарату в легенях). Одночасно необхідно здійснювати контроль за газовим складом крові па-цієнта, регулюючи при цьому подачу газової суміші. Протягом перших 10 хв після введення може спостерігатися підвищення SAО2. На перших хвилинах після введення Сузакрину у такий спосіб, над грудною кліткою можуть прослуховуватися велико пухирцеві хрипи на вдиху. Протягом перших 2 годслід утримуватись від відсмоктування вмісту дихальних шляхів через дихальну трубку. Інстиля-ляції виконують 1 раз на добу. Введення проводять у кількості 3процедур з інтервалом не менше 6 год.
Інгаляційний шлях введення препарат уздійснюють за допомогою ультразвукового інгалятора згідно з його інструкцією. Інгаляції виконують 1 раз на добу. Максимальна кількість інгаляцій на курс лікування – 3.
Спосіб застосування, кількість та періодичність введень препарату призначається індивідуаль-но для кожного пацієнта.
Для розрахунку дози необхідно застосовувати формулу М=0,37*Х*R, де: М - кількість препа-рату Сузакрин у мг; Х - маса пацієнта в кг; R - статевий масовий коефіцієнт, за допомогою якого здійснюється переведення маси тіла пацієнта в кілограмах в масу легенів в грамах: для чоловіків він дорівнює 27, для жінок 23; 0,37 - коефіцієнт, який визначає необхідну кількість препарату Сузакрин на один грам маси легенів.
Побічна дія. При введенні препарату інтратрахеальним шляхом можлива короткочасна обструкція дрібних бронхів, щоможе спричинити гіпоксію, яка ліквідовується підвищенням тиску штучногоди-хання протягом 30-60 сек.
Протипоказання. Вагітність, лактація, гіпер чутливість до складових препарату, постгеморагічна анемія.
Передозування. При застосуванні препарату не дотримуючись інтервалу в 6 год можливе ліпідне перевантаження легенів, яке призводить до погіршення газообміну в альвеолах, виникнення набряку ігеморагій і збільшує можливість розвитку бактеріальних пневмоній. Терапія симптоматична.
Особливості застосування. Застосовується лише у стаціонарних умовах. Ефективність препарату знижується при: вроджених вадах розвитку респіраторної системи; супутніх ендокринних захворю-ваннях (цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози); різних імунодефіцит них станах; пато-логії системи згортання крові. Залежно від виразності клінічного ефекту після застосування препара-ту подальше введення призначається не раніше, якчерез 6 год після попереднього, щоб не спричини-ти ліпідного перевантаження легень, яке могло б призвести до погіршення газообміну в альвеолах, виникненню набряку і геморагій. До того ж, наступне введення препарату Сузакрин через 6год після попереднього, дозволяє ліквідувати знову виникаючий дефіцит ендогенного сурфактанту і підтриму-вати його фізіологічний рівень в легенях. Лікуваннядистрес-синдрому у новонароджених цим пре-паратом не показано.
Взаємодія з іншими лікарськими препаратами. При одночасному застосуванні препарат Сузакрин потенціює дію антибіотиків за рахунок поліпшення аерації респіраторних відділів легенів. Источник
Умови та термін зберігання.Зберігатиу недоступному для дітей місці при температурі від + 2 °С до 8 °С 1,5 року.