ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦИТОХРОМ-С

(Сytochrom С)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина червонувато-коричневого кольору; склад: 1 мл розчину містить цитохрому С – 2,5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода дляін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Кардіологічні препарати. Код АТС С 01ЕВ.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат належить догрупи антигіпоксичних засобів і є ферментом, який бере участь у процесах тканинного дихання. Залізо, яке міститься у простетичній групі цитохрому-С, здатне оборотно переходити з окислювальної у відновлювальну форму. Введення препарату збільшує його вміст у тканинах, нормалізує та прискорюєокислювально-відновні реакції, утилізацію кисню та зменшує гіпоксію. Цитохром-Смає цитопротекторні, антигіпоксичні та антиоксидантні властивості.

Фармакокінетика. Фармакокінетика препарату недосліджувалась.

Показання для застосування. У складі комплексної терапії як засіб, що поліпшує тканинне дихання при таких станах: асфіксія новонароджених; перед іпісля оперативного втручання з приводу уроджених та набутих вад серця (з метою попередження шоку); у період ремісії бронхіальної астми, при астматичних станах; хронічній пневмонії; при хронічній ішемічній хворобі серця та інфаркті міокарда; при повторних фібриляціях або тахікардії шлуночків; при вірусному гепатиті, ускладненому печінковою комою; при старечій дегенерації сітківки; отруєннях снодійними препаратами, окисом вуглецю.

Спосіб застосування та дози. Перед застосуванням визначають індивідуальну несприйнятливість до Цитохрому-С: внутрішньо шкірно вводять 0,1 мл (0,25 мг)0,25 % розчину препарату. Якщо протягом 30 хв. реакція відсутня (почервоніння обличчя, свербіж, кропив’янка), то Цитохром-С можна вводити парентерально. Перед призначенням повторного курсу пробу на підвищену чутливість до препаратуобов’язково повторюють. Залежно від патології та тяжкості стану препарат можна вводити внутрішньо венно струминно, внутрішньо венно краплинно тавнутрішньом’язово.

При захворюваннях серця препарат вводять у 200 млізотонічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози внутрішньо веннокраплинно (30 – 40 крапель за 1 хв.) протягом 6 – 8 год. За добу дорослим вводять 12 – 32 мл (30 – 80 мг) препарату.

У після операційному періоді (операції з приводу уроджених та набутих вад серця) вводять внутрішньо венно струминно 2 рази надобу по 4 мл (10 мг) на ін’єкцію. При тяжкому стані (травма, шок, печінкова кома, отруєння снодійними препаратами й окисом вуглецю) призначають внутрішньо венно струминно дорослим у дозі 20 – 40 мл (50 – 100 мг). При асфіксії новонароджених препарат вводять у пупкову вену протягом перших 2 хв. після народження у дозі 4 мл (10 мг).

При бронхіальній астмі Цитохром-С призначають внутрішньом’язово 2 рази на добу по 2 – 4 мл (5 – 10 мг) на ін’єкцію. Курс лікування – від 14 до 25 днів.

В інших випадках препарат вводять повільновнутрішньо венно струминно або внутрішньом’язово дорослим в дозі 4 – 8 мл (10 –20 мг) 1 – 2 рази на добу. Курс лікування становить 10 – 14 днів.

Побічна дія. При швидкому внутрішньо венному введенні розчинуЦитохрому-С може виникнути озноб з підвищенням температури. Можливе виникнення алергічних реакцій, таких як свербіж шкіри та кропив’янка.

Протипоказання. Індивідуальна несприйнятливість.

Передозування. Можливі прояви гіпер чутливості, які потребують відміни препарату та призначення симптоматичної терапії.

Особливості застосування. Перед парентеральним застосуванням препарату необхідно провести пробу на індивідуальну непереносимість.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат зменшує токсичність серцевихглікозидів, посилює їхню позитивну інотропну дію. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігають у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 8 °С до 15 °С. Термін придатності – 2 роки.