ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
СИМВАСТАТИН ЛІКОНСА
(SIMVASTATIN LICONSA)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: simvastatin;
2,2-диметилбутирова кислота, 8-ефір з[(4R,6R)-6-2-[(1S,2S,6R,8S,8αR)-1,2,6,7,8,8a-гек-сагідро-8-гідрокси-2,6-диметил-1-нафтил]етил]тетрагідро-4-гідрокси-2Н-піран-2-оном;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, круглої форми, білого кольору;
склад: 1 таблетка містить 10 мг, 20 мг або 40 мг симвастатину;
допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, крохмальпреже латинізований, кросповідон, бутилгідроксіанізол, кислота аскорбінова, кислота лимонна (ангідрид), магнію стеарат, оболонка (гіпромелоза, триацетин, титану діоксид).
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічнийзасіб – інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. КОД АТС С 10А А 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гіполіпідемічний засіб, отриманий синтетичним способомз продукту ферментації Aspergillus terreus, є неактивним лактоном, в організмі зазнає перетворень з утворенням гідроксикислотного похідного. Активний метаболіт інгібує 3-гідрокси-3-метил-глутарил-КоА-редуктазу (ГМГ-КоА-редуктазу), фермент, що каталізує початкову стадію утвореннямевалонату з ГМГ-КоА. Оскільки перетворення ГМГ-КоА в мевалонат являє собою початковий етап синтезу холестерину, то застосування симвастатину не спричиняє накопичення в організмі потенційно токсичних стеролів. ГМГ-КоА легкометаболізується до ацетил-КоА, який бере участь у багатьох процесах синтезу в організмі.
Симвастатин спричиняє зниження вмісту в плазмі крові загального холестерину (у випадках гетерозиготної сімейної та несімейної формгіперхолестеринемії, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищений вміст холестерину є фактором ризику), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та три гліцеридів (ТГ).
Дещо підвищує вміст ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і зменшує співвідношення ЛПНЩ/ ЛПВЩ та загальний холестерин/ ЛПВЩ.
Початок прояву ефекту – через 2 тижні від початку застосування препарату, максимальний терапевтичний ефект досягається через 4 – 6 тижнів. Ефект від застосування препарату триває при продовженні лікуванння, при припиненні терапії вміст холестерину поступово повертається до початкового рівня.
Фармакокінетика.
Абсорбція симвастатину висока. Після застосування всередину максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 1,3 – 2,4 години і знижується на 90% через 12 годин після першого його прийому. Зв’язування збілками плазми крові – близько 95%.
Симвастатин метаболізується впечінці, має ефект “першого проходження”, гідролізу ється з утворенням активного похідного, виявляються також інші активні та неактивні метаболіти.
Виводиться переважно з каловими массами (60%) у вигляді метаболітів. Близько 10 – 15% виводиться нирками в неактивній формі.
Показання для застосування.
Гіперхолестеринемія:
первинна гіперхолестеринемія (тип IIa і IIb) при неефективності дієтотерапії та інших не медикаментозних заходів (фізичне навантаження і зниження маси тіла) у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу;
комбінована дисліпідемія та гіпертри гліцеридемія, що не піддаються корекції за допомогою дієти та фізичних навантажень.
Ішемічна хвороба серця:
для вторинної профілактики ускладнень ішемічної хвороби серця (ІХС) таінших серцево-судиних ускладнень.
Спосіб застосування та дози.
До початку лікування Симв астатином Ліконса пацієнту необхідно призначити стандартну гіпохолестеринову дієту, якої він має дотримуватися протягом всього часу лікування.
Симвастатин Ліконса слід застосовувати всередину 1 раз на добу, ввечері, запиваючи достатньою кількістю води.
Час прийому препарату не слід пов’язувати з прийомом їжі.
Для лікування гіперхолестеринемії рекомендована початкова дозаСимвастатину Ліконса становить від 10 мг 1 раз на добу, ввечері. При необхідності збільшення дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні. У більшості пацієнтів оптимальний ефект досягяється при застосуванні препарату вдозах до 20 – 40 мг на добу. Максимальна добова доза – 80 мг.
У хворих на гомозиготну спадкову гіперхолестеринеміюрекомендована добова доза Симвастатину Ліконса становить 40 мг на добу, ввечері, або 80 мг на добу в три прийоми (20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мгввечері).
Для вторинної профілактики ішемічної хвороби серця (ІХС) ефективні дози Симвастатину Ліконса становлять 20 – 40 мг на добу. Рекомендована початкова доза у таких хворих – 20 мг на добу. Корекцію дози необхідно проводити з інтервалами в 4 тижні, при необхідності дозу можна збільшити до 40мг на добу.
При показниках ЛПНЩ менше 75 мг/дл (1,94 ммоль/л) і показниках загального холестерину плазми крові менше 140 мг/дл (3,6 ммоль/л) дозу препарату необхідно зменшити.
У хворих літнього віку та у хворих з легким або помірно вираженим ступенемниркової недостатності дозування препарату змін не потребує.
При одночасному прийомі пацієнтами циклоспорину, фібратів чи нікотинової кислоти максимальна доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мгна добу.
Хворим з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатині нуменше 30 мл/хв) дозу Симвастатину Ліконса вище 10 мг на добу слід застосовувати дуже обережно.
Для пацієнтів, що застосовують аміодарон або верапаміл одночасно зСимв астатином Ліконса, добова доза Симвастатину Ліконса не повинна перевищувати 20 мг.
Побічна дія.
Травний тракт: можливий біль у животі, запор, метеоризм, нудота, діарея, панкреатит, блювання, гепатит, підвищення активності “печінкових”ферментів, лужної фосфокінази та креатинфосфокінази (КФК).
Нервова система та органи чуття: астенічний синдром, головний біль, запаморочення, безсоння, м’язові судоми, парестезії, периферична нейропатія, порушення чіткості зору, порушення смакових відчуттів.
Алергічні та імунопатологічні реакції: ангіо невротичний набряк, ревматична поліміалгія, васкуліт, тромбоцит опенія, збільшення ШОЕ, гарячка, артрит, кропив’янка, фото сенсибілізація, гіперемія шкіри, припливи, задишка, вовчакоподібний синдром, еозинофілі я.
Дерматологічні реакції: зрідка шкірні висипи, свербіж, алопеція, дерматоміозит.
З боку опорно-рухового апарату: міопатія, міалгія, м’язові судоми, слабкість; зрідка –рабдоміоліз.
Інші: анемія, відчуття серцебиття, гостра ниркова недостатність (як наслідок рабдоміолізу), зниження потенції.
Протипоказання.
- підвищена чутливість до симвастатину або інших компонентів препарату (у тому числі спадкова чутливість до лактози), а також до інших препаратів стати новогоряду (інгібіторів ГМГ-КoA-редуктази) в анамнезі;
- захворювання печінки в активній фазі, стійке підвищення активності“печінкових” ферментів невизначеної етіології;
- порфірія;
- захворювання скелетної мускулатури (міопатія);
- вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені);
- вагітність та годування груддю.
Передозування.
В жодному з відомих випадків передозування специфічних симптомів виявлено не було.
Лікування. Слід спровокувати блювання, прийняти активоване вугілля. Необхідно контролю вати функції печінки та нирок, рівень КФК у сироватці крові.
При розвитку міопатії з рабдоміолізом та гострої ниркової недостатності (що може бути дуже рідко) слід негайно припинити прийом препарату та ввести хворому діуретик і натрію бікарбонат (внутрішньо венна інфузія). При необхідності показаний гемодіаліз.
Рабдоміоліз може спричинити гіперкаліємію, яку можна усунутивнутрішньо венним введенням кальцію хлориду або кальцію глюконату, інфузієюглюкози з інсуліном, використанням калієвих іонообмінників або, в тяжких випадках, за допомогою гемодіалізу.
Особливості застосування.
Перед початком терапії і в подальшому необхідно регулярно проводити дослідження функції печінки (контролю вати активність “печінкових” ферментів кожні 6 тижнів протягом перших 3 місяців лікування, потім кожні 8 тижнів докінця першого року лікування, у подальшому – 1 раз на півроку). При підвищенні доз необхідно проводити тест для визначення функції печінки. При підвищенні дози до 80 мг необхідно проводити тест кожні 3 місяці. У випадку стійкого підвищення активності трансаміназ (в 3 рази порівняно з верхнею межею норми) прийом Симвастатину Ліконса необхідно припинити.
Симвастатин Ліконса, як й інші інгібітори ГМГ-Ко-А- редуктази, не слід застосовувати при підвищеному ризику розвитку рабдоміолізу та нирковій недостатності (на фоні тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії, запланованого великого хірургічного втручання, травм, тяжких метаболічних ендокринологічних порушень).
У пацієнтів зі зниженою функцією щитовидної залози (гіпотиреоз) або при наявності деяких захворювань нирок (нефротичний синдром) при підвищенні рівня холестерину слід спочатку проводити терапію основного захворювання.
Симвастатин Ліконса з обережністю призначають особам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
До початку і під час лікування пацієнт має дотримуватисьгіпохолестеринової дієти.
Одночасний прийом грейпфрутового соку може посилити ступінь вираженостіпобічних явищ, пов’язаних з прийомом Симвастатину Ліконса, тому слід уникати їх одночасного застосування.
Симвастатин Ліконса має помірний ефект відносно зниження рівнятри гліцеридів, тому його не призначають у випадках, коли гіпертри гліцеридеміямає першочергове значення (наприклад, при I, IV та V типах гіперліпідемії).
Лікування Симв астатином Ліконса може спричиняти міопатію, що призводить до рабдоміолізу та розвитку ниркової недостатності.
Всіх пацієнтів, що починають терапію Симв астатиномЛіконса, а також пацієнтів, яким необхідно збільшити дозу препарату, слід попередити про можливість виникнення міопатії та необхідність терміново звернутися долікаря у випадку виникнення незрозумілого (невизначеного) болю, болючості ум’язах, млявості чи м’язової слабкості, особливо коли це супроводжується нездужанням чи гарячкою. Терапія препаратом повинна бути терміново припинена, якщо міопатію діагностовано чи вона передбачається.
З метою діагностування розвитку міопатії рекомендовано регулярно проводити визначення величини КФК (креатинфосфокінази).
При лікуванні Симв астатином Ліконса можливе підвищення вмісту сироваткової КФК, що слід враховувати при диференційованій діагностиці болю за грудниною. Критерієм відміни препарату є збільшення вмістуКФК у сироватці крові більш ніж у 10 разів відносно верхніх меж норми. У хворихз міалгією, міастенією та/або при вираженому підвищенні активності КФКлікування препаратом припиняють.
У випадку пропуску чергової дози препарат необхідно застосувати якомога швидше. Якщо настав час прийому наступної дози, подвоювати її не слід.
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю лікування проводять під контролем функції нирок.
Тривалість застосування препарату визначається лікарем індивідуально.
З обережністю призначають препарат хворим, що зловживають алкоголем, пацієнтам після трансплантації органів, яким проводиться терапія імунодепресантами (у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення рабдоміолізу та ниркової недостатності); при станах, що можуть призвести до розвитку вираженої недостатності функції нирок, таких як артеріальна гіпотензія, гострі інфекційні захворювання тяжкого перебігу, виражені метаболічні та ендокринні порушення, порушення водно-електролітного балансу, хірургічні втручання (у тому числі стоматологічні) або травми; пацієнтам зі зниженим чи підвищеним тонусом скелетних м’язів невизначеної етіології; епілепсії.
Вагітність та період годування груддю
Симвастатин Ліконса протипоказаний вагітним, оскільки може виявляти несприятливий вплив на плід у зв’язку з тим, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктазигальмують синтез холестерину, а холестерин та інші продукти його синтезу відіграють значну роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів і клітинних мембран.
Застосування Симвастатину Ліконса не рекомендується у жінок репродуктивного віку, що не користуються контрацептивними засобами.
Якщо в процесі лікування настала вагітність, препарат має бути відмінено, а жінку необхідно попередити про можливу загрозу для плода.
Інформація щодо виділення симвастатину з материнським молоком відсутня. Зважаючи на те, що багато лікарських засобів виділяються з материнським молокомі існує загроза розвитку тяжких реакцій, годувати груддю дитину під час застосування препарату не рекомендується.
Вплив на здатність керувати авто транспортом та працювати з механізмами
Про несприятливий вплив на здатність керувати авто транспортом та працювати з механізмами не повідомлялось.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування цитостатиків, протигрибкових засобів (кетоконазол, ітраконазол), фібрати (гемфіброзил), циклоспорин, нефазодон, високі дози нікотинової кислоти, імунодепресанти, макроліди (еритроміцин, кларитроміцин), телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (ритонавір) підвищують ризик розвитку міопатії.
Циклоспорин або даназол: ризик розвитку міопатії/рабдоміолізузбільшується при одночасному призначенні циклоспорину або даназолу з високими дозами симвастатину.
Інші гіполіпідемічні засоби, що можуть спричинити розвиток міопатії:
ризик розвитку міопатії підвищується при одночасному призначенні іншихгіполіпідемічних засобів – гемфіброзил та інші фібрати, а також ніацин (нікотинова кислота) у дозі => 1 г на добу.
Аміодарон та верапаміл: ризик розвитку міопатії підвищується при одночасному застосуванні аміодарону чи верапамілу з високими дозамисимвастатину.
Дилтіазем: ризик розвитку міопатії незначно підвищується у пацієнтів, що отримують дилтіазем одночасно з симв астатином у дозі 80 мг.
Симвастатин потенціює дію пероральних антикоагулянтів (наприклад, фенпрокумону, варфарину) та збільшує ризик виникнення кровотеч, що потребує проведення контролю показників згортання крові до початку лікування, а також досить часто в початковий період терапії. Як тільки буде досягнуто стабільного рівня показника протромбі нового часу чи Між народного НормалізованогоСпіввідношення (МНС), його подальший контроль слід проводити з інтервалами, що рекомендуються для пацієнтів, які отримують терапію антикоагулянтами. При змінідози або припиненні застосування симвастатину також слід проводити контрольпротромбі нового часу чи МНС за вищенаведеною схемою.
Терапія симв астатином не спричиняє змін протромбі нового часу та ризику кровотеч у пацієнтів, що не застосовують антикоагулянти.
Симвастатин підвищує рівень дигоксину в плазмі крові.
Колестирамін та колестипол знижують біодоступність препарату (застосування симвастатину можливе через 4 год після прийому вказаних лікарських засобів, при цьому відзначається адитивний ефект).
Препарат ефективний як у вигляді моно терапії, так ів поєднанні із секвестр антами жовчних кислот.
Сок грейпфрута містить один або більше компонентів, що інгібують CYP3А 4і можуть підвищувати концентрацію в плазмі крові засобів, які метаболізуютьсяCYP3А 4. Збільшення активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази після вживання 250мл соку на добу є мінімальним і не має клінічного значення. Однак вживання більшого об’єму соку
(більше 1 літра на добу) при застосуванні симвастатину значно збільшує рівень інгібуючої активності по відношенню до ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові. У зв’язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута у великих кількостях.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 30 °C. Источник
Термін придатності – 2 роки.
Смотрите также: Цены на Симвастатин в аптеках