ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГЕНТАМІЦИНУСУЛЬФАТ
(GENTAMYCINISULFAS)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: гентаміцин;
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або з легким відтінком рідина;
склад: 1 мл розчину міститьгентаміцину сульфату - 40 мг;
допоміжні речовини: натріюмета бісульфіт, динатрію едетат, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антибіотики -аміноглікозиди. Код АТС: J01GB03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гентаміцин є антибіотиком групи аміноглікозидів з широким спектром дії. Механізм діїпов’язаний з інгібуванням рибосомальних субодиниць 30S. Тести in vitroпідтверджують його активність відносно різних видів грам позитивних таграм негативних мікро організмів: Escherichia coli, Proteus spp. (індол позитивнийта індол негативний), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spp., Enterobacterspp., Citrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp. i Staphylococcus spp.(включаючи пеніцилін- та метицилінстійкі штами). Нижче вказані мікро організми, як правило, стійкі до гентаміцину: Streptococcus pneumoniae, більшість інших видів стрептококів, ентерококів, Neisseria meningitides, Treponema pallidum та анаеробні мікро організми, такі як Bacteroides spp. або Clostridium spp.
Фармакокінетика. Гентаміцин легко абсорбується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові через 30 - 60хв після внутрішньом’язового введення.
Терапевтичні концентрації у крові зберігаються протягом 6-8 год.
При внутрішньо венному краплинному введенні концентрація антибіотика у плазмі крові протягом перших годин перевищує концентрацію, яка досягається після внутрішньом’язового застосування препарату. Зв’язок з білками становить 0-10%.
У терапевтичних концентраціях визначається у тканині нирок, легень, у плевральному та перитонеальномуексудатах. У нормі гентаміцин при парентеральному введенні погано проходить через гематоенцефалічний бар’єр, але при менінгіті концентрація в спинномозковій рідині підвищується. Препарат виділяється з грудним молоком.
Близько 70 % гентаміцину протягом доби екскретується у незміненому стані в сечу за допомогою клуб очковоїфільтрації. Період напів виведення з плазми становить приблизно 2 год. При порушенні видільної функції нирок істотно підвищується концентрація і збільшується період напів виведення гентаміцину.
Показання для застосування. Враховуючи обмежену терапевтичну широту гентаміци-ну, його слід застосовувати у тих випадках, колимікро організми резистентні до більш безпечних антибіотиків. Гентаміцину сульфат призначають для лікування інфекцій, що викликані чутливими до нього збудниками, у тому числі:
септицемія (включаючи неонатальнийсепсис);
хронічні інфекції сечовивідних шляхів;
інфекційні захворювання нижніх дихальних шляхів;
інфекційні захворювання шкіри, кісток, м’яких тканин; інфіковані опікові рани;
інфекційні захворювання ЦНС (включаючи менінгіт) у комбінації з b-лактам ними антибіотиками;
інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт);
інфекції, що супроводжуються захворюваннями, які порушують опірність організму людини (лейкемія, діабет, терапія кортикостероїдами і т. ін.). У цих випадках гентаміцин, як правило, застосовується у комбінації з b-лактам ними антибіотиками.
Застосування Гентаміцину сульфату показано при гострому і хронічному кон’юнктивітах, виразці рогівки, кератиті, кератокон’юнктивіті, гострому і хронічному іриті, гострому і хронічному блефариті, дакріоциститі та інших інфекційно-запальних захворюваннях очей, атакож для профілактики та лікування гнійних ускладнень після операцій на очах.
Спосіб застосування тадози. Гентаміцинусульфат може застосовуватися внутрішньом’язово або внутрішньо венно.
Доза, спосіб введення та інтервали між введеннями залежать від тяжкості захворювання і стану пацієнта. Дозовий режим розраховується, виходячи з маси тіла пацієнта.
Дорослі. Звичайна добова доза препарату для пацієнтів з помірним та тяжким перебігом інфекційного процес установить 3 мг/кг маси тіла внутрішньом’язово або внутрішньо венно, розподілена на 2 - 3 введення. Максимальна добова доза для дорослих становить 5 мг/кг маситіла, розподілена на 3 - 4 введення.
Звичайна тривалість застосування препарату для всіх пацієнтів - 7 - 10 діб.
При тяжких та ускладнених інфекціях курс терапії може бути продовжений за необхідністю. У таких випадках рекомендується здійснювати контроль за функцією нирок, слуху та вестибулярного апарату, оскільки токсичність препарату проявляється після його застосування більше ніж 10 діб.
Розрахунок маси тіла, на яку необхідно призначати гентаміцин.
Дозу розраховують за фактичною масою тіла (ФМТ), якщо у пацієнта немає надлишкової ваги (тобто додатково небільше 20% до ідеальної маси тіла (ІМТ)). Якщо пацієнт має надлишок ваги, доза розраховується на таку масу тіла (ДМТ) за формулою:
ДМТ= ІМТ + 0,4 (ФМТ - ІМТ).
Діти. Дітям до 3 роківгентаміцину сульфат призначають виключно за життєвими показаннями. Добові дози становлять: новонародженим та дітям грудного віку - 2-5 мг/кг, дітям віком від 1 до 5 років - 1,5-3 мг/кг, 6-14 років - 3 мг/кг. Максимальна добова доза длядітей всіх вікових груп становить 5 мг/кг. Препарат вводять 2-3 рази на добу.
При порушенні функції нирокнеобхідно змінити режим дозування препарату так, щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування. При кожній можливості слід контролю вати концентрацію гентаміцину у сироватці крові. Через 30 - 60 хв після внутрішньо венного або внутрішньом’язового введення сироваткові концентрації повинні становити 5-10 мкг/мл. Початкова разова доза для пацієнтів зі стабільноюхронічною нирковою недостатністю становить від 1 до 1,5 мг/кг маситіла, в подальшому дозу та інтервал між введеннями визначають в залежності від кліренса креатині ну.
Кліренс креатині ну мл/хв
| Креатинін сироватки крові, мг%
| Всі наступні дози (% від початкової дози)
| Інтервал між введеннями, год
|
| 70
| 1,2
| 100
| 8
|
| 40-69
| 2,2-1,3
| 100
| 12
|
| 30-39
| 3-2,3
| 50
| 8
|
| 20-29
| 4,2-3,1
| 50
| 12
|
| 15-19
| 6-4,3
| 50
| 16
|
| 10-14
| 8,5-6,1
| 50
| 24
|
| 5-9
| 12-8,6
| 50
| 36
|
Дорослим пацієнтам з бактеріальною інфекцією, яким необхідний діаліз, призначають 1 - 1,5 мг гентаміцину на кгмаси тіла наприкінці кожного діалізу.
При перитонеальному діалізі у дорослих додають 1 мг гентаміцину до 2-х л діалізного розчину.
При внутрішньо венному введенні звичайний об’єм розчинника (стерильний фізіологічний розчин або 5 % глюкоза) становить 50 - 300 мл для дорослих, для дітей об’єм розчинника повинен бути відповідно зменшений. Тривалість внутрішньо венної інфузії 1-2 год.
(Концентрація гентаміцину у розчиніне повинна перевищувати 1 мг/мл =0,1 %.)
Побічна дія. Ото токсичність (ушкодження восьмої пари черепно-мозкових нервів): може розвиватися зниження гостроти слухуі ураження вестибулярного апарату (при симетричному ураженні вестибулярного апарату ці порушення у деяких випадках на перших етапах можуть бути навіть непоміченими). Особливий ризик може викликати подовжений курс лікуваннягентаміцином — 2 — 3 тижні.
Нефро токсичність: частота таступінь тяжкості ушкоджень нирок залежать від величини разової дози, тривалості лікування та індивідуальних особливостей пацієнта, якості контролю над терапією та одночасного прийому інших нефротоксичних лікарських засобів. Ураження нирок проявляється протеїнурією, азотемією, рідше - олігурією, і, як правило, носить зворотний характер.
Інші побічні ефекти, яківідзначаються рідко: підвищення рівня сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ), білірубіну, ретикулоцитів, а також тромбоцит опенія, гранулоцит опенія, анемія, зниження рівня кальцію у сироватці, шкірні висипи, кропив’янка, свербіж, пропасниця, головний біль, блювання, м’язовий біль.
Дуже рідко виникають такі побічні ефекти: нудота, підвищене слиновиділення, втрата апетиту, втрата ваги, пурпура, набряк гортані, біль у суглобах, гіпотензія та сонливість, можливі блокада нервово-м" язової провідності та пригнічення дихання.
У місці внутрішньом" язовоговведення гентаміцину можлива болючість, при
внутрішньо венному введенні -розвиток флебітів та пери флебітів.
Протипоказання. Виражені порушення функції нирок (гостра та хронічна ниркова недостатність), підвищена чутливість організму до гентаміцину та інших антибіотиків аміно глікозидного ряду. Дітям до 3-х років - виключно за життєвими показаннями.
Препарат не призначають також при захворюваннях слухового нерва та вестибулярного апарату, при азотемії, міастенії.
Період вагітності (особливо 1триместр) та період лактації. Попереднє лікування ототоксичннмилікарськими засобами.
Передозування. У разі передозування абопри виникненні токсичних реакцій з ознаками або симптомаминефротоксичності чи ото токсичності та нервово-м’язової блокади з дихальною
недостатністю виведенню гентаміцинуз плазми крові може сприяти гемодіаліз, при перитонеальному діалізі швидкість виведення препарату значно нижча. У новонароджених можливе проведення обмінного переливання крові.
Особливості застосування. У пацієнтів із захворюваннями нирок необхідно регулярно контролю вати сироваткові концентраціїгентаміцину та функцію нирок, а також слуху.
Симптоми порушення функції нирокабо ушкодження слухового чи вестибулярного апарату потребують припинення терапії гентаміцином або, у виключних випадках, тільки корекції його дози.
Гентаміцину сульфат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з дегідратацією, ботулізмом, паркінсонізмом чи гіпокальціємією, а також у хворих похилого віку.
Хворі, що мають захворювання нирок, втрату слуху, запаморочення чи шум у вухах, особливо чутливі до гентаміцину.
У зв’язку з невеликим клінічним досвідом не рекомендується введення всієї добової дози гентаміцину сульфату притаких станах:
• опіки площею більше 20%;
цистофіброз;
асцит;
ендокардит;
хронічна ниркова недостатність із застосуванням гемодіалізу;
сепсис.
При тривалому застосуванні доза препарату повинна бути такою, яка б забезпечувала рівень концентраціїгентаміцину у крові, що не перевищує максимально допустимий. Для цього ухворих, віднесених до групи ризику, у період лікування необхідно контролю ватирівень концентрації гентаміцину у крові.
Період вагітності та лактації. При призначенні вагітним жінкам гентаміцин може чинити шкідливий вплив на плід (ото токсичність), у зв’язку з чим гентаміцин призначають вагітним жінкам виключно за життєвими показаннями.
При вагітності препарат проникає через гематоенцефалічний бар’єр і в амніотичну рідину.
При годуванні дитини грудним молоком та одночасній необхідності призначення за показаннями гентаміцинусульфату матері слід або припинити годування груддю або відмінити цей антибіотик.
Вплив на здатність керувати автомобілем. Даних про вплив на здатність керувати автомобілем або механізмами немає. Однак у деяких пацієнтів гентаміцину сульфат у високих дозах може викликати порушення рівноваги, що супроводжується нудотою та запамороченням, навіть після відміни лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід уникати одночасного призначення з сильнодіючимидіуретиками (фуросемід, етакринова кислота), оскільки останні можуть підсилитиото токсичний та нефротоксичний ефект. Можливе виникнення порушень функції дихання внаслідок нейро-м’язової блокади у хворих, яким одночасно з гентаміцином призначаються міо релаксанти (сукцинілхолін, тубо курарин, декаметоній), анестетики та попереднє масивне переливання кровіз цитратним антикоагулянтом. Застосування солей кальцію таантихолін естеразних засобів може усунути явища нейром’язової блокади.
Слід уникати одночасного та/або послідовного системного або місцевого застосування інших нейротоксичнихта/або нефротоксичних засобів, таких як цисплатин, цефалоридин, аміно глікозидні антибіотики, полі міксин В, колістин, ванкоміцин.
Ризик порушення функції нирок збільшується при одночасному застосуванні разом з гентаміциноміндометацину та інших не стероїдних протизапальних лікарських засобів, атакож хінідину, циклофосфану, гангліоблокаторів, верапамілу, поліглюкіну. Гентаміцин збільшує токсичність дигоксину.
При одночасному введенніаміноглікозидів та пеніциліні в зменшується період
напів виведення і знижується їхвміст у сироватці крові.
Зменшення періоду напів виведення відбувається у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок при комбінованому застосуванні карбеніциліну з гентаміцином.
При змішуванні в одному об’єміаміноглікозидів з антибіотиками b-лактамної групи (пеніциліни, цефалоспорини) можлива взаємна інактивація. Також фармацевтично несумісний з амфотерицином, гепарином.
Умови та термін зберігання.Зберігати в захищеному від світла і недоступному для дітей
місці, при температурі від 15°С -25°С.
Термін придатності препарату - 2роки. Источник
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.