ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПІРАЗИНАМІД-ДАРНИЦЯ
(PYrazinamidE-DARNITSA)
Склад:
діюча речовина: pyrazinamide; 1 таблетка містить 500 мг піразинаміду в перерахунку на 100 % суху речовину;
допоміжні речовини: крохмаль частково преже латинізований, кукурудзяний крохмаль, кальцію гідро фосфатдигідрат, діоксид кремнію колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, тальк, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби.
Код АТС J04A K01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Всі форми туберкульозу (у складі комплексної терапії).
Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату. Гіперурикемія, подагра, печінкова недостатність.
Спосіб застосування і дози.
Препарат застосовують внутрішньо під час чи після їжі, 1 раз на день, краще під час сніданку з невеликою кількістю води. Дорослим призначають по 25-30 мг/кг маси тіла, що відповідає для осіб з масою тіла менше 50 кг – 1,5 г (3 таблетки) і для осіб з масою тіла більше 50 кг – 2 г (4 таблетки). Максимальна добова доза – 2,5 г.
У випадку незадовільноїпереносимости піразинамід призначають за 2-3 прийоми.
В осіб літнього і старечого віку добова доза піразинаміду не повинна перевищувати 15 мг/кг маси тіла.
Питання про доцільність призначення препарату дітям до 15 років вирішує лікар. У такому разі рекомендуються такідози: дітям віком від 3 до 15 років призначають по 20-30 мг/кг на добу. Добова доза для дітей не повинна перевищувати 1,5 г.
Побічні реакції. З боку шлунково-кишкового тракту: диспептичні явища – найчастіше нудота і блювання. Підвищення активності печінкових трансаміназ; тяжкі реакції при використанні звичайних доз відзначаються рідко, як правило, в осіб з попередньою печінковою патологією. Можлива клінічна жовтяниця.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальнийнефрит, у поодиноких випадках − міоглобінурична ниркова недостатність унаслідок рабдоміолізу. Дизурія. Гіперурикемія, що супроводжується артралгіями і міалгіями, оскільки основний метаболіт – піразиноєва кислота – інгібуєниркову екскрецію сечової кислоти. Внаслідок цього іноді потрібне призначенняаллопуринолу.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищена збудливість, депресії; в окремих випадках –галюцинації, судоми, сплутаність свідомості.
З боку крові: тромбоцит опенія, сидеробластна анемія, вакуолізація еритроцитів, порфирія, гіперкоагуляція, спленомегалія.
Алергічні реакції: шкірні висипи, свербіж.
Інші: гіперурикемія, загострення подагри; в поодиноких випадках – фото сенсибілізація, гіпертермія, акне, підвищення концентрації сироваткового заліза.
Передозування. Порушення функції печінки, посилення вираженості побічних ефектів з боку ЦНС.
Лікування: симптоматичне. Піразинамідпіддається діалізу.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Вивчення репродукції на тваринах виявило несприятливу діюпіразинаміду на плід, але контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводилося. Однак потенційна користь застосування піразинаміду вагітними може виправдати його використання, незважаючи на можливий ризик. Проникає в груднемолоко, тому при необхідності застосування матерями, у період лактації, годування груддю необхідно припинити.
Особливості застосування. При тривалому застосуванні може виявляти гепатотоксичну дію. У процесі лікування піразинамідом необхідно стежити за функцією печінки, проводячи біохімічні проби (тимолова проба, визначення рівня білірубіну, дослідження глутамінощавлевокислої аміноферазисироватки крові тощо). При виявленні змін функції печінки припиняють застосування препарату. Для зменшення токсичної дії піразинаміду рекомендується призначення метіоніну, глюкози, вітаміну В12. Є дані про затримку в організмі сечової кислоти під впливом піразинаміду і можливість появи в суглобах болю подагричного характеру. Тому доцільно визначати вміст сечової кислоти вкрові.
Піразинамід впливає на рівень цукру крові, у пацієнтів з діабетом збільшується ризик виникнення гіпоглікемії.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.
У період лікування піразинамідомварто виявляти обережність при керуванні авто транспортом і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій. Сумісний з іншими протитуберкульозними лікарськими засобами при хронічних деструктивних формах туберкульозу. Імовірність розвитку і вираженість гепатотоксичної дії збільшується при спільному застосуванні з рифампіцином. При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що блокують канальцеву секрецію, можливе зниження їхнього виведення і посилення токсичних реакцій. Підсилює протитуберкульозну дію офлокса цину і ломефлокса цину.
Піразинамід знижує концентраціюциклоспорину в плазмі крові.
Піразинамід підвищує концентрацію сечової кислоти в плазмі крові і знижує ефективність проти подагричних засобів (алопуринолу, сульфінпіразону) при одночасному застосуванні.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Синтетичний протитуберкульозний препарат, похідне нікотинаміду. Має бактеріостатичний іслабкий бактерицидний ефект щодо M.tuberculosis, що розмножуються іперсистують. Виявляє виражену антибактеріальну дію. Його специфічна активність не знижується в кислому середовищі казеозних мас, що дозволяє призначати йогопри туберкул омах, казеозних лімфаденітах тощо. Точний механізм дії піразинамідуна мікобактерії туберкульозу невідомий.
При призначенні як моно терапії до препарату швидко розвивається резистентність.
Є одним з компонентів протитуберкульозної терапії при «короткому» (шестимісячному) курсі, відіграючи ключову роль у санації вогнищ запалення і пригніченні мікобактерій, що локалізуються внутрішньоклітинно. Найбільш ефективний у перші 2 місяці застосування.
Фармакокінетика. Добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, пікові концентрації в крові досягаються через 2години. Плазматичні концентрації звичайно знаходяться в межах від 30 до 50мкг/мл при дозах від 20 до 25 мг/кг. Зв’язок з білком плазми крові становить близько 10 %. Піразинамід добре проникає в різні тканини і біологічні рідини. Проникає крізь ГЕБ.
Піразинамід гідролізу ється вактивний метаболіт – піразинову кислоту, а потім − у неактивний метаболіт. Період напів виведення становить 9-10 годин. Він може бути більше у хворих з недостатністю ниркової і печінкової функції.
Приблизно 72 % препарату виводиться із сечею шляхом клуб очкової фільтрації, з них у незміненому вигляді – 3 %, увигляді піразиноєвої кислоти – 33 %, у вигляді інших метаболітів – 36 %. Прийнята одноразова доза виводиться протягом 24 годин.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору з фаскою і рискою.
Термін придатності. 2 роки. Источник
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.